Рішення № 139891242, 10.09.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 317/4494/24

Провадження № 2-др/317/19/26

10 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Щербини В.Г.,

розглянувши матеріали за заявою відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі ЄУН № 317/4494/24 за позовом Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 , про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу

ВСТАНОВИВ:

10.08.2026 відповідачем ОСОБА_2 на адресу суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі ЄУН № 317/4494/24, згідно вимог заяви просить суд стягнути з позивача - Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Запоріжгаз» понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. та витрати понесені ним на оплату послуг експерта на проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 13 570,56 грн., у зв`язку із судовим розглядом вищезазначеної цивільної справи (а.с.93-97, т.2).

Представником позивача - Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Запоріжгаз» - Грамчук М.О. за допомогою системи «Електронний суд» 19.08.2026 р. надіслано на електронну адресу суду заяву, в якій просила відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення, обґрунтовуючи тим, що вимоги є безпідставними, необґрунтованими, а також у зв`язку з не співмірністю та завищенням заявлених сум. Крім того послалась на те, що заява подана відповідачем з порушенням процесуального строку. Стосовно заведених вимог про стягнення понесених відповідачем витрати на проведення почеркознавчої експертизи, то вони не підтверджені належними доказами, оскільки з наданої відповідачем квитанції не можливо встановити інформацію про платника, отримувача, реквізити та сума платежу частково стерта (а.с.107-108, т.2).

В судове засідання сторони не з`явились.

Позивачем та його представником до початку судового засідання подано до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Заяву про ухвалення додаткового рішення підтримали та просили задовольнити (а.с.111, т.2).

Представником позивача АТ «ОГС «Запоріжгаз» - адвокатом Грамчук М.О. при направленні на адресу заяви з запереченнями проти ухвалення додаткового рішення зазначено про проведення судового засідання без участі представником «ОГС «Запоріжгаз» (а.с.108,т.2).

За таких обставин на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд розглядає заяву без участі сторін на підставі доказів наявних в матеріалах справи у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, і у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.

Дослідивши матеріали справи, підстави звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та письмові заперечення проти вказаної заяви, суд приходить до наступного.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 26.02.2026 р. у цивільній справі №317/44494/24 позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу - залишено без задоволення (а.с.206-210, т.1).

Постановою Запорізького апеляційного суду від 15.07.2026 р. рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 26.02.2026 р. у цивільній справі №317/44494/24 залишено без змін (а.с.67-77, т.2).

28.07.2026 р. Запорізьким апеляційним судом винесена додаткова постанова щодо відшкодування судових витрат, якою заяву ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з АТ «ОГС «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції у розмірі 2000,00 грн. (а.с.81-87, т.2).

10.08.2026 відповідачем ОСОБА_2 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі ЄУН № 317/4494/24, згідно вимог заяви просить суд стягнути з позивача - Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Запоріжгаз» понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. та витрати понесені ним на оплату послуг експерта на проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 13 570,56 грн., у зв`язку із судовим розглядом вищезазначеної цивільної справи.

Представником позивача - Грамчук М.О. за допомогою системи «Електронний суд» 19.08.2026 р. надіслано на електронну адресу суду заяву про відмову в ухваленні додаткового рішення (а.с.107-108, т.2).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Суд не погоджується з твердженнями представника позивача стосовно посилань на те, що заява подана відповідачем з порушенням процесуального строку, оскільки, як вбачається з матеріалів справи 10.08.2026 р. відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною заявою, яка була зареєстрована канцелярією суду 10.08.2026 за вх. № 14506, в ту чергу як вищевказана цивільна справа після розгляду апеляційною інстанцією повернулась на адресу суду першої інстанції 10.08.2026, про що свідчить штамп канцелярії суду за вх. № 14527. З чого слідує, що ОСОБА_1 заяву подано ще до надходження цивільної справи з апеляційної інстанції.

За вказаних підстав, суд вважає, що відповідачем в розумінні ЦПК України, дотримані розумні строки для звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вимогами ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Вимогами ст. 141 ЦПК України встановлено розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 139 ЦПК України визначено витрати, пов`язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.

