Рішення № 139900279, 09.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11534/26

Провадження № 2/947/3324/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026 Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

за участю секретаря - Коростій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, оф. 308) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1504/0708/45-018 від 16.07.2008 у розмірі 23900 (двадцять три тисячі дев`ятсот) доларів 89 центів США, з посиланням на невиконання відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань.Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача судових витрат.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 14.04.2026 провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження.

Вищевказана ухвала була направлена сторонам по справі та, відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства, відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень та подання зустрічного позову.

Будь-яких заяв від відповідача, відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства та зокрема ст.178,187 ЦПК України, якими відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву, заперечень та подання зустрічного позову, через канцелярію суду не надходило.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, у зв`язку з чим, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16.07.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1504/0708/45-018 (Кредитний договір на купівлю-продаж житлової нерухомості). Відповідно до договору, банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі 52000 доларів США, на строк по 16 липня 2038 року включно та на умовах, передбачених у договорі, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти, за користування кредитом та виконати свої зобов`язання в повному обсязі, у терміни передбачені договором.

Відповідно до умов договору, кредит надається позичальнику лише після, зокрема укладання іпотечного договору про іпотеку об`єкта нерухомості, зазначеного в п. 1.4. договору.

У п. 1.4 зазначено, що кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків по Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 36,2 кв. м.

Згодом, 16.07.2008 між сторонами було укладено іпотечний договір №1504/0708/45-018-Z-1 (на купівлю житлової нерухомості).

Цим договором забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного договору №1504/0708/45-018 від 16.07.2008, укладеного між іпотекодвцем та іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього в тому числі щодо суми зобов`язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо: повернення іпотекодавцем іпотекодержателю кредиту в сумі 52000 доларів 00 центів США в строк до 16.07.2038.

У відповідності до п. 2 іпотечного договору, на забезпечення виконання основного зобов`язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: житлову квартиру АДРЕСА_2 , що складається в цілому з однієї житлової кімнати житловою площею 19,3 кв.м. та підсобних приміщень, загальна площа квартири 36,2 кв.м., реєстраційний номер 23695862, належну іпотекодавцю та підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком Олександром Володимировичем 16 липня 2008 року, номер за реєстром 4160, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком Олександром Володимировичем 16 липня 2008 року, номер правочину: 3024348.

Так, Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором та видав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою на видачу готівки №2884094/0430 від 16.07.2008 на загальну суму 52000 доларів США 00 центів.

25.05.2012 між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., зареєстрований в реєстрі за №1306, 1307, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях.

З матеріалів справи вбачається що ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі - продажу прав вимоги від 25.05.2012 прийняло від ПАТ «Сведбанк» право вимоги за кредитним договором №1504/0708/45-018 від 16.07.2008, укладеного з ОСОБА_1 , який забезпечений іпотекою, фактичний розмір заборгованості за кредитним договором у валюті кредиту станом на 25.05.2012 складає 50129,87 доларів США; нараховані несплачені відсотки в валюті кредиту (строкові) станом на 25.05.2012 в сумі 243,77 доларів США

Згодом, 21.07.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» було укладено договір про відступлення прав вимоги №2292/К, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В., зареєстрований в реєстрі за №236, у відповідності до умов якого новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до договору.

У відповідності до реєстру договорів права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами (Додаток №1 до Договору №2292/К про відступлення прав вимоги від 21.07.2020) ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло право вимоги за кредитним договором №1504/0708/45-018 від 16.07.2008, забезпеченого іпотечним договором №1504/0708/45-018-Z-I від 16.07.2008 з додатками, додатковими договорами/угодами, договорами про внесення змін та доповнення до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, укладені з ОСОБА_1 ..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач - ТОВ «Консалт Солюшенс» на підставі укладеного договору про відступлення прав вимоги №2292/К від 21 липня 2020 року набуло право вимоги за кредитним договором №1504/0708/45-018 від 16.07.2008, виконання якого забезпечено іпотечним договором №1504/0708/45-018-Z-1 від 16.07.2008, з урахуванням додатків, додаткових договорів/угод, договорів про внесення змін та доповнення до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, укладені з ОСОБА_1 ..

За змістом пункту 110 Додатку №2 до Договору № 2292/К про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 загальна передана заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Консалт Солюшенс» становить 80 290 (вісімдесят тисяч двісті дев`яносто) доларів США 57 центів, з яких: основна сума боргу (тіло): 48 900 (сорок вісім тисяч дев`ятсот) доларів США 89 центів; проценти: 31 389 (тридцять одна тисяча триста вісімдесят дев`ять) доларів США 68 центів.

Як зазначалось раніше, Банк надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 52 000,00 доларів США, а останній зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у терміни, передбачені кредитним договором.

З пункту 110 Додатку №2 Договору № 2292/К про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 вбачається, що заборгованість по тілу кредиту складає 48 900,89 дол. США. Тобто, з моменту укладення кредитного договору №1504/0708/45-018 від 16.07.2008 ОСОБА_1 сплатив 3 099,11 дол. США в рахунок погашення основної заборгованості за кредитним договором. Таким чином, основний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за тілом кредиту складає 48 900,89 дол. США.

Через невиконання своїх зобов`язань за кредитним договором №1504/0708/45-018 від 16.07.2008 у відповідача виникла заборгованість перед ПАТ «Дельта Банк», а після укладення Договору № 2292/К про відступлення прав вимоги від 21.07.2020 - перед ТОВ «Консалт Солюшенс».

Як встановлено у судовому засіданні, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08.08.2024 у справі № 947/5802/24 було задоволено позовні вимоги ТОВ «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором №1504/0708/45-018 від 16.07.2008 в розмірі 25 000,00 дол. США.

Окрім того вказаним рішенням було встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на дату укладення договору відступлення права вимоги становила 2 216 108,05 грн., що складається з: основної суми заборгованості за тілом кредиту в сумі 48 900,89 доларів США.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищевказане, беручи до уваги наявність судового рішення про стягнення з відповідача частини заборгованості в розмірі 25 000,00 дол. США, та невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, сторона позивача звертається до суду про стягнення з відповідача залишку частини заборгованості за тілом кредиту в розмірі 23 900,89 доларів США.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1,2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бузи повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) мого виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до п 3 ч. 1 ст. 611 ЦК У країни, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Досліджуючи подані до суду докази, судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 16.07.2008 належним чином було укладено кредитний договір №1504/0708/45-018 (Кредитний договір на купівлю-продаж житлової нерухомості), за умовами якого ОСОБА_1 отримав у кредит грошові кошти в сумі 52000 доларів США.

Також, позивачем належним чином набуто право вимоги за вищевказаним кредитним договором.

За змістом статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення про виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, згідно з якою грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У разі, якщо позика правомірно надана в іноземній валюті і позичальник (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини 3 статті 533 ЦК України.

Ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі, приймаючи що кредит відповідачеві за кредитним договором надавався у іноземній валюті - долари США.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 14832 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 50 копійок.

Керуючись ст.4,10,12,13,18,19,81,141,187,211,247,258,259,273,280-282,354,355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ:42251700, адреса: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, оф. 308) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ:42251700, адреса: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, оф. 308) заборгованість за кредитним договором №1504/0708/45-018 від 16.07.2008 у розмірі 23900 (двадцять три тисячі дев`ятсот) доларів 89 центів США.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ:42251700, адреса: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, оф. 308) витрати по сплаті судового збору в розмірі 14832 (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2026.

Суддя: І. В. Огренич