Рішення № 139895008, 18.09.2026, Іванківський районний суд Київської області

№ 369/2348/26

№ 2/366/1432/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Н.Слободян, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача у якому просить стягнути з останнього на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Кредитним договором №9004720 від 10.03.2025 в розмірі 21550,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов?язанням, 1250,00 грн сума по комісії за надання кредиту, 6300,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9000,00 грн - неустойка, а також понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.03.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено кредитний договір №9004720.

28.07.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 28072025.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 від 28.07.2025 до Договору факторингу № 28072025 від 28.07.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до Відповідача в сумі 21550,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов?язанням, 1250,00 грн сума по комісії за надання кредиту, 6300,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9000,00 грн - неустойка, які позивач і просить стягнути з відповідача.

Рух справи та процесуальні рішення

11.02.2026 позовна заява надійшла до Києво-Святошинського районного суду Київської області та була передана на розгляд судді.

12.02.2026 ухвалою судді справа передана за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області, куди надійшла 07.07.2026.

09.07.2026 у справі відкрите провадження, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи шляхом надіслання рекомендованої кореспонденції на зареєстровану адресу його проживання (повернулась з відміткою, що адресат не проживає, відзиву на позов, заяв чи клопотань не подав.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Судом встановлено, що 10.03.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит№9004720 на умовах строковості, зворотності, платності, згідно з яким позичальник отримав кредит у розмірі 5000,00 грн на 345 днів. Остаточний термін повернення кредиту - 18.02.2026. Денна процентна ставка складає 0,010%. Комісія за надання кредиту - 1250 грн (25,00% від суми кредиту). Комісія за обслуговування кредиту - 15400,00 грн (14,00% від суми кредиту). (а.с.5-12)

У заяві на отримання кредиту відповідачем зазначено платіжну картку, на яку має бути перерахована сума кредиту НОМЕР_1 . (а.с.12)

Договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «271759», який зазначений на першій сторінці зверху у договорі.

Крім того, сторони підписали паспорт споживчого кредиту №9004720 з аналогічними умовами. Паспорт підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором «132324» з аналогічними умовами. (а.с.13-13а)

Факт перерахування грошових коштів за кредитним договором в розмірі 5000,00 грн підтверджується платіжним дорученням 149436147 від 10.03.2025 ТОВ «Мілоан», відповідно до якої здійснено переказ грошових коштів за кредитних договором №9004720 на платіжну картку № НОМЕР_2 , отримувач: ОСОБА_2 (а.с.16).

28.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №28072025, та додаткову угоду до нього від 29.07.2025 у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.(а.с.18-25)

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28.07.2025 до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до Відповідача за договором 9004720 в сумі 21550,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов?язанням, 1250,00 грн сума по комісії за надання кредиту, 6300,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9000,00 грн - неустойка.(а.с.26) Ці ж суми зазначені у розрахунку заборгованості у відомості про щоденні нарахування та погашення, складеному ТОВ Мілоан. (а.с.17, 26)

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч.1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Положеннями ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Оцінка суду

Щодо укладення договору

Укладення кредитного договору №9004720 від 10.03.2025 було здійснене в електронній формі в ІТС товариства. Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням одноразового підпису одноразовим ідентифікатором. Сторони дійшли згоди, що всі завершені дії в Особистому кабінеті в ІТС товариства визнаються вчиненими Позичальником. Для укладення договору сторони мають вчинити певну послідовність дій, направлених на реальне укладення договору та отримання коштів, нездійснення чи незавершення яких унеможливлює укладення договору. Сторони узгодили розмір кредиту, строки та умови користування коштами, умови і строки нарахування відсотків, відповідальність сторін за невиконання та неналежне виконання умов договору, що свідчить про ознайомлення Позичальником з усіма істотними умовами договору та про наявність волі відповідача на укладення кредитного договору в електронній формі на погоджених умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач не надав жодного доказу того, що кредит був оформлений сторонньою особою без його волі, не звертався із заявами про шахрайські дії та не оскаржував укладений договір у встановленому законом порядку, як і відмови від кредитних коштів, які надійшли на його картку.

Щодо переходу права вимоги

28.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №28072025, та додаткову угоду до нього від 29.07.2025 у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, в т.ч. до відповідача, який належним чином не виконував взяті на себе зобов?язання за укладеним договором, у сумі 21550,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов?язанням, 1250,00 грн сума по комісії за надання кредиту, 6300,00 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9000,00 грн - неустойка. Розрахунок заборгованості здійснений з 10.03.2025 по 28.07.2025, тобто у межах строку кредитування.

Щодо складових заборгованості, які заявлені до стягнення

1.Сума кредиту 5000,00 грн. Даних про здійснення оплати заборгованості суду не надано, тобто залишок несплаченої суми 5000,00 грн. Саме така сума заявлена до стягнення з відповідача. Відтак у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

2.Сплата комісії за надання кредиту узгоджена сторонами у п.1.5.1 Договору у розмірі 1250 грн. Даних про здійснення оплати заборгованості суду не надано, тобто залишок несплаченої суми 1250 грн. Саме така сума заявлена до стягнення відповідачем. Відтак у цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

3.Щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту у сумі 6300,00 грн.

В укладеному договорі визначено, що Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) - встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає в цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для Позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов?язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крімостаннього).

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких встановлення у кредитних правовідносинах плати за обслуговування кредиту, ведення рахунку, інформування позичальника чи інші аналогічні платежі є неправомірним, якщо такі платежі не пов`язані з наданням окремої самостійної послуги, яка замовляється споживачем.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що дії кредитодавця, спрямовані на облік заборгованості, інформування позичальника про стан кредиту, прийняття платежів та супровід кредитного договору, є складовою виконання зобов`язання за кредитним договором і не можуть бути підставою для стягнення окремої плати.

Крім того, відсутність у договорі можливості відмови позичальника від такої «послуги» та відсутність доказів її фактичного надання свідчить про те, що відповідна комісія є нав`язаною умовою договору та фактично спрямована на збільшення вартості кредиту поза межами процентної ставки.

За змістом правових позицій Верховного Суду, у такому випадку відповідні платежі мають розцінюватися як приховані проценти або інші платежі, що не підлягають стягненню.

Фактично встановлення такої комісії призводить до подвійної оплати одних і тих самих дій кредитодавця: у складі процентів як плати за користування кредитом та окремо у вигляді комісії, що суперечить правовій природі кредитних правовідносин.

Іншого тлумачення умов договору суд не вбачає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту.

4. Щодо стягнення заборгованості з відповідача неустойки в розмірі 9000,00 грн., суд зазначає таке.

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України № 3498-ІХ було виключено обмеження щодо нарахування неустойки, передбачені Законом України «Про споживче кредитування», проте це не може бути підставою для задоволення відповідних вимог.

Саме по собі виключення відповідної норми зі спеціального закону не створює права на нарахування неустойки, а лише свідчить про відсутність такого регулювання у цьому законі.

Водночас, спірні правовідносини підлягають оцінці з урахуванням положень цивільного законодавства, зокрема пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, яким на період дії воєнного стану та у визначений строк після його припинення встановлено особливості відповідальності позичальника за прострочення виконання грошових зобов`язань, у тому числі обмеження щодо застосування неустойки (штрафів, пені).

Зазначені норми мають імперативний характер та спрямовані на захист боржника в умовах воєнного стану, а тому підлягають застосуванню незалежно від змісту договору чи посилань сторін на інші нормативні акти.

Таким чином, навіть за відсутності відповідного обмеження у Законі України «Про споживче кредитування», право на нарахування та стягнення неустойки не може вважатися таким, що виникло або відновилося, оскільки воно прямо обмежене нормами Цивільного кодексу України.

Суд виходить з того, що застосування неустойки як виду цивільно-правової відповідальності можливе виключно за наявності прямої та чинної правової підстави, яка у даному випадку відсутня, що виключає можливість задоволення відповідних вимог позивача.

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки слід відмовити.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 6250,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості по основному боргу; 1250,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 772,10 грн. (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - 29,00%)

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» суму заборгованості за кредитним договором № 9004720 від 10.03.2025 у розмірі 6250,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості по основному боргу; 1250,00 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати, що складаються із судового збору у розмірі 772,10 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (18.09.2026).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2. Код ЄДРПОУ: 35625014. НОМЕР_3 у АТ «ТАСКОМБАНК»);

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_4 ).

Суддя Наталія СЛОБОДЯН