Рішення № 139892431, 21.09.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4259/26

провадження № 2/650/3766/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Скадовської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Скадовської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, розташований у АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що є власником вказаного житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 1997 року. Житловий будинок у цілому літ. «А», стіни з черепашника, облицьовані силікатом, критий шифером, житловою площею 35,4 кв. м; біля нього розташовані літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», льох літ. «Г», водогін № 1, туалет № 2 та огорожа.

Згідно з технічним паспортом загальна площа житлового будинку становить 60,2 кв. м, житлова площа - 35,4 кв. м.

03 липня 1997 року на Скадовській товарній біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач придбав житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, розташований у АДРЕСА_1 .

Із тексту договору вбачається, що право продавця на відчужуваний будинок було зареєстровано у Скадовському бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 61. Договір зареєстровано на Скадовській товарній біржі за № 092/97 та відповідно до його умов він підлягав реєстрації у Скадовському бюро технічної інвентаризації.

Наявні у справі документи свідчать про те, що право власності позивача на зазначений житловий будинок було оформлено та зареєстровано за правилами, які діяли на час виникнення такого права.

У лютому 2026 року позивач звернувся до державного реєстратора з метою внесення відомостей про право власності на житловий будинок до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Тернопільської міської ради № 83843035 від 19 березня 2026 року у проведенні реєстраційних дій відмовлено у зв`язку з тим, що після завершення встановленого законом строку не були усунені обставини, які були підставою для залишення заяви без руху, а саме не отримано відповіді на запит реєстратора.

У вказаному рішенні державного реєстратора зазначено, що під час державної реєстрації прав, які виникли до 01 січня 2013 року, за відсутності доступу до відповідних носіїв інформації державний реєстратор зобов`язаний запитувати інформацію в органів, підприємств, установ та організацій, які раніше проводили оформлення чи реєстрацію таких прав.

Село Новоукраїнка Скадовського району Херсонської області перебуває на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим отримання необхідної інформації з відповідних архівів та органів технічної інвентаризації є фактично неможливим.

Позивач зазначає, що будинок пошкоджений унаслідок збройної агресії Російської Федерації, а відсутність відомостей про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно перешкоджає реалізації ним правомочностей власника та можливості ініціювати питання про отримання компенсації за пошкоджене нерухоме майно.

На підтвердження заявлених вимог позивачем подано, зокрема, копію договору купівлі-продажу від 03 липня 1997 року, технічний паспорт на житловий будинок, рішення державного реєстратора № 83843035 від 19 березня 2026 року, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та інші документи.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а за приписами статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Державна реєстрація речових прав є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому державна реєстрація не є самостійною підставою набуття права власності, а засвідчує вже набуте особою право.

З матеріалів справи вбачається, що позивач набув спірний житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 1997 року, укладеного та зареєстрованого за правилами, чинними на час його укладення. Договір містить відомості про предмет правочину, його місцезнаходження, характеристику будинку та надвірних споруд, а також про реєстрацію прав на об`єкт у бюро технічної інвентаризації.

Доказів скасування, розірвання або визнання недійсним договору купівлі-продажу від 03 липня 1997 року суду не надано. Так само відсутні докази припинення права власності позивача на спірне нерухоме майно.

Відмова державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій зумовлена не відсутністю у позивача правовстановлюючого документа, а неможливістю отримати відповідь на запит щодо реєстрації права, яке виникло до 01 січня 2013 року. Така обставина пов`язана з тимчасовою окупацією території, де знаходиться нерухоме майно та відповідні реєстраційні документи.

За таких обставин суд вважає доведеним факт належності ОСОБА_1 на праві приватної власності житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_1 .

З огляду на встановлені обставини, спосіб захисту у вигляді визнання права власності є таким, що забезпечує ефективне відновлення та підтвердження порушеного права позивача і створює правові підстави для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 316, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Скадовської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, розташований у АДРЕСА_1 , загальною площею 60,2 кв. м, житловою площею 35,4 кв. м, а саме: житловий будинок літ. «А», літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», льох літ. «Г», водогін № 1, туалет № 2 та огорожа.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя?? О.О. Сікора