Ухвала суду № 139893850, 16.09.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/4872/26

Провадження №1-кс/523/8458/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури м.Одеса ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12025163490000502 від 04.08.2026 про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання прокурора, встановлено, що в ході досудового розслідування проведено ряд слідчих та процесуальних дій, за результатами яких отримано відомості, що підтверджують офіційне працевлаштування та бронювання ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у КП «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування», а також їх фактичне виконання трудових обов`язків у ТОВ «Анубіс». Зазначені обставини підтверджуються, зокрема, матеріалами тимчасових доступів (виїмок) до відомостей ГУ ДПС та ТЦК та СП, протоколами огляду вебсайтів, протоколами допитів свідків та протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками.

За даним фактом 04.08.2026 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025163490000502 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які офіційно оформлені працівниками КП «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» та заброньовані від мобілізації, однак фактично трудові обов`язки у вказаному комунальному підприємстві не виконують та працюють у ТОВ «Анубіс», код ЄДРПОУ 3149333. Щодо ОСОБА_6 встановлено бронювання до 17.02.2027 року; аналогічні обставини встановлені щодо Лубенця.

11.09.2026 на підставі ухвали слідчого судді Пересипського районного суду в місті Одесі ОСОБА_1 проведено обшук будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході проведення обшуку виявлено, вилучено та опечатано:

-мобільний телефон марки iPhone 15 PRO МАХ imei1 НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 .

11.09.2026 старшим слідчим СВ Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_7 винесено постанову про визнання в якості речових доказів вилученого в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явився, був належним чином повідомлений, при цьому на адресу суду надійшла заява від прокурора про розгляд клопотання без його участі та зазначив, що підтримує клопотання, просив його задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у ньому.

Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини 2 вказаної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку втручання у мирне володіння майном особи державними органами було законним та таким, що відповідає принципу верховенства права, так як вказане майно було вилучено під час обшуку, після чого орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Таким чином, дії органів державної влади відповідають положенням КПК України та принципу верховенства права, з чого вбачається, що втручання не було свавільним і задовольнило вимогу законності.

Щодо забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, то в даному випадку інтереси суспільства щодо здійснення досудового розслідування, де майно є речовим доказом, перевагає вимозі захисту основоположних прав конкретної особи в частині мирного володіння майном фізичної або юридичної особи.

З викладеного вбачається, що, в даному випадку, втручання органів влади у захищене право не суперечить загальній нормі, зазначеній у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».

Таким чином, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна, оскільки без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо виконати завдання кримінального провадження в частині захисту суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

Викладаючи мотиви прийнятого рішення, щодо обставин скоєного кримінального правопорушення та наявних доказів, слідчий суддя вважає за необхідне дотриматися балансу між мотивуванням судового рішення, що передбачено ч.1 ст.370 КПК України та недопустимістю розголошення відомостей досудового розслідування, що передбачено ст.222 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 170-173 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Пересипської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на наступне майно із забороною володіння, користування та розпорядження, а саме:

-мобільний телефон марки iPhone 15 PRO МАХ imei1 НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім-карткою НОМЕР_3 .

Роз`яснити, що ухвала про арешт майна може бути скасована за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1