Рішення № 139895200, 15.09.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-а/381/85/26

381/4701/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

27 липня 2026 року представниця позивач ОСОБА_1 адвокат Шатило О.П. через систему «Електронний суд» звернулась в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі відповідач), в якій просить поновити строк звернення до суду, визнати протиправною та скасувати постанову №213 від 24 березня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою №213 від 24 березня 2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , позвача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 грн.

Зазначає, що позивач постанови та повістки від відповідача не отримував, про розгляд справи про адміністративне правопорушення не повідомлявся, участі у її розгляді не брав, у зв`язку з чим був позбавлений можливості реалізувати права, передбачені статтею 268 КУпАП.

У постанові №213 зазначено, що місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Разом з тим вказує, що зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 .

На підтвердження цього надано витяг з Реєстру територіальної громади №2026/003386594 від 03 березня 2026 року, відповідно до якого зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

Крім того, позивач посилається на рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради про присвоєння нової нумерації житлових будинків по АДРЕСА_1 , відповідно до якого житловому будинку, що мав діючу нумерацію №15, присвоєно нову нумерацію №27.

Позивач також зазначає, що не отримував повістку №500945, на яку посилається відповідач, не був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибував.

Про наявність постанови №213 позивач, за його твердженням, дізнався лише після блокування його банківського рахунку у зв`язку з виконанням відповідного виконавчого документа.

З метою отримання документів адвокат Шатило О.П., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , звернулася до Фастівського відділу державної виконавчої служби з адвокатським запитом. Копію постанови №213 та матеріали виконавчого провадження представником позивача отримано 14 липня 2026 року.

Позов подано до суду 24 липня 2026 року.

Позивач також посилається на стан свого здоров`я, зазначаючи, що відповідно до висновку експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 25 лютого 2026 року йому встановлено III групу інвалідності та наявні обмеження, які, на його думку, підлягали врахуванню відповідачем під час вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Ухвалою суду від 29 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску та доказами на їх підтвердження.

03 серпня 2026 року на виконання вказаної ухвали представниця позивача подала заяву про усунення недоліків позовної заяви та поновлення строку звернення до суду, в якій зазначила, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав лише 14 липня 2026 року, а позов подано 24 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28 серпня 2026 року представник відповідача через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити.

У відзиві представник відповідача зазначає, що протокол №213 про адміністративне правопорушення складено 20 березня 2025 року, а постанову №213 винесено 24 березня 2025 року за фактом неприбуття ОСОБА_1 за повісткою №500945 від 26 жовтня 2024 року.

Відповідач вважає, що позивач був належним чином повідомлений про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, однак не прибув, чим порушив вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Також відповідач посилається на положення пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, та зазначає, що направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням із відповідною відміткою поштового оператора є належним підтвердженням повідомлення особи.

Представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

В судове засідання сторони не викликались, клопотань про інший порядок розгляду справи сторонами заявлено не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Стаття 242 КАС України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Дослідивши наявні заяви по суті спору і інші письмові матеріали справи, суд закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами та перейшов на стадію ухвалення судового рішення.

У відповідності до приписів статті 227 КАС України, ухвалення та проголошення судового рішення було відкладеним.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на встановлений законом порядок та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 210-1 КУпАП, а від їх імені розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Разом з тим обов`язок особи з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки виникає за умови належного доведення до неї відповідного виклику, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою, крім випадків, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Статтею 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката та користуватися іншими правами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази та вирішуються клопотання.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, та прийняте у справі рішення.

Отже, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності уповноважений орган повинен встановити наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, дослідити докази та забезпечити особі можливість реалізувати передбачені законом процесуальні права.

Як вбачається з оскаржуваної постанови №213 від 24 березня 2025 року, підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідач визначив його неприбуття за повісткою №500945 від 26 жовтня 2024 року.

Водночас матеріали справи не містять самої повістки №500945, доказів її вручення ОСОБА_1 , поштового повідомлення про її отримання, конверта чи інших документів, які б підтверджували факт її направлення позивачу та належного повідомлення про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Також відповідачем не надано суду протоколу №213 від 20 березня 2025 року, на який він посилається у відзиві як на документ, складений за результатами встановлення факту адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд позбавлений можливості перевірити зміст зазначеного протоколу, обставини його складення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відомості про вручення їй копії протоколу, роз`яснення прав, передбачених статтею 268 КУпАП, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Суд також бере до уваги положення пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, на який посилається відповідач.

Разом з тим саме по собі посилання відповідача на зазначену норму не підтверджує факту направлення повістки ОСОБА_1 , оскільки відповідачем не надано суду ані самої повістки, ані поштових документів, які б підтверджували її прийняття оператором поштового зв`язку, направлення, вручення або повернення відправнику.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України саме на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності прийнятої ним постанови.

Суд не має можливості замінювати відсутні докази припущеннями щодо фактичного направлення та отримання позивачем повістки.

Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові місцем проживання ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 .

Разом з тим рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради про присвоєння нової нумерації житлових будинків по АДРЕСА_1 затверджено нову нумерацію житлових будинків, відповідно до якої житловому будинку, що мав діючу нумерацію №15, присвоєно нову нумерацію №27.

Таким чином, адреси №15 та №27 стосуються одного й того самого об`єкта нерухомості та є відповідно старою і новою нумерацією.

Водночас відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади №2026/003386594 від 03 березня 2026 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

Проте відповідачем не надано суду доказів, які б дозволили встановити, яким саме чином, коли та за якою адресою була направлена повістка №500945, а також чи була вона вручена позивачу.

Відтак суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибуття за повісткою №500945 від 26 жовтня 2024 року.

Саме по собі твердження відповідача про те, що позивач був належним чином повідомлений, за відсутності відповідних доказів не є достатнім для висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд не може дійти висновку про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність прибуття у визначені у повістці час та місце, а отже, не доведено і його винне невиконання відповідного обов`язку.

Крім того, відсутність доказів належного повідомлення особи має істотне значення і для дотримання її права на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 268 КУпАП.

Таким чином, відповідачем не доведено дотримання процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та не доведено наявності в його діях усіх елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Щодо строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня вручення відповідного рішення.

Як встановлено судом, копію постанови №213 від 24 березня 2025 року представник позивача отримав 14 липня 2026 року в межах отримання матеріалів виконавчого провадження за адвокатським запитом.

Позовну заяву подано до суду 24 липня 2026 року, тобто у межах десятиденного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови.

За таких обставин строк звернення до суду позивачем не пропущено, а тому підстав для його поновлення немає.

Оцінюючи доводи позивача щодо стану його здоров`я, суд зазначає, що наявність у особи інвалідності чи певного захворювання сама по собі не свідчить про автоматичну відсутність складу адміністративного правопорушення. Разом з тим відповідні обставини підлягали з`ясуванню органом, який розглядав справу про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

Однак у даному випадку необхідність детальної оцінки зазначених обставин не змінює основного висновку суду про недоведеність відповідачем факту належного повідомлення позивача та обставин, які покладено в основу оскаржуваної постанови.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність постанови №213 від 24 березня 2025 року, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, понесені нею судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 532,48 грн підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 257, 262, 286 КАС України, статтями 7, 9, 235, 247, 251, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283 КУпАП, статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову №213 від 24 березня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.09.2026.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя Л.М.Ковалевська