Ухвала суду № 139888233, 14.09.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/9409/26

Провадження № 1-кс/0203/6637/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року слідчий суддя Центральний районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 05 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42026040000000008, з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 321-1, ч. 1 ст. 209 КК України, у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецька, громадянки України, з вищою освітою за фахом лікаря-анестезіолога, яка незаміжня, малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних осіб на утриманні не має, самозайнята особа, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2026 року до слідчого судді доставлена ОСОБА_5 , затримана в порядку ст. 208 КПК України 12 вересня 2026 року о 15 год. 03 хв., для розгляду клопотання про застосування до підозрюваної у вигляді запобіжного заходу тримання під вартою на 60 днів з можливістю звільнення під заставу 5 000 000,00 грн, з яким звернувся прокурор у порядку ст. 192 цього Кодексу, з додаванням копії складеного у присутності захисника протоколу затримання.

Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст. 184 КПК України, враховуючи добровільну згоду підозрюваної 14 вересня 2026 року отримати о 19:25 год. копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

В обґрунтування взяття підозрюваної під варту покладене виконання завдання охорони прав та інтересів суспільства, оскільки, на думку сторони обвинувачення, наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 у разі застосування більш м`якого, не пов`язаного з триманням під вартою, запобіжного заходу може вчинити дії, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, отримавши повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно неї покарання у вигляді реального позбавлення волі до 10 років, підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як притягується до відповідальності за скоєне з ознаками тяжкого злочину проти здоров`я населення. Перебуваючи на свободі, ОСОБА_5 , знаючи достеменно про місця виготовлення продукції, способи виробництва, рецептури, технологічні карти, місце знаходження документів щодо придбання компонентів, місця зберігання обладнання, тощо зможе знищити, сховати або спотворити будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також використати свої соціальні зв`язки з усіма учасниками групи для незаконного впливу на інших підозрюваних, свідків будь-яким шляхом схиляння, умовляння за свідчення на свою користь тощо або для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, шляхом координації дій інших учасників, приховування каналів постачання сировини, обладнання, місць виготовлення продукції, використовування наявних знань для приховування слідів злочинної діяльності.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, наполягаючи на його задоволенні в повному обсязі з наведених у клопотанні підстав.

Підозрювана та її захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували тим, що підозра необґрунтована, оскільки предметом інкримінованого ОСОБА_5 злочину є «фальсифіковані лікарські засоби», під якими згідно Закону України «Про лікарські засоби» мають розумітися лише засоби, які мають зареєстрований аналог в державному реєстрі лікарських засобів, а оскільки тірзепатид в Україні не зареєстрований, жодні дії з ввезення, виготовлення та реалізації його аналогів не може утворювати склад поставленого за вину злочину, передбаченого ст. 3211 КК України. Захисник також вказував на недоведеність заявлених прокурором ризиків за ч.1 ст. 177 КПК України і вважав заявлений прокурором розмір альтернативної застави непомірним, через що клопотав у визначенні розміру застави обмежитися її верхньою межею не більше вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або застосувати домашній арешт за місцем постійного фактичного проживання.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, заперечення підозрюваної та міркування її захисника, дослідивши додані до клопотання докази, дійшов наступних висновків.

Досудове розслідування у внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженні за № 4 2026 04 000 0000008 за постановою заступника Генерального прокурора від 03 вересня 2026 року доручене слідчому відділу Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, який знаходиться в межах територіальної юрисдикції Центрального районного суду міста Дніпра.

ОСОБА_5 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється в обігу фальсифікованих лікарських засобів впродовж квітня-вересня 2026 року у м. Дніпрі, тобто в умисному за попередньою змовою групою осіб незаконному збуті завідомо фальсифікованого лікарського засобу, який з цією метою неодноразово незаконно виготовлявся і повторно зберігався за місцем мешкання, що стороною обвинувачення кваліфіковано за ознаками тяжкого злочину проти здоров`я населення за ч. 2 ст. 321-1 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, чим допускається застосування згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою, яке за практикою Європейського Суду з прав людини в рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» має сприяти виконанню досудовим розслідувань завдань доведеності факту вчинення та характеру поставлених за вину правопорушень.

12 вересня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено відповідно до ст.ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин вона за попередньою змовою в групі з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 15 квітня 2026 року близько 11:42 год. у м. Дніпрі на паркувальному автомайданчику, що проспектом О.Поля, 104Б, реалізуючи спільний злочинний умисел згідно відведеній їй ролі, за плату у 300 доларів США збула викривачу під виглядом косметичного незаконно виготовлений незареєстрований в Україні лікарський засіб «TerzaPower 60 mg» в одному флаконі з активним фармацевтичним інгредієнтом Тірзепатид (Тирзепатид/Tirzepatide) у перерахунку його вмісту на 0,05983 г, застосування і реалізація якого в Україні заборонені, і який з цією метою незаконно зберігала у себе, умисно отримавши за умовами змови напередодні, 14 квітня, від ОСОБА_6 , який для досягнення спільної мети незаконно виготовив цей фальсифікований лікарський засіб за обставин часу й місця, що більш точно встановити не видалося за можливе, після чого на виконання злочинної змови ОСОБА_5 відповідно до відведеної їй ролі умисно продовжила повторно незаконно зберігати підготовлений ОСОБА_6 до збуту фальсифікований лікарський засіб «TerzaPower 60 mg» не менше як у двох флаконах у себе на дому, що виявили і присікли правоохоронні органи 12 вересня 2026 року під час обшуку її житла на АДРЕСА_2 .

Як вбачається з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру у повторності обігу фальсифікованих лікарських засобів за попередньої змовою групою осіб фактичними даними відшукання предмета злочину за протоколом обшуку житла пійманої «на гарячому» ОСОБА_5 , яку за протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01 березня 2026 року впізнала залучена до конфіденційного співробітництва свідок, показання якої перевірені на достовірність за відомостями матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій в результаті зняття інформації з електронних інформаційних систем та електронний комунікаційних мереж, аудіо- і відеоконтролю особи та контролю за вчиненням злочину 15 квітня 2026 року в їх сукупності, що безсумнівно доводять причетність підозрюваної до події поставлених за вину злочинів, викриваючи відведену ОСОБА_5 роль у їх виконанні.

Тому прокурором наведені достатні докази для підтвердження фактів збуту під виглядом косметичного засобу і зберігання з цією метою забороненого до реалізації лікарського засобу, який за джерелом походження міг бути тільки виготовлений; а також вжитих заходів конспірації імовірними учасниками злочинної змови, що стали причиною виникнення підозри, які за практикою тлумачення обґрунтованості підозри Європейським Судом з прав людини, mutatis mutandis, в рішенні від 28.10.94 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (скарга № 14310/88) не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що безсумнівно доводять винуватість у злочині до ступеня, необхідного для засудження обвинувальним вироком чи, принаймні, висунення обвинувачення в формі обвинувального акта, що складає процесуальну мету вже наступних стадій кримінального провадження.

Зокрема, за відповіддю Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками листом від 20 липня 2026 року за № 7604-1.1/2.1/17-26 діюча речовина Тірзепатид (Тирзепатид/Tirzepatide) та препарат, що містить Тірзепатид (Тирзепатид/Tirzepatide) в якості активного фармацевтичного інгредієнту (АФІ), належать до лікарських засобів, зареєстрованих у США та в Європейському Союзі, а за розпорядженням Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками № 20-001.3/002.0/17-26 від 16 січня 2026 року заборонені реалізація, зберігання та застосування незареєстрованого засобу Biopatid (Tirzepatide), як фальсифікованого лікарського засобу.

Закон України «Про лікарські засоби» за визначенням ст. 3 КК України не належить до законів про кримінальну відповідальність, а диспозиція ст. 321-1 КК України викладена не у бланкетний, а в описовий спосіб, через що за юридичною позицією Конституційного Суду України в п.п. 3, 4 рішення № 10-рп/2012 від 18 квітня 2012 року, mutatis mutandis, поняття "завідомо фальсифікованого лікарського засобу" необхідно визначати відповідно до розуміння ознак цього предмета злочину за змістом його застосування у Кримінальному кодексі з обмежувальним тлумаченням можливості застосування для цього положень інших законодавчих актів, зокрема й абзацу 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби», за яким "фальсифікованим лікарським засобом" визнається такий, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів, а так само лікарський засіб, умисно підроблений в інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів.

В свою чергу, закони України про кримінальну відповідальність згідно ч. 5 ст. 3 КК України повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, у зв`язку з чим предмет злочину має тлумачитися, виходячи з визнання Україною з 01 січня 2016 року обов`язковою Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров`я, від 28 жовтня 2011 року (відома, як Medicrime). А саме, відповідно до п. b) ст. 4 цієї Конвенції термін «лікарський препарат» означає лікарські засоби для людського та ветеринарного використання, що може включати: і) будь-яку речовину або поєднання речовин, які представлено як такі, що мають властивості для лікування чи недопущення хвороби в людей або тварин; іі) будь-яку речовину або поєднання речовин, які можуть використовуватися людьми або тваринами чи які можуть допомагати людям або тваринам для відновлення, виправлення чи зміни фізіологічних функцій шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії чи для встановлення медичного діагнозу; ііі) експериментальний лікарський препарат, а їх «підроблення» за п. j) ст. 4 зазначеної Конвенції Medicrime вживається у значенні умисного введення в оману стосовно дійсності та (або) джерела.

Відповідно, за практикою ВООЗ фальсифікованими визнаються лікарські препарати, які навмисно і протиправно неправильно промарковані щодо ідентичності та назви виробника, включно з використанням для розповсюдження на ринку підробленої упаковки відповідно до ст. 5 Конвенції Medicrime, з виділенням чотирьох типів фальсифікатів: і) не містять АФІ, зазначених на етикетці; іі) містять інші компоненти, ніж зазначені на етикетці; ііі) мають відповідну кількість АФІ, але іншого походження; іv) містять АФІ в кількості, що не відповідає заявленим на етикетці або містять домішки.

Незареєстровані ліки, тобто які суто не пройшли процедури реєстрації, внаслідок чого не занесені до Державного реєстру лікарських засобів, самі по собі, дійсно, не можуть вважатися предметом саме цього злочину, хоч би з урахуванням обов`язку держави криміналізувати загрожуючі охороні здоров`я подібні злочини за п. і) ч. 1 а) ст. 8 Конвенції Medicrime під кримінальну відповідальність підпадатимуть хіба що за ст. 321 КК України діяння тільки з сильнодіючими лікарськими засобами. Але! у цьому кримінальному провадженні підозри в обігу "фальсифікованих лікарських засобів" викликані, у будь-якому разі, фактами свідомого збуту населенню поширюваного серед косметологів відтвореного (генеричного) лікарського засобу із забороненим в Україні активним фармацевтичним інгредієнтом Тірзепатид (Тирзепатид/Tirzepatide), зареєстрованим у США та ЄС, який офіційно на митну територію України дотепер не ввозився, переслідуючи на меті злочинну наживу на нестандартних ліках, нібито, належних до «косметичних засобів» з недостовірними даними про їх походження та виробника без необхідної повної інформації про властивості як лікарського засобу і його обов`язкової державної реєстрації.

Належить звернути увагу, що ознаки, які характеризують особу окремого співучасника злочину, відповідно до ч. 3 ст. 29 КК України ставляться в вину лише цьому співучасникові, і тільки організатор організованої групи чи злочинної організації згідно ст. 30 цього Кодексу підлягає кримінальній відповідальності за всі кримінальні правопорушення, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювалися його умислом. З цього слідує явна неконкретність формулювання реальних підстав притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за епізодом незаконного збуту ОСОБА_7 фальсифікованого лікарського засобу «TerzaPower 60 mg» 02 травня 2026 року, в описанні якого у письмовому повідомленні роль підозрюваної, як співучасника, геть не розкрита, чим пояснюється справедливість зауважень сторони захисту про справлене змістом підозри враження в цілому, як необґрунтованої. Тим самим, на цьому етапі досудового слідства виправдовуються підстави застосування запобіжного заходу потребами досудового розслідування для можливості усунення стороною обвинувачення таких недоліків і протиріч в міру з`ясування на наступних стадіях кримінального провадження повно і всебічно всіх обставин за предметом доказування.

Відповідно, прокурором наведені достатні докази для наступного сумлінного підтвердження фактів та добутої інформації, які переконують у предметі кримінального розслідування, необхідного для підтвердження або розвіювання підозри у можливому вчиненні особою правопорушення відомого ступеня тяжкості, внаслідок чого за практикою тлумачення "обґрунтованої підозри" Європейським Судом з прав людини, mutatis mutandis, у §§ 92-93 рішення від 07 червня 2018 року у справі «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (Заява № 48653/13) належить визнати доказаним її існування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи запобіжного заходу з підстав ч. 2 ст. 177 КПК України, що вимагає оцінити ризики вчинення підозрюваним спроб перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.ч.6, 7 ст. 176 КПК України.

За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бекчиев проти Молдови» і «Панченко проти Росії» слідчий суддя приймає до уваги за основу не лише суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри, а й відсутність у внутрішньо переміщеної підозрюваної за місцем тимчасової осілості, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами іншого соціального зв`язку достатніх причин для стримування від спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з чого слідує необхідність в ізоляції підозрюваної від суспільства з потребою у постійному за нею нагляді, що складає легітимну мету втручання і виправдовує характерний для тримання під вартою ступінь втручання в особисту свободу згідно п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях свідків, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Тому, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Прокурором у з`ясованих обставинах надані переконливі докази того, що на цьому етапі досудового розслідування наявні достатні підстави вважати існуючими на випадок перебування на свободі ризики перешкоджання встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні, в тому числі знищенням чи переховуванням речей, предметів, засобів, документів, необхідних для викриття повною мірою скоєного групою осіб, та ухилення від відповідальності, запобігання чому складає легітимну мету за ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор у своєму клопотанні. ОСОБА_5 за характером поставленої за вину ролі збуту може бути обізнаною про обставини вчинення посягань, які ще не розкриті органами досудового розслідування, з огляду на що існує ризик знищення чи спотворення нею доказів викриття інших співучасників, які ще не виявлені стороною обвинувачення. Між іншим, самим лише фактом вилучення телефонів та комп`ютерів, як носіїв інформації, під час проведених обшуків, наразі, не можна повністю запобігти ризику знищення (видалення) фактичних даних пропрієтарних месенджерів та за місцем зберігання у віддалених (хмарних) сховищах шляхом використання дистанційного до них доступу з інших пристроїв.

Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням повідомленої підозри у тяжкому злочинному посяганні, для забезпечення належної поведінки підозрюваної відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою запобігання наявним процесуальним ризикам вчинення іншого злочину, втечі, знищення, спотворення доказів, впливу на інших учасників і перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та ухилення від виконання процесуальних рішень згідно ст. 194 КПК України слідчому судді належить постановити цю ухвалу про тримання підозрюваної під вартою в межах строків досудового розслідування з моменту затримання, тобто до 15 год. 03 хв. 10 листопада 2026 року, оскільки інший більш м`який запобіжний захід, зокрема, у виді домашнього арешту чи особистого зобов`язання, в умовах воєнного стану не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, а вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров`я підозрюваної в умовах попереднього ув`язнення відсутні.

Визначаючи відповідно до ст.ст. 183 ч. 3, 194 КПК України розмір застави й обсяг обов`язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи у тяжкому злочині проти здоров`я населення й імовірної тривалості цієї протиправної діяльності з поставленим за вину розміром злочинної наживи у співставленні з майновим станом підозрюваного за даними Державного реєстру речових прав, ЄДРПОУ та іншими відкритими загальнодоступними публічними даними, через що забезпечити належну процесуальну поведінку здатна така застава, яка за ст. 132 цього Кодексу має визнаватися виправданою ступенем довіри до перспективи її втрати як стримуючого засобу, не будучи вочевидь непомірною, але відповідно до § 78 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» відбиваючи всіляке бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Розсуд слідчого судді у встановленні розміру застави під час застосування тримання під вартою за юридичною позицією Конституційного Суду України в рішенні№ 9-р(ІІ)/2026 від 21 липня 2026 року у справі № 3-176/2025(355/25) про конституційність абзацу 5 ч. 5 ст. 182 КПК України обмежений, зокрема, обсягом наявних активів та можливих доходів підозрюваної з огляду на понесені витрати на належне їй майно, як свідчення реального майнового стану.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» складає з 01 січня 2026 року від 66 560 до 266 240 грн.

З цих мотивів слідчий суддя не бачить суперечності у визначенні розміру застави, як виняток, вище максимального розміру, встановленого у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, порівняно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Істоміна проти України» (заява № 23312/15), за яким мають враховуватися також зміни у майновому стані підозрюваного на рівні з оцінкою розміру заподіяної злочинними посяганнями майнової шкоди.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється за попередньою змовою в групі осіб, злочинна нажива якої на збуті фальсифікованих лікарських засобів ще оцінюється стороною обвинувачення, однак тривало значний період часу з імовірним суттєвим поліпшенням майнового стану співучасників такої групи (враховуючи собівартість препарату та вартість за якою він реалізовувався), доходів ФОП (зареєстроване за видом господарської діяльності в т.ч. роздрібна торгівля косметичними засобами), що характеризує виключність випадку, коли допустима верхня межа розміру застави на суму 266 240 грн у порівнянні з такими заощадженнями не матиме стримуючого ефекту від перспективи її втратити, а тому зібрані на цьому етапі розслідування відомості про зміни майнового стану підозрюваної за час забороненої діяльності виправдовують забезпечення виконання процесуальних обов`язків внесенням застави в розмірі 3 501 056 грн 00 коп., тобто 1 052 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 131 , 176-178 , 193 -197, 199 КПК України , слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 05 січня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42026040000000008, з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 321-1, ч. 1 ст. 209 КК України, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 321-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 10 листопада 2026 року.

Визначити строк дії ухвали до 10 листопада 2026 року.

ОСОБА_5 , може бути звільнена під заставу 3 501 056 (три мільйони п`ятсот одна тисяча п`ятдесят шість) гривень, тобто 1 052 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № UA158201720355229002000017442, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код 820172, одночасно з покладенням на підозрювану обов`язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали до 10 листопада 2026 року:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

2) не залишати територію Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави підозрювану ОСОБА_5 з моменту звільнення з-під варти вважати такою, до якої у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

Роз`яснити підозрюваній її обов`язки і наслідки їх невиконання з моменту постановлення цієї ухвали, а на випадок забезпечення нею надання у заставу коштів іншою особою заставодавцю, окрім його обов`язків із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом і наслідків невиконання цих обов`язків, також передбачене законом покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та саме таке правопорушення.

Попередити ОСОБА_5 про звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваною покладених на неї за цією ухвалою обов`язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу СВ ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам провадження 17 вересня 2026 року о 17:30 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1