Ухвала суду № 139894879, 16.09.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/11111/26

Провадження № 1-кс/361/1761/26

16.09.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Бровари Броварського району Київської області

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі: - прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 ; - підозрюваного ОСОБА_4 ; - захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62025050010036970 від 04 жовтня 2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою звернувся старший слідчий слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майор поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050010036970 від 04 жовтня 2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Клопотання слідчого погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обгрунтоване тим, що вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12.1991 та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12.05.2015 воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки,а також тимчасове, зумовлене загрозою,обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час.

26.11.2024 військовозобов`язаного ОСОБА_4 призвано на військову службу за контрактом ІНФОРМАЦІЯ_1 та направлено для проходження військової служби.

Таким чином, з 26.11.2024 солдат ОСОБА_4 почав проходити військову службу за контрактом та набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині)

№ 21/нст від 20.01.2025 солдата ОСОБА_4 призначено на посаду стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та вважається таки що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом солдат

ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Однак, під час дії воєнного стану, напередодні 05.05.2025 у солдата

ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на самовільне залишення місця служби у військовій частині НОМЕР_1 з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби, який він реалізував за наступних обставин.

Так, на виконання свого кримінально-протиправного умислу солдат

ОСОБА_4 у порушення вищевказаного законодавства, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасового незаконного ухилення від виконання обов`язків військової служби, без поважних причин та дозволу відповідних командирів, в умовах воєнного стану, 05.05.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 10 год 45 хв самовільно залишив місце служби у військовій частині НОМЕР_1 , що дислокувалась у АДРЕСА_1 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини за наявностіреальної можливості та по даний час до військової частини НОМЕР_1 не повернувся.

14.09.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України працівниками Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Ярослава Мудрого, буд. 24.

15.09.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Гоголів Броварського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом яку проходить на посаді стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше неодноразово судимого: 14.06.2010 Броварським міським судом Київської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;02.10.2013 Броварським міським судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців; 26.04.2023 Броварським міськрайонним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст. 75 КК України від відбуття основного виду покарання звільнений з іспитовим строком терміном на 2 (два) роки;19.06.2024 Броварським міськрайонним судом Київської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 5 (місяців) місяців, -повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжувати вчиняти тотожні або інші кримінальні правопорушення.

Підставою обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснювати дії передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПУ України, зокрема:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років та той факт, що останній відсутній на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 по теперішній час, існує ризик вважати, що він з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність спроб втечі підозрюваного після вчинення кримінального правопорушення та можливо належна його поведінка в подальшому будуть безпідставним, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а наявністю запобіжного заходу та оперативними діями органу досудового розслідування, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.

Окрім того, слід зазначити, що підозрюваний був знаходить поза межами розташування військової частини або встановленого місця служби, що так підтверджує ризик подальшого його переховування від органів досудового розслідування та суду.

-незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний будучі військовослужбовцем військової служби призваним за мобілізацією, на особливий період при відсутності обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повинен перебувати за місцем дислокації військової частини або визначеним місцем служби, де в умовах воєнного стану повинен нести службу зі зброєю або маючи реальну можливість доступу до зброї боєприпасів та вибухових речовин та пристроїв.

При цьому свідки у кримінальному провадженні є виключно військовослужбовцями військової частини та підрозділу, де буде перебувати ОСОБА_4 , що будуть змушені проходити службу із останнім. Зазначене створює реальний ризик впливу підозрюваного на свідків, а також несе додатковий тягар на командира військової частини та підрозділу, щодо постійного контролю ОСОБА_4 що в умовах воєнного стану може негативно відобразитися на боєздатності ввіреного підрозділу.

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому підозрюваний, являючись військовослужбовцем військової частини за призовом під час мобілізації, на особливий період, маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців та колег, які мають безпосередній доступ до зброї і боєприпасів та можуть будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким ким чином.

Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умова ізоляції.

