Рішення № 139890425, 21.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18021/26

провадження № 2/753/15554/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.11.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 18.11.2025-100000099, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. строком на 189 днів, з кінцевою датою повернення 25.05.2026.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено шляхом акцептування відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору в електронній формі, а кредитні кошти перераховано на рахунок відповідача із використанням реквізитів електронного платіжного засобу 4444-24XX-XXXX-4994.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору утворилась заборгованість за кредитним договором № 18.11.2025-100000099 від 18.11.2025 у розмірі 18 400,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 120,18 грн.

Ухвалою суду від 01.09.2026 відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами.

12.09.2026 відповідач подала відзив, у якому заперечила проти позову. Зазначила, що позивач не довів належними доказами укладення нею договору та зарахування коштів саме на належний їй рахунок. Вказала на односторонній характер розрахунку, неправильність суми процентів, недоведеність надання послуг, за які нараховано комісії, та незаконність стягнення 5 000 грн відповідальності за статтею 625 ЦК України під час воєнного стану.

16.09.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позову. Посилався на підписання договору одноразовим ідентифікатором, ідентифікацію відповідача через BankID НБУ, перерахування коштів за допомогою інтернет-еквайрингу та відсутність доказів використання персональних даних відповідача сторонніми особами. Позивач також зазначив, що відповідач не надала власного розрахунку заборгованості.

У відповіді на відзив позивач указав, що нарахувань за статтею 625 ЦК України не здійснював і таких вимог не заявляв. Однак це твердження суперечить змісту позовної заяви та доданому розрахунку, в яких окремо зазначено 5 000 грн процентів за статтею 625 ЦК України. Належної заяви про зменшення позовних вимог позивач не подавав, тому суд оцінює цю вимогу по суті.

18.09.2026 відповідач подала заперечення на відповідь на відзив, у яких повторно наголосила на непідтвердженні належності їй платіжної картки, суперечності позиції позивача щодо статті 625 ЦК України, помилковості розрахунку процентів і недоведеності підстав для стягнення комісій.

Суд, дослідивши письмові й електронні докази у сукупності, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу та їх достатність у взаємному зв`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» що відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Матеріали справи містять пропозицію про укладення кредитного договору, заявку, відповідь позичальника про прийняття пропозиції та додаток до анкети. У документах зазначені персональні дані ОСОБА_1 , її РНОКПП, адреса, фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , маска платіжної картки НОМЕР_2 , номер договору, сума, строк кредитування, ставки, комісії та графік платежів. Електронні документи підписано одноразовим ідентифікатором E943.

З а договором відповідачу надано 5 000 грн. на 189 днів, з 18.11.2025 до 25.05.2026. Ставка «Стандарт» становила 1 % на день протягом перших п`яти розрахункових періодів, а ставка «Економ» - 0,5 % на день у наступних періодах. Денна процентна ставка з урахуванням загальних витрат визначена договором у розмірі 0,78 %, тобто не перевищує встановленого законом граничного розміру.

Довідка з даними BankID НБУ відображає ідентифікаційні дані відповідача, отримані від АТ КБ «ПриватБанк», включаючи ПІБ, РНОКПП, дату народження, адресу та номер телефону. Оскільки відповідна ідентифікація датована 27.09.2025, вона сама по собі не підтверджує укладення договору 18.11.2025, проте в сукупності з іншими доказами підтверджує зв`язок особистого кабінету і фінансового номера з відповідачем.

Лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 08.06.2026 № 1105-0806 підтверджує, що 18.11.2025 о 02:42:47 здійснено успішне перерахування 5 000 грн. на картку № НОМЕР_3 за транзакцією iPay.ua № 923134480 із призначенням платежу: видача коштів за кредитним договором № 18.11.2025-100000099. Номер картки відповідає масці 4444-24ХХ-ХХХХ-4994, зазначеній у підписаних документах.

Повноваження платіжної установи на здійснення переказу підтверджуються договором про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» і ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Твердження відповідача про належність платіжної картки іншій особі не підтверджене банківською випискою, довідкою банку або іншим доказом. Відомостей про втрату телефону, незаконне використання персональних даних чи звернення до правоохоронних органів матеріали справи не містять. Тому точний збіг номера договору, часу операції, суми та маски картки робить факт отримання кредитних коштів відповідачем більш вірогідним, ніж протилежне твердження.

Водночас суд не погоджується з доводом позивача про зловживання відповідачем процесуальними правами через одночасне заперечення факту отримання коштів та розміру боргу. Сторона вправі наводити основні й альтернативні заперечення. Така процесуальна позиція сама по собі не є суперечливою поведінкою та не звільняє суд від перевірки кожної складової позовних вимог.

Поданий розрахунок засвідчує відсутність платежів відповідача. Основний борг у розмірі 5 000 грн підлягає стягненню.

Розрахунок 7 350 грн. договірних процентів є арифметично правильним: за період із 18.11.2025 до 02.03.2026 включно, тобто за 105 днів, нараховано по 50 грн. на день, усього 5 250 грн.; із 03.03.2026 до 25.05.2026 включно, тобто за 84 дні, нараховано по 25 грн. на день, усього 2 100 грн. Загальна сума становить 7 350 грн. Тому наведений у відзиві розрахунок 6 500 грн. не відповідає погодженим ставкам і фактичній кількості днів користування кредитом.

Договором передбачено 350 грн. комісії за надання кредиту та по 350 грн. комісії за обслуговування протягом другого і третього розрахункових періодів. Загальний розмір комісій становить 1 050 грн. Їх розмір, порядок нарахування та строки сплати визначені в договорі й графіку платежів та враховані в розрахунку денної процентної ставки.

Щодо 5 000 грн процентів, нарахованих за статтею 625 ЦК України, суд установив, що їх нарахування розпочато 09.12.2025 та здійснено під час дії воєнного стану.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню на суму 13 400 грн, що складається з 5 000 грн. основного боргу, 7 350 грн. процентів та 1 050 грн. комісій.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір і підтверджені витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог. Частка задоволених вимог становить 72,826 %. Тому з відповідача підлягає стягненню 1 938,92 грн судового збору та 87,52 грн витрат на направлення копії позову з додатками.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором № 18.11.2025-100000099 від 18.11.2025 у розмірі 13 400 грн. (тринадцять тисяч чотириста гривень 00 копійок)., з яких: 5 000 грн. - основний борг; 7 350 грн - проценти за користування кредитом; 350 грн. - комісія за надання кредиту; 700 грн. - комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 1 938,92 грн. судового збору та 87,52 грн. витрат, пов`язаних із направленням копії позовної заяви з додатками.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 5 000 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 21.09.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.