Ухвала суду № 139882206, 17.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у закритті провадження

17 вересня 2026 року м. ПолтаваСправа № 816/685/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бевзи В.І,

за участю:

секретаря судового засідання - Китайгородської І.О.,

представників позивача (адвокатів) - Метенка Т.І., Щербини А.І.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представника позивача про закриття провадження у справі за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, а саме просить:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002001500, №0002011500, №0002021500 та №0002031500 від 30 грудня 2015 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року та прийнято нову постанову, якою позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" - задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2026 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі №816/685/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

15.04.2026 дана справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 для розгляду даної справи обрану суддю Бевза В.І.

15.04.2026 матеріали справи передані судді.

Ухвалою суду від 20.04.2026 дану адміністративну справу прийнято до провадження. Вирішено розгляд справи здійснювати спочатку за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09:30 21 травня 2026 року у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.

25.05.2026 представником позивача подано клопотання про наявність підстав для розгляду питання щодо закриття провадження у даній справі, у якому ініціатор звернення просить:

- розглянути питання про можливість закриття провадження в адміністративній справі №816/685/16 за позовом СПІЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПОЛТАВСЬКА ГАЗОНАФТОВА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.12.2015 №0002001500, №0002011500, №0002021500 та №0002031500 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 238 КАСУ.

В обґрунтування даної заяви представник позивача зазначив, що вбачається, що ППР у даній справі були не лише скасовані судовим рішенням (Другий апеляційний адміністративний суд Постановою від 10.12.2024 у даній справі ППР визнано протиправними та скасовано), що набрало законної сили, а й відповідно до прямої норми ПКУ (п.п.60.1.4, п. 60.5 ПК України) є відкликаними та не породжують правових наслідків для позивача. Жодне рішення суду при новому розгляді не впливатиме безпосередньо на права та обов`язки сторін. Зокрема через те, що грошове зобов`язання визначається ППР і в разі його відкликання відсутнє передбачене законодавством визначення грошового зобов`язання.

03.07.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення з долученими доказами.

Процесуальна позиція сторін щодо цього клопотання у підготовчому засіданні.

Представник відповідача проти задоволення зазначеного клопотання заперечував з підстав його необґрунтованості. Обґрунтовані письмові заперечення суду подав 08.07.2026 та 27.07.2026.

Представники позивача у підготовчому засіданні клопотання про закриття провадження підтримали.

Представник відповідача заперечив щодо клопотання про закриття провадження.

Сторони неодноразово надали додаткові пояснення щодо клопотання про закриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 10.09.2026 представники позивача пояснили, що подають клопотання не про закриття провадження, а про доцільність розгляду питання про можливість закриття провадження в адміністративній справі на підставі статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), пункти та частина якої зазначені в клопотанні представника позивача.

Також представники позивача наполягали на тому, що відповідач не здійснив необхідні дії щодо процесуального питання повороту виконання рішення у цій справі (стаття 380 КАС України), після направлення Верховним Судом справи на новий розгляд, що є також обставиною для закриття провадження у цій справі.

Представник відповідача заперечив щодо закриття провадження, пояснив, що під час первинного розгляду цього спору та відкриття провадження, після отримання ухвали суду, контролюючий орган здійснив дії щодо виведення із картки платника податку сум грошових зобов`язань, як неузгоджених, що оскаржуються у цій справі. Інші дії у картці не здійснював, оскільки такий обов`язок відсутній, а після скасування постанови апеляційного суду Верховним Судом, розгляд справи продовжений спочатку на новому розгляді, правові підстави для набуття статусу неузгодження оспорюваними рішеннями відсутні.

З урахування пояснень представників позивача, суд встановив, що заявлене клопотання стороною позивача із процесуального питання про закриття провадження у цій справі на стадії підготовчого провадження, яке перешкоджає подальшому розгляду справи, оскільки представники позивача заявили таке клопотання та наполягали на його розгляді.

У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Питання про закриття провадження, яке поставлене стороною позивача на розгляд суду, перешкоджає подальшому проведенню підготовчого провадження і підлягає вирішенню судом.

Заслухавши доводи представників сторін у підготовчому засіданні, розглянувши подане клопотання та матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Ця судова справа перебуває на новому розгляді у суді першої інстанції.

Частиною 1, 2 статті 183 КАС України визначене, що у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили.

Суд встановив, що у грудні 2015 року ГУ ДФС у Полтавській області проведена камеральна перевірка даних, задекларованих в податкових розрахунках з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2015 року по Руденківському, Ігнатівському, Новомиколаївському та Мовчанівському родовищах, за наслідками якої складено акти від 11.12.2015: №163/1501/20041662, за висновками якого встановлено порушення СП «Полтавська газонафтова компанія» п. 252.20 ст. 252 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2015 року у розмірі 3356 575,19 грн., у тому числі з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 3356 575,19 грн.; №164/1501/20041662, за висновками якого встановлено порушення СП «Полтавська газонафтова компанія» п. 252.20 ст. 252 ПК України, що призвело до заниження грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2015 року у розмірі 27848 884,74 грн., у тому числі з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 15434 838,89 грн; з рентної плати за користування надрами для видобування нафтового (попутного) газу на 12414 045,85 грн.; №165/1501/20041662, яким встановлено порушення СП «Полтавська газонафтова компанія» п. 252.20 ст. 252 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2015 року у загальному розмірі 14258494,85 грн, у тому числі: з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 10 402 927,60 грн; з рентної плати за користування надрами для видобування нафтового (попутного) газу на 3855 567,25 грн.; №166/1501/20041662, яким встановлено порушення СП «Полтавська газонафтова компанія» п. 252.20 ст. 252 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за III квартал 2015 року у загальному розмірі 5735 067,56 грн. у тому числі: з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу на 1545 015,73 грн.; з рентної плати за користування надрами для видобування нафтового (попутного) газу на 4190 051,83 грн. 30.12.2015 податковим органом, на підставі актів камеральних перевірок прийняті податкові повідомлення рішення: №0002001500, яким СП «Полтавська газонафтова компанія» донараховано зобов`язання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні у загальному розмірі 5034 862,79 грн.; №0002011500, яким позивачу донараховано зобов`язання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні у загальному розмірі 41773 327,12 грн.; №0002021500, яким СП «Полтавська газонафтова компанія» донараховано зобов`язання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні у загальному розмірі 21387 742,28 грн.; №0002031500, яким СП «Полтавська газонафтова компанія» донараховано зобов`язання з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні у загальному розмірі 8602 601,35 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року та прийнято нову постанову, якою позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" - задоволено. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2026 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі №816/685/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Полтавського окружного адміністративного суду.

Станом на 13.07.2026 позивач (код ЄДРПОУ 20041662) перебуває на обліку в ДПІ: за основним місцем обліку - 3100 Центральне МУ ДПС по роботі з BПП, за неосновним місцем обліку в органах ДПС Полтавської області - 1601 ГУ ДПС у Полтавській області, Полтавська ДПІ.

01.07.2016 відповідачем здійснене виключення з ІКП (інтегрована картка платника) нарахувань за спірними повідомленнями-рішеннями у зв`язку з надходженням ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 у справі № 816/685/16, як початок процедури судового оскарження, що надало правовий статус неузгодженості оспорюваних грошових зобов`язань у податкових повідомленнях-рішеннях, в інтегрованих картках за 2016-2026 роки грошові зобов`язання визначені в оспорюваних повідомленнях-рішеннях у цій справі в інтегрованій картці не відображались, оскільки суми виключені на підставі ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 у справі № 816/685/16.

Наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 затверджено та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943 Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5).

Відповідно до п. 1 розділу 1 даного Порядку №5, він визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п. 1 розділу 2 даного Порядку №5 для забезпечення ведення оперативного обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску в ІКС ДПС відкриваються ІКП за кожним кодом класифікації доходів бюджету / технологічним кодом єдиного внеску щодо кожного платника, територіального органу ДПС, що відповідає місцю обліку платника або обліку об`єкта оподаткування, коду території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3). ІКП містить інформацію про первинні показники оперативного обліку, облікові операції та первинні показники оперативного обліку, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначаються дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Відповідно до п. 1 підрозділу 2 розділу VII Порядку №5, первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до ІКС ДПС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала суду про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд).

Відповідно до підрозділу 13 розділу ІІІ Порядку №5, у разі якщо за результатами адміністративного/судового (рішення суду, прийняте по суті) оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються первинні показники оперативного обліку щодо її поновлення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення первинних показників оперативного обліку щодо поновлення такої суми не проводиться.

Згідно із п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі відповідно до п.п.60.1.4 п.60.1 ст. 60 ПК України.

З наданих представником відповідача пояснень та ІКП стосовно податкового обліку грошових зобов`язань позивача з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, суми податкових зобов`язань позивача за податковими повідомленнями-рішеннями №0002001500, №0002011500, №0002021500 та №0002031500 від 30 грудня 2015 року залишаються неузгодженими, відповідно до ІКП за 2016 рік виключено з обліку донарахування в поточному році штрафних санкцій на підставі ухвали суду у цій справі від 23.06.2016, якому, зокрема, відкрито провадження у цій адміністративній справі.

Судом встановлене, що на новому розгляді справи відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про скасування спірних податкових-повідомлень рішень, а також відсутні докази скасування цих оспорюваних податкових повідомлень-рішень на підставі рішення суду в інтегрованій картці платника податків - позивача.

Водночас, аналіз п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України дає підстави для висновків, що суд закриває провадження у справі, предметом оскарження якої є індивідуальні акти та дії суб`єкта владних повноважень, якщо вказані оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень змінені або скасовані рішенням суду, яке набрало законної сили.

Єдине рішення у цій справі, яке набрало законної сили, - постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.03.2026, якою скасовані всі рішення судів нижчих інстанцій, а справа направлена на новий розгляд для продовження розгляду справи по суті.

У розглядуваному судом клопотанні про закриття провадження ключовим питанням для вирішення - є момент, з якого податкове повідомлення-рішення вважається неузгодженим у розумінні пункту 56.18 статті 56 ПК України у разі набрання судовим рішенням законної сили, яким скасоване оспорюване податкове повідомлення-рішення, за умови подальшого скасування судом касаційної інстанції законного рішення суду та направлення справи на новий розгляд для продовження розгляду справи по суті спору.

Саме від вирішення цього питання залежить оцінка відповідності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а також наявності юридичного факту продовження обліку контролюючим органом неузгоджених грошових зобов`язань за таким податковим повідомленням-рішенням в картці платника податків за відповідним видом грошового зобов`язання до набрання законної сили рішенням суду на новому розгляді справи. Інше визначення - відповідь на питання: чи породжує правові наслідки у податковому обліку платника рішення суду, яке набрало законної сили і в подальшому скасоване судом, тобто чи є реальне та фактичне виконання рішення суду, чи таке виконання призводить тільки до формальної зміни правового статусу грошових зобов`язань тимчасово, від моменту набрання законної сили рішенням суду до моменту скасування такого рішення суду.

Відповідаючи на це питання, суд висновує.

Як визначає пункт 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:

днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;

днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як визначене пунктом 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Усталеним є підхід Верховного Суду щодо застосування означених норм права, згідно з яким права та обов`язки платника податків щодо сплати податкового (грошового) зобов`язання, нарахованого контролюючим органом, виникають лише після закінчення процедури адміністративного та судового оскарження рішення контролюючого органу про нарахування такого зобов`язання та його узгодження.

Водночас ПК України не визначає, який саме момент слід вважати моментом закінчення процедури судового оскарження рішення контролюючого органу про нарахування такого зобов`язання та його узгодження для цілей застосування пункту 56.18 статті 56 цього Кодексу, у випадку, якщо рішення суду, яке набрало законної сили, у подальшому скасоване судом вищої інстанції, а судове оскарження продовжене на новому розгляді в суді нижчої інстанції.

Суд констатує, що за критеріями логічності та системного зв`язку норм податкового та процесуального законодавства, відповідь на ключове питання міститься у відповідних нормах, яка є очевидною і відповідає критеріям якості та передбачуваності національного закону.

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 ПК України, терміни, що застосовуються цим Кодексом і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до частин 4, 5 статті 353 КАС України, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Правовий наслідок скасування рішення судів, які набрали законної сили, касаційним судом призводить до анулювання статусу скасування рішення контролюючого органу та узгодженості грошового зобов`язання, за таким скасованим рішенням контролюючого органу, а новий розгляд справи є продовженням судового оскарження, відповідно до статті 56 ПК України.

У свою чергу, період неузгодженості податкового повідомлення-рішення продовжується із дати подання позову до суду.

Момент скасування касаційним судом судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій (якими скасоване податкове повідомлення-рішення) та направлення справи на новий розгляд не перериває строк неузгодження податкового повідомлення-рішення, і такий строк безперервно обраховується від дати подання позову.

Тобто, період часу від дати набрання законної сили рішенням суду, яким скасоване податкове повідомлення-рішення, до дати скасування такого рішення Верховним Судом стає періодом судового оскарження.

Одночасно оспорювані рішення контролюючого органу набувають статусу неузгоджених і перебувають в обліку платника податків за відповідним грошовим зобов`язанням до завершення судового оскарження та їх узгодження.

Чинне законодавство у цьому випадку не зобов`язує контролюючий орган вчиняти жодних дій щодо обліку сум грошових зобов`язань, оскільки продовжується період судового оскарження, а податкові повідомлення-рішення мають статус неузгоджених до завершення такої процедури.

У постанові Верховний Суд від 09 липня 2026 року у справі № 160/13083/24 зазначив, що момент неузгодженості оскаржуваного рішення контролюючого органу починається із дати подання позову, а не відкриття провадження.

З огляду на викладене, для правильного застосування пункту 56.18 статті 56 ПК України у спірних правовідносинах необхідно звернутися до положень КАС України, який визначає порядок здійснення адміністративного судочинства, у тому числі регулює питання чинності рішення суду, скасування касаційним судом рішень судів і процедуру нового розгляду, як і підстави для повороту виконання рішення суду.

ПК України та Порядок №5 не містять особливої правової процедури продовження обліку сум грошових зобов`язань в обліку платника податків та відновлення їх правового статусу, як неузгоджених, в картці платника податків за відповідним грошовим зобов`язанням.

Суд додатково висновує, що Порядок №5, ПК України та КАС України, у повній мірі врегульовують такі відносини, зміст яких є передбачуваним та зрозумілим.

Щодо необхідності повороту виконання рішення суду на новому розгляді справи відповідачем для відновлення статусу оспорюваного рішення контролюючого органу в обліку, як неузгодженого, не відповідає змісту та переліку правових підстав, визначених у статті 380 КАС України, а також реальних змін в обліку платника податку, оскільки такі грошові зобов`язання тимчасово отримали статус скасованих на час чинності скасованого рішення суду апеляційної інстанції до моменту його скасування Верховним Судом.

З огляду на викладене, клопотання представників позивача про закриття провадження у справі та їхні доводи про те, що необхідно здійснювати поворот виконання рішення суду контролюючим органом на новому розгляді справи є необґрунтованими: рішення суду, як юридичний факт, на підставі якого тимчасово скасоване рішення контролюючого органу, втратило чинність через його скасування судом касаційної інстанції, період скасування не призвів до реальних змін в активах та майновому стані платника податків, а судове оскарження продовжується у цій справі на новому розгляді.

Оспорювані податкові повідомлення-рішення мають статус неузгоджених, відповідно до норм ПК України, із дати подання позову у цій справі.

Посилання представників позивача на судову практику Верховного Суду є помилковими, оскільки такі правові висновки не є подібними за суб`єктним, об`єктним та змістовим критеріями, а тому суд їх не враховує.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у цій справі, як таке, що не містить відповідного фактичного обґрунтування та правових підстав.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про закриття провадження у цій справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та окремо не оскаржується.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Повна ухвала суду складена 17.09.2026.

Головуючий суддя В.І. Бевза