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується тим, що вивченням особи підозрюваного встановлено, що ОСОБА_4 є неодноразово судимим за злочини проти власності та останній раз був достроково звільнений із міць позбавлення волі з метою проходження служби, проте не зважаючи на довіру надану йому з боку держави і суспільства самовільно залишив місце служби у військовій частині НОМЕР_1 . Крім того вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що останній не має міцних соціальних зав`язків та постійного місця роботи, що вказує на можливий брак коштів у підозрюваного, що у свою чергу може спонукати останнього для вчинення у подальшому злочинів проти власності.

При цьому ОСОБА_4 до моменту його затримання уповноваженими на те особами до місця служби самостійно не прибув. Зухвалість вчиненого підозрюваними кримінального правопорушення свідчить про відсутність у нього будь-яких моральних принципів та дає підстави вважати, що він розуміючи невідворотність покарання за вчиненні ним діяння, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йо загрожує, безумовно свідчить про можливість втечі підозрюваного, що знову утворює окремий склад тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ст. 407, 408 КК України.

Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов`язана з тим, що вказані запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаними ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпції. Невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.

Таким чином, в умовах воєнного стану на території України такий підхід національних судів щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може породити позитивні прецеденти, для належного покарання осіб, які вчинили злочини, що поміж іншого, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану та підриву авторитету Збройних Сил України.

Окрім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КПК, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті ( тримання під вартою).

Також, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України законодавець визначив можливість під час воєнного стану суд при поставленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , враховуючи підстави та обставин, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину передбаченого, зокрема статтею 407 КК України.

З огляду на те, що на думку сторони обвинувачення доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та враховані обставини, передбаченні ст. 178 КПК України, та враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти встановлено порядку несення військової служби в умовах воєнного стану може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів або не обрання жодного із запобіжних заходів.

В судовому засідання прокурор підтримав клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор зазначив, що підозрюваний був умовно-достроково звільнений від відбування покарання внаслідок підписання контракту щодо служби в ЗСУ та у випадку не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний зможе повернутися до військової частини і маючи доступ до зброї погрожувати свідкам.

Захисник просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки він має місце проживання в АДРЕСА_3 де мешкає з дружиною та двома дітьми маючи стійкі соціальні зв`язки. Підозрюваний не буде переховуватися від досудового розслідування, речові докази у справі відсутні, зі свідками він не зустрічається. Ризики безпідставні, в тому числі ризик вчинення іншого злочину не доведений, хоча підозрюваний раніше і судимий. Просив призначити заставу у мінімальному розмірі у випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника, зазначив, що одружений, має на утриманні двох дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Офіційно не працевлаштований, на життя заробляв підробітком у людей. Щодо обставин вчинення злочину в якому підозрюється повідомив, що покинув місце служби, оскільки не було, що їсти, не було умов для виживання, ротацію не давали.

Заслухавши учасників судового засідання слідчий суддя встановив.

Злочином передбачений ч. 5 ст. 407 КК України є самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строк від п`яти до десяти років.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 5 ст. 407 КК України є тяжким злочином.

14.09.2026 року ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні злочину та 15.09.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Обґрунтованість підозри доводиться: - контрактом про проходження громадянином України військової служби у Збройних Силах України на посадах солдатського сержантського та старшинського складу укладеним між командиром військової частини НОМЕР_1 та ОСОБА_4 ; - витягами з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.01.2025 року № 21/нст, від 09.03.2025 року № 71/нст про те, що солдат військової служби за контрактом ОСОБА_4 стрілець мотопіхотного спеціалізованого відділення мотопіхотного спеціалізованого взводу мотопіхотної спеціалізованої роти мотопіхотного спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що прийняв справи та посаду і приступив до виконання посадових обов`язків; - актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2025 року за яким солдата ОСОБА_9 вважати таким, що самовільно залишив частину та відсутній на військовій службі без поважних причин з 05 травня 2025 року; - витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2025 року № 3284/нод за яким солдата ОСОБА_4 вважати таким, що самовільно залишив частину, та відсутній на військовій службі без поважних причин з 05 травня 2025 року по теперішній час; - протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 09.09.2026 року за яким 05.05.2025 року під час бойового виконання обов`язків військової служби, завдань пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в районі н.п. Новомиколаївка, Покровського району, Донецької області військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 узявши зброю та засоби індивідуального захисту, без наказу військової командира залишив місце виконання бойового завдання; - протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.09.2026 року за яким 05.05.2025 року під час бойового виконання обов`язків військової служби, завдань пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в районі н.п. Новомиколаївка, Покровського району, Донецької області військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 узявши зброю та засоби індивідуального захисту, без наказу військової командира залишив місце виконання бойового завдання; - протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 14.09.2026 року за якими приблизно 1,5 роки тому він перебував на військовій службі в ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні солдат та знаходився в Покровському районі с. Новомиколаївка. Нести службу було неможливо, оскільки він знаходився на 1-й лінії оброни, при цьому не було умов для виживання, так як не забезпечували зброєю, боєприпасами, продуктами харчування. Позиція була спалена. Дозволу на ротацію не давали у зв`язку з чим щоб урятувати своє життя він прийняв рішення самовільно з двома побратимами залишити позицію, після чого направився додому у с. Мала Тарасівка Броварського району Київської області, де на нього чекала сім`я.

ОСОБА_12 засуджений вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2010 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. Строк позбавлення волі змінений на 4 роки. Звільнений 15.11.2012 року умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 4 місяці 9 днів.

ОСОБА_12 засуджений вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.10.2013 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 шість місяців. Звільнений 09.04.2021 року по відбуттю строку покарання.

ОСОБА_4 засуджений вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2023 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

ОСОБА_4 засуджений вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2024 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання частково невідбутого покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.04.2023 року остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 5 місяців. Ухвалою Бердичевського міськрайонного суду Житомирської області від 15.11.2024 року ОСОБА_4 звільнений умовно-достроково, невідбутий строк 5 років 2 місяці 13 днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує той факт, що за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років та вказане покарання обґрунтовано буде спонукати підозрюваного ОСОБА_4 до переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

На існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує той факт, що ОСОБА_4 свідки у кримінальному провадженні є військовослужбовцями військової частини де він проходив службу та вказане створює реальний ризик впливу на свідків з метою зміни ними показів на його користь.

На існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення вказує той факт, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується його попередніми судимостями та відсутності засобів до існування.

Одночасно слідчий суддя не вважає, що прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого слід задовольнити та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістьдесят днів), оскільки будь-який інший менш м`який запобіжний захід не усуне ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку суду наявність у підозрюваного дружини та дітей не може зменшити ризики, які доведені прокурором та запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе усунути вищезазначені ризики.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя вважає, за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому виразі 133 120 (сто тридцять три тисячі 120) грн. 00 коп., що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наступні обов`язки: - не відлучатися з населеного пункту свого місця свого проживання без дозволу слідчого; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Керуюсь ст. 176-178, 181, 183, 194-195, 369-372, 392-395, 532 КПК України слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістьдесят днів), а саме з моменту затримання 14.09.2026 року по 12.11.2026 року (включно).

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , здійснювати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому виразі 133 120 (сто тридцять три тисячі 120) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок з наступними реквізитами: Одержувач: ТУ ДСА України у Київській області; Код одержувача (ЄДРПОУ): 26268119; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ, розрахунковий рахунок: UA768201720355259001000018661; Призначення платежу: «застава за П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою (назва суду та дата ухвали) по справі № (вказати номер), кримінальне провадження № (вказати номер)».

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту свого місця свого проживання без дозволу слідчого;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Строк дії ухвали до 12.11.2026 року (включно).

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді протягом 5 (п`яти) днів з моменту її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, а підзрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному.

Копії ухвали направити/вручити до Броварської окружної прокуратури Київської області, захиснику та Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Слідчий суддя ОСОБА_1