Рішення № 139897997, 17.09.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 347/889/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

17.06.2026 до Погребищенського районного суду Вінницької області за підсудністю з Вінницького районного суду Вінницької області надійшов позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просило ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №8622329 від 31.12.2024 у розмірі 39 300 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 15 000, 00 грн, заборгованість по відсотках 16 800, 00 грн, пеня 7 500, 00 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Представник позивача в обґрунтування позовної заяви зазначає, що 31.12.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №8622329, відповідно до умов якого Товариство передало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10 000 грн строком на 360 днів, які відповідач зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом. Стандартна процентна ставка становить 1,00% на день.

04.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» шляхом вчинення дій в відповідному розділі ІТС Товариства і ініціював укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору №8622329 в частині збільшення суми кредиту на 5000,00 грн. Товариство задовольнило даний запит і направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту №8622329 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту даної додаткової угоди, яку Позичальник також акцептував у той самий спосіб, що і основний договір (шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»). ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Додатковою угодою до Договору про надання споживчого кредиту №8622329 також виконало, та надало позичальнику додаткові грошові кошти у розмірі 5000 грн. шляхом їх перерахування на картку № НОМЕР_1 .

Таким чином ОСОБА_1 отримав кредит в загальній сумі 15 000, 00 грн двома переказами.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав, її заборгованість становить 39 300, 00 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 15 000, 00 грн, заборгованість по відсотках 16 800, 00 грн, пеня 7 500, 00 грн.

14.08.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») укладено договір факторингу №01.02-31/25, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у реєстрі прав вимоги (додаток до договору).

Відповідно до Додатку до договору факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Відтак відповідач порушив умови договору та на даний час продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав позивача, а тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором.

Аргументи учасників справи та позиція суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи (а.с. 39-40).

Відповідач повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином (а.с. 80-82)в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не подав, причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання не надіслав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2026 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П. (а.с. 73).

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін (а.с. 74).

22.07.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

17.09.2026 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 31.12.2024 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №8622329 який підписано за допомогою одноразового ідентифікатора А9198 (а.с. 12-30).

04.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» шляхом вчинення дій в відповідному розділі ІТС Товариства і ініціював укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору №8622329 в частині збільшення суми кредиту на 5000,00 грн. Товариство задовольнило даний запит і направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту №8622329 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту даної додаткової угоди, яку Позичальник також акцептував у той самий спосіб, що і основний договір, шляхом підписання електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А9471 (а.с.33-35)

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за Додатковою угодою до Договору про надання споживчого кредиту №8622329 також виконало, та надало позичальнику додаткові грошові кошти у розмірі 5000 грн. шляхом їх перерахування на картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1.2. сума кредиту-кредит, сума складає 10 000 грн.

Згідно з п. 1.4 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до додаткової угоди до договору №8622329 від 04.01.2024 сума кредиту за згодою сторін збільшена на 5 000 грн, загальна сума кредити становить 15 000 грн (а.с.33-35)

Пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,00 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 Договору.

Пунктом 1.5.2. договору передбачено знижену процентну ставку, яка становить 0, 95 % в день.

Згідно з п. 1.9.1 договору реальна річна процентна ставка за стандартної процентною ставкою за весь строк кредиту складає 2 333, 95% річних.

Відповідно до п. 1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки становить 2 253, 44 % річних.

Згідно з витягом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» вих. №7/14498 від 15.08.2025 на платіжну картку клієнта 04.01.2025 перераховано кошти в сумі 5 000 грн на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції 1537112359 (а.с. 64).

Згідно з розрахунком заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №8622329 від 31.12.2024, який проведений в межах строку дії кредитного договору, відповідач має заборгованість в розмірі 39 300, 00 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 15 000,00 грн, заборгованість по відсотках 16 800, 00 грн. пеня 7 500, 00 грн (а.с. 66-70).

23.05.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-31/25, у відповідності до умов якого ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників за відповідним реєстром (а.с. 55-60).

За платіжною інструкцією № 10151 від 20 серпня 2025 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перерахувало кошти на рахунок ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ» за договором факторингу № 01.02-31/25. (а.с. 61).

Як вбачається із рішення єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» №1 від 25.03.2024, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» змінило назву (найменування) товариства на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (а.с. 63).

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 01.02-31/25 від 23.05.2023 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 39 300, 00 грн.

Таким чином, дані спірні правовідносини виникли з кредитного договору й договору факторингу; позивач доводить, що має місце неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За нормами ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вказане положення закону передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Оскільки кредитний договір підписаний ОСОБА_1 , шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тому такий договір укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

В силу ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Згідно зі статями 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Згідно з долученими до позовної заяви доказами, до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшли права первісного кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у зобов`язаннях за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №8622329 від 31.12.2024

за яким ОСОБА_1 є позичальником, та має непогашену заборгованість в розмірі 31 800, 00 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 15 000, 00 грн, заборгованість по відсотках 16 800, 00 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуто, суд доходить висновку, що позивач, як правонаступник кредитора ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 як позичальника, яка прострочив виконання зобов`язань, повернення суми заборгованості за Договором №8622329 від 31.12.2024.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, суд зазначає таке.

У змісті позовної заяви позивач вимагає стягнення 7 500, 00 грн заборгованості за пенею за кредитним договором.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначені положення закону стягнення штрафу у розмірі 7 500, 00 гривень за кредитним договором №8622329 від 31.12.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Відтак, позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС» задоволено на 80, 91 % (31 800, 00 грн х 100 : 39 300, 00 грн), а тому з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 154, 14 грн (2 662, 40 грн. х 80, 91 % : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 633, 634, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №8322329 від 31.12.2024 у розмірі 31 800 (тридцять одна тисяча вісімсот ) грн. 00 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 154 грн 14 к.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Погребищенського районного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи (сторони):

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070; код в ЄДРПОУ: 37616221.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя