Ухвала суду № 139887371, 18.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

18 вересня 2026 року № 320/8031/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2026, адміністративний позов задоволено у повному обсязі :

Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 ) у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328, 00 грн.), встановленого законом на 01.01.2026 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2026 рік, для проведення з 01.02.2026 року перерахунку основного розміру пенсії.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві) нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 ) станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 року (3328, 00 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, та з обов`язковим зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії дійсних станом на 01.01.2026 року, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2026 року основного розміру пенсії.

24.07.2026 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява позивача ОСОБА_1 про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі № 320/8031/26.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року повернуто заяви про встановлення судового контролю без розгляду.

10 вересня 2026 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява позивача ОСОБА_1 про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року у справі № 320/8031/26.

Зі змісту заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 по справі № 320/8031/26, виготовлено та видано позивачу довідку №17/5899/с від 13.07.2026р, про розмір грошового забезпечення. Позивач зазначає, що розмір надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, з якого визначається основний розмір пенсії позивача, визначено з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн.

Позивач вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 по справі № 320/8031/26 відповідачем не виконано та просить суд встановити контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 по справі № 320/8031/26 та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 у десятиденний строк підготувати та надати до ГУ ПФУ в місті Києві виправлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026.

Суд, розглянувши подану письмову заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку письмового провадження, вважає за необхідне, з урахуванням вимог чинного законодавства, зазначити таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковість судового рішення.

Також відповідно до статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382, 382-3 і 383 цього Кодексу (стаття 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

За приписами абзацу 1 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У рішенні від 30.06.2009 за №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункт 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на важливість реального виконання судових рішень, це питання неодноразово ставало предметом обговорення як на національному, так і на міжнародному рівнях. Регулюванню цього питання, зокрема, присвячена Рекомендація №Rec (2003) 16 від 09.09.2003 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Про виконання адміністративних рішень і судових рішень у галузі адміністративного права", обов`язкова для виконання Україною як членом Ради Європи, в якій зазначається, що держави-члени повинні забезпечити виконання судових рішень адміністративними органами в межах розумного строку. Вони мають вживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили. У разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволятиме домагатися виконання такого рішення, зокрема, за допомогою винесення судових заборон або накладення штрафів. Держави-члени повинні забезпечити притягнення адміністративних органів до відповідальності за відмову у виконанні та невиконанні судових рішень. Посадові особи, відповідальні за невиконання судових рішень, також можуть притягуватись до дисциплінарної, цивільної або кримінальної відповідальності у разі невиконання таких рішень.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Згідно з частиною 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на те, що положеннями частини 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, з урахування положень, що такий строк має становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту тривалістю тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Слід звернути увагу на те, що частинами 2-3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до звіту суб`єкта владних повноважень.

За змістом частини 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 3821 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Судом встановлено, що 13 липня 2026 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 по справі № 320/8031/26 надано довідку № 17/5899/с по розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026.

У вказаній довідці зазначено, що довідку складено з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 рік на відповідні, тарифні коефіцієнти та з обов?язковим зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії дійсних станом на 01.01.2026.

З довідки № 17/5899/с від 13.07.2026 не вбачається застосування відповідачем розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 у розмірі 1762 грн.

Окрім цього, вимога позивача про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 у десятиденний строк підготувати та надати до ГУ ПФУ в місті Києві виправлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026, фактично спрямована на зміну змісту та способу виконання судового рішення, а також виходять за межі встановлених судом позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись статтями 167, 243, 246, 248, 256, 381-1, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Роз`яснити заявнику про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Вісьтак М.Я.