Рішення № 139896985, 21.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3853/26

Провадження № 2/175/1021/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Гусєвої К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Акцент - Банк" до ОСОБА_1 про стягненення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ: 14360080) через свого представника звернулося до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку звернулася до АТ «Акцент-Банк» та підписала заяву №ABH0CT155101715005331933 від 06.05.2024 року. Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконує, у зв`язку з чим, станом на 10.06.2025 року утворилася заборгованість у розмірі 10251 грн 41 коп., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 7952 грн 98 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 2164 грн 49 коп. та пені 133 грн 94 грн.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

16.03.2026 року відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що регулярно вносила кошти на рахунок, однак унаслідок значного нарахування відсотків та неправомірних дій банку розмір заборгованості не зменшувався. Відповідач заперечувала розмір заявленої до стягнення заборгованості, посилалася на наявність на утриманні малолітньої дитини та скрутне матеріальне становище. Також зазначила, що пропонувала позивачу врегулювати спір шляхом реструктуризації двох кредитних зобов`язань із погашенням 29000 грн за обома справами, однак позивач відмовився. У зв`язку з викладеним просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

10.06.2026 року позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач, підписавши Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, підтвердила ознайомлення з ними та зобов`язалася надалі ознайомлюватися зі змінами до Умов та Правил, розміщеними на сайті банку. Позивач також зазначив, що між сторонами було погоджено використання електронного підпису під час первинної ідентифікації та верифікації відповідача і підписання відповідних документів. На підтвердження надання та використання кредитних коштів позивач послався на виписки за рахунком та карткою відповідача, з яких вбачається зарахування кредитних коштів та їх подальше використання, а також здійснення погашення заборгованості.

Не погоджуючись з викладеною позицією банку, 22.06.2026 року відповідачем були подані письмові заперечення, в яких зазначено, що встановлення процентної ставки у розмірі 85 % річних є кабальною та несправедливою умовою для споживача. Відповідач зазначила, що надана позивачем виписка по рахунку підтверджує регулярне внесення нею платежів, які, однак, спрямовувалися на погашення нарахованих відсотків та не призводили до зменшення основної суми кредиту.

В судове засідання сторони не з`явилися, розгляд справи просили здійснювати без їх участі.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що згідно заяви №ABH0CT155101715005331933 від 06.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг. При підписанні анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування, розташованими у рекламному буклеті складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується електронним підписом у заяві.

Відповідно до заяви, відповідачу надано кредит за послугою «Швидка готівка» строком на 24 місяці - з 06.05.2024 року по 05.05.2026 року включно.

Сума кредиту становить 10000 грн. Метою отримання кредиту визначено придбання товару, здійснення платежу або оплату послуг.

Згідно із заявою процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 85 % річних. Проценти підлягають сплаті у складі щомісячного платежу та нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день.

Денна процентна ставка за кредитом становить 0,16 %. Загальна сума, що підлягає поверненню з урахуванням суми кредиту, процентів та комісій, становить 21300 грн 10 коп.

Пунктом 18 вказаної заяви передбачено, що ОСОБА_1 підтверджує, що до укладання цієї угоди ознайомилася з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті.

Згідно виписки по картці за період з 06.05.2024 року по 09.06.2025 року, з якої вбачається, що заборгованість на кінець періоду склала 10236 грн 05 коп.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № ABH0CT155101715005331933 від 06.05.2024 року, станом на 10.06.2025 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 10251 грн 41 коп., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 7952 грн 98 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 2164 грн 49 коп. та пені 133 грн 94 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд звертає увагу, що ст. 628 ЦК України визначено, що договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

У відповідності до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі заяви №ABH0CT155101715005331933 від 06.05.2024 року з відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній було надано кредит у розмірі 10000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 85% на рік. Доведеність укладення даних кредитних правовідносин також підтверджується випискою з рахунку позичальника, з якої встановлено, що відповідач користувалася наданими кредитними коштами, та здійснювала платежі на погашення заборгованості.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку банку не повернуті, у зв`язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками підлягають задоволенню.

При цьому, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 133 грн 94 коп., суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, п. 2 ч. 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.

Оскільки кредитний договір було укладено 06.05.2024 року, тобто під час дії воєнного стану, на вимогу щодо стягнення 133 грн 94 коп. пені поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, суд доходить висновку, що вимога про стягнення пені за цим договором не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши докази, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі прапорційно задоволених позовних вимог, що становить 2390 грн 75 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Акцент - Банк" до ОСОБА_1 про стягненення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (яке знаходиться за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ: 14360080, pax. № НОМЕР_2 , МФО №307770) заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101715005331933 від 06.05.2024 року у розмірі 10117 грн 47 коп., що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 7952 грн 98 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 2164 грн 49 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (яке знаходиться за адресою: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ: 14360080, pax. № НОМЕР_2 , МФО №307770) судовий збір у розмірі 2390 грн 75 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