Так ч. 6, ч. 7 ст. 139 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

З матеріалів вказаної цивільної справи ухвалою суду від 04.07.2025 було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої було доручено експертам Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, оплату за проведення якої покладено на відповідача ОСОБА_1 (а.с.115-116, т.1). В процесі виконання вказаної ухвали експертом було заявлено клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи (а.с.118, т.1), яке було задоволено судом та надані експерту.

01.09.2026 р. з Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надіслано рахунок на оплату № 538 від 18.08.2025 на суму 13570,56 грн. з реквізитами оплати (а.с.174, т.1), яку було сплачено відповідачем ОСОБА_1 , на підтвердження чого останнім долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки: №1.290618093.1, згідно якої платником зазначено: ОСОБА_1 , отримувачем: ДНДІ суд.екпертиз МЮ Укр., призначення платежу: проведення судово-почеркознавч. експертизи № 880-25 цив.спр. № 317/4494/24, як то було зазначено експертною установою у рахунку на оплату №58 від 18.08.2025, що в даному випадку є належним доказом понесених відповідачем витрат на оплату проведення експертизи та спростовує доводи представника позивача щодо не ненадання належних доказів, понесених відповідачем витрат за проведення експертизи через неможливість встановлення інформації про платника, отримувача, реквізити.

За таких підстав на користь відповідача ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню понесені ним витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі на оплату проведення експертизи.

Щодо витрат на професійну правову допомогу слід зауважити на наступному.

Зі змісту статті 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги відповідачем ОСОБА_1 , надано Акт наданих послуг №1 до Договору про надання правничої допомоги від 02.10.2024 з детальним описом наданих послуг за договором, загальна вартість яких становить 10 000,00 грн., (а.с.98, т.2) та Договір про надання професійних правничих послуг від 02.10.2024 р., укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Сугирою В.С. (а.с.99, т.2) у п.3.1 якого визначено, що замовник зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені Договором гонорар Адвоката (основний та додатковий) та фактичні витрати, пов`язані з виконанням Адвокатом Договору.

Частина 3 ст. 141 ЦПК України встановлює, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає позицію щодо юридичного терміну «фактично понесені» витрати на правову допомогу, згідно з якою в ситуації, коли заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, але він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями на користь особи, яка представляла заявника протягом провадження у Європейському суді з прав людини, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними». З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Тогджу проти Туреччини», заява № 27601/95, п. 158, від 31 травня 2005 року; «Начова та інші проти Болгарії», заяви №№ 43577/98 і 43579/98, п. 175, ECHR 2005 VII; «Імакаєва проти Росії», заява № 7615/02, ECHR 2006 XIII; «Карабуля проти Румунії», заява № 45661/99, п. 180, від 13 липня 2010 року; «Бєлоусов проти України», заява № 4494/07, п. 116, від 07 листопада 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування відповідачу витрат на професійну правову допомогу та витрат на оплату проведення експертизи, оскільки вони є фактично понесеними.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представником позивача Грамчук М.О. за допомогою системи «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано заяву про відмову в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат з АТ «Запоріжгаз», обґрунтовуючи тим, що вимоги є безпідставними, необґрунтованими, а також у зв`язку з не співмірністю та завищенням заявлених сум.

З матеріалів справи вбачається, що вартість послуг професійної правової допомоги складає 10 000 грн., що з урахуванням складності справи, характеру виконаної адвокатом роботи, фінансового стану клієнта, а також часу, витраченого адвокатом для виконання доручення, а також прийняття участі адвоката у судових засіданнях, починаючи з надіслання відзиву на позовну заяву - 25.12.2024 і до остаточного ухвалення судом першої інстанції рішення суду - до 26.02.2026 р., виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат на професійну правову допомогу в заявленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі ЄУН № 317/4494/24 - задовольнити.

Ухвалити по цивільній справі ЄУН № 317/4494/24 за позовом Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Запоріжгаз» до ОСОБА_1 , про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу - додаткове рішення.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної системи «Запоріжгаз» (м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд.7, ЄДРПОУ: 03345716) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) понесені витрати, пов`язані з розглядом справи в суді: на проведення судово-почеркознавчої експертизи в розмірі 13 570 (тринадцять тисяч п`ятсот сімдесят) грн. 56 коп. та витрати на професійну правову допомогу, розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Копію додаткового рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Д.О. Каряка