Рішення № 139891137, 18.09.2026, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/2236/25

Провадження № 2/306/282/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Свалявської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що 02.01.1975 року вона та члени її сім`ї отримали ордер №104 на вселення до квартири АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру до цього часу не оформлялося та не реєструвалося. Позивачка зазначила, що її батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 та брат ОСОБА_4 померли. У 1995 році вона уклала шлюб та змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , а згодом у зв`язку з повторним укладенням шлюбу на " ОСОБА_7 ". Позивачка вказала, що з 1975 року безперешкодно користується та проживає у спірній квартирі, однак через зміни у законодавстві не має можливості оформити право власності на неї в органах місцевого самоврядування. Вартість квартири становить 108 480 грн. У зв`язку з наведеним позивачка просила визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Учасники в судове засідання не з`явилися.

Представник позивачки надав заяву в якій просив проводити розгляд справи без їх участі, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.50).

Представник відповідача також надала заяву про розгляд справи без її участі за наявними матеріалами у справі (а.с.36-38).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 02.08.1983 року ОСОБА_8 уклала шлюб із ОСОБА_9 , після чого їй присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». Шлюб між ними розірвано 19.03.1986 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 6, 7).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 07.09.1995 року ОСОБА_10 уклала шлюб із ОСОБА_11 , після чого їй присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ». (а.с. 5).

Згідно зі свідоцтвами про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8-10).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 23.10.1984 року (а.с.11-13).

Згідно ордеру №104 від 02.01.1975 року, такий видано громадянину ОСОБА_2 на право зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_3 , на підставі рішення виконкому Свалявської міської ради депутатів трудящих. Склад сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 (а.с. 12 на звороті).

Вартість даної квартири, як убачається з довідки №161 від 24.11.2025 року, виданої ФОП ОСОБА_12 , складає 108480 грн. (а.с.15).

Представником КУП "Свалявське міське БТІ" видано довідку №164 від 03.12.2025 року про те, що квартира за вищевказаною адресою не зареєстрована на паперових носіях. (а.с.16).

На підтвердження технічних характеристик спірного об`єкта позивачкою надано технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з технічним паспортом, виготовленим 24.11.2025 року ФОП ОСОБА_12 , об`єктом нерухомого майна є квартира за вказаною адресою. Замовником виготовлення технічного паспорта зазначена позивачка ОСОБА_1 . Технічний паспорт зареєстрований у Реєстрі будівельної діяльності за № НОМЕР_6 . Згідно з експлікацією до технічного паспорта, квартира складається з коридору площею 11,3 кв. м, кладової - 0,8 кв. м, трьох житлових кімнат площею 11,7 кв. м, 10,5 кв. м та 18,9 кв. м, ванної кімнати - 2,5 кв. м, вбиральні - 1,1 кв. м, кухні - 6,8 кв. м, лоджії - 1,7 кв. м та балкона - 2,3 кв. м. Загальна площа квартири становить 67,6 кв. м, житлова - 41,1 кв. м, площа основних приміщень - 22,5 кв. м, допоміжних - 4,0 кв. м.(а.с. 17-19).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд встановив, що спірна квартира була надана сім`ї ОСОБА_2 у користування на підставі рішення виконавчого комітету Свалявської міської ради депутатів трудящих, що підтверджується ордером №104 від 02.01.1975 року. Позивачка була включена до складу сім`ї особи, якій видано ордер, та фактично користується квартирою, зареєстрована у ній з 23.10.1984 року.

Разом із тим відповідно до ст. 58 Житлового кодексу Української РСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Таким чином, ордер №104 від 02.01.1975 року підтверджує законність надання спірної квартири сім`ї ОСОБА_2 та законність вселення позивачки до зазначеного жилого приміщення.

Правовідносини щодо передачі квартир державного житлового фонду у власність громадян регулюються Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно зі ч. 1 ст. 5 цього Закону якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

З огляду на те, що позивачка була включена до ордера як член сім`ї отримувача такого, постійно проживала у спірній квартирі та зареєстрована в ній з 23.10.1984 року, суд дійшов висновку, що вона належала до кола осіб, які відповідно до житлового законодавства мали право на приватизацію займаного жилого приміщення.

При цьому відсутність у матеріалах справи окремого документа про державну реєстрацію права власності на квартиру зумовлена тим, що право на спірне майно виникло до запровадження сучасної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

За змістом ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відсутність відомостей про зареєстроване право власності на спірну квартиру на паперових носіях, що підтверджується довідкою КУП «Свалявське міське БТІ» №164 від 03.12.2025 року, не свідчить про відсутність у позивачки прав на спірне майно.

Суд встановив, що спірна квартира є індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, її місцезнаходження та технічні характеристики підтверджуються технічним паспортом, виготовленим 24.11.2025 року.

Відповідно до ст. 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає доведеним факт виникнення у позивачки прав на спірну квартиру, тривалого та безперервного користування нею, а також відсутності оформленого в установленому порядку права власності.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 15, 16, 321, 328, 392 ЦК України, ст. 12, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Свалявської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканкою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ П.І.Уліганинець

18.09.2026 року.