Рішення № 139895648, 16.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 16.09.2026Справа № 554/9109/26 Провадження № 2/554/4565/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

16 вересня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:

головуючого судді Гольник Л.В.,

за участю секретаря Фесенко К.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №9144145 від 22.09.2020 року у розмірі 9183,20 грн, судового збору в розмірі 2662,40 та витрат на правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 22.09.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1БАНК») та ОСОБА_1 укладено Договір позики №9144145, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3700 грн, строком на 14 днів із процентною ставкою у розмірі 1,6% в день (базова % ставка).

01.04.2021 року між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу № 016-010421 від 01.04.2021 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №9144145 від 22.09.2020 року.

05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №9144145 від 22.09.2020 року.

Відповідно до реєстру прав вимог від 05/12/25 до Договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року сума боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» становить 9183,20 грн, з яких 3700 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5483,20 грн - сума заборгованості за процентами.

ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що змусило позивача звернутися до суду із вказаним позовом, яким він просив суд стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 9183,20 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. від 17.06.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 та отримання ОСОБА_1 позики у розмірі 3700 грн.

03.08.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач визнає позовні вимоги частково, просить позов задовольнити виключно у розмірі тіла кредиту 3700 грн. Відповідач ОСОБА_1 вказує, що він є військовослужбовцем ЗСУ та на нього розповсюджуються гарантії п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому проценти не нараховуються. Згідно з правовою позицією ВП ВС у справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати проценти припинилося після спливу 14 днів договору, тобто 06.10.2020 року. Водночас відповідач заявив про застосування строку позовної давності. Відповідач вважає, що судові витрати є завищеними, неспівмірними із ціною позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заява про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що 22.09.2020 ОСОБА_1 , пройшовши етапи ідентифікації, уклав договір кредитної лінії №9144145 з ТОВ «1БАНК», який підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором a6UeSuKcjH. За умовами договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3700 грн, строком на 14 днів із процентною ставкою у розмірі 1,6% в день (базова % ставка).

Відповідно до п.4.2. договору позики №9144145 позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https:mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно з п.6.5. Правил про надання грошових коштів у позику від 14.08.2020 (з повернення в кінці строку), у редакції, що діяла на момент укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожен день понаднормового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини)та процентів, але у будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Факт перерахування 22.09.2020 року ОСОБА_1 ТОВ «1БАНК» коштів в сумі 3700 грн, згідно договору №9144145 від 22.09.2020 на платіжну картку № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес», підтверджується копією платіжної інструкції №acd54364-a97d-47ce-80a7-124ad19ff54c від 22.09.2020 року, довідкою № КД-000137615/ТНПП від 25.03.2026 р. ТОВ «ФК Фінекспрес», листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 29.06.2026 та рухом коштів по картці.

Факт належності банківської картки № НОМЕР_1 відповідачу та отримання ним 22.09.2020 кредитних коштів в розмірі 3700 грн підтверджується випискою за вказаним банківським рахунком, що надана АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Відповідно до розрахунків заборгованості за кредитним договором №9144145 від 22.09.2020, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 9183,20 грн, з яких 3700 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5483,20 грн - сума заборгованості за процентами.

01.04.2021 року між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу №9144145 від 01.04.2021 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики №9144145 від 22.09.2020 року.

05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №9144145 від 22.09.2020 року.

Відповідно до реєстру прав вимог від №05/12/2025 до Договору факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025 року сума боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» становить 9183,20 грн, з яких 3700 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5483,20 грн - сума заборгованості за процентами.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст.12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Частинами 1, 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається відповідач не оспорює фактичні обставини справи, а саме те, що він отримав кредит від ТОВ «1БАНК» у розмірі 3 700 грн. Водночас заперечує щодо стягнення процентів за користування кредитом на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», оскільки він згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 перебуває на військовій службі з 11.01.2023 року.

Проте, на момент укладення між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 , тобто станом на 22.09.2020 року, останній не перебував на військовій службі, а отже на нього не розповсюджуються гарантії, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

З 12.03.2020 року в Україні розпочався карантин у зв`язку з пандемією COVID-19. Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК доповнено пунктом 12: під час дії карантину строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк дії карантину.

Карантин було скасовано з 30.06.2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651. Таким чином, карантинне продовження тривало з 02.04. 2020 року до 30.06.2023 року.

24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні запроваджено воєнний стан. Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX, що набрав чинності 17.03.2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК доповнено пунктом 19 в первісній редакції: у період дії воєнного стану строки, визначені статтями 257259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії.

Законом № 4434-IX від 14.05.2025 року, що набрав чинності 04.09.2025 року, пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК виключено. Перебіг позовної давності відновився: строк, що перебував у стані зупинення, продовжує спливати з дати набрання чинності цим законом.

Оскільки в період карантину та воєнного стану до 04.09.2025 року строк позовної давності не враховувався, а позивач звернувся до суду 15.06.2026 року, тому строк позовної давності не сплив, тому заява про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст.134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив що витрати, понесені на правову допомогу становлять 4500,00 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги та витяг з акту №10-ДІЛ від 03.04.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025. Згідно даних документів вбачається, що вартість наданих послуг складає 4500,00 грн.

Суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що вказана справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором №9144145 від 22.09.2020 року у розмірі 9183,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вебадресою на офіційному вебпорталі судової влади України: http://www.ok.pl.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33 офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.В.Гольник