Ухвала суду № 139882139, 18.09.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11720/21

УХВАЛА

18 вересня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеського апеляційного суду, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області, про стягнення недоотриманої суддівської винагороди задоволено. Стягнуто з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 595 411,07 грн. (п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста одинадцять гривень 07 копійок) з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», з обов`язковим утриманням податків та зборів.

Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій заявник просить суд встановити судовий контроль шляхом:

зобов`язання Державну судову адміністрацію України у встановлений судом строк подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 13 вересня 2021 року у справі №420/11720/21.

У звіті просити Державну судову адміністрацію України, зокрема, зазначити відомості про заходи, вжиті з моменту набрання рішенням законної сили для забезпечення його фактичного виконання; обсяг бюджетних призначень та асигнувань за КПКВК 0501150 у відповідних бюджетних періодах; заходи, вжиті у зв`язку з недостатністю відповідного фінансування; звернення, бюджетні запити, пропозиції чи інші документи, спрямовані на забезпечення достатнього фінансування виконання судових рішень; а також конкретні заходи, які вживаються або плануються для забезпечення виконання рішення у справі №420/11720/21;

зобов`язання Державну казначейську службу України у встановлений судом строк подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 13 вересня 2021 року у справі №420/11720/21.

У звіті просити Державну казначейську службу України, зокрема, зазначити відомості про всі заходи, вжиті з 22 грудня 2021 року для виконання виконавчого листа у справі №420/11720/21; фактичний стан та стадію його виконання; застосування механізмів виконання за КПКВК 0501150 та КПКВК 3504040; актуальну черговість виконання виконавчого документа; заходи, вжиті відповідно до пункту 49 Порядку №845 у зв`язку з недостатністю бюджетних призначень; звернення до Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.08.2026 18 Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України та інших органів, що стосуються забезпечення виконання відповідного рішення; а також конкретні заходи, які вживаються або плануються для його фактичного виконання;

зобов`язання Державну судову адміністрацію України та Державну казначейську службу України долучити до відповідних звітів належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують викладені у звітах обставини та вжиті заходи.

Заява обґрунтована тим, що навіть через понад чотири з половиною роки після прийняття виконавчого документа до виконання Казначейство фактично не дійшло до виконання виконавчих документів відповідного періоду надходження. Казначейство прямо повідомляє, що питання погашення заборгованості за виконавчим листом у справі №420/11720/21, віднесеним до другої черги, буде розглядатися після погашення заборгованості за виконавчими документами першої черги та з урахуванням черговості надходження виконавчого листа. Таким чином, фактичне виконання рішення суду поставлено у залежність від настання події, строк якої неможливо визначити, повного погашення заборгованості за першою чергою, яка, за твердженням самого Казначейства, не є сталою та продовжує поповнюватися новими виконавчими документами. За таких обставин перебування виконавчого листа у другій черзі саме по собі не створює для стягувача реальної та передбачуваної перспективи отримання присуджених судом коштів. Більше того, наведені Казначейством дані свідчать не про тимчасову технічну затримку виконання окремого виконавчого документа, а про тривалий стан, за якого остаточне судове рішення протягом років залишається невиконаним з причин недостатнього бюджетного фінансування. Саме Казначейство у відповіді від 30.07.2026 фактично визнає існування проблеми значної тривалості виконання судових рішень, зазначаючи про свої постійні звернення до Міністерства фінансів України щодо необхідності визначення достатнього обсягу коштів за КПКВК 3504040. При цьому питання збільшення відповідних бюджетних призначень, за інформацією ДКСУ, станом на дату відповіді залишається актуальним. Отже, наведені Казначейством обставини не спростовують необхідності здійснення судового контролю, а, навпаки, підтверджують її. Недостатність бюджетного фінансування не може перетворювати остаточне судове рішення на декларативне.

Від Державної судової адміністрації України надійшов відзив на заяву про встановлення судового контролю за виконанням ухвали суду, який обґрунтований тим, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі №420/11720/21 перебуває на виконанні в Державній казначейській службі України та в порядку черговості буде погашена заборгованість перед ОСОБА_1 . Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Виплата нарахованих заявнику на виконання рішення суду коштів вже залежить не від дій Державної судової адміністрації України, а від фінансування відповідними органами для її здійснення.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення..

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеського апеляційного суду, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеської області, про стягнення недоотриманої суддівської винагороди задоволено. Стягнуто з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на користь ОСОБА_1 недоотриману суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 595 411,07 грн. (п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста одинадцять гривень 07 копійок) з бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів», з обов`язковим утриманням податків та зборів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі Закон № 4901-VI), виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Згідно до ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 3 Закону № 4901-VI, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, регламентовано Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.

Відповідно до п. 2 Порядку № 845, у цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Водночас, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Таким чином, подальше виконання рішення суду у справі № 420/11720/21 врегульовано приписами Закону № 4901-VI та Порядку № 845, покладено на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відбуватиметься шляхом безспірного списання коштів з рахунків відповідача, а отже у спосіб та порядок, що перебувають поза межами контролю відповідача-суб`єкта владних повноважень та від його дій або бездіяльності не залежать.

Водночас, ураховуючи, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів не є органами примусового виконання рішень, контроль за виконанням рішення суду, яке покладено на органи ДКСУ, у такому випадку не регулюється приписами ст.ст. 287, 382 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 294, 295, 297, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 року відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.256 КАС України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст.295 КАС України.

Суддя П.П.Марин