Рішення № 139896279, 21.09.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №208/5114/26

Провадження №2/712/5741/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Солвентіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання кредиту, посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17 вересня 2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання кредиту № 3967206, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000 грн., а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у строки та на умовах, визначених договором.

Позивач зазначав, що кредитний договір укладено дистанційно за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця шляхом акцепту відповідачем відповідної оферти та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, направленим на номер мобільного телефону, зазначений позичальником під час оформлення кредиту.

Відповідно до умов договору кредит у розмірі 5 000 грн. підлягав наданню у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника.

Договором передбачено декілька режимів кредитування залежно від строку виконання позичальником своїх зобов`язань.

Так, у разі повного повернення суми кредиту та сплати процентів протягом 20 календарних днів - з 17 вересня 2020 року до 07 жовтня 2020 року включно - передбачалося застосування Лояльних (покращених) умов кредитування зі ставкою 1,53 % за один день користування кредитом.

За Загальними умовами кредитування договором установлено процентну ставку 1,70 % за один день користування кредитом у Базовий період з 17 вересня до 07 жовтня 2020 року включно та 3 % за один день користування кредитом у Спеціальний період з 08 жовтня 2020 року до 05 квітня 2021 року включно.

Строк дії договору відповідно до пункту 3.1 визначено з 17 вересня 2020 року до 05 квітня 2021 року включно.

Позивач зазначав, що ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» виконало свої зобов`язання за договором та надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 000 грн, однак відповідач своїх зобов`язань належним чином не виконав, отриманий кредит та нараховані за користування ним проценти не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29/10-2025, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права грошової вимоги до боржників, у тому числі право вимоги за кредитним договором № 3967206 від 17 вересня 2020 року.

У подальшому, 31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу № ДФ-31102025, на підставі якого право вимоги до ОСОБА_1 за зазначеним кредитним договором перейшло до позивача.

Посилаючись на те, що зобов`язання відповідачем не виконано, ТОВ «ФК «Солвентіс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 32 200 грн, з яких 5 000 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту та 27 200 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено порядок її розгляду в поряду спрощеного провадження без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позов просивзадовольнити з підстав, зазначених в позові, відносно ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач правом подання відзиву не скористалася.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази окремо та в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

За змістом статей 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статей 11, 509, 525, 526 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а використання при його вчиненні електронного підпису допускається у випадках, установлених законом або за письмовою згодою сторін.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття іншою стороною. Акцепт може здійснюватися, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви в електронній формі або вчинення дій, які відповідно до роз`яснень, розміщених в інформаційній системі, вважаються прийняттям пропозиції.

Підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, укладення кредитного договору дистанційно шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи та його підписання одноразовим ідентифікатором саме по собі не суперечить вимогам щодо письмової форми правочину.

Судом встановлено, що 17 вересня 2020 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 3967206.

Договір містить персональні дані позичальника, відомості щодо суми кредиту, способу його надання, строку користування кредитом, розміру та порядку нарахування процентів, кінцевої дати виконання договору, а також інших істотних умов кредитування.

Відповідно до пунктів 1.21.4 договору ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» зобов`язалося надати відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн. у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, а відповідач - повернути отримані кошти та сплатити проценти відповідно до умов договору.

Надані позивачем докази щодо укладення договору та надання кредитних коштів суд оцінює в їх взаємному зв`язку та сукупності.

Так, на підтвердження фактичного надання кредитних коштів позивачем надано довідку ТОВ «ФК «Елаєнс», яке на підставі договору, укладеного з ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», надавало послуги з переказу грошових коштів із використанням інформаційно-технологічної взаємодії приймання платежів.

Зі змісту зазначеної довідки вбачається, що 17 вересня 2020 року о 20 год. 20 хв. у платіжній системі FONDY успішно проведено операцію з переказу грошових коштів у сумі 5 000 грн (номер у системі FONDY 269771293, номер операції 98784980088107219289676557430112), призначення платежу «transfer_funds», статус платежу - «approved».

Кошти перераховано на платіжну картку VISA № НОМЕР_1 , банком-емітентом якої зазначено АТ КБ «ПриватБанк».

Вказана сума повністю відповідає розміру кредиту, визначеному пунктом 1.3 договору № 3967206 від 17 вересня 2020 року, а дата здійснення переказу збігається з датою укладення кредитного договору та узгоджується з пунктами 1.4, 3.2 договору, відповідно до яких кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок позичальника, а датою укладення договору є дата його підписання та надання кредиту позичальнику.

Таким чином, зазначена довідка підтверджує здійснення первісним кредитодавцем у день укладення договору операції з перерахування на визначену при оформленні кредиту платіжну картку грошових коштів у сумі, яка точно відповідає погодженій сторонами сумі кредиту.

За встановлених обставин суд доходить висновку, що первісним кредитором виконано свій обов`язок щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 5 000 грн., натомість доказів повернення відповідачем отриманого кредиту матеріали справи не містять.

Щодо розміру процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

а змістом статті 1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, установлених договором.

Проценти, передбачені статтею 1048 ЦК України, є платою за користування кредитними коштами та можуть нараховуватися протягом погодженого сторонами періоду правомірного користування кредитом. Після закінчення такого періоду правовідносини сторін набувають охоронного характеру, а правові наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання визначаються відповідними положеннями закону.

У зв`язку із цим для вирішення питання щодо обґрунтованості заявлених процентів необхідно встановити погоджений сторонами строк кредитування та передбачений договором порядок нарахування процентів у його межах.

Зі змісту договору № 3967206 від 17 вересня 2020 року вбачається, що сторони наперед погодили декілька режимів користування кредитними коштами залежно від строку виконання позичальником своїх зобов`язань.

Відповідно до пункту 1.7.2 договору у разі повного повернення суми кредиту та сплати процентів протягом 20 календарних днів - з 17 вересня до 07 жовтня 2020 року включно - позичальник мав право скористатися Лояльними (покращеними) умовами кредитування зі ставкою 1,53 % за один день користування кредитом.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за таких умов становила 6 530 грн., з яких 5 000 грн. - основна сума кредиту та 1 530 грн.- проценти за користування кредитом.

Водночас пунктом 1.7.3 договору за Загальними умовами кредитування встановлено два послідовні періоди: Базовий період з 17 вересня до 07 жовтня 2020 року включно зі ставкою 1,70 % за один день користування кредитом та Спеціальний період з 08 жовтня 2020 року до 05 квітня 2021 року включно зі ставкою 3 % за один день користування кредитом.

Пунктом 1.7.4 договору передбачено, що застосування Базової процентної ставки у Базовому періоді та нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом кредитодавця.

Крім того, пунктом 3.1 договору сторони прямо визначили строк його дії з 17 вересня 2020 року до 05 квітня 2021 року включно.

Отже, 07 жовтня 2020 року за змістом договору не є кінцевою датою кредитування, після якої припинялося право кредитодавця на отримання договірних процентів.

Ця дата є останнім днем Базового періоду та водночас останнім днем, протягом якого за умови повного виконання зобов`язання позичальник міг скористатися передбаченими договором Лояльними умовами кредитування.

У разі невиконання зобов`язання у зазначений строк сторони ще під час укладення договору погодили подальший Спеціальний період з 08 жовтня 2020 року до 05 квітня 2021 року включно та встановили процентну ставку, яка застосовується протягом такого періоду.

Таким чином, передбачені пунктом 1.7.3 договору проценти за ставкою 3 % за один день у Спеціальному періоді за своєю правовою природою є погодженою сторонами платою за користування кредитними коштами протягом визначеного договором строку кредитування, а не процентами, нарахованими після закінчення такого строку як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача за процентами визначена у розмірі 27 200 грн.

При цьому, позивач не заявляє вимог про стягнення договірних процентів, нарахованих після 05 квітня 2021 року, тобто поза межами встановленого договором строку кредитування.

Суд також враховує співвідношення заявленої суми процентів із погодженими сторонами ставками.

За сумою кредиту 5 000 грн. ставка 1,70 % становить 85 грн за один день користування кредитом, а ставка 3 % - 150 грн. за один день.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума процентної заборгованості у розмірі 27 200 грн не перевищує суми процентів, яка могла бути нарахована відповідно до прямо визначених договором процентних ставок у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Доказів здійснення відповідачем платежів, які зменшували б суму основного боргу або процентів, матеріали справи не містять.

При цьому відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу виключно в межах заявлених позовних вимог та не вправі самостійно збільшувати їх розмір.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача 27 200 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Щодо переходу права вимоги суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29/10-2025.

Відповідно до договору факторингу та реєстру боржників до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3967206 від 17 вересня 2020 року.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» укладено договір факторингу № ДФ-31102025, відповідно до якого зазначене право вимоги в подальшому відступлено позивачу.

Таким чином, наданими договорами факторингу та відповідними реєстрами боржників підтверджується послідовний перехід права вимоги від первісного кредитора ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» до ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ», а надалі - до ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС».

Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання та не звільняє його від обов`язку погашення існуючої заборгованості, а впливає на ризики нового кредитора у разі виконання боржником зобов`язання первісному кредитору.

Доказів виконання відповідачем зобов`язання первісному або будь-якому з наступних кредиторів матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд доходить висновку, що ТОВ «ФК «Солвентіс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 3967206 від 17 вересня 2020 року.

Ураховуючи встановлений факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, невиконання ним обов`язку щодо їх повернення та сплати погоджених договором процентів, а також перехід права вимоги до позивача, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованості у загальному розмірі 32 200 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 27 200 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Оскільки позовні вимоги задовольняються у повному обсязі, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між ними разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано відповідні документи, які підтверджують надання адвокатом правничої допомоги у цій справі та її вартість у розмірі 6 000 грн.

Разом із тим при вирішенні питання про розподіл таких витрат суд ураховує критерії їх реальності, необхідності та розумності з огляду на конкретні обставини справи.

Предметом спору є стягнення заборгованості за типовим договором мікрокредитування. Ціна позову становить 32 200 грн. Позовна заява значною мірою складається із викладення типових положень законодавства та судової практики, а характер спірних правовідносин не вимагав здійснення значного обсягу складної юридичної роботи.

Враховуючи характер та складність справи, обсяг фактично наданої правничої допомоги, ціну позову та принцип пропорційності судових витрат предмету спору, суд доходить висновку про необхідність зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 3000 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України; ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», код ЄДРПОУ 43657029, заборгованість за договором про надання кредиту № 3967206 від 17 вересня 2020 року у розмірі 32 200 гривень, судовий збір у розмірі 2 662, 40 гривень та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 гривень, а всього стягнути 37 862,40 гривень (тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят дві грн. 40 коп).

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 21.09.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .