Рішення № 139864198, 18.09.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/1090/26

Провадження № 2-о/517/30/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за заявою Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (як органу опіки та піклування) про видачу обмежувального припису, заінтересована особа ОСОБА_2

установив:

16 вересня 2026 року до Захарівського районного суду Одеської області надійшла заява Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (як органу опіки та піклування) про видачу обмежувального припису, заінтересована особа ОСОБА_2 .

Вимоги заяви мотивовані тим, що неповнолітні та малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - є особами, які постраждали від домашнього насильства з боку заінтересованої особи - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який є їхнім батьком.

Так, 28 серпня 2026 року до служби у справах дітей Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області надійшло усне повідомлення від директора комунального закладу «Центр соціальних служб» Захарівської селищної ради щодо ймовірного скоєння в сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_8 домашнього насилля відносно їх дітей.

З метою перевірки факту щодо ймовірного домашнього насилля відносно дітей представниками служби у справах дітей Захарівської селищної ради спільно з працівниками КЗ «Центр соціальних служб» Захарівської селищної ради, а також інспектором ЮПСП відділення поліції №2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області здійснений виїзд безпосередньо до місця мешкання сім`ї ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами виїзду стало відомо про те, що 27 серпня 2026 року за невиконання роботи по домашньому господарству батько ОСОБА_2 заподіяв тілесні ушкодження своїм дітям: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 .

Також, під час здійснення візуального огляду у зазначених вище дітей були виявлені синці, гематоми та подряпини, про що було вказано в актах проведення оцінки рівня безпеки дітей та був складений відповідний акт обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_9 .

Кожному з постраждалих дітей в комунальному некомерційному підприємстві «Великомихайлівська багатопрофільна лікарня Великомихайлівської селищної ради Одеської області» проведено судово-медичні експертизи.

28 серпня 2026 року службою у справах дітей Захарівської селищної ради дітей: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , а також дітей, які не зазнали домашнього насилля ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , відібрано з сім`ї батьків та влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області.

У зв`язку з вступом ОСОБА_10 , до Заболотненського вищого професійного училища ім. Д.К. Заболотного та зарахування його на денну форму навчання, 31 серпня 2026 року він був відрахований зі списку вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області.

Всі діти взяті на первинний облік служби у справах дітей Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області як діти, які зазнали фізичне насилля та перебувають в складних життєвих обставинах, а вся родина ОСОБА_9 взята на соціальний супровід.

На цей час відділенням № 2 слідчого відділу Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_2 проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12026162390000536 від 28 серпня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 127 Кримінального кодексу України.

Так, наразі з`явилась можливість повернути дітей з Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області та тимчасово влаштувати на виховання до бубусі - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка звернулась з відповідною заявою до служби у справах дітей Захарівської селищної ради 14 вересня 2026 року.

Водночас оскільки перебування заінтересованої особи ОСОБА_2 у спільному місці проживання з дітьми: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та контактування з ними може нести загрозу їх здоров`ю, виникає необхідність забезпечити першочергову безпеку постраждалих дітей до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника - ОСОБА_2 та прийняття стосовно нього рішення у відповідному кримінальному провадженні.

У зв`язку з цим виникає потреба у зверненні до суду для отримання обмежувального припису стосовно кривдника та визначення заходів тимчасових обмежень його прав.

За таких обставин представник Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (як органу опіки та піклування) просить суд ухвалити рішення, яким: видати обмежувальний припис стосовно кривдника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , строком на 6 (шість) місяців, з відповідними заборонами.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 17 вересня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження та розгляд справи призначено на 18 вересня 2026 року о 12 год 00 хв (а.с. 114).

У судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримала, просила суд задовольнити її в повному обсязі. При цьому, пояснила, що виходячи із обставин, які склалися, встановлення обмежувального припису відносно ОСОБА_2 з відповідними обмеженнями буде відповідати найкращим інтересам дітей.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги заяви визнав повністю. Водночас суду пояснив, що не заперечує проти встановлення обмежувального припису та пов`язаних із ним обмежень щодо дітей, зобов`язується сумлінно їх виконувати та не порушувати. Також зазначив, що має у власності окреме житло, у якому проживатиме на період дії обмежувального припису.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Згідно пункту 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до повноважень органів опіки та піклування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини належать: захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов`язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу обмежувального припису.

Судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , 28 березня 2022 року зареєстрували шлюб у Захарівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 27. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_9 ». Вказане підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28 березня 2022 року (а.с. 25).

Відповідно до копії довідки від 28 серпня 2026 року народження № 265 ОСОБА_2 та ОСОБА_8 разом з дітьми проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 26).

ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Вказане підтверджується копіями свідоцтв про народження серій: НОМЕР_2 від 08 грудня 2009 року, НОМЕР_3 від 09 квітня 2024 року, НОМЕР_4 від 28 вересня 2012 року, НОМЕР_5 від 05 лютого 2014 року, НОМЕР_6 від 24 лютого 2015 року, НОМЕР_7 від 09 березня 2016 року, НОМЕР_8 від 28 березня 2022 року, НОМЕР_9 від 12 червня 2017 року, серії НОМЕР_10 від 28 березня 2022 року, відповідно (а.с. 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20).

З позовної заяви вбачається, що 28 серпня 2026 року до служби у справах дітей Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області надійшло усне повідомлення директора КЗ «Центр соціальних служб» Захарівської селищної ради про ймовірне вчинення домашнього насильства щодо дітей у сім`ї ОСОБА_9 . З метою перевірки зазначеної інформації представники служби у справах дітей спільно з працівниками КЗ «Центр соціальних служб» та інспектором ЮПСП відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області здійснили виїзд за місцем проживання сім`ї ОСОБА_9 . За результатами виїзду стало відомо про те, що 27 серпня 2026 року за невиконання роботи по домашньому господарству батько ОСОБА_2 заподіяв тілесні ушкодження своїм дітям: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 .

Відповідно до копій актів проведення оцінки рівня безпеки дитини від 28 серпня 2026 року щодо дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що комісією під час здійснення візуального огляду у вказаних вище дітей жодних тілесних ушкоджень не виявлено (а.с. 28-31, 32-36).

Згідно копій актів проведення оцінки рівня безпеки дитини від 28 серпня 2026 року щодо дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 вбачається, що комісією під час здійснення візуального огляду у зазначених вище дітей виявлені синці та гематоми. Зроблено висновок щодо рівня безпеки дитини - як дуже небезпечно (а.с. 37-41, 42-46, 52-56, 67-71).

Відповідно до копій актів проведення оцінки рівня безпеки дитини від 28 серпня 2026 року щодо дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 вбачається, що комісією під час здійснення візуального огляду у вказаних вище дітей виявлені синці, гематоми та подряпини (а.с.47-51, 57-61, 62-66).

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини комісією у складі начальника служби у справах дітей Захарівської селищної ради, старости Йосипівського старостинського округу Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, інспектора ЮПСП відділення поліції №2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, директора комунального закладу «Центр соціальних служб» Захарівської селищної ради, заступника начальника відділення поліції №2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, у зазначених вище актах зроблено висновок щодо рівня безпеки дітей - як дуже небезпечно, що тягне за собою негайне відібрання дитини у батьків, інших законних представників, осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною.

В подальшому кожній постраждалій дитині в комунальному некомерційному підприємстві «Великомихайлівська багатопрофільна лікарня Великомихайлівської селищної ради Одеської області» проведено судово-медичну експертизу.

Відповідно до копії довідки судово-медичного експерта ОСОБА_15 вбачається, що на підставі судово-медичного огляду малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у потерпілої виявлені такі тілесні ушкодження: синці на задній поверхні лівого стегна в середній третині (а.с. 72).

