Рішення № 139888709, 04.09.2026, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/2/26

2/579/276/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області в складі головуючого судді Придатка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Сучасний Факторинг» звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 09.06.2021 укладено Договір позики № 20210042390, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 22000 грн. строком на 36 місяців.

ТОВ «Сучасний Факторинг» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, кредитні кошти в розмірі 20000 грн. було отримано ОСОБА_1 09.06.2021 року. 2000 грн становить плата за оформлення договору. Відповідачем було частково сплачено заборгованість у розмірі 11985,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`зку з чим станом на день звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 40650,92 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 17056,32 грн., заборгованість за комісією 23594,60 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Сучасний Факторинг».

Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №20210042390 від 09.06.2021 року в розмірі 40650,92 грн. 00 коп. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6500 грн.

Ухвалою судді Кролевецького районного суду від 15.01.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання та витребувано докази.

Згідно поданих письмових пояснень відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у частині стягнення заборгованості за комісією за управління (обслуговування) позикою, а також просить врахувати при обчисленні суми заборгованості за тілом позики внесені відповідачем суми оплати в розмірі 11985 грн.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку. Перевіряючи наявність підстав для задоволення позову, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 20210042390 (далі Договір). Згідно п. 1.1. Договору Позикодавець зобов`язується надати позику Позичальнику, а Позичальник зобов`язується повернути позику та внести плату за користування позикою в розмірі, порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно умов Договору Позивач надав Відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 22000,00 грн. строком на 36 календарних місяців зі сплатою 0,01 % річних (п.3.1.-3.8. Договору). Відповідно до п. 3.1-3.2 Договору сума позики за даним договором становить 20000,00 грн., плата за оформлення договору позики складає 2000,00 грн. Згідно п.п.1.3.-1.4. Договору позика надається Позичальником шляхом перерахування Позикодавцем грошових коштів на картковий рахунок або поточний рахунок відкритий у Банківській установі на території України, наданий та особисто зазначений Позичальником у даному Договорі. Підписанням даного Договору Позичальник підтверджує своє волевиявлення та бажання отримати Позику на картковий або поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та уповноважує Позикодавця здійснити таке перерахування на зазначений картковий або поточний рахунок та одночасно підтверджує, о кінцевим правонабувачем за зазначеним картковим або поточним рахунком.

Позивач свої зобов`язання за договором та додатковою угодою виконав в повному обсязі.

З наданих АТ «Райффайзен Банк» відомостей видно, що рахунок НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на який 09.06.2021 року відбулося безготівкове зарахування 20000 грн з приміткою LLC PROFITGID.

З виписки з особового рахунку за Договором позики № 20210042390 від 09.06.2021 року видно, що станом на 06.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 40650,92 грн., а саме: 17056,32 грн. заборгованість за тілом кредиту; 23594,60 грн. заборгованість за сумою комісій. Отримано оплат в сумі 11985,00 грн. Вказаний документ свідчить про те, що сума заборгованості по вказаній сумі відповідачем не погашена.

Вищенаведені правовідносини, виходячи з сукупності досліджених по справі доказів, у системному зв`язку регулюються наступними вимогами закону.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.ч.3, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, серед іншого, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 638 ЦК Україги передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Що стосується вимоги про стягнення комісії (пов`язаної з обслуговуванням позики) 23594,60 грн, суд зазначає наступне.

Висновок щодо нікчемності положень кредитних договорів, які передбачають обов`язок позичальника сплачувати банку комісію за обслуговування кредитної заборгованості, після набрання чинності Законом України «Про споживче кредитування» викладено в постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 752/4008/20 (провадження№ 61-11866св21).

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 викладено висновки, відповідно до яких у разі, якщо банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) та одноразово при наданні кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач не довів факту надання відповідачу будь-яких окремих послуг. У будь-якому випадку, дії, за які стягується комісія (ведення обліку, супровід договору, контроль платежів), є складовою звичайної діяльності позикодавця, такими, що здійснюються в інтересах самого позивача.

В той же час, згідно паспорту позики за договором позики № 20210042390 від 09.06.2021 року, який складений відповідно до умов Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року, в розділі 3 «Основні умови надання позики з урахуванням побажань споживача/клієнта» зазначена сума позики в розмірі 22 000 грн., строк кредитування - 36 місяців, у вказаному паспорті відсутні умови встановлення комісії за управління (обслуговування) договору, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того, згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

З урахування наведеного суд зазначає, що умовами договору позики визначено комісію (плату) за обслуговування позики, тобто за дії, яку вчиняє банк як складові звичайної діяльності позикодавця, такі, що здійснюються в інтересах самого позивача. Тому така умова договору є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому нарахована комісія у розмірі 23594 грн 60 коп. за весь період користування кредиту не підлягає до стягнення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків є обґрунтованими, а тому є всі законні підстави для ухвалення рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 20210042390 від 09.06.2021 року у розмірі 10015 грн., з яких 10015,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту (22000 грн позики 11985 грн внесених відповідачем = 10015 грн).

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6500 грн, на підтвердження понесення яких до матеріалів справи подано відповідні докази.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу подавав, однак доказів неспівмірності заявлених витрат суду не надано.

У розумінні частин четвертої шостої статті 137 та пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК України зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею неспівмірності таких витрат із складністю справи, обсягом виконаних робіт та часом, витраченим на їх виконання. З урахуванням принципів диспозитивності та змагальності суд за власною ініціативою не вирішує питання про зменшення розміру таких витрат.

Враховуючи характер спору, обсяг наданих представником позивача правничих послуг, а також відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у повному заявленому розмірі 6500 грн. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно до задоволеної частини позовних вимог понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 655,92 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1601,38 грн.

Відповідно до ст.ст. 3, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 634, 638, 1048-1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76, 81, 141, 206, 247, 265, 267, 268, 274, 279, 352, 354, 355, 435 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133А, код ЄДРПОУ 37356833, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором №20210042390 від 09.06.2021 року в розмірі 10015 (десять тисяч п`ятнадцять) грн. 00 коп., з яких 10015,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» витрати за сплату судового збору в розмірі 655 (шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 92 коп. та понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 1601 (одна тисяча шістсот одна) грн 38 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Суддя В. М. Придатко