Рішення № 139894686, 21.09.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11204/26

Провадження № 2/357/7627/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Вдовика А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою в якій просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 2557878 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 08.09.2025р. у сумі 89499 грн. 98 коп.

Позиція сторін у справі.

Позивач зазначає, що 08.09.2025р. між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2557878 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (надалі - Кредитний договір, Договір), згідно якого позивач надав відповідачу кошти в розмірі 25 000 грн. на умовах, встановлених Договором, а відповідач зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.1.). Сторони погодили істотні умови договору, а саме: сума кредиту - 25000 грн. 00 коп. (п. 1.2. Договору); строк кредиту - 360 днів (п.1.3. Договору), графік погашення кредиту (Додаток1 до Договору). Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п.1.4. Договору).

Кредитний договір було укладено в електронній формі та у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Вся процедура по укладенню Договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» проходить в онлайн режимі.

Відповідно до п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Оскільки ТОВ «ПЕЙТЕК» надає позивачу послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-01, то переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено відповідно до укладеного з позивачем договору та підтверджується Листом платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» від 14.05.2026р. (надалі Лист), складеного у відповідності до вимог законодавства, та який містить усі необхідні реквізити, в тому числі вказано «Призначення платежу: Виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2557878 від 08.09.2025». Лист ТОВ «Пейтек», що доданий до позовної заяви, підтверджує успішне проведення платіжної операцій ТОВ «Пейтек», яке надає послуги з обробки платежів через платіжну систему «PayTech», і, таким чином, є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів за Договором.

У порушення умов Кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого у неї перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 89499 грн. 98 коп., у тому числі: 24999 грн. 98 коп. - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту); 52000 грн. 00 коп. - заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування Кредитними коштами; 12500 грн. 00 коп.- заборгованість за штрафними санкціями. Зазначений розмір заборгованості за Договором, позивач підтвердив наданим розрахунком заборгованості, що доданий до позовної заяви.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, подала Відзив на позовну заяву де зазначила, що позивачем не надано суду доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору.

Також, відповідач зазначає, що позивачем не надано необхідних, достатніх та достовірних доказів підписання цього кредитного договору як позичальником (відповідачем), так і кредитодавцем - ТОВ «Селфі Кредит». Твердження позивача про підписання кредитного договору позичальником (відповідачем) - одноразовим ідентифікатором, а кредитором (ТОВ «Селфі Кредит») - аналогом власноручного підпису та мокрої печатки, не відповідають фактичним обставинам справи та наданим позивачем доказам. Позивачем був наданий додаток 14 - електронна копія Довідки ТОВ «Селфі Кредит» про ідентифікацію без дати та часу його складання, а також номеру довідки. У даному доказі зазначено, що оспорюваний кредитний договір зі сторони позичальника (відповідача, заявника) було підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «Р737». Водночас вказана довідка підписана заступником директора ТОВ «Селфі Кредит» Олексієм Черненком, як позивач стверджує, аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису), то відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису здійснюється зокрема за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідач ніколи не надавала таку згоду позивачу. Згода із зразками відповідних аналогів відсутня у матеріалах справи. Оскільки через процедуру підписання перевірити цілісність доказу - Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 08.09.2025 №2557878, неможливо, то даний доказ є недопустимим та недостовірним. Крім того, створення цього доказу та внесення в нього змін цілком залежить від волі позивача. Позивач не надає із позовом докази того, що власне відповідач, а не інша особа, отримав ідентифікатор та скористався ним на сайті кредитодавця. Окрім цього, Договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 08.09.2025 №2557878 не містить ознак його підписання зі сторони кредитора - ТОВ «Селфі Кредит», оскільки позивач не надав суду докази наявності згоди на використання аналогу власноручного підпису. Отже, твердження позивача, що кредитний договір від 08.09.2025 №2557878 був укладений та є чинним, не відповідає дійсності.

Відповідач зазначає, що навіть якщо такий договір підписаний сторонами, але кошти позичальникові не надані, такий договір є неукладеним. Тільки фінансовий документ про отримання коштів є умовою його укладення, а значить і правових наслідків для позичальника. Належними доказами, які підтверджують перерахування відповідачу певної суди від ТОВ "Селфі Кредит" можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Із сталої судової практики Верховного Суду, належними та допустимими доказами, які б могли підтвердити отримання відповідачем коштів є первинні документи оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", які встановлюють розмір заборгованості.

Крім того, відповідач зазначила, що умови вказаного позивачем Договору передбачають нарахування відсотків, які є несправедливими, такими, що не відповідають положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав і обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг. Також, відповідач заперечила нарахування позивачем 12 500,00 грн. - суми заборгованості по штрафним санкціям в період воєнного стану в країні.

Представник позивача у поданій Відповіді на відзив зазначила, що відповідач є клієнтом ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» з 06.10.2024р. та до спірного договору укладала, ще три кредитних договори, які належним чином виконала і сплатила кошти на виконання умов тих договорів в повному обсязі. Даний кредитний договір від 08.09.2025 є аналогічний попереднім, а отже, відповідач була повністю ознайомлена з умовами кредитування за Договором. Вся процедура укладення з Товариством Договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах споживчого кредиту, відбувається відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, але не виключно до Законів України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про електронну комерцію», а також відповідно до Правил надання коштів у кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ», які діяли на момент укладення Договору із ОСОБА_1 та проходить в онлайн-режимі. Товариство на власному Веб-сайті https://selfiecredit.ua/ надало відповідачу доступ до інформації, укладення кредитного договору, де, серед іншого, міститься інформація про тарифи, ціни та умови надання фінансових послуг, порядок їх надання.

Відповідач 06.10.2024р. здійснила першу реєстрацію (створила свій особистий кабінет) в ІКС Товариства. При реєстрації в ІКС Товариства, відповідач вказала номер телефону: НОМЕР_3 . Позивач звертає увагу, що зазначений номер телефону до тепер належить ОСОБА_1 , що вона сама відображає у відзиві на позовну заяву.

Позивач зазначає, що під час укладання договору відповідачем було вчинено певну сукупність дій, спрямованих на отримання кредиту від Товариства, крім того, вона самостійно визначила для себе необхідний обсяг часу для ознайомлення з умовами договору, після чого, проявила намір вступити з Товариством у договірні відносини у порядку та на умовах визначених, зокрема, Правилами надання коштів у кредит Товариством. Згідно п. 7.1. Договору, зазначено, що цей Договір укладається за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

В особистому кабінеті відповідач до укладення Договору отримала для ознайомлення Паспорт споживчого кредиту Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який містить інформацію та положення, що вимагаються чинним законодавством.

Позивач зазначає, що на вказаний відповідачем при заповненні заявки на отримання кредиту номер: НОМЕР_3 надіслано одноразовий ідентифікатор у вигляді коду (код: P737), який Відповідачем було введено та підписано Договір. При введенні коду на сайті Товариства цим самим направлено Товариству електронне повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), підписане одноразовим ідентифікатором, що являється датою укладення Договору. Дата та час отримання Товариством електронного повідомлення (дата укладення договору) була зафіксована у Договорі у розділі «Реквізити та підписи сторін» (Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором P737 08.09.2025 12:57:07 ОСОБА_1 .

Представник позивача зазначила, що у Товариства відсутня технічна можливість надати Реєстраційну форму для реєстрації на сайті Товариства, яку заповнювала саме відповідач, оскільки, це захищена частина Веб-сайту, яка доступна була при заповненні лише відповідачу.

Відповідач своїм особистим підписом, підписуючи Паспорт споживчого кредиту (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором X217, 08.09.2025 12:56:19) та Договір (Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором P737 08.09.2025 12:57:07 ОСОБА_1 ), письмово підтвердила, що ознайомилася та погодилася з істотними умовами кредитування. Товариство наголошує, що після укладення електронного договору та його направлення відповідачу відсутня технічна й правова можливість внесення змін до його примірника в односторонньому порядку без згоди відповідача.

З наданого Товариством детального розрахунку заборгованості за Договором вбачається, зокрема, щоденне нарахування та те, що 08.10.2025р. відповідач здійснила частково достроковий платіж в рахунок сплати коштів на виконання умов Договору, відповідно станом на дату платежу, а саме по 08.10.2025р. (включно), останній нараховувались проценти за зниженою процентною ставкою. Відповідно, починаючи з 09.10.2025р. нарахування процентів здійснюється згідно п. 1.5.1 Договору, а саме за стандартною процентною ставкою. Згідно п. 3.1. Договору, встановлено, що проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Пунктом 3.4. Договору, передбачено, що розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору, зокрема не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Позивач стверджує, що нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснювалося виключно в межах строку користування кредитом та на підставі умов договору, а також, штраф нараховано відповідачу у повній відповідності до умов Договору.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 вказану справу передано на розгляд судді Ярмолі О.Я. (а.с.15)

06.07.2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

20.07.2026 відповідач направила в системі «Електронний суд» Відзив на позовну заяву.

27.07.2026 позивач подав в системі «Електронний суд» Відповідь на відзив з додатковими доказами.

02.09.2026 відповідач в системі «Електронний суд» подала письмові пояснення із запереченнями щодо приєднання доказів сторони позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ч.2 ст.126 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

А тому, суд дійшов висновку, що слід залишити без розгляду клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів, поданих представником позивача разом із Відповіддю на відзив. Крім того, позивач взагалі не подав клопотання про поновлення процесуальних строків на приєднання нових доказів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України).

У судове засідання сторони не з`явилися, представників не направили, скористалися своїм правом направили письмово викладені позиції щодо даного спору, клопотань про відкладення розгляду справи чи про обов`язкову сторони участь в судовому засіданні, не надходило.

У зв`язку з тим, що сторони не з`явилися в судове засідання, згідно із ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, встановив таке.

08.09.2025р. між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 2557878 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» (надалі - Кредитний договір, Договір), згідно якого позивач надав відповідачу кошти в розмірі 25 000 грн. на умовах, встановлених Договором, а відповідач зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.1.).

Сторони погодили істотні умови договору, а саме: Сума кредиту - 25000 грн. 00 коп. (п. 1.2. Договору); Строк кредиту - 360 днів (п.1.3. Договору). Сторони погодили, що періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (іменується -Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п.1.4. Договору).

Кредитний договір було укладено в електронній формі та у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Вся процедура по укладенню Договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» проходить в онлайн режимі

Відповідач заповнила заявку на отримання кредиту на сайті Товариства. Товариство за результатами розгляду заявки надіслало Відповідачу пропозицію укласти електронний договір (оферту), який містить усі істотні умови, шляхом розміщення його у особистому кабінеті Клієнта. Відповідач, погодилася з пропозицією (офертою), натиснувши кнопку «ПОГОДЖУЮСЬ» у особистому кабінеті, після чого Товариство надіслало засобами зв`язку, на вказаний Клієнтом, при заповненні заявки на отримання кредиту номер: НОМЕР_3 одноразовий ідентифікатор у вигляді коду (код: P737), який Відповідачем було введено та підписано Договір.

Дата та час отримання позивачем електронного повідомлення (дата укладення договору) була зафіксована у Договорі у розділі «Реквізити та підписи сторін» (Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором P737 08.09.2025 12:57:07 ОСОБА_1 .

Позивач після одержання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) відправив відповідачу примірник Договору у формі електронного документу за вказаною адресою електронної пошти та розмістило Договір в особистому кабінеті Клієнта.

Згідно п. 7.4. Кредитного договору сторони погодили, що цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи з відтиском печатки, що відтворений шляхом електронного копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання.

