Рішення № 139892372, 18.09.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1068/26

2/950/773/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 246105816 від 07 травня 2020 року в загальному розмірі 58 977,61 грн, з яких 10 244,09 грн - заборгованість за тілом кредиту та 48 733,52 грн - заборгованість за процентами. Позивач також просив стягнути 2 662,40 грн судового збору і 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов мотивовано тим, що 07 травня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 246105816. Первісно позичальникові надано 7 000,00 грн строком на 22 дні. У подальшому за заявками відповідача сума наданих кредитних коштів збільшилася до 10 250,00 грн. Кредитодавець виконав свій обов`язок шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідача, однак відповідач не повернув кредит і проценти в повному обсязі.

Позивач зазначив, що за пунктами 1.3-1.5 договору сторони погодили дисконтну процентну ставку 0,97 відсотка за кожен день користування кредитом у межах первісного строку та базову ставку 1,70 відсотка за кожен день користування кредитом у разі невиконання зобов`язання у строк. Пунктом 4.3 договору проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, прямо визначено як проценти в розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Право вимоги за договором послідовно перейшло: 15 червня 2021 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та Реєстром прав вимоги № 138; 30 травня 2023 року - від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за договором факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року та Реєстром прав вимоги № 9; 14 липня 2025 року - від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, Реєстром боржників і актом приймання-передачі.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам надано строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач подав заяву про поновлення строку на подання відзиву та відзив. Посилався на перебування за межами України й неможливість своєчасно отримати судову кореспонденцію. Наведені причини пропуску процесуального строку підтверджено копіями паспортного документа та відомостями про перетин державного кордону. З метою забезпечення права відповідача на доступ до суду, змагальності й рівності сторін суд прийняв відзив і враховує наведені в ньому заперечення.

У відзиві та письмових поясненнях відповідач позов не визнав. Зазначив, що фактично одержав 10 250,00 грн, проте упродовж 2020-2021 років сплатив кредитодавцю 19 699,00 грн. На його думку, позивач безпідставно спрямував майже всі платежі на проценти та залишив непогашеним тіло кредиту. Відповідач заперечив законність нарахування процентів поза погодженим строком кредитування, послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду та просив врахувати компенсаційну, а не штрафну природу процентів за статтею 625 ЦК України. Також заявив про неспівмірність витрат на правничу допомогу.

Окремою заявою відповідач просив застосувати позовну давність. Вважав, що остаточний строк виконання зобов`язання настав не пізніше 12 квітня 2021 року, а позов подано у 2026 році, тобто після спливу загальної трирічної позовної давності.

У відповіді на відзив та запереченнях на заяву про застосування позовної давності позивач підтримав вимоги. Наголосив, що платежі відповідача зараховано у встановленій договором черговості, а розмір боргу підтверджено детальним розрахунком і банківською випискою. Позовну давність не пропущено, оскільки її перебіг був продовжений, а надалі зупинений законодавцем на період карантину та воєнного стану. Витрати на правничу допомогу підтверджено договором, додатковою угодою, актом приймання-передачі послуг і детальним описом робіт.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 та частини п`ятої статті 279 ЦПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами без проведення судового засідання. Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Згідно зі статтями 12, 13, 76-81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Статтями 3, 509, 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання не допускається; укладений договір є обов`язковим для сторін.

За частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах договору, а позичальник - повернути кредит і сплатити проценти. Відповідно до статей 1048, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути одержану суму у встановлені договором строк і порядку та сплатити визначені договором проценти, а в разі прострочення - грошові суми, передбачені статтею 625 ЦК України.

Статті 205, 207, 638, 639 ЦК України допускають укладення договору в електронній формі. Відповідно до статей 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором або іншим передбаченим законом електронним підписом, прирівнюється до письмового договору.

Надана копія договору № 246105816 містить дані сторін, суму, строк, процентні ставки, порядок виконання й електронний підпис позичальника. Анкета, алгоритм укладення електронного договору, паспорт споживчого кредиту та інформація інформаційно-телекомунікаційної системи узгоджуються між собою. Відповідач не заперечує, що оформлював кредит і отримував кошти, а тому факт укладення договору належним позичальником суд вважає доведеним.

Довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», платіжні документи та витребувана судом виписка АТ КБ «ПриватБанк» підтверджують зарахування 07 травня 2020 року 7 000,00 грн, а надалі додаткових траншів: 100,00 грн, 400,00 грн, 450,00 грн, 500,00 грн, 400,00 грн, 150,00 грн, 550,00 грн і 700,00 грн. Загальна сума наданих відповідачу коштів становить 10 250,00 грн. Банківська виписка є первинним документом щодо руху коштів і безпосередньо підтверджує реальне виконання кредитодавцем свого обов`язку.

Та сама виписка та розрахунок первісного кредитора підтверджують платежі відповідача на загальну суму 19 699,00 грн. Суд відхиляє твердження про автоматичне припинення основного боргу лише через те, що загальна сума платежів перевищила суму виданих коштів. Пунктом 4.4 Правил надання грошових коштів, які є складовою договору, сторони погодили зарахування коштів спочатку в рахунок нарахованих платежів і процентів, а потім у рахунок тіла кредиту. Такий порядок узгоджується зі статтею 534 ЦК України. Розрахунок показує дату, суму кожного нарахування та кожного платежу; платежі переважно погашали нараховані проценти, а в рахунок тіла кредиту зараховано 5,91 грн. Тому непогашений залишок тіла кредиту становить 10 244,09 грн.

Розрахунок заборгованості станом на 15 червня 2021 року містить щоденні нарахування, усі видачі й усі оплати та визначає залишок 10 244,09 грн за тілом і 40 722,62 грн за процентами. Витяги з наступних реєстрів прав вимоги та виписка з особового рахунку фіксують подальший обсяг вимоги - 10 244,09 грн тіла та 48 733,52 грн процентів. Відповідач не надав альтернативного розрахунку, який ураховував би погоджену черговість платежів, дати додаткових траншів, додаткові угоди про продовження строків і різні ставки. Просте зіставлення 10 250,00 грн виданих коштів із 19 699,00 грн платежів не спростовує розрахунку позивача.

Пунктами 1.2-1.5 договору передбачено 22-денний первісний строк кредитування, дисконтну ставку 0,97 відсотка на день і базову ставку 1,70 відсотка на день у разі користування коштами понад погоджений строк. Додатковими угодами строк користування коштами продовжувався, а окремі періоди оплачувалися за зниженими ставками. Пунктом 4.3 договору сторони прямо погодили, що проценти після закінчення строку надання кредиту є процентами за неправомірне користування грошовими коштами за частиною другою статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 розмежувала проценти як плату за правомірне користування кредитом за статтею 1048 ЦК України і проценти як міру відповідальності за прострочення за статтею 625 ЦК України. Після настання строку повернення кредиту проценти за статтею 1048 ЦК України не нараховуються, однак сторони вправі погодити інший, ніж три проценти річних, розмір процентів за прострочення відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

У цій справі пункти 1.4, 4.3 і 4.4 договору в сукупності чітко визначають правову природу, ставку і базу постстрокових нарахувань. Тому посилання відповідача лише на припинення права кредитодавця нараховувати проценти за статтею 1048 ЦК України не спростовує окремої домовленості сторін за статтею 625 ЦК України. Позивач просить стягнути не всю суму, відображену в окремих проміжних нарахуваннях, а 48 733,52 грн, зафіксовані у реєстрі переданих прав вимоги та особовому рахунку.

Суд ураховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, про можливість зменшення процентів за статтею 625 ЦК України, якщо їх розмір за конкретних обставин явно не відповідає наслідкам порушення та втрачає компенсаційний характер. Водночас таке зменшення не є автоматичним. У цій справі кредит не повернуто понад п`ять років; відповідач не довів повного виконання зобов`язання, не надав власного розрахунку та після останнього платежу не вживав заходів до погашення залишку. Заявлена сума процентів обмежена сумою, зафіксованою при передачі вимоги, і не збільшується за весь наступний період прострочення. За таких обставин суд не встановив достатніх підстав для зменшення основної грошової вимоги.

Посилання відповідача на несправедливість умов договору також не є підставою для відмови в позові. Договір укладено 07 травня 2020 року; встановлене у 2023 році законодавче обмеження максимальної денної процентної ставки саме по собі не змінює умов раніше укладеного договору, строк кредитування за яким після набрання відповідним законом чинності не продовжувався. Окремого позову чи зустрічного позову про визнання конкретних умов договору недійсними відповідач не заявив. Разом з тим суд перевірив такі умови на відповідність імперативним нормам, чинним на час укладення договору, і підстав для їх нікчемності в межах установлених обставин не виявив.

Договір факторингу № 28/1118-01, Реєстр прав вимоги № 138 від 15 червня 2021 року, акт звірки та протокол узгодження підтверджують перехід вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс». Договір факторингу № 05/0820-01, Реєстр прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року і платіжна інструкція на 3 818 981,17 грн підтверджують оплатність та реальність наступного відступлення на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Договір факторингу № 11/07/25-Е, Реєстр боржників від 14 липня 2025 року, акт приймання-передачі та платіжні документи підтверджують набуття вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС». Витяги з реєстрів у кожній ланці містять ПІБ відповідача, РНОКПП, номер і дату кредитного договору та розмір вимоги, що дає змогу безсумнівно індивідуалізувати передане право.

Згідно зі статтями 512, 514, 516 і 1077 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання права вимоги; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу; згода боржника на таку заміну не потрібна, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, ТОВ «ФК «ЕЙС» є належним кредитором.

За статтями 256, 257, 261 і 267 ЦК України загальна позовна давність становить три роки, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення права, і застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до ухвалення рішення.

Навіть виходячи з наведеної відповідачем дати остаточного виконання - 12 квітня 2021 року - позовна давність не сплинула. На час виникнення права на позов діяв пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за яким під час карантину, встановленого для запобігання поширенню COVID-19, строки, визначені статтями 257-259 ЦК України, продовжувалися на строк дії карантину. Надалі пунктом 19 цих положень у редакції, чинній до набрання чинності Законом України № 4434-IX від 14 травня 2025 року, перебіг позовної давності був продовжений, а потім зупинений на період воєнного стану. Закон № 4434-IX, який набрав чинності 04 вересня 2025 року, відновив перебіг таких строків.

Оскільки порушення виникло в період законодавчого продовження позовної давності, станом на 04 вересня 2025 року невикористаним залишався весь трирічний строк. Позов подано у квітні 2026 року, тобто в межах позовної давності. Тому заява відповідача про її застосування задоволенню не підлягає.

Позивач сплатив 2 662,40 грн судового збору. Оскільки позов задовольняється, відповідно до статті 141 ЦПК України ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач подав договір № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткову угоду № 25770902568 від 01 вересня 2025 року, акт приймання-передачі послуг і детальний опис робіт на 7 000,00 грн: вивчення матеріалів - 1 000,00 грн, складання позову - 5 000,00 грн, підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн, підготовка клопотань - 500,00 грн.

За статтями 133, 137 і 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу розподіляються за умови підтвердження їх обсягу та вартості, однак мають бути реальними, необхідними, розумними і співмірними зі складністю справи, виконаною роботою, ціною позову та значенням справи для сторін. Відповідач заявив клопотання про зменшення цих витрат.

Справа розглянута без судових засідань, значна частина позову є типовою для спорів про стягнення заборгованості за мікрокредитом, а подані договори факторингу й розрахунки вже перебували у розпорядженні позивача. Разом із тим представник опрацював значний обсяг документів, підготував позов, клопотання про витребування банківських відомостей та відповідь на відзив. Урахувавши всі критерії, суд вважає обґрунтованою компенсацію витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. У решті вимоги про їх відшкодування слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 11, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 256, 257, 261, 267, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 534, 598, 599, 610, 612, 625, 627, 629, 1048-1050, 1054, 1077 ЦК України, суд

УХВАЛИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором № 246105816 від 07 травня 2020 року в розмірі 58 977 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн 61 коп., яка складається з 10 244 грн 09 коп. заборгованості за тілом кредиту та 48 733 грн 52 коп. заборгованості за процентами, а також 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Всього стягнути - 66640 (шістдесят шість тисяч шістсот сорок) грн. 01 коп.

У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в іншій частині відмовити.

У задоволенні заяви відповідача про застосування позовної давності відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Роман БАКЛАНОВ