Ухвала суду № 139889780, 18.09.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

18.09.2026

У Х В А Л А

про результати розгляду клопотання обвинуваченого

копія Справа № 401/3062/24 Провадження № 1-кп/401/124/26

10 вересня 2026 року м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі колегії суддів:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі: секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання обвинуваченого у кримінальному провадженні №22024050000002443, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 серпня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання від 05 листопада 2025 року, в якому просив суд: 1. визнати, що інформація взята із сайту «Миротворець» щодо належності номеру мобільного телефону НОМЕР_1 представнику ФСБ РФ ОСОБА_8 1979 р.н. не відповідає вимогам допустимості, передбаченими КПК Україні; 2. визнати недопустимими матеріали, що базуються на інформації з сайту «Миротворець», та не враховувати зазначену інформацію при оцінці доказів судом у цьому кримінальному провадженні, та виключити такі матеріали із загального переліку доказів (а.с.75-78, том № 7).

В обгрунтування клопотання обвинувачений зазначав, що його обвинувачують у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111 КК України, шляхом спілкування з користувачем месенджеру «Telegram» на ім`я « ОСОБА_9 », зареєстрованого за номером мобільного зв`язку НОМЕР_1 . На підтвердження належності особи, що використовує вищевказаний номер мобільного телефону, до російських спецслужб, зокрема ФСБ РФ, орган досудового розслідування 16 травня 2024 року здійснив огляд веб-сайтів Головного управління розвідки Міністерства оборони України, реєстру RuPer.org та центру «Миротворець». Вказаним оглядом встановлено, що веб-сайт ГУР МО України містить перелік 620 осіб співробітників ФСБ РФ зареєстрованих за адресою: м. Москва, вул. Большая Лубянка серед яких під номером 18 вказано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Огляд веб-сайту реєстру RuPer.org (відкрита база даних публічних посадових осіб Росії, Білорусі та Казахстану) підтвердив приналежність ОСОБА_8 до ФСБ РФ, а огляд веб-сайту центру «Миротворець» розширив інформацію стосовно ОСОБА_8 зокрема номерами мобільного телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та зображенням службового посвідчення серія та номер НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_8 співробітника ФСБ РФ.

Зокрема веб-сайт ГУР МО України на якому вперше 28.03.2022 з`явилася інформація про ОСОБА_8 не містить номеру мобільного телефону або зображення чи реквізити службового посвідчення. В той же час реєстр ОСОБА_10 (відкрита база даних публічних посадових осіб Росії, Білорусі та Казахстану) на який посилається орган досудового розслідування, джерелом інформації стосовно ОСОБА_8 вказує веб-сайт ГУР МО України. Аналогічно із веб-сайтом центру «Миротворець», який містить номер мобільного телефону НОМЕР_1 , а також службове посвідчення ФСБ РФ серія та номер НОМЕР_3 , дійсне до 31.12.2013. Водночас центр «Миротворець» недержавний інформаційний ресурс, який не є офіційним органом влади або державною структурою, не зареєстрований в Україні, не містить коду в ЄДРПОУ, юридичної адреси, керівника, та уповноважених на здійснення зносин із представниками органів державної влади. Сайт «Миротворець» не має статусу державного реєстру або бази даних, веріфікованої уповноваженими органами, його зміст не проходить державної перевірки, не має процесуальної веріфікації та може формуватися анонімними або неуповноваженими особами. Сайт створений як громадська ініціатива або проєкт, що публікує інформацію, яка за їх твердженням стосується питань національної безпеки, його функціонування не регламентується спеціальним законом про державні реєстри або офіційні бази даних, не проходить державного ліцензування чи контролю, а його зміст формується на основі відкритих джерел без гарантій достовірності чи відповідальності за викладене. На думку обвинуваченого стороною обвинувачення не надано жодного процесуального документа який би підтверджував достовірність викладеного в матеріалах з сайту центру «Миротворець», зокрема, належності номеру мобільного телефону НОМЕР_1 ОСОБА_8 . Посилаючись на ст.ст. 84-89 КПК України обвинувачений зазначив, що докази, що не мають джерела походження або не можуть бути перевірені належним чином, не відповідають критеріям допустимості. Також, обвинувачений зазначив, що інформація з недержавних джерел не може бути підставою для обвинувачення його у спілкуванні із представниками іноземної держави, зокрема, із ОСОБА_8 за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , належність якого орган досудового розслідування встановив за допомогою сайту центру «Миротворець». Зазначаючи, що використання інформації без перевірки або процесуальної фіксації порушує принцип змагальності, презумпцію невинуватості, а також вимогу щодо допустимості доказів, а тому, на підставі викладеного, обвинувачений ОСОБА_7 просив суд задовольнити його клопотання від 30 жовтня 2025 року.

Захисник, адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні клопотання обвинуваченого підтримала та просила його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що у задоволенні клопотання обвинуваченого слід відмовити, оскільки воно є безпідставним.

Заслухавши сторони кримінального провадження, перевіривши матеріали обвинувального акту, суд приходить до такого висновку.

Так, відповідно до положень ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.111 КК України, а саме, що у період з квітня 2024 року по липень 2024 року діючи умисно, перебуваючи у с. Власівка, всупереч інтересам держави України, в умовах воєнного стану, за допомогою власного мобільного телефону марки Redmi моделі Note 9, IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , використовуючи облікові записи з нікнеймом « ОСОБА_11 » з ім`ям користувача « ОСОБА_12 » з « ОСОБА_13 id: НОМЕР_6 », що зареєстрований за номером мобільного зв`язку НОМЕР_7 , та нікнеймом « ОСОБА_14 » з ім`ям користувача « ОСОБА_15 », у подальшому « ОСОБА_16 » з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » месенджера «Telegram», використовуючи чат-бот під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », він надавав допомогу в проведенні підривної діяльності проти України представнику іноземної організації, а саме співробітнику ФСБ РФ - користувачу облікового запису в месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_9 », зареєстрованого за номером мобільного зв`язку НОМЕР_1 , шляхом надання інформації про ураження засобами держави-агресора об`єктів критичної інфраструктури, переміщення та розташування військової техніки і особового складу Збройних Сил України на території Олександрійського району Кіровоградської області.

При цьому, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що для надання представнику іноземної організації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України ОСОБА_7 використовував: 1) мобільний телефон марки Xiaomi Redmi, моделі Note9; 2) планшет марки iPad; 3) ноутбук марки HP Laptop.

Відповідно до ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до статті 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частиною 1 статті 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні, серед іншого, підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

У клопотанні від 05 листопада 2025 року обвинувачений ОСОБА_7 фактично просить суд: 1. визнати, що інформація взята стороною обвинувачення із сайту «Миротворець» щодо належності номеру мобільного телефону НОМЕР_1 представнику ФСБ РФ ОСОБА_8 1979 р.н. не відповідає вимогам допустимості, передбаченими КПК Україні; 2. визнати недопустимими матеріали, що базуються на інформації з сайту «Миротворець», та не враховувати зазначену інформацію при оцінці доказів судом у цьому кримінальному провадженні, та виключити такі матеріали із загального переліку доказів.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених п.1, п.2, п.6 ч.1 статтею 91 цього Кодексу, під час судового розгляду покладається виключно на прокурора. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів сторони обвинувачення під час судового розгляду покладається виключно на прокурора.

Відповідно до положень ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження. При цьому, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Отже, під час судового розгляду прокурор зобов`язаний довести, що докази сторони обвинувачення, які зібрано під час досудового розслідування, є належними, достовірними та допустимими для доказування обставин, передбачених п.1, п.2, п.6 ч.1 статтею 91 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Суд зазначає, що судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 триває, дослідження доказів сторін кримінального провадження не завершено.

При цьому, суд визнає, що стороною захисту не доведено наявність у справі очевидної недопустимості доказів, які отримано з веб-сайту центру «Миротворець», а відтак у суду відсутні підстави для прийняття процесуального рішення під час судового розгляду про визнання наявної у справі інформації із сайту «Миротворець» недопустимим доказом, тому у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 під час судового розгляду слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 9, 22, 23, 87, 350, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 від 05 листопада 2025 року (а.с.75-78, том № 7), у якому він просив суд:

1. визнати, що інформація взята із сайту «Миротворець» щодо належності номеру мобільного телефону НОМЕР_1 представнику ФСБ РФ ОСОБА_8 1979 р.н. не відповідає вимогам допустимості, передбаченими КПК Україні;

2. визнати недопустимими матеріали, що базуються на інформації з сайту «Миротворець», та не враховувати зазначену інформацію при оцінці доказів судом у цьому кримінальному провадженні, та виключити такі матеріали із загального переліку доказів.

Повний текст ухвали буде складений і оголошений о 11 год. 20 хв. 18 вересня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1

(підпис) (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом

Суддя Світловодського

міськрайонного суду ОСОБА_1