Рішення № 139893737, 08.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026

Справа № 522/26291/25-Е

Провадження № 2/522/522/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді Ярема Х.С., за участю представника позивача - Корчевський М.Ю., розглянув справу

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса

до ОСОБА_1 про виселення.

ВСТАНОВИВ:

1.03.12.2025 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 .

2.Позивач просить суд:

-усунути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси перешкоди у користуванні та розпорядженні службовим приміщенням, а саме шляхом виселення ОСОБА_1 з кімнатою АДРЕСА_1

-стягнути з ОСОБА_1 178 115,48 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги.

3.12.12.2025 відкрито загальне позовне провадження.

4.05.05.2026 закрито підготовче провадження.

5.Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_2 ). Конверт повернувся до суду не врученим з причин "адресат відсутній". Відповідач, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається повідомленим належним чином.

6.На підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за сукупністю підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

7.Позивач пояснює, що за результатами перевірки житлових умов приміщень відомчого фонду Міністерства оборони України, балансоутримувачем яких є КЕВ м. Одеса, з`ясовано, що кім.506, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 14-39 з 1999 року займає колишній військовослужбовець ОСОБА_1 . Проживав він в цій кімнаті на підставі усного дозволу колишнього начальника Одеського інституту Сухопутних Військ. Тобто, ніякі дозвільні документи на вселення йому не видавались. Наразі з червня 2021 року в цій кімнаті він не проживає, проте там знаходяться його особисті речі, а ключ він не повернув. Тож позивач не може користуватись кімнатою в гуртожитку та має потребу у виселенні ОСОБА_1 . Крім того, за ним є заборгованість за комунальні послуги перед Будинкоуправлінням №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частин р-ну Міністерства оборони України за користування за кім. 506. Станом на 01.07.2024 борг становить 178 115,48 грн. ОСОБА_1 станом на 01.09.2025 не перебуває в узагальнених списках обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання в Одеському гарнізоні. Сам ОСОБА_1 зареєстрований за іншою адресою АДРЕСА_2 .

Судом встановлено такі обставини справи.

8. ОСОБА_1 (26.01.1973) наказом №105пм від 27.11.2007 звільнений з військової служби у запас.

9.Наказом №263 від 30.11.2007 виключений зі списків особового складу Одеського інституту сухопутних військ.

10.Згідно з довідкою, виданою начальником БУ2 Одеської КЕЧ району від 30.09.2025, ОСОБА_1 з 1999 року проживає в кімнаті АДРЕСА_1 на підставі усного дозволу колишнього начальника Одеського інституту Сухопутних Військ. На час передачі гуртожитку в експлуатацію 28.12.2018 до Будинкоуправління №2 Одеської КЕЧ району з ОСОБА_1 був підписаний договір про надання житлово-комунальних послуг, який він не повернув. Наразі в гуртожитку не проживає з червня 2021 року. Його особисті речі знаходяться в кімнаті. Ключ він не повернув.

11. ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_2 .

12.Згідно з Довідкою КЕВ м. Одеси від 13.09.2025, станом на 01.09.2025, ОСОБА_1 не перебуває в списках обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання в Одеському гарнізоні.

13.Згідно з Довідкою БУ2 Одеської КЕЧ частини району від 25.07.2024, ОСОБА_1 станом на 01.07.2024 має заборгованість за надані комунальні послуги перед Будинкоуправлінням №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частин р-ну за користування кім. 506, в розмірі 178 115,48 грн. (з управління будинком 12 506,64 грн., холодне водопостачання та водовідведення 19 899,52 грн., вивіз сміття 2 999,35 грн., електроенергія 125 962,40 грн., опалення 16 747,57 грн.).

14.З Довідкою про перевірку житлових умов завідуючої гуртожитком, ОСОБА_1 не проживає більше трьох років в кімнаті 506, житлове приміщення використовується не за призначенням, має заборгованість за надані комунальні послуги, підлягає виселенню з кімнати гуртожитку.

Висновки суду.

15.Згідно із наказом МОУ від 03.07.2013 № 448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», Положення про Одеське квартирно-експлуатаційне управління від 26.05.2023 №195 Одеське КЕУ є державною установою, призначеною для квартирно-експлуатаційного (інженерно-інфраструктурного) забезпечення діяльності військових формувань Збройних Сил України.

16.З 06.02.2025 на підставі директиви МОУ та ЗСУ від 31.10.2024 №Д-321/101/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних силах України в 2024-2025 роках», директиви ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 №Д-23/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у військових частинах (установах) Сил логістики Збройних Сил України в 2024-2025 роках» Одеське квартирно-експлуатаційне управління переформовано у Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса (далі КЕВ м. Одеса).

17.КЕВ м. Одеса веде облік казармено-житлового фонду, в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, наказом МОУ від 03.07.2013 №448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», Положенням про Одеське КЕУ, а також здійснює контроль за використанням жилого фонду МОУ.

18.Згідно з ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

19.Одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує, є усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним (постанова Верховного Суду від 18.01.2024 № 755/7604/22).

20.Наведеною нормою матеріального права визначено право власника, у тому числі житлового приміщення, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яких шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. Немає значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку. Проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового чи цивільного законодавства (постанова Верховного Суду від 13.10.2020 № 447/455/17).

21.За змістом статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

22.Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

23.Таким чином, для задоволення позовів про усунення перешкод у користуванні майном необхідна одночасна наявність двох підстав: позивач повинен бути власником майна, щодо якого чиняться перешкоди, та має бути факт того, що внаслідок дій відповідача порушується право власника на користування своїм майном (постанові Верховного Суду від 10.04.2024 №754/11753/21).

24.Службове приміщення, яке в АДРЕСА_3 , належить до відомчого фонду МОУ, балансоутримувачем якого є КЕВ м. Одеса.

25.КЕВ м. Одеса посилається на те, що в одній з кімнат гуртожитку, а саме кім.506, з 1999 року на підставі усного дозволу колишнього начальника Одеського інституту сухопутних військ, проживав військовослужбовець ОСОБА_1 (звільнений у запас у 2007 році). Наразі в гуртожитку він не проживає з червня 2021 року, але там залишились його особисті речі і станом на 01.07.2024 за ним значить заборгованість за житлово-комунальні послуги.

26.Позивач вважає, що наявність особистих речей в кімнаті гуртожитку є підставою для виселення особи з кімнати. При цьому сам позивач визнає, що уже 4 роки ОСОБА_1 в цій кімнаті не живе. З цих підстав позивач вважає, що має перешкоди у користуванні службовим приміщенням, які можливо усунути лише шляхом виселення особи з кімнати.

27.З цього суд робить висновок, що йдеться не про виселення людини (як просить позивач), якої там уже кілька років немає, а про виселення речей.

28.Отже, виселення можливе лише в тому випадку, якщо людина там проживає, а речі не виселяються.

29.Оскільки позивач є утримувачем гуртожитку він має цілком легальний доступ до усіх приміщень, навіть, якщо такі закриті, відкрити їх. Натомість цей обов`язок з відкриття кімнати та позбавлення від чиїхось речей позивач перекладає на суд. Позивач не зробив самостійно жодних спроб звільнити кімнату від особистих речей ОСОБА_1 . Та й узагалі доводи, що там знаходяться дійсно речі, що належать ОСОБА_1 немає, усе це лише словесні доводи позивача. Тобто, немає жодних належних доказів про належність речей у кімнаті ОСОБА_1 , взагалі про їх наявність там, а також, що позивач самостійно не може усунути цю перешкоду у користуванні кімнатою. Крім того, суд акцентує ще раз увагу, що позивач цим позовом хоче виселити особу, яка там не проживає, а не усунути перешкоди у користуванні іншим шляхом.

30.В зв`язку з цим, немає підстав для задоволенні позову в частині усунення перешкод у користуванні шляхом виселення ОСОБА_1 .

Щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

31.Згідно з п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

32.Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від сплати послуг. Відсутність укладеного договору про надання послуг не звільняє споживачів від обов`язку сплачувати надані їм послуги. Поряд з цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

33.Як на доказ заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги, позивач посилається складену ним довідку, де станом на 01.07.2024 борг за кім. 506 станом на 01.07.2024 становить 178 115,48 грн. (з управління будинком 12 506,64 грн., холодне водопостачання та водовідведення 19 899,52 грн., вивіз сміття 2 999,35 грн., електроенергія 125 962,40 грн., - опалення 16 747,57 грн.).

34.Але жодних доказів на підтвердження показників (складових), що включені у відповідні тарифи на комунальні і експлуатаційні послуги не надає. Тобто, не зрозуміло як особисту ОСОБА_1 (який 4 роки не живе так) нараховано вартість за користування водою, електрикою, оскільки не надано даних про облік використаних показників. Тобто, з яких облікових показників взято такі дані, чи є прилад обліку за цією кімнатою. Тому суд вважає, що нараховані суми є надуманими.

35.Крім того, позивач не зазначає, а за який саме період нарахована заборгованість, зазначає лише, що така сформована станом на 01.07.2024, але з якого часу не відомо.

36.Оскільки період та підстави формування заборгованості за житлово-комунальні послуги не доведені, суд ці позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Суддя Ярема Х.С.