Вирок № 139897834, 21.09.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 133/261/23

Провадження №1-кп/132/144/26

Вирок

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калинівці Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025230000010 від 16.01.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хажин Бердичівського району Житомирської області, громадянина України, освіта середня, працює неофіційно, проживає у незареєстрованому шлюбі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно зі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі КК України) раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , діючи умисно, посягаючи на встановлені чинним законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), будучи особою, яка періодично вживає наркотичні засоби, достовірно знаючи про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів на території України та відповідальність за їх незаконний обіг, восени 2022 року, точну дату та час в ході проведення дізнання не встановлено, знаходячись на смітнику в лісосмузі неподалік с. Хажин Бердичівського району Житомирської області, виявив дикоростучі рослини конопель.

Після чого, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що рослини коноплі є наркотичним засобом, обіг яких обмежено, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, зірвав виявлені ним рослини коноплі, таким чином незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, для власного вживання в якості наркотичного засобу, шляхом куріння, без мети збуту.

В подальшому знайдені на смітнику в лісосмузі рослини коноплі канабіс ОСОБА_4 приніс до місця свого проживання, що розтаговане по АДРЕСА_1 , де у будинку їх висушив, подрібнив та помістив до паперового згортку, таким чином виготовив наркотичний засіб

Після чого, ОСОБА_4 почав незаконно зберігати наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс в паперовому згортку за місцем власного проживання для власного вживання в якості наркотичного засобу, шляхом куріння, без мети збуту.

ОСОБА_4 16.01.2023 вказаний паперовий із вмістом наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабісу, переніс до свого автомобіля марки «OPEL KADETT», державний номерний знак НОМЕР_1 , та помістив його до бардачка, де продовжував зберігати для власного вживання в якості наркотичного засобу, шляхом куріння, без мети збуту.

На підставі добровільної згоди, зазначеної у письмовій заяві ОСОБА_4 , знаходячись на автомобільній дорозі М-21, 244 км, що в с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області, в ході проведення огляду місця події 16.01.2023 останній, діставши з бардачка автомобіля, добровільно видав паперовий згорток, всередині якого знаходилась подрібнена речовина рослинного походження.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-23/1210-НЗПРАП від 26.01.2023 надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження є наркотичним засобом, обіг якого обмежено Канабісом, масою у перерахунку на висушену речовину 5,64 г.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» («Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ») Канабіс віднесено до наркотичного засобу, обіг якого обмежено.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000, маса вилученого у ОСОБА_4 наркотичного засобу Канабісу становить більш ніж невеликий розмір, тобто, більше 5 г.

Тобто, маса вилученого у ОСОБА_4 наркотичного засобу Канабісу перевищує невеликий розмір, встановлений відповідними нормативними актами України з протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто, незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

При формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, та обґрунтуванні зміни обвинувачення суд враховує, що відповідно до частини третьої статті 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

При визначенні кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 , суд враховує, що згідно із обвинувальним актом він обвинувачується у вчиненні незаконного придбання, виготовлення та зберігання без мети збуту наркотичного засобу - Канабісу. При описі обставин вчинення ОСОБА_4 цього кримінального правопорушення в обвинувальному акті зазначено, що Канабіс відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» («Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ») Канабіс віднесено до наркотичного засобу, обіг якого обмежено.

Тому, в даному випадку вихід за межі висунутого обвинувачення є виправданим та відповідає положенням законодавства.

У судовому засіданні під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку визнав в повному обсязі, вказавши, що відображені в обвинувальному акті обставини відповідають дійсності. Він дійсно побачив ці наркотичні рослини конопель, зірвав та висушив, щоб курнути, для себе, розуміючи, що це наркотичний засіб. Їх була лише жменя. Однак, забув їх дістати із бардачка свого автомобіля. Коли він їхав до м. Вінниці його спинили працівники поліції через непрацюючий габарит та виявили цей наркотичний засіб.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті за клопотанням прокурора та згодою обвинуваченого, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу, щодо вжиття заходів забезпечення у цьому кримінальному провадженні, здійснені судові витрати. Роз`яснивши наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, суд переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, розгляд кримінального провадження проведено відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення. Дослідивши зібрані у справі докази в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, повністю доведена.

Відповідно до ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно із ч. 1 ст. 309 КК України незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України це кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Судом встановлено, що обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, визнання вини, щире каяття, що ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, її осуді, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, правдиві і послідовні показання, які сприяли встановленню обставин у кримінальному провадженні та те, що ОСОБА_4 працює неофіційно, на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання щодо нього компрометуючі матеріали відсутні, ДОП ВП Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області характеризується негативно, згідно із положеннями ст. 89 КК України раніше несудимий.

Беручи до уваги зазначені обставини, майновий стан обвинуваченого, який офіційно не працює, а також враховуючи думки сторін кримінального провадження щодо виду і розміру покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для обвинуваченого ОСОБА_4 покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, є покарання у межах, встановлених в санкції ч. 1 ст. 309 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням поведінки обвинуваченого після вчинення злочину, який в судовому засіданні визнав вину, надав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою вину, зробивши належні висновки, що свідчить про його щире каяття.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд керується вимогами ст. 100 КПК України.

Згідно із долученим до обвинувального акту реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023025230000010 від 16.01.2023, та додатково наданими прокурором і дослідженими в судовому засіданні матеріалами у цьому кримінальному провадженні постановою дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області від 16.01.2023 визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні паперовий згорток, всередині якого знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору, яка зовні схожа на рослини коноплі, вилучені 16.01.2023 у ОСОБА_4 . Після проведення необхідних слідчих дій постановлено передати ці речові докази до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.

Ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19.01.2023 (справа №133/106/23) накладено арешт на паперовий згорток, всередині якого знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору, яка зовні схожа на рослини коноплі, вилучені 16.01.2023 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , які після проведення необхідних слідчих дій ухвалено передати до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.

Відповідно до положень п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Згідно із ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Оскільки вироком суду закінчується судовий розгляд кримінального провадження, одночасно з ухваленням судового рішення, суду необхідно вирішити питання про скасування арешту цього майна.

Відповідно до положень п. 13 ч. 1 ст. 368, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

Частиною 2 ст. 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Згідно із обвинувальним актом та додатково наданими прокурором та дослідженими в судовому засіданні матеріалами, судові витрати у кримінальному провадженні складають витрати на проведення судової експертизи наркотичних та психотропних речовин, їх аналогів відповідно до висновку №СЕ-19/102-23/1210-НЗПРАП від 26.01.2023 у розмірі 1887,80 гривень.

Отже, ці судові витрати за проведення експертизи, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави (ДСА України, Калинівський район/м. Калинівка, отримувач: ГУК у Вінницькій області м. Калинівка/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA468999980313080115000002776, код класифікації бюджету 24060300) витрати за проведення судової експертизи наркотичних та психотропних речовин, їх аналогів відповідно до висновку №СЕ-19/102-23/1210-НЗПРАП від 26.01.2023 у розмірі 1887,80 гривень.

Речові докази: паперовий згорток, всередині якого знаходиться речовина рослинного походження зеленого кольору, яка зовні схожа на рослини коноплі, вилучені 16.01.2023 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , знищити, скасувавши арешт цього майна, накладений згідно із ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19.01.2023 (справа №133/106/23).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 53 Кримінального кодексу України та ч. 4, ч. 6 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Калинівський районний суд Вінницької області.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію вироку у день проголошення його резолютивної частини вручити присутнім у судовому засіданні учасникам судового провадження, а також не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Калинівського районного суду

Вінницької області ОСОБА_5