Ухвала суду № 139887109, 17.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 вересня 2026 року Справа №160/28570/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.09.2026 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13 серпня 2026 року № 144 ст в частині притягнення капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність;

-визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру щомісячної премії ОСОБА_1 за червень 2026 року, липень 2026 року та серпень 2026 року;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотриману частину щомісячної премії за червень 2026 року, липень 2026 року та серпень 2026 року у повному обсязі;

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області провести перерахунок виплати заробітної плати, компенсації за невикористані відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 у відповідності до нових показників преміювання за червень-серпень 2026 року.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/28570/26 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, визначених ст. 161 КАС України, та підлягає залишенню без руху з наступного.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За правилами ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З даного приводу суд зазначає, що сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначені Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2022 № 2123-IX з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану доповнено Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 31 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено порядок оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану.

Так, ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжено, такий правовий режим триває й на сьогодні.

Суд звертає увагу, що приймаючи Закон № 2123-ІХ та доповнюючи Дисциплінарний статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», зокрема щодо встановлення такого короткого строку на оскарження дисциплінарного стягнення, законодавець мав на меті оптимізувати діяльність поліції, у тому числі, під час дії режиму воєнного стану, та врегулювати питання діяльності поліції передусім в умовах воєнного стану.

Тобто, внесення відповідних змін до Закону № 580-VIII та Дисциплінарного статуту спрямовані на забезпечення діяльності поліції та ефективного виконання нею завдань в умовах воєнного стану, а також задля швидкого та оперативного реагування на дії (бездіяльність) поліцейського, у разі кваліфікування їх як такі, що можуть виразитися у грубому порушенні службової дисципліни в умовах посиленого варіанту службової діяльності та (або) підриву авторитету Національної поліції України в цілому.

Оскільки існує колізія між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут), застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 08.02.2023 у справі №120/7567/22, від 31.05.2023 у справі №160/9356/22, від 31.10.2023 у справі №340/4394/22, від 30.11.2023 у справі №500/1224/23, від 28.03.2024 у справі №420/22052/23, від 30.09.2024 у справі №520/5571/24, від 04.10.2024 у справі №580/4340/24, від 27.12.2024 у справі №420/13235/24, від 13.01.2025 у справі №260/6163/23, від 13.02.2025 у справі №320/42545/23.

Як слідує з позовних вимог, позивач просить скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13 серпня 2026 року № 144 ст в частині притягнення капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.

Позивачем у позовній заяві самостійно вказано, що ознайомлений він із оскаржуваним наказом - 14.08.2026, а отже строк звернення до суду із цим позовом сплив 31.08.2026 (перший робочий день після граничного 29.08.2026, який припав на вихідний).

Водночас, до суду із цим позовом позивач звернувся лише 11.09.2026, тобто з пропуском строку, встановленого ч.4 ст. 31 Дисциплінарного статуту.

При цьому, в порушення ч.6 ст.161 КАС України позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).

Відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Також, згідно з ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.

Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 грн.

У ч.3 ст.6 Закону встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлено декілька позовних вимог немайнового характеру.

Так, позовні вимоги в частині щодо визнання протиправним та скасування наказу від 13 серпня 2026 року № 144 ст - є однією позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 1064,96 грн.

Позовні вимоги в частині щодо визнати протиправними дій щодо зменшення розміру щомісячної премії за червень 2026 року, липень 2026 року та серпень 2026 року - є іншою позовною вимогою немайнового характеру, судовий збір становить 1064,96 грн.

Отже, судовий збір за подання до суду цієї позовної заяви становить 2129,92 грн.

На підтвердження сплати судового збору, позивачем надано квитанцію № DQ2T-FL96-MZ9E від 11.09.2026 на суму 1064,96 грн.

З урахуванням викладеного, судом встановлено, що судовий збір за подання позовної заяви у цій справі сплачено не в повному обсязі.

За таких обставин, позивачу слід доплатити судовий збір та надати документ про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 1064,96 грн. в установленому порядку.

Також, суд зазначає, що право позивача на заявлення кількох вимог в одній позовній заяві передбачено ч.1 ст. 21 КАС України, якщо вони пов`язані між собою.

Відповідно до ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Отже, об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Під підставами позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. У випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Як слідує зі змісту позовних вимог, у поданій позовній заяві заявлені окремі самостійні позовні вимоги щодо різних правовідносин: 1.щодо оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13 серпня 2026 року № 144 ст в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність; 2. щодо оскарження дій Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру щомісячної премії за червень 2026 року, липень 2026 року та серпень 2026 року, - які не пов`язаних між собою ані підставами, ані доказами.

При цьому, позивачем у позові не зазначено жодних обґрунтувань щодо підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову, чим саме вони пов`язані між собою, оскільки заявлені позовні вимоги мають самостійні підстави виникнення, обсяги доказування та підтверджуються різними доказами.

Таким чином, позивачеві слід надати до суду обґрунтування підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

-заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;

-оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у сумі 1064,96 грн., сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа); або докази на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору;

- обґрунтування підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова