Постанова № 139893961, 21.09.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/983/26

Провадження № 3/517/424/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року с-ще Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючої, мешканки АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 745661 від 14 серпня 2026 року встановлено, що 14 серпня 2026 року о 17 год. 00 хв. по вул. Центральній в с-щі Затишшя, Роздільнянського району Одеської області, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-210994-20», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з парканом по вул. Центральній, 67 в с-щі Затишшя, Роздільнянського району Одеської області. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження та було пошкоджено паркан, внаслідок чого було завдано матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.9 ПДР України.

Згідно матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 745643 від 14 серпня 2026 року встановлено, що 14 серпня 2026 року о 17 год. 00 хв. по вул. Центральній в с-щі Затишшя, Роздільнянського району Одеської області, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-210994-20», державний номерний знак НОМЕР_2 , не впоралася з керуванням та скоїла наїзд на паркан, після чого залишила місце ДТП до якого була причетна. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а ПДР України.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 745636 від 14 серпня 2026 року та матеріалів справи встановлено, що 14 серпня 2026 року о 17 год. 00 хв. по вул. Центральній в с-щі Затишшя, Роздільнянського району Одеської області, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-210994-20», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та очей. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою та проведення медичного огляду у лікарні ОСОБА_1 відмовилася під відеозапис на нагрудну камеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України.

Постановою суду від 24.08.2026 року справу № 517/984/26 відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, справу № 517/983/26 щодо неї за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та справу № 517/985/26, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі № 517/983/26.

ОСОБА_1 в судові засідання двічі не з`явилася, зворотні поштові повідомлення повертались до суду, з яких вбачається, що правопорушник була належно повідомлена про місце, час та дату розгляду справи.

Зважаючи на те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульовано питання заочного розгляду справи у випадку відсутності порушника за місцем реєстрації (проживання), суд використовує аналогію закону.

Згідно відповіді № 3277468 від 07.09.2026, з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винною, оскільки остання була повідомлена належним чином, із заявою про відкладення слухання по справі не зверталася, а тому відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 745661, серії ЕПР1 № 745643, серії ЕПР1 № 745636 від 14 серпня 2026 року; довідкою про реєстрацію адміністративного правопорушення від 14.08.2026 року; письмовими поясненнями гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14 серпня 2026 року; схемою місця ДТП, яка сталася 14 серпня 2026 року о 17 год. 00 хв.; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 серпня 2026 року; копіями постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7720791, ЕНА № 7720568 від 14 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 126 КУпАП; диском відеозапису, копією постанови Захарівського районного суду Одеської області від 16 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 , за ч. ч ст. 130 КУпАП та довідкою Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області № 296337-2026 від 17.08.2026.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

У відповідності до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно статті 9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідальність за ст. 122-4 КУпАП настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.За ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно п.п. «а» п.2.5. ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 1.1 ПДР України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають оглядові на стан алкогольного сп`яніння , який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів та технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я , який здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при розгляді даної справи, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.

З урахуванням обставин справи, суд вважає доведену вину порушника у вчиненні порушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП та піддає його адміністративному стягненню у виді штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкцією ст. 130 ч. 2 КУпАП, передбачено відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

В абзаці четвертому пункту 28 Постанови № 14 ВСУ роз`яснив, що оплатне вилучення транспортного засобу може бути і є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність частиною шостою статті 121, частинами другою та третьою статті 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Згідно висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, викладений в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 (провадження №51-944 кмо 23), суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп`яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилученням транспортного засобу, оскільки даний автомобіль їй не належить.

Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Враховуючи, що ОСОБА_1 притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Захарівського районного суду Одеської області від 16 червня 2026 рокута на останню накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, то станом на день постановлення даної постанови ОСОБА_1 відбуто стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком 2 місяці, 13 днів та залишилася невідбута частина стягнення строком 9 місяців 16 днів, яку слід приєднати до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення і визначити ОСОБА_1 загальний строк позбавлення права керування транспортними засобами 3 років 9 місяців 17 днів.

За змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 665, 60 грн., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ч. 4 ст. 130, ст.ст. 33, 34, 35, 124, 245, 278, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючої, мешканки АДРЕСА_1 , винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення:

- за ст. 124 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

- за ст. 122-4 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень;

за ч. 2 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати ОСОБА_1 до накладеного стягнення невідбуту частину стягнення за постановою Захарівського районного суду Одеської області від 16 червня 2026 року у виді 9 (дев`ять) місяців 17 (сімнадцять) днів позбавлення права керування транспортними засобами та накласти остаточне стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки 9 (дев`ять) місяців 17 (сімнадцять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37607526, рахунок отримувача UA848999980313080149000015001, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючої, мешканки АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 68 000 грн., що передбачено ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.

Суддя: