Ухвала суду № 139883185, 18.09.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у закритті провадження у справі

18 вересня 2026 року Справа № 520/25982/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Бадюкова Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл., 84122), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не здійсненні пенсійних виплат у повному розмірі починаючи з 17 вересня 2024 року і зобов`язати відповідача здійснити виплату пенсії з 17 вересня 2024 (дати призначення пенсії), у повному розмірі визначеному відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року (справа № 200/5219/25), з урахуванням того, що виплата пенсії позивачу повинна здійснюватися в межах видатків Бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи клопотання, відповідач посилається на те, що спірні правовідносини пов`язані з виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 200/5219/25, а тому позивач, у разі незгоди з діями чи бездіяльністю відповідача при виконанні зазначеного судового рішення, повинен звертатися із заявою в порядку статей 382, 383 КАС України, а не пред`являти новий адміністративний позов.

На думку відповідача, з огляду на наведене спір у цій справі фактично стосується виконання судового рішення у справі № 200/5219/25, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

Дослідивши клопотання про закриття провадження у справі, матеріали справи та доводи сторін, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

При цьому пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Отже, передумовою застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є встановлення судом сукупності обставин: наявності судового рішення про закриття провадження, яке набрало законної сили; тотожності сторін; тотожності предмета спору; тотожності підстав позову.

Саме лише існування іншого судового рішення між тими самими сторонами не є достатньою підставою для закриття провадження у справі за пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України.

Як убачається з матеріалів справи, позивач посилається на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 200/5219/25 як на обставину, якою визначено розмір пенсійної виплати, що, на його думку, підлягає виплаті.

Водночас із наведеного не вбачається, що предметом розгляду у справі № 200/5219/25 та предметом розгляду у цій справі є тотожні вимоги.

Так, предметом спору у цій справі є правомірність бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення, за твердженням позивача, виплати пенсії у повному розмірі починаючи з 17 вересня 2024 року, а також зобов`язання відповідача здійснити відповідні пенсійні виплати.

При цьому рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 200/5219/25 не є предметом оскарження у цій справі, позивач не просить суд повторно вирішити питання, яке вже було предметом розгляду у зазначеній справі, а посилається на вказане рішення як на правову підставу для визначення належного розміру пенсійної виплати.

Таким чином, саме по собі посилання позивача на судове рішення, ухвалене в іншій адміністративній справі, не свідчить про тотожність предмета та підстав спору.

Суд також не погоджується з доводами відповідача про те, що будь-який спір, у якому позивач посилається на невиконання або неналежне виконання попереднього судового рішення, автоматично підлягає розгляду виключно в порядку статей 382, 383 КАС України.

Дійсно, КАС України передбачає спеціальні процесуальні механізми судового контролю за виконанням судових рішень.

Зокрема, відповідно до статті 383 КАС України Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Вказана норма спрямована на забезпечення належного виконання конкретного судового рішення та передбачає здійснення судового контролю саме за діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, вчиненими на виконання цього рішення.

Разом із тим, наявність такого спеціального процесуального механізму не означає, що будь-які подальші правовідносини між особою та суб`єктом владних повноважень, які пов`язані з предметом попереднього судового рішення, позбавлені самостійного предмета судового розгляду.

У кожному конкретному випадку суд має встановити характер спірних правовідносин, зміст позовних вимог, період, за який виник спір, правові та фактичні підстави таких вимог, а також встановити, чи спрямовані заявлені вимоги виключно на примусове виконання попереднього судового рішення.

У цій справі позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення пенсійних виплат починаючи з 17 вересня 2024 року та зобов`язати відповідача здійснити такі виплати.

Отже, предметом судового розгляду є наявність або відсутність у відповідача обов`язку здійснювати позивачу пенсійну виплату у визначеному ним розмірі та правомірність поведінки відповідача щодо її здійснення.

Рішення суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 200/5219/25 у такому випадку має значення для встановлення правової підстави та обсягу пенсійних прав позивача, однак саме по собі не перетворює заявлений позов на заяву про судовий контроль за виконанням цього рішення.

При цьому суд враховує, що відповідно до статті 14 та статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання.

Водночас обов`язковість виконання судового рішення та наявність передбачених КАС України способів судового контролю за його виконанням не є самостійною підставою для закриття провадження в іншій адміністративній справі за пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України.

Крім того, відповідачем не наведено та матеріалами справи не підтверджено наявність постанови чи ухвали суду про закриття провадження у справі між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо тотожного предмета та з тотожних підстав, яка б набрала законної сили.

Натомість відповідач посилається на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року у справі № 200/5219/25, яким, як зазначено у позові, були визначені відповідні пенсійні права позивача.

Таким чином, наведене відповідачем судове рішення не є судовим рішенням про закриття провадження у справі, передбаченим пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України.

За таких обставин суд не встановив передбачених пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України підстав для закриття провадження у цій справі.

Посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 та від 03 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18, не змінюють зазначеного висновку.

У наведених відповідачем правових позиціях йдеться про недопустимість використання окремого позову виключно як способу примусового виконання вже ухваленого судового рішення, коли фактичним предметом такого позову є спонукання відповідача виконати рішення у попередній справі.

Водночас питання про правову природу заявлених у цій справі вимог та їх співвідношення з рішенням у справі № 200/5219/25 підлягає встановленню судом за результатами розгляду справи з урахуванням конкретного змісту позовних вимог та встановлених обставин.

Отже, на стадії вирішення клопотання про закриття провадження відсутні передбачені пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України підстави для припинення розгляду справи.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 238, 241, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про закриття провадження у справі № 520/25982/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 293-295 КАС України.

Суддя Бадюков Ю.В.