Електронний підпис Товариства створюється в Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі, в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram або з використанням роботизованого функціоналу месенджерів (ботів), тощо). Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На укладений між Сторонами Договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, далі по тексту Договору оригінальний примірник Договору. У випадках дозволених законодавством, на укладений між Сторонами Договір може бути накладено електронний підпис уповноваженого працівника Товариства, що базується на сертифікаті відкритого ключа, виданого кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Оригінальний примірник договору, а також додатки до нього надсилаються Споживачу одразу після його укладення (підписання Сторонами) та накладення електронного підпису уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу (з урахуванням виду підпису визначеного в п.7.4. Договору), але до початку надання кредиту.

Правила надання коштів у кредит ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ», встановлюють порядок надання ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» фінансової послуги щодо надання коштів у кредит.

Відповідно до п. 7.1.6. Правил, у процесі Реєстрації в ІКС Товариства, споживач реєструє банківські рахунки/платіжні картки для перерахування коштів та здійснення погашення кредитної заборгованості.

Згідно п. 7.1.22. Товариство зобов`язане перерахувати кошти на платіжну картку, вказану споживачем, у порядку та строки визначені Кредитним договором. Товариство може повідомляти Споживача про факт перерахування коштів шляхом відправки інформаційного повідомлення засобами зв`язку (на номер мобільного телефону).

Згідно до п. 2.1. Договору 2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок Відповідача, номер якого міститься у Договорі. Реквізити електронного платіжного засобу Споживача зазначено згідно до п.10 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі ХХХХ XX** **** ХХХХ (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Встановлено, що ТОВ «ПЕЙТЕК» надає позивачу послуги з переказу грошових коштів відповідно до умов Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 01.04.2024.

Встановлено, що відповідно до зазначеного Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 , було перераховано кошти на платіжну картку, вказану відповідачем, від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 25000грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 990c8033-59c2-4df4-8221-e4250f4df70c Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - 769d5f666a67cf236981a33a89f715b6 Session ID - 034470023312 Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua Електронний платіжний засіб - НОМЕР_1 Код авторизації - 503293, банк-еквайр -АТ «ПУМБ». Призначення платежу - виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2557878 від 08.09.2025. Наведене підтверджено інформаційною довідкою, наданою ТОВ «ПЕЙТЕК», що міститься в матеріалах справи.

Згідно п. 5.1. Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. Договору.

Також, позивачем надано до матеріалів справи розрахунок заборгованості відповідача за Договором №2557878 від 08.09.2025 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort».

Мотиви, з яких виходить суд та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, вказаний Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 3 даного Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідач стверджує, що позивачем не надано достатньо доказів в підтвердження укладення кредитного договору, переказ коштів на картку відповідача.

У своєму Відзиві відповідач аналізує докази і позицію сторони позивача, вказує на неналежність та недостатність наданих позивачем доказів, ставить під сумнів ці докази, посилаючись на чисельну судову практику, і при цьому не спростовує факт належності їй рахунку з маскою № НОМЕР_1 , на який було надіслано кредитні кошти. Так, відповідач надала суду Довідку з банку про наявність в неї чотирьох рахунків, де відсутніх рахунок з маскою № НОМЕР_1 , але при цьому залишаються невідомими параметри такого запиту до банку, тобто яку саме інформацію запитувала відповідач. Така довідка не спростовує інших доказів сторони позивача. Зокрема, доказу надіслання позивачем засобами зв`язку, на вказаний відповідачем, при заповненні заявки на отримання кредиту номер: НОМЕР_3 одноразовий ідентифікатор у вигляді коду для підтвердження укладення кредитного договору.

При цьому, відповідач не надає доказів втрати персональних даних, картки, телефону, доказів шахрайських дій, доказів звернення в правоохоронні органи внаслідок несанкціонованого втручання у фінансові справи відповідача.

Відповідач не довела, що інша особа, отримала ідентифікатор на телефон відповідача та скористалася ним на сайті кредитодавця, отримавши кредит.

Згідно наданого суду розрахунку заборгованості слідує, що позичальник частково повертала борг. Зокрема 08.10.2025 позичальник повернула 1875 грн., які було враховано в рахунок погашення процентів та 07.11.2025 позичальник повернула 7500 грн., які також було враховано позивачем на погашення процентів.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. ( Висновок ВС викладений у Постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17).

Верховний Суд 23 жовтня 2019 року по справі № 917/1307/18 розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Згідно із закріпленою у статті 204 ЦК України презумпцією правомірності правочину вважається, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, суд дійшов висновку, що між сторонами 08.09.2025р. було укладено Договір № 2557878 про надання споживчого кредиту , згідно якого позивач надав відповідачу кошти в розмірі 25 000 грн., частину яких (9375,02 грн) відповідач повернула.

Щодо позиції сторони відповідача про несправедливість розміру відсотків, то слід зазначити, що ні при укладенні кредитного договору, ні при поверненні відповідачем частини нарахованих процентів, ні в подальшому, відповідач не оскаржувала/заперечувала умови договору щодо порядку і розміру відсотків за кредитним договором № 2557878.

Згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, у кредитному договорі №2557878 від 08.09.2025 сторони, діючи відповідно до положень ст. 627 ЦК України, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом.

Крім того, суд звертає увагу на суперечливу поведінку сторони відповідача у даній справі, в контексті доктрини venire contra factum proprium та зловживання процесуальними правами. Оскільки сторона відповідача, ставлячи під сумнів сам факт укладення кредитного договору та факт надання відповідачу кредитних коштів, водночас заявляє заперечення щодо розміру процентної ставки за цим договором, вказує на недоведеність факту невиконання умов кредитного договору відповідачем. Така позиція є внутрішньо несумісною, оскільки заперечення умов договору щодо процентів та інших платежів можливе виключно в межах визнання існування самого договору та факту отримання кредитних коштів. Фактично сторона відповідача формує свою процесуальну позицію, виходячи з презумпції укладеного кредитного договору та надання коштів, але намагається уникнути негативних для себе наслідків, пов`язаних із виконанням договірних зобов`язань, шляхом одночасного заперечення самого юридичного факту виникнення таких зобов`язань.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, сформульованих, зокрема, у постановах від 05.06.2018 у справі № 910/2418/17 та від 21.11.2018 у справі № 910/8123/17, сторона, яка своєю поведінкою або процесуальними заявами створює у іншої сторони обґрунтоване уявлення про певний стан правовідносин, не вправі згодом займати протилежну позицію.

Отже, одночасне заперечення відповідачем факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, з одного боку, і заперечення умов цього ж договору щодо процентів, належного перерахування коштів, з іншого, свідчить про наявність суперечливої процесуальної поведінки. Такі доводи відповідача є непослідовними та відхиляються судом.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позичальник порушила свої зобов`язання щодо вчасного повернення кредитних коштів та із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 24999,98грн. - заборгованість за тілом кредиту і 52 000 - заборгованість по процентам станом на 03.06.2026, всього до стягнення : 76999 грн,98 коп.

Щодо стягнення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24).

Зокрема Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року по справі №758/5318/23 зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій на загальну суму 12500,00 грн., задоволенню не підлягають.

Судові витрати

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №16397 від 16.06.2026 (а.с. 1), а тому суд у відповідності ст. 141 ЦПК України стягує його з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, позов задоволено на 86% то судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить 2289,66 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СЕЛФІ КРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СЕЛФІ КРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 2557878 від 08.09.2025 в розмірі 76999 грн. 98 коп. (сімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень дев`яносто вісім копійок).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СЕЛФІ КРЕДИТ» судовий збір у сумі 2289 грн. 66 коп. (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять гривень шістдесят шість копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СЕЛФІ КРЕДИТ», місцезнаходження: вулиця Андріївський узвіз, буд. 1А м. Київ, код ЄДРПОУ 43979069.

Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) , реєстрація місця проживання : АДРЕСА_1 .

З урахуванням норми ч. 5 ст. 268 ЦПК України, повний текст рішення складено 21.09.2026р.

Суддя О. Я. Ярмола