Ухвала суду № 139887180, 18.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 вересня 2026 рокуСправа № 200/4186/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В., розглянувши у місті Дніпрі в письмовому провадженні заяву Головне управління ДПС у Луганській області про закриття провадження у справі № 200/4186/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до відповідача 1: Головне управління ДПС у Луганській області (93401, вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область), відповідача 2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок,8) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

21.05.2026 року ОСОБА_1 звернилась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1: Головне управління ДПС у Луганській області, відповідача 2: Державна податкова служба України, у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Луганській області щодо несписання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 в сумі 34 000,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової служби України від 21.05.2026 № 13221/6/99-00-13-01-03-06 про розгляд скарги;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кодом бюджетної класифікації 21081103 у сумі 34 000,00 гривень на підставі ст. 101 ПКУ у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалою від 28 липня 2026 року суд прийняв та відкрив провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

До адресу суд через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника відповідача 1 надійшла заява про закриття провадження по справі № 200/4186/26 в частині позовних вимог до ДПС щодо визнання протиправним та скасування Рішення Державної податкової служби України про розгляд скарги від 21.05.2026 № 13221/6/99-00-13-01-03-06, яке обґрунтовано тим, що прийняття рішення про результати розгляду скарги не створюють значення юридичного спору, оскільки такі відносини не порушують права, свободи та інтереси позивача, отже позовні вимоги ОСОБА_1 до ДПС в частині визнання протиправним та скасувати Рішення Державної податкової служби України про розгляд скарги від 21.05.2026 № 13221/6/99-00 13-01-03-06 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та в цій частині провадження по справі № 200/4186/26 підлягає закриттю в порядку п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, надані документи та аналізуючи їх в сукупності, суд зробив висновок про необхідність задоволення заяви позивача та закриття провадження у цій справі, виходячи з такого.

Відповідно до п.56.10 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України).

Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.

Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з частиною першою ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значеними, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Отже, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Проте згідно з усталеною практикою Верховного Суду, рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, само по собі не має юридичного значення для цілей створення правових наслідків для платника податків, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право та покладення на нього будь-якого обов`язку.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 826/1023/16, від 24.06.2019 у справі № 826/11001/15, від 08.04.2021 року у справі № 640/16779/19, від 16.06.2020 у справі № 810/1652/16, від 19.12.2022 у справі № 810/2342/16 та від 23.12.2022 у справі № 810/109/16.

Таким чином, в цій частині клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі підлягає задоволенню.

Враховуючи викладені положення, суд робить висновок, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 238 КАС України в частині позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 238, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Головного управління ДПС у Луганській області про закриття провадження в частині позовних вимог № 200/4186/26 - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі № 200/4186/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до відповідача 1: Головне управління ДПС у Луганській області (93401, вул. Енергетиків, 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область), відповідача 2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська Площа, будинок, 8) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних про визнати протиправним та скасування Рішення Державної податкової служби України від 21.05.2026 № 13221/6/99-00-13-01-03-06 про розгляд скарги - закрити.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до ч. 2 ст. 239 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук