Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.09.2026 Справа №607/3838/26 Провадження №2/607/3482/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» пред`явив до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №1553790 від 26.11.2019 в розмірі 31308,48 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.11.2019 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №1553790, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 12 000 грн на умовах визначених кредитним договором, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому визначені договором кредитні кошти, шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки відповідача. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 31308,48 грн, з яких: 10080,00 - заборгованість за тілом кредиту; 21228,48 грн заборгованість за процентами.
30.10.2020 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали Договір про відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020, відповідно до умов якого останнім набуто право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №1553790 від 26.11.2019.
Таким чином, оскільки термін повернення кредиту настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №1553790 від 26.11.2019 в розмірі 31308,48 грн, а також судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.03.2026 відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, однак направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.
Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.
У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
26.11.2019 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір №1553790 про надання споживчого кредиту (далі - Договір), відповідно до якого Товариство надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним (п. 1.1 Договору).
Даний Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 26.11.2019 об 14 год. 51 хв. за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С596253.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає 12 000 грн, строком на 30 днів. Дата повернення кредиту вказується у Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 3 цього Договору.
Згідно з п. 1.3.1 Договору, знижена процентна ставка 1,53% в день від суми позики, застосовується у межах строку надання позики, зазначеного у п. 1.2 цього Договору.
За змістом п. 1.3.2 Договору, стандартна процентна ставка 1,80% в день від суми позики, та застосовується:
- після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6 цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше 400 гривень, Товариство маж право, але не обов`язок, продовжити строк користування позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення позики відображається у Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою (п.1.7 Договору);
- у разі недотримання умов застосування зниженої процентної ставки, нарахування процентів здійснюється на умовах п.3.2. але за стандартною процентною ставкою (п.3.4. Договору);
- з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за Позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування Позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення (п.3.6.2. Договору).
Позика надається шляхом перерахування ТОВ «Авентус Україна» грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий клієнтом (п. 1.5). За змістом пунктів 3.2, 3.4 договору № 1553790 нарахування процентів за договором здійснюється за зниженою процентною ставкою на залишок фактичної заборгованості за позикою за фактичну кількість календарних днів користування позикою. У разі недотримання умов застосування зниженої процентної ставки, нарахування процентів здійснюється на умовах п. 3.2, але за стандартною процентною ставкою.
Крім того, згідно п.1.6. Договору, у випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою.
Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором (п. 1.2).
Графіком платежів доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про суму позики, суму нарахованих процентів та дату повернення позики (арк. спр. 10 на звороті).
Крім того, 26.11.2019 позичальником було підписано паспорт споживчого кредиту, що свідчить про отримання інформації про дані кредитодавця, умови кредитування, реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, а також графік платежів.
Відповідно до копії довідки про ідентифікацію, ідентифікація ОСОБА_1 була проведена за допомогою одноразового ідентифікатора С596253.
Для підтвердження надання відповідачу кредитних коштів позивачем долучено копію листа ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 16.12.2025 відповідно до якого, між ним та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір на переказ коштів ВП-200417-1 від 20.04.2017, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 26.11.2019 на суму 12000,00 грн маска картки НОМЕР_1 .
Згідно з наданою позивачем карткою обліку договору (розрахунком заборгованості) № 1553790 від 26.11.2019, розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 31308,48 грн з яких: 10080,00,00 грн - основний борг; 21228,48 грн - процентами. Крім того як видно з даного розрахунку відповідач частково сплатив за договором кошти у сумі 1920,00 грн основного боргу та 22546,08 процентів, що було враховано позивачем в розрахунку.
30.10.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Кредитор) та ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» (Новий Кредитор) укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020, відповідно до умов якого Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги, (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників. укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості) (п. 1.1 Договору).
Права Вимоги переходять до Нового Кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (п. 6.2.3 Договору).
З платіжної інструкції АТ «Райфайзен банк» № 20049 від 30.10.2020 слідує, що ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» сплатило в користь ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 1107323,18 грн, призначення платежу: оплата компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги згідно п. 7.1 Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020.
Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру боржників від 30.10.2020 та витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020, до ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №1553790 від 26.11.2020, у розмірі 31308,48 грн.
Досудовою вимогою №20044385 від 10.02.2026 ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги відповідно до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020 та вимагав сплатити заборгованість за Договором №1553790 від 26.11.2019 в сумі 31308,48 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 31308,48 грн, у зв`язку із порушенням зобов`язання за Договором №1553790 про надання споживчого кредиту від 26.11.2019.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
В силу вимог ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеними у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Як зазначалось вище, Кредитний договір між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.
З огляду на викладене вище, суд вважає доведеним факт підписання ОСОБА_1 електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відтак укладення договору узгоджуються з вимогами статей 6, 627 ЦК України та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, зазначений договір недійсним не визнано.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, які оформлені сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між кредитодавцями та відповідачем у встановленому законом порядку укладено електронний кредитний договір.
Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, ОСОБА_1 суду надано не було.
У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав..
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом України, в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач підтвердив своє право вимоги за Договором №1553790 про надання споживчого кредиту від 26.11.2019 відповідно до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» правонаступником якого є ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» свої зобов`язання за Договором про споживчий кредит №1553790 від 26.11.2019 виконав у повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 12 000 грн.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором про споживчий кредит №1553790 від 26.11.2019, належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 31308,48 грн, що складається з: заборгованості за сумою кредиту у розмірі 10080 грн; заборгованості по процентам у розмірі 21228,48 грн, що підтверджується інформацією за укладеним Договором про споживчий кредит №1553790 від 26.11.2019.
Водночас, щодо нарахування відсотків за Договором про споживчий кредит №1553790 від 26.11.2019 та суми, яка підлягає до стягнення за ним, суд зазначає наступне.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у Постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Так, як слідує з матеріалів справи, Договір про споживчий кредит №1553790 від 26.11.2019 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , було укладено строком на 30 днів, тобто до 25.12.2019, з можливістю його продовження у порядку та на умовах визначених в п.1.6. Договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості (інформація за укладеним Договором) у період з 26.11.2019 по 25.12.2029, тобто в межах погодженого строку дії Договору про споживчий кредит №1553790 від 26.11.2019, відповідачу нараховано відсотки у загальному розмірі 5508,00 грн, за зниженою процентною ставкою за кожен день у сумі по 183,60 грн (30*183,60=5508).
Водночас, як слідує із розрахунок заборгованості (інформація за укладеним Договором), відповідач ОСОБА_1 вчинив дії, передбачені п. 1.6 Договору спрямовані на пролонгацію строку кредиту, зокрема вніс платіж у розмірі 5508 грн, що відповідає сумі нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.
Таким чином, строк кредиту було продовжено на 30 днів, тобто до 25.01.2020.
Після чого, ОСОБА_1 знову вчинив дії, передбачені п. 1.6 Договору спрямовані на пролонгацію строку кредиту, зокрема вніс платіж у розмірі 8616 грн, з яких 1920 грн. було зараховано на оплату основного боргу по тілу кредиту та 6696 грн відсотків, що відповідає сумі нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.
Таким чином, строк кредиту було знову продовжено на 30 днів, тобто до 24.02.2020.
Після чого, ОСОБА_1 знову вчинив дії, передбачені п. 1.6 Договору спрямовані на пролонгацію строку кредиту, зокрема вніс платіж у розмірі 5261,76 грн, що відповідає сумі нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.
Таким чином, строк кредиту було продовжено на 30 днів, тобто до 25.03.2020.
Після чого, ОСОБА_1 знову вчинив дії, передбачені п. 1.6 Договору спрямовані на пролонгацію строку кредиту, зокрема 22.03.2020 вніс платіж у розмірі 5080,32 грн, що відповідає сумі нарахованих та несплачених на дату платежу процентів.
Таким чином, строк кредиту було продовжено на 30 днів, тобто до 21.04.2020.
Сторонами було узгоджено, що у межах нового строку, якщо відбулось продовження строку користування кредитом відповідно до п. 1.6. цього Договору застосовується стандартна процентна ставка 1,80% в день від суми кредиту (п. 1.7 Договору), що враховуючи розмір отриманого кредиту становить 181,44 грн в день (10080*1,80%=181,44).
Відтак зважаючи на вказані обставини, відсотки нараховані за період з 22.03.2020 по 21.04.2020, тобто в межах пролонгованого строку дії Договору у розмірі 5443,20 грн є правомірними та такими, що відповідають умовам Договору (181,44*30=5443,20).
Разом з тим, докази продовження строку Договору про споживчий кредит №1553790 від 26.11.2019 після 21.04.2020 в матеріалах справи відсутні, а тому відповідачу безпідставно нараховано відсотки поза межами строку дії договору за період з 25.04.2020 по 20.07.2020 у розмірі 15785,28 грн.
Положення п. 3.6.2 Договору містить застереження, що з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за Позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування Позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення.
Поряд із тим, як вже зауважувалось вище після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Однак вимог про стягнення процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтею 625, ЦК України позивач не пред`являв.
Таким чином, розмір заборгованості за Договором про споживчий кредит №1553790 від 26.11.2019, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 15523,20 грн, яка складається із: 10080,00 грн заборгованості по тілу кредиту; 5443,20 грн заборгованості по процентах.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та доказів на спростування доводів позивача не надав.
На підставі вищевикладеного, суд розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що майнові права позивача підлягають захисту, а тому позов підлягає до частково задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про споживчий кредит №1553790 від 26.11.2019 у розмірі 15523,20 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Отож, беручи до уваги те, що позов задоволено частково, а саме на 49,58 %, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1320,01 грн. (2662,40/100%х49,58%) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3966,40 грн (8000/100%х49,58%), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит №1553790 від 26.11.2019 в сумі 15523 (П`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять три) гривні 20 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1320,01 гривень та 3966,40 гривень витрат на правничу допомогу.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку, до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місця знаходження: вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м.Львів, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Головуючий суддя В. Л. Дзюбич
Судове рішення № 139891887, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 15.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/3838/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: