Рішення № 139897244, 21.09.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11467/26

2/212/7241/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді Козлова Д. О.,

за участю секретаря Пижик В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення суми боргу за кредитним договором, посилаючись на те, що 23.11.2021 року ОСОБА_1 із АТ «УкрСиббанк» уклав договір № 98367508000, за яким отримав кредит в сумі 299400 грн. зі сплатою відсотків за його користування. 22.02.2024 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 262, за яким кредитор передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача. Всупереч умовам договору відповідач не виконав свого зобов`язання та після відступлення позивачу права грошової вимоги не здійснив погашення заборгованості, маючи борг в сумі 255814,40 грн., з яких 206112,20 грн. сума основного боргу та 49702,20 грн. сума боргу за комісією. На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором в сумі 255814,40 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3069,77 грн. та за правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Ухвалою суду при відкритті провадження судом було визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Не погоджуючись із позовом від представника відповідача, адвоката Бражник Д. С., надійшов відзив, де останній вказував, що 23.11.2021 р. між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 98367508000 на суму 299400 грн. з графіком щомісячних ануітетних платежів на суму 11877 грн., що складається з 4990,80 грн. погашення тіла кредиту та 6886,20 грн. комісії за управління кредитом. Отже, економічна плата за кредит у цьому договорі фактично зосереджена не на процентах, а у щомісячній комісії у розмірі 2,3% від первісної суми кредиту. Натомість, ОСОБА_1 проводив оплату сум коштів на рахунок АТ «УкрСиббанк», чим спростовується твердження позивача про відсутність погашення боргу відповідачем. Позивач не довів розмір заборгованості та належне врахування платежів, проведених відповідачем, бо, зокрема, право вимоги було відступлено 22.02.2024 р., а позов подано 08.06.2026 р., а позивач не надав виписки власного обліку за період після набуття права вимоги до дня звернення до суду. Крім того вказував, що нараховані 49702,20 грн. є комісією за управління кредитом, а не процентами, тому не підлягає стягненню без доведення реальної окремої послуги, оскільки предметом оплати комісії є управління кредитом, розрахунок і супровід погашення, тобто переважно внутрішні дії банку щодо ведення власного кредитного обліку та приймання виконання. Тому вважав, що позивач не довів конкретну послугу відповідачу за 49702,20 грн., внаслідок чого вимога про стягнення комісії є недоведеною, бо ґрунтується на нікчемній умові. Крім того сплата 2,3% комісії відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливою умовою, бо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Таким чином платежі відповідача зі сплати комісії за управління кредитом повинні бути враховані під час визначення зобов`язання щодо залишку тіла кредиту. Крім іншого вказував, що витрати на правничу допомогу позивача є неспівмірними. На підставі переліченого просив суд у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу відмовити повністю, відмовивши у стягненні 49702,20 грн. комісії, та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу чи зменшити їх по співмірного розміру.

У відповіді на відзив представник позивача вказував, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. При цьому боржник не платив заборгованість за кредитним договором новому кредиторові. Додавав, що відповідач, укладаючи такий договір, прийняв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі повернути отримані кредитні кошти, а також здійснювати оплату за користування кредитом, у тому числі сплачувати комісію. Так за п. 1.1 кредитного договору позичальник погодився із тим, а долучені до справи виписки по особовим рахункам містять усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу по кредитному договору. Крім того за п. 3.11 кредитного договору позичальник сплачує банку комісію відповідно до умов такого Договору та Додатку № 1 до нього, а на момент укладення кредитного договору не було від відповідача заперечень щодо умов кредитування та сплати щомісячної комісії, яка визначена у Додатку № 1 до договору кредиту за управління кредитом у розмірі 2,3% від суми наданого кредиту, а також передбачені комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу (500 грн.) та комісія за розрахунково-касове обслуговування. Отже, умови щодо розміру та порядку нарахування комісії були чітко визначені кредитним договором. Додавав, що позивач заперечує про необґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн, оскільки така сума відповідає середнім ринковим розцінкам на аналогічні послуги в Україні та узгоджується з положеннями чинного законодавства. На підставі викладеного просив суд задовольнити позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до відповідача в повному обсязі.