Згідно копії довідки судово-медичного експерта ОСОБА_15 вбачається, що на підставі судово-медичного огляду малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у потерпілого виявлені такі тілесні ушкодження: синці у зовнішнього кута правого ока з переходом на праву скроневу ділянку, синці на верхній та нижній повіках лівого ока, синці правої сідничної ділянки (а.с. 73).

Відповідно до копії довідки судово-медичного експерта ОСОБА_15 вбачається, що на підставі судово-медичного огляду малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у потерпілого виявлені такі тілесні ушкодження: синці на задній поверхні правого стегна в середній третині (а.с. 74).

Згідно копії довідки судово-медичного експерта ОСОБА_15 вбачається, що на підставі судово-медичного огляду малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у потерпілих виявлені такі тілесні ушкодження: синці на задній поверхні правого та лівого стегна в середній третині (а.с. 75, 76, 77, 78).

Відповідно до копій актів прийому дитини до центру від 28 серпня 2026 року Службою у справах дітей Захарівської селищної ради дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , а також дітей, які не зазнали домашнього насилля ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , відібрано з сім`ї батьків та влаштовано до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області (а.с. 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87).

Згідно копії наказу в.о. директора Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області від 31 серпня 2026 року № 49-ОД-2026, малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у зв`язку із його вступом до Заболотненського вищого професійного училища ім. Д.К. Заболотного, відраховано зі списку вихованців центру та зарахування на денну форму навчання до вказаного навчального закладу (а.с. 88, 89).

Відповідно до копій наказів Служби у справах дітей Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 31 серпня 2026 року № 51, 52,53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, малолітніх та неповнолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , взято на первинний облік, як дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах, у зв`язку з невиконанням батьками своїх батьківських обов`язків. Зазначене тимчасове місце перебування дітей: АДРЕСА_2 (а.с. 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98).

Згідно відповіді начальника відділення № 2 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області вбачається, що відділенням № 2 слідчого відділу Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12026162390000536 від 28 серпня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 127 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 28 серпня 2026 року до ВнП №2 Роздільнянського РВП ГУНП в: Одеській області надійшло повідомлення на лінію 102 з приводу того, що ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , умисно заподіяв тілесні ушкодження своїм дітям ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 . Досудове розслідування триває (а.с. 100).

З копій характеристик КЗ «Йосипівський ліцей» Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, наданих щодо учнів вказаного навчального закладу: ОСОБА_11 (учня 10 класу), ОСОБА_3 , (учениці 9 класу), ОСОБА_4 (учня 7 класу), ОСОБА_5 (учня 6 класу), ОСОБА_6 (учня 5 класу), ОСОБА_7 (учениці 5 класу), ОСОБА_3 (учня 3 класу), ОСОБА_3 (учня 3 класу) вбачається, що батьки дітей приділяють належну увагу вихованню та забезпеченню дітей. Самі діти ставляться сумлінно до своїх шкільних обов`язків та регулярно відвідують навчальний заклад (а.с. 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112).

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі-Закон) дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя, колишнє подружжя; батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Згідно частини 1 статті 1 Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону однією із засад запобігання та протидії домашньому насильству є гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями статті 21 Закону передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплює одну з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Вона категорично забороняє без будь-яких винятків катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження та покарання без огляду на обставини чи поведінку потерпілого, що висвітлюється у рішенні ЄСПЛ «A.V. v. Ukraine», № 68177, «Enea v. Italy», № 55182, «Idalov v. Russia», № 91183.

Практика Європейського суду з прав людини у рішенні «Ireland v. the UK», наголошує на тому, що таке, що принижує гідність, поводження або покарання передбачає знущання, які мають викликати у жертви почуття страху, страждання і почуття власної неповноцінності, а також принизити її гідність.

Необхідною умовою для застосування судом спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству є вчинення по відношенню до особи домашнього насильства, що підлягає доказуванню.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 24 та пункту 2 частини 1 статті 26 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування.

Суди під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.

Частинами 2-4 статті 26 Закону визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Зокрема 06 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своєму рішенні в справі № 753/8626/19 зазначив «Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 березня 2023 року у справі № 711/3693/22 зазначено, що «обмежувальний припис є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію, направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки особи з огляду на наявність передбачених законом ризиків. Верховний Суд також зазначає, що вирішуючи питання про застосування обмежувального припису відповідно до Закону, пріоритет надається безпеці постраждалої особи, а не праву власника особі, яка вчинила домашнє насильство. Вимога, що ґрунтується на застосуванні обмежувального припису залежно від результатів оцінки ризиків, міститься в частині третій статті 26 Закону. Верховний Суд зазначає, що Закон не вимагає надавати обґрунтування та перелік факторів, розглянутих у рамках оцінки ризиків, проте стандартом верховенства права є вмотивоване рішення суду. Метою використання інструментів оцінки ризиків є оцінювання летальності та серйозності домашнього насильства з метою запобігання подальшому насильству й керування ризиками».

У постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 216/4309/21 зазначено, що «докази, що додають до заяви, мають стосуватись місця вчинення домашнього насильства, ризиків безпеки постраждалої особи, вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, тобто докази мають стосуватись обґрунтованих побоювань з приводу того, що особа (кривдник) здатний вдатися до небезпечних проявів домашнього насильства у будь-якому його вигляді - психологічному, фізичному, економічному, тощо. Це можуть бути докази застосування психологічного насильства, приниження гідності, жорстокого поводження з боку заінтересованої особи до заявника, катування, нелюдського поводження, що передбачає спричинення сильних фізичних та душевних страждань, тривалість та системність протиправної поведінки кривдника та докази того, що останній не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії по відношенню до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому існує ризик продовження кривдником таких дій, а отже і необхідність застосування обмежувального припису є обґрунтованими. В якості доказів до заяви можуть додаватись, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою органів Національної поліції; терміновий заборонний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції; обмежувальний припис, винесений судом у кримінальному провадженні; інші документи, які засвідчують факт насильства; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Саме по собі звернення заявника до органів поліції, служби у справах дітей та внесення відомостей про кримінальні провадження до ЄРДР не є належними доказами на підтвердження факту вчинення домашнього насильства при розгляді заяви у порядку цивільного судочинства».

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Конвенції про права дитини Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Саме по собі відсутність обвинувального вироку чи притягнення заінтересованої особи до кримінальної відповідальності не виключає можливості встановлення судом обставин, які свідчать про наявність ризиків для дітей, якщо такі обставини підтверджуються іншими належними та допустимими доказами у їх сукупності.

У даному випадку щодо заінтересованої особи ОСОБА_2 на момент розгляду заяви підозра у порядку КПК України не була оголошена, однак матеріали справи містять відомості про наявність відкритого кримінального провадження, в межах якого здійснюється досудове розслідування щодо обставин можливого вчинення домашнього насильства відносно малолітніх та неповнолітніх дітей. Зазначене кримінальне провадження перебуває у процесі активного розслідування, а його предмет безпосередньо стосується перевірки обставин, викладених заявником.

Крім того, суд бере до уваги довідки судово-медичного експерта ОСОБА_15 , у яких зафіксовано тілесні ушкодження, виявлені у дітей. Хоча зазначені довідки не є висновками судово-медичного експерта у розумінні відповідного виду експертного дослідження, вони мають значення письмових доказів та містять відомості щодо характеру й стану тілесних ушкоджень дітей, зафіксованих фахівцем.

З огляду на положення статті 9 Конвенції про права дитини, втручання держави у сімейні відносини у формі тимчасових обмежень є допустимим у випадках, коли це необхідно в найкращих інтересах дитини, зокрема для запобігання можливому насильству або його повторенню. Аналогічний підхід підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пріоритетним є захист найкращих інтересів дитини навіть за умови необхідності обмеження прав одного з батьків.

Отож відсутність повідомлення про підозру заінтересованій особі не є вирішальною обставиною, яка виключає можливість застосування заходів захисту, якщо сукупність наданих доказів, зокрема відкриті матеріали кримінального провадження та довідки судово-медичного експерта, свідчать про наявність обґрунтованих ризиків для дітей.

Суд усвідомлює, що для заінтересованої особи як батька малолітніх/неповнолітніх дітей спілкування з ними є одним із фундаментальних батьківських прав, гарантованих національним законодавством та міжнародними актами, а тому обмеження такого права є винятковим заходом, який може застосовуватися лише за наявності достатніх підстав.

Водночас під час вирішення питання про видачу обмежувального припису визначальним критерієм є не інтереси батьків, а найкращі інтереси дітей та необхідність забезпечення їх безпеки. Суд не може залишити поза увагою наявні у матеріалах справи відомості про здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливого вчинення заінтересованою особою фізичного насильство щодо його малолітніх/неповнолітніх дітей, довідок судово-медичного експерта. Вказане хоча й не є беззаперечним підтвердженням вини особи у вчиненні кримінального правопорушення, проте свідчать про існування ризиків для фізичного та психоемоційного стану дітей та не можуть бути проігноровані судом.

Суд також бере до уваги, що діти заінтересованої особи - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 безпосередньо не зазначені як постраждалі від домашнього насильства та не фігурують у матеріалах кримінального провадження. Водночас спільне проживання дітей в одному сімейному середовищі зумовлює необхідність комплексної оцінки наявних ризиків та вжиття заходів, спрямованих на недопущення їхньої фізичної чи психологічної травматизації.

Статтею 350-6 ЦПК України, передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

З огляду на викладене, беручи до уваги принцип пріоритетності найкращих інтересів дітей, необхідність запобігання можливим негативним наслідкам для їй фізичного та психоемоційного стану, а також принцип пропорційності втручання у сімейне життя, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви - шляхом видачі обмежувального припису строком на шість місяців із визначенням заборон щодо: перебування в місці спільного проживання (перебування), спілкування з дітьми, наближення на відстань 100 метрів до місця проживання (перебування), навчання, інших місць частого відвідування дітьми; ведення листування, телефонні переговори з дітьми, а також контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

При цьому, суд зазначає, що встановлення заборони ОСОБА_2 перебувати у місці спільного проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 , не обмежує його конституційного права на житло, оскільки згідно з договором купівлі-продажу від 24 червня 2026 року та витягом з Державного реєстру речових прав ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де може проживати на час дії обмежувального припису (а.с.125-127, 128).

Відповідно до частини 3 статті 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно з частиною 4 статті 350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Керуючись статтями 1, 3, 21, 24, 26 ЗУ «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» статтями 4, 10, 76-81, 258, 259, 263-265, 293, 294, 350-2 - 350-6, 354, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (як органу опіки та піклування) про видачу обмежувального припису, заінтересована особа ОСОБА_2 задовольнити.

Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , строком на 6 (шість) місяців, яким встановити тимчасові обмеження його прав, з такими заборонами:

- перебувати в місці спільного проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 з дітьми: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- спілкування з дітьми: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- наближатися на відстань 100 метрів до місця проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 , навчання, інших місць частого відвідування дітьми: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

- вести листування, телефонні переговори з дітьми: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також контактувати з ними через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Копію повного рішення суду вручити учасникам справи негайно після його проголошення.

Про видачу обмежувального припису повідомити Відділення поліції № 2 Роздільнянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на профілактичний облік.

Рішення підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 18 вересня 2026 року.

Відомості про сторони у справі:

заявник Захарівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області (як орган опіки та піклування), код ЄДРПОУ 04378882, місцезнаходження: вул. Центральна, 69, с-ще Захарівка Роздільнянського району Одеської області, 66700;

заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт № НОМЕР_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя