Рішення № 139891372, 17.09.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/12330/25

Провадження №: 2/336/1290/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

17 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження із повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» із вказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначено, що 04 лютого 2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем був укладений кредитний договір № 273527864.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 273527864.

30.01.2019 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20190103, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 273527864.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 6 від 20.11.2019 до Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача сумі 11 815.00 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6815 грн. сума заборгованості за відсотками.

На підставі наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Ухвалою від 06.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

Судові засідання відкладалися через перебування судді у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні, проходження навчання та відсутність даних про належене повідомлення відповідача.

У позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач, повідомлявся про судовий розгляд в передбаченому законом порядку, в судове засідання не з`явився, відзиву чи будь-яких заяв або клопотань не подавав.

Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 1 ст.280 ЦПК України.

В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

04.04.2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 273527864, за умовами якого відповідач отримав 5000 грн на споживчі цілі (а.с. 5-6). Умовами договору обумовлені проценти за користування кредитом.

Як зазначає позивач, 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 273527864.

30.01.2019 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20190103, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 273527864.

Позивач вказує, що згідно з Реєстром прав вимоги № 6 від 20.11.2019 до Договору факторингу № 20190103 від 03.01.2019, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача сумі 11 815.00 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6815 грн. сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За частиною першою статті 1078 ЦК України (тут і далі в редакції на час укладення договорів факторингу у цій справі) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 зазначено, що:

Відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов`язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов`язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов`язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.

Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).

Позивач зазначає, що 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 273527864, а 30.01.2019 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20190103, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 273527864.

Втім позивач не надає доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі, зокрема не надає реєстру прав вимог до Договору факторингу № 28/1118-01 , що є обов`язковим відповідно до умов цього договору. За обома договорами факторингу також не надано доказів на підтвердження здійснення оплати за договором факторингу.

Отже, позивач на надав доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оскільки позивач не надав суду доказів набуття права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 141, 263-265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються такі відомості:

Позивач ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк», ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про реєстрацію місця проживання відсутні; адреса, що зазначена у позові: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.С. Боєв

17.09.26