Представник позивача, Усенко М. І., у письмовій заяві просив провести розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Ані відповідач, ОСОБА_1 , ані його представник, адвокат Бражник Д. С., також на розгляд справи не з`явились повторно, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи належним чином.

За ст. 223 ч. 1 ЦПК суд вказує, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 2 ст. 223 ЦПК, відсутні.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом було встановлено, що 23.11.2021 року ОСОБА_1 підписав із АТ «УкрСиббанк» анкету заяву на надання споживчого кредиту та підписав 23.11.2021 року договір № 98367508000 про надання споживчого кредиту, за яким отримав кредит в сумі 299400 грн. зі сплатою коштів за його користування, та позичальник зобов`язується проводити оплату шляхом проведення ануітетних платежів щомісяця відповідно до графіку платежів в розмірі 11877 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 0,00001% річних. При цьому позичальник сплачує банку комісію відповідно до умов такого договору та Додатку № 1 до нього, який є його невід`ємною частиною, за яким передбачена щомісячна комісія за управління кредитом в сумі 2,3% від суми кредиту, що включається до суми ануітетного платежу, що підтверджується графіком проведення щомісячних платежів (щомісячний платіж в сумі 11877 грн., де 4990,80 грн. та 6886,20 грн. комісія за управління кредитом).

При цьому з вказаними документами ОСОБА_1 був ознайомлений та поставив свій підпис під ними.

Отримання кредиту в сумі 299400 грн. ОСОБА_1 23.11.2021 року підтверджується випискою за кредитним договором № 98367508000, наданою АТ «УкрСиббанк» на виконання ухвали суду, та випискою за картковим рахунком ОСОБА_1 у АТ «УкрСиббанк».

Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 23.11.2021 року був підписаний ОСОБА_1 , чим було підтверджено укладання між ним та АТ «УкрСиббанк» такого кредитного договору та погодження між його сторонами істотних умов надання й повернення кредитних коштів і проведення інших платежів.

Також суд вказує, що у кредитному договорі № 98367508000 від 23.11.2021 року передбачено комісія за управління кредитом, що нараховується щомісячно в сумі 6886,20 грн., розмір якої та періодичність оплати вказана у додатку № 1 до договору кредиту та у графіку проведення платежів.

Суд зазначає, що за ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 2, п. 8 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту, зокрема, інформацію про порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів.

Так само згідно із п. 10 ч. 1 ст. 12 Закон України «Про споживче кредитування» в договорі про споживчий кредит зазначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів.

Суд вказує при цьому, що положення ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, за якими продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Натомість, оскільки Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, то умови кредитного договору № 98367508000 від 23.11.2021 року щодо нарахування щомісячної комісії за управління кредитом не є нікчемними, тому створили правові наслідки для сторін такого правочину.

Таким чином за відсутності рішення суду про визнання правочину чи його окремих частин недійсними діє презумпція правомірності правочину за ст. 204 ЦК, тому всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені зобов`язання, в тому числі і обов`язок позичальника сплачувати комісію - підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19, оскільки фактичні обставини даної справи суттєво відрізняються від тих, які були предметом вирішення Верховного Суду.

Суд зазначає, якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21.

Натомість, суд зауважує, що в кредитному договорі № 98367508000 від 23.11.2021 року банк зазначив наявність послуг, за які стягується комісія, тобто за управління кредитом, яка включається до загальних витрат за споживчим кредитом, на що позичальник погодився, ознайомившись із такими умовами під розпис, а умови кредитного договору містять кількість платежів, їх розмір та періодичністю внесення, у вигляді графіка проведення таких платежів.

Крім того за відсутності нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідачем на користь кредитора за договором № 98367508000 від 23.11.2021 року, оплата боржником комісії в розмірі 27,6% річних на користь банку на переконання суду є такою, що не порушує норми ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Отже, суд відкидає посилання представника відповідача, адвоката Бражник Д. С., на відсутність у договорі кредиту № № 98367508000 переліку послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням та наданням позичальнику кредиту, які були фактично погоджені з ОСОБА_1 та який проводив їх оплату на виконання укладеного із банком кредитного договору до 08.09.2023 року, що підтверджується переліком надходжень погашень по такому договору, наданих АТ «УкрСиббанк» на виконання ухвали суду.

Натомість, наявність заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «УкрСиббанк» станом на 22.02.2024 року за договором кредиту № 98367508000 від 23.11.2021 року на загальну суму 255814,40 грн., з яких 206112,20 грн. борг по тілу кредиту та 49702,20 грн. борг з комісії з управління кредитом, безпосередньо підтверджується довідкою-розрахунком АТ «УкрСиббанк», наданою на виконання ухвали суду, за інформацією якого також вбачається, що після 22.02.2024 року відповідач не проводив оплату на користь АТ «УкрСиббанк» за договором № 98367508000.

Судом також було встановлено, що 22.02.2024 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АТ «УкрСиббанк» було укладено договір факторингу № 262, за яким АТ «УкрСиббанк» передав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 98367508000 від 23.11.2021 року, що безпосередньо підтверджується актом приймання-передачі прав вимоги, реєстром боржників до такого договору факторингу, витягом з реєстру боржників, платіжною інструкцією на суму 3988682,86 грн.

Так відповідно до Реєстру боржників відповідно до договору факторингу № 262 від 22.02.2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 98367508000 від 23.11.2021 року в загальній сумі 255814,40 грн., з яких 206112,20 грн. сума боргу за кредитом та 49702,20 грн. борг за комісією, що також підтверджується розрахунком ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», за інформацією якого ОСОБА_1 не проводив жодних оплат за договором № 98367508000 на користь позивача.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином суд встановив, що права вимоги за договором кредиту № 98367508000 від 23.11.2021 року перейшли до позивача.

Суд зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК заміна кредитора у зобов`язанні за загальним правилом здійснюється без згоди боржника.

Таким чином суд відкидає посилання відповідача на неповідомлення ОСОБА_1 про зміну кредитора за договором кредиту № 98367508000.

За довідкою-розрахунком заборгованості відповідача за договором кредиту № 98367508000 від 23.11.2021 року вбачається, що у ОСОБА_1 наявна перед позивачем заборгованість в загальній сумі 255814,40 грн., з яких 206112,20 грн. сума боргу за кредитом та 49702,20 грн. борг за комісією.

Отже, внаслідок відсутності доказів проведення належної оплати відповідачем за умовами договору кредиту після відступлення права вимоги за договором факторингу № 262, суд приходить до висновку про доведення наявності у відповідача зобов`язання перед позивачем з погашення боргу за договором кредиту № 98367508000 в сумі 255814,40 грн.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», заявлені до відповідача, підлягають задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з ОСОБА_1 боргу за договором кредиту № 98367508000 від 23.11.2021 року в сумі 255814,40 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК на користь позивача з відповідача підлягають також стягненню витрати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зі сплати судового збору в сумі 3069,77 грн.

Також за ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що понесені ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 8000 грн. підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, актом наданих послуг адвокатського об`єднання № 119 від 08.06.2026 року на суму 8000 грн. за позовом до Селіверстова О. В., що складаються з витрачених адвокатом 6 годин 30 хвилин за консультацію, ознайомлення з матеріалами справи, складення позовної заяви та її подання до суду.

При цьому суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Натомість, суд вважає, що при визначенні витрат на правничу допомогу по даній справі сторони договору від 01.07.2025 року не дотримались розумності їх розміру, враховуючи складність справи та фінансового стану учасників справи.

Таким чином суд вважає, що витрати на надану професійну правничу допомогу на загальну суму 8000 грн. послуг адвоката на переконання суду, як суттєво завищенні, підлягають зменшенню судом за клопотанням представника відповідача, враховуючи однотипність складених таким адвокатом позовів у інтересах позивача та їх незначну складність для правника.

Отже, виходячи з обґрунтованого розміру витрат на правничу допомогу по даній справі, зважаючи на критерій розумності їх розміру та приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд дійшов до висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню у даному випадку до загальної суми 2000 грн., тому погоджується в цій частині з клопотанням адвоката Бражник Д. С.

Враховуючи, що суд задовольнив заявлені позовні вимоги повністю, то витрати позивача на правничу допомогу у встановленому судом розмірі 2000 грн. підлягають на підставі ст. 141 ЦПК стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 255814 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати з оплати судового збору в сумі 3069,77 грн. та витрати на оплату правничої допомоги в сумі 2000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 21 вересня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236, юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д. О. Козлов