Рішення № 139889010, 07.09.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/2218/26

Провадження №2/932/653/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про стягнення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції і вимоги позивача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ТОВ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про стягнення безпідставно отриманих коштів і в обґрунтування позовних вимог вказав, що рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30.12.2025 у справі №932/6416/25 задоволені його вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та виконавчий напис №2159 від 11.08.2021, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» заборгованості, яка нібито виникла на підставі Кредитного договору №803070/ФЛ від 03.04.2008 на загальну суму 5599475,32 грн визнано таким, що не підлягає виконанню. Рішення суду не оскаржено та набрало законної сили.

Раніше, 21.02.2022, на підставі оскаржуваного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжою О.В. було відкрите виконавче провадження №68731534, та в ході примусового виконання з нього на користь відповідача стягнуто грошові кошти на загальну суму 1551830,20 грн. Таким чином, внаслідок примусового виконання виконавчого напису, який в подальшому був скасований, відповідач незаконно збагатився за його рахунок.

Оскільки рішенням суду встановлена неправомірність стягнення з нього коштів за виконавчим написом, тобто підстава для стягнення коштів була неправомірною від початку, у нього виникле право стягнути з відповідача 3% річних в сумі 50356,45 грн та інфляційні втрати в сумі 114198,81 грн за період неправомірного володіння відповідачем коштами, який ним визначено з 02.05.2022 по 17.02.2026.

Після добровільної сплати відповідачем на його користь 1551780,20 грн під час судового розгляду справи він просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно отримані кошти в сумі 50,00 грн, 3% річних 50356,45 грн та інфляційні втрати 114198,81 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) та позиції учасників справи

25.03.2026 відповідачем подано суду заяву, якою повідомлено про направлення ним заяви позивачеві для отримання реквізитів його рахунку для повернення безпідставно набутих коштів.

Також 25.03.2026 відповідачем подано суду заяву про зміну свого найменування з ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на ТОВ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та про зміну місцезнаходження юридичної особи.

10.04.2026 відповідачем подано суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з добровільною сплатою ним позивачеві грошових коштів.

11.04.2026 позивачем подано заяву, в якій підтверджена виплата йому відповідачем грошових коштів в сумі 1551780,20 грн, з проханням закрити провадження у справі щодо цієї частини позовних вимог.

27.05.2026 позивачем подано суду заяву про подальший розгляд справи без своєї участі та без участі його представника.

Відзиву на позовну заяву відповідачем суду не подавалося.

В судове засідання сторони не з`явилися.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 07.04.2026.

Ухвалою суду від 27.05.2026 провадження у справі закрите в частині вимог про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 1551780,20 грн та підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до розгляду по суті на 28.07.2026.

28.07.2026 через неявку представника відповідача судове засідання у справі відкладене на 07.09.2026.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О.В. від 21.02.2022 відкрите виконавче провадження №68731534 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» 5599475,32 грн на підставі виконавчого напису №2159, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І. 11.08.2021.

Під час примусового виконання виконавчого напису в межах виконавчого провадження з ОСОБА_1 було стягнуто та на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» перераховано грошові кошти в загальному розмірі 1551830,29 грн (02.05.20222 3041,45 грн, 01.09.2023 307448,94 грн та 26.05.2025 1551830,20 грн).

Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 30.12.2025 у справі №932/6416/25, яке набрало законної сили 30.01.2026, виконавчий напис №2159 від 11.08.2021, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кобельницьким С.І., визнано таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вказаного рішення суду постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О.В. від 09.02.2026 виконавче провадження №68731534 закінчене.

Платіжною інструкцією №10367 від 10.04.2026 ТОВ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» перерахувала ОСОБА_1 на надані ним реквізити банківського рахунку грошові кошти в сумі 1551830,20 грн з призначенням платежу «Повернення безпідставно отриманих коштів згідно з рішенням суду у справі №932/2218/26».

З наданого позивачем скріншоту з мобільного додатку «Приват24» вбачається надходження на картку для виплат 10.04.2026 грошових коштів у сумі 1551780,20 грн.

V. Оцінка суду

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спірні правовідносини у цій справі регулюються положеннями ЦК України.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу (збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

При цьому набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності правової підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала. Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19.

Правовою підставою для набуття ТОВ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» грошових коштів позивача був виконавчий напис нотаріуса, який в подальшому визнаний таким, що не підлягає виконанню, а відтак, оскільки перестала існувати правова підстава для отримання таких коштів, грошові кошти за правилами ст.1212 ЦК України підлягають поверненню позивачеві.

Під час розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» набуло грошові кошти в сумі 1551830,20 грн, належні позивачеві ОСОБА_1 , в межах примусового виконання виконавчого напису, який в подальшому був визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, рішення суду набрало законної сили 30.01.2026.

10.04.2026 відповідачем добровільно здійснено переказ грошових коштів позивачеві в сумі 1551830,20 грн, що підтверджено банківською платіжною інструкцією.

Грошові кошти були зараховані на банківський рахунок позивача ОСОБА_1 в сумі 1551780,20 грн.

Таким чином, позивач отримав від відповідача суму коштів, яка є на 50,00 грн меншою, ніж підлягала йому поверненню відповідачем.

Згідно з матеріалами справи позивач самостійно на прохання відповідача надав йому реквізити свого банківського рахунку для повернення коштів, а з наданого ним скріншоту вбачається, що грошові кошти від відповідача надійшли на картку для виплат АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Оскільки відповідач здійснив переказ коштів позивачеві саме в розмірі 1551830,20 грн, а позивачем не надано суду відомостей, який саме тип картки ним використовується та які умови банківського обслуговування застосовуються при переказі коштів на цю картку, враховуючи, що саме власник рахунку при укладенні договору з банком обирає тип картки та формат обслуговування, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів в сумі 50,00 грн.

Щодо вимог про сплату 3% річних та інфляційних збитків суд зазначає таке.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані ст.625 ЦК України.

Так, ч.2 ст.625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат в якості компенсації знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2018 у справі №686/21962/15-ц).

У даній справі зобов`язання повернути грошові кошти, отримані за виконавчим написом нотаріуса, який згодом було визнано таким, що не підлягає виконанню, виникло у відповідача з моменту набрання рішенням суду у справі №932/6416/25 законної сили, тобто з 30.01.2026.

Таким чином, саме з цього моменту слід розраховувати інфляційні збитки та 3% річних внаслідок неналежного виконання зобов`язання з повернення безпідставно набутих коштів. Твердження позивача про обов`язок відповідача відшкодувати йому інфляційні збитки з 02.05.2022 (дати першого списання коштів за виконавчим написом) є помилковими, оскільки саме з набранням рішенням суду, яким виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню, законної сили правова підстава, на якій стягувалися кошти, перестала існувати. Закінченням періоду, за який нараховуються інфляційні збитки та 3% річних, позивач у позовній заяві визначає 17.02.2026.

Частина перша ст.13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

То ж, не зважаючи, що кошти фактично сплачені відповідачем позивачеві 10.04.2026, кінцевою датою періоду нарахування інфляційних збитків та 3% річних суд вважає 17.02.2026, як це заявлено позивачем.

За розрахунком, здійсненим судом, за період з 30.01.2026 (набрання рішенням законної сили) по 17.02.2026 (визначена позивачем в межах позовних вимог дата) інфляційні збитки становлять 15518,30 грн, а 3% річних 2423,41 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з ТОВ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню інфляційні збитки в розмірі 15518,30 грн та 3% річних в сумі 2423,41 грн, в іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у справі в розмірі 13732,00 грн. У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування сплаченого судового збору 12559,29 грн.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.

Згідно з ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За вимогами п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження отримання правничої допомоги адвоката стороною позивача надано ордер адвоката Дяковського О.С., додаткова угода №01 до Договору №15-Д від 28.11.2025 про надання правової (правничої) допомоги та Акт №01/26 прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 28.11.2025 №15-Д.

При цьому сам Договір №15-Д від 28.11.2025 про надання правової (правничої) допомоги суду не наданий.

За таких обставин витрати на правничу допомогу не підлягають розподілу між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 9, код за ЄДРПОУ 40696815) про стягнення безпідставно отриманих коштів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на користь ОСОБА_1 за період з 30.01.2026 по 17.02.2026 інфляційні збитки в розмірі 15518,30 грн та 3% річних в сумі 2423,41 грн, а всього 17941 (сімнадцять тисяч дев`ятсот сорок одну) грн 71 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на користь ОСОБА_1 у відшкодування сплаченого ним судового збору 12559 (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 29 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 18.09.2026.

Суддя: В.С. Салькова