Рішення № 139894513, 21.09.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1878/26

провадження №2/283/1575/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

21 вересня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

04.08.2026 представник ТОВ «Новий Колектор» Ємельянова С.В., яка діє на підставі довіреності від 09.07.2026, звернулась до суду з позовною заявою, свої вимоги позивач мотивує тим, що між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем по справі ОСОБА_1 06 січня 2026 року було укладено договір про споживчий кредит № 100558452 на суму 5000 грн., строком на 360 днів з процентною ставкою передбаченою в договорі.

26 червня 2026 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу №МТ-260626-1, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за вказаним договором.

Станом на 03 серпня 2026 року заборгованість по даному кредитному договору становить 19417,04 грн., з яких: 4995,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 3092,04 грн. прострочена заборгованість по відсотках; 3330,00 грн. заборгованість по комісіям; 8000,00 грн. заборгованість по штрафам. Вищезгаданий борг виник в результаті невиконання відповідачем обумовлених договором своїх зобов`язань.

Явка та позиція сторін по справі:

Представник позивача ТОВ «Новий Колектор» Ємельянова С.В. до суду не з`явився, згідно вимог позову просив розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належно. Відзиву з доказами, які підтверджують заперечення проти позову, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з такого.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що 06 січня 2026 року між ТОВ «Мілоан» (Кредитодавець), правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитний договір № 10055845, згідно з яким Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн на засадах зворотності, строковості, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити нараховані проценти.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 114138435 (виписка) та електронною квитанцією про переказ коштів від 06.01.2026, на наступних умовах: - строк, на який надається кредит 360 днів; остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 01.01.2027.

Згідно п. 1.1 Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору у кредит (кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Пунктом 1.5. встановлено, що Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 17686.30 грн. Денна процентна ставка складає: (17686.30 грн. / 5000.00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.98%.

Відповідно до п.1.5.1. Договору встановлена Комісія за надання кредиту: 1125.00 грн., яка нараховується за ставкою 22.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 22.50 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/ кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом. Згідно п. 1.5.2. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 8140.00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору. У відповідності до п.1.5.3. Договору Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 90.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом

Згідно п. 1.5.4. Договору Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 8421.30 грн

Відповідно до кредитного договору № 100558452 від 06.01.2026 року Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 5000 грн., що належним чином підтверджується відповідністю копії платіжного доручення з якого вбачається, що 06.01.2026 на Кредитний рахунок з картою НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти у розмір 5000,00 грн. Слід зауважити, що п. 2.1. Договору Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . Тобто перерахування кредитних коштів було здійснено у відповідності до умов Договору..

Перед укладенням Договору первинним кредитором було здійснено віддалену ідентифікацію відповідача з метою надання фінансових послуг за допомогою отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних (або отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП, засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа або отримання ідентифікаційних даних, фото та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій).

Між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» («Фактор», «Позивач») укладено Договір факторингу № МТ-260626-1 від 26.06.2026 («Договір факторингу») (а.с.25-30).

Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Відповідно до п. 2.5. зазначеного Договору факторингу, Сторони домовилися, що після підписання Сторонами Акту приймання-передачі Переліку (Реєстру) Боржників до Фактора переходять всі права та обов`язки Клієнта, як сторони, які виникли на підставі Кредитних договорів в обсязі і на умовах, що існують на момент укладення цього Договору. Згідно п. 2.7. зазначеного Договору Факторингу, після переходу Права вимоги до Фактора, останній має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, у тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. Оплата за договором факторингу підтверджується Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів (а.с.36).

На виконання умов зазначеного договору складено Реєстр боржників в електронному вигляді до Договору факторингу МТ-260626-1 від 26.06.2026, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 100558452 від 06.01.2026 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким є ОСОБА_1 («Відповідач», «Боржник», «Позичальник»). На підтвердження зазначеного долучено витяг з реєстру прав вимог № 1 (перша та остання сторінка, а також сторінка з реквізитами, що стосуються Відповідача, конфіденційну інформацію, в тому числі персональні дані інших осіб, заретушовано).

Позивачем 29.06.2026 на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме + 380963979568, було направлено СМС-повідомлення наступного змісту: «Укладено Договір факторингу №МТ-260626-1 від 26.06.2026р. Проведено відступлення права вимоги за кредитним договором № 100558452 від 06.01.2026. Ваш новий кредитор ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР": 43170298;01133; м. Київ; вул. Алмазова Генерала; буд.13; оф.601;0-800-20-33 20;Info@newcollector.com.ua; http://newcollector.com.ua/"; сплачувати необхідно в ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Станом на дату подання даної позовної заяви Позивач є єдиним та належним кредитором за кредитним договором № 100558452 від 06.01.2026, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Мотиви та застосовані норми права.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Як вбачається із договору ОСОБА_1 , підписавши його, підтвердила, що вона ознайомлена з умовами кредитування.

Згідно з ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати відсотків за користування кредитними коштами, а отже позовна вимога ТОВ «Новий Колектор» щодо стягнення за договором № 100558452 від 06.01.2026 заборгованість за відсотками у розмірі 3092,04 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом, суд зазначає наступне.

Встановлено, що на дату нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України строк дії Договору не завершився, а основне зобов`язання відповідача щодо повернення кредиту ще не настало. При цьому, як свідчать матеріали справи, відповідач допустив прострочення сплати окремих періодичних платежів за Договором. Проте, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, застосування штрафних санкцій можливе лише у разі порушення зобов`язання, термін виконання якого настав.

Крім того, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, сторони можуть передбачати у Договорі нарахування штрафів, пені або неустойки за неналежне виконання зобов`язань, проте застосування таких санкцій можливе лише після настання строку виконання конкретного зобов`язання. Оскільки на дату нарахування основне зобов`язання за кредитом не наставало, загальні вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є передчасними і не підлягають задоволенню.

Разом з тим, прострочення окремих періодичних платежів може слугувати підставою для нарахування штрафних санкцій лише щодо цих конкретних порушень, якщо строки їх сплати на момент порушення вже наставали. Проте позивач у своїх вимогах не конкретизував такі штрафи по конкретних платежах, а заявив стягнення загальної суми штрафних санкцій за весь період дії Договору, що не відповідає вимогам статті 625 ЦК України.

Таким чином, у зв`язку з тим, що строк дії Договору не завершився і основне зобов`язання ще не настало, а вимоги позивача носять загальний характер, підстав для нарахування та стягнення заборгованості за штрафами в розмірі 8000,00 грн за Договором № 100558452 від 06.01.2026 не існує, і суд у цих вимогах відмовляє.

Відмовляючи у стягненні з відповідача 8000 грн. заборгованості по штрафам, суд також виходив з того, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також не підлягають стягненню з відповідача в користь позивача 3330,00 грн. заборгованості по комісіям, пункти кредитного договору, які передбачають сплату комісії за надання кредиту є нікчемними, оскільки це не є самостійною послугою кредитодавця, а надання коштів у кредит є обов`язком кредитодавця відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України і не можуть обумовлюватись будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Пунктом 1.5.1. Договору встановлена Комісія за надання кредиту: 1125.00 грн., яка нараховується за ставкою 22.50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 22.50 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/ кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом. Згідно п. 1.5.2. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 8140.00 грн., що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов Договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1125,00 грн, встановлена в п.1.5.1. Договору, є платою безпосередньо за надання кредиту позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що положення Договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісій в розмірі 3330,00 грн суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий Колектор» вищезазначеної заборгованості за комісіями.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 03 серпня 2026 року відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості у розмірі 2499,90 грн, за рахунок яких позивач здійснив погашення заборгованості, а саме: 5,00 грн - тіло кредиту; 369,90 - проценти за користування; 1000,00 грн - штрафу та 1125,00 грн комісії за надання кредиту.

Оскільки, первісним кредитором здійснено перерахунок заборгованості та за рахунок частково сплачених коштів відповідачем погашена заборгованість у розмірі 1000,00 грн - штрафних санкцій та 1125,00 грн сплати комісії, які підлягають списанню кредитодавцем, то загальна заборгованість підлягає зменшенню, врахувавши оплати відповідача.

З урахуванням здійсненого перерахунку, сума заборгованості за тілом кредиту підлягає зменшенню на 2125,00 грн, які були помилково зараховані позивачем у рахунок штрафу та комісії за надання кредиту, тобто підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Отже, розмір заборгованості за тілом кредиту становить: 4995,00 грн (тіло кредиту відповідно розрахунку заборгованості позивача) - 2125,00 грн (кошти, перенесені з рахунку погашення штрафу та комісії) = 2870,00 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача в користь позивача 5962,04 грн. заборгованості за кредитним договором, з яких: 2870,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом та 3092,04 грн. прострочена заборгованість по відсотках, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо переходу до нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» прав первісних кредиторів у кредитних зобов`язаннях, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно з ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.1, ч.2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником позивача було заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача 216,18 грн витрат на відправку поштової кореспонденції.

Як убачається з матеріалів справи, представником позивача долучено фіскальний чек «Поштова служба «Е-Пост» про сплату коштів на пересилання поштової кореспонденції по даній справі від 03 серпня 2026 року № 2182372 на суму 216,18 грн.

Висновки щодо необхідності розподілу судових витрат, понесених у зв`язку оплатою поштових відправлень, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц та додатковій постанові від 18 вересня 2023 року в справі № 759/5806/20.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказані витрати.

Керуючись ст. 12, 23, 76, 81, 141,258, 259, 265, 280, 289 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код за ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) заборгованість за Кредитним договором № 100558452 від 06.01.2026 року в розмірі 5962 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дві) гривні 04 копійки;

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судові витрати у розмірі 817 гривень 50 копійок та 216 гривень 18 копійок витрат понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

В решті позовних вимог відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення.

Позивач: ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (код ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя