Рішення № 139899611, 11.09.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/2060/24

Провадження № 2/392/78/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Назаренка К. П., Секретар Постолюк А. П., за участю позивача, його представника адвоката Беспалової Н. О. та відповідача, розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Новомиргородської міської ради, про визначення місця проживання дітей,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком.

Позов мотивував тим, що 28.11.2007 сторони зареєстрували шлюб, у якому народилися ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 15.09.2014 шлюб розірвано. З 01.09.2024 син ОСОБА_4 проживає з позивачем, а донька ОСОБА_3 з відповідачем.

Ухвалою від 17.12.2024 відкрито провадження у справі. Ухвалою від 13.03.2025 залучено як третю особу Службу у справах дітей Новомиргородської міської ради та витребувано висновок щодо визначення місця проживання дітей. Ухвалою від 03.04.2025 третю особу замінено на Орган опіки та піклування Новомиргородської міської ради. Ухвалою від 08.07.2025 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та його представник відмовилися від позовної вимоги щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 у зв`язку з досягненням нею повноліття. Ухвалою суду відмову прийнято та провадження у цій частині закрито.

Позовну вимогу щодо визначення місця проживання ОСОБА_4 позивач та його представник підтримали.

Відповідач позов у цій частині визнала та погодилася з проживанням сина з батьком.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі та ухвалити рішення з урахуванням інтересів дитини.

ОСОБА_4 пояснив, що бажає й надалі проживати з батьком.

Суд установив, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та з 01.09.2024 проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов № 504 від 24.09.2024 умови проживання позивача та сина є належними.

У заяві від 04.06.2025 ОСОБА_4 також висловив бажання проживати з батьком.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 досяг чотирнадцятирічного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, крім обмежень, установлених законом.

За ч. 3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Частиною першою ст. 161 СК України передбачено, що спір щодо місця проживання малолітньої дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом, якщо батьки, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них проживатиме дитина.

Отже, після досягнення чотирнадцятирічного віку право визначати місце проживання належить самій дитині, а не її батькам чи суду.

У постанові від 05.11.2025 у справі № 357/14276/21 (провадження № 61-5450св25) Верховний Суд зазначив, що досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку під час розгляду справи надає їй право самостійно обирати, з ким із батьків проживати, тому суд не вправі визначати її місце проживання за позовом одного з батьків. Верховний Суд скасував рішення про задоволення такого позову та ухвалив нове рішення про відмову в ньому.

Обставини цієї справи є подібними: на час звернення до суду ОСОБА_4 не досяг чотирнадцятирічного віку, однак досяг його під час розгляду справи та самостійно обрав проживання з батьком.

Крім того, відповідач визнала позов і погодилася з проживанням сина з батьком. Отже, на час вирішення справи між батьками відсутні розбіжності щодо місця проживання сина, тоді як ст. 161 СК України передбачає судове вирішення саме спору між батьками, які не дійшли згоди.

Водночас визнання відповідачем позову не може бути підставою для його задоволення, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд задовольняє визнаний позов лише за наявності законних підстав, а після досягнення ОСОБА_4 чотирнадцятирічного віку таких підстав немає.

Таким чином, ОСОБА_4 самостійно визначив своє місце проживання з батьком, відповідач цьому не заперечує, а правових підстав для визначення його місця проживання судом немає, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 29 ЦК України, ст. 160, 161 СК України, ст. 141, 206, 263265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом цієї вимоги, покласти на нього.

Рішення можна оскаржити до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів, після збігу яких набирає законної сили за відсутності оскарження.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

третя особа Орган опіки та піклування Новомиргородської міської ради, ЄДРПОУ 04055104, місцезнаходження: вул. Соборності, 112, м. Новомиргород, Новоукраїнський р-н, Кіровоградська обл.

Суддя К. П. НАЗАРЕНКО