Рішення № 139882046, 15.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 726/1775/26

Провадження № 2/727/2775/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник Соломко Анастасія Геннадіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник Соломко А.Г., звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначає, що 25.11.2025 року між позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1629-1244, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 17000,00 грн. строком на 365 календарних днів, із датою повернення кредиту 24.11.2026 року.

Зазначає, що умовами вищевказаного Договору передбачено базовий період тривалістю 20 календарних днів, комісію за видачу кредиту у розмірі 15,00 % від суми кредиту, стандартну процентну ставку у розмірі 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів користування кредитом та 0,74 % на день у подальшому, а також можливість застосування протягом першого базового періоду промо-ставки у розмірі 0,80 % на день.

Представник позивача вказує, що 02.12.2025 року, 03.12.2025 року та 12.12.2025 року між сторонами було укладено додаткові угоди до Договору про відкриття кредитної лінії №1629-1244, відповідно до яких за ініціативою відповідача погоджено збільшення суми кредиту шляхом надання додаткових кредитних коштів у розмірах 10000,00 грн., 7000,00 грн. та 2500,00 грн. відповідно.

Стверджує, що загальна сума наданих відповідачу позивачем кредитних коштів за Договором та додатковими угодами становить 36500,00 грн., з яких 17000,00 грн. первісно надані кредитні кошти, а 19500,00 грн. додатково надані кредитні кошти.

Зазначає, що умовами вищевказаного Договору та додаткових угод передбачено сплату комісії за видачу кредиту у розмірі 15,00 % від суми наданих кредитних коштів, у зв`язку з чим за первісно наданий кредит було нараховано комісію у розмірі 2550,00 грн., а за додатково надані кредитні кошти 1500,00 грн., 1050,00 грн. та 375,00 грн. відповідно.

Представник позивача вказує, що вищевказаний Договір було укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A0259», що, на думку позивача, відповідає вимогам ЗУ «Про електронну комерцію».

Стверджує, що на виконання умов вищевказаного Договору та додаткових угод відповідачу було перераховано кредитні кошти на зазначений ним особистий електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , а саме: 25.11.2025 року 17000,00 грн., 02.12.2025 року 10000,00 грн., 03.12.2025 року 7000,00 грн. та 12.12.2025 року 2500,00 грн.

Представник позивача зазначає, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим станом на 02.03.2026 року у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 56652,00 грн., з яких: 19500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 15977,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; 18250,00 грн. заборгованість за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України; 2925,00 грн. заборгованість зі сплати комісії.

Також вказує, що відповідачем здійснювалося часткове погашення заборгованості за кредитним договором, а саме 25.11.2025 року ним було сплачено 19686,00 грн., які враховано позивачем у наданому до суду розрахунку заборгованості.

З огляду на викладене, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник Соломко А.Г., просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1629-1244 від 25.11.2025 року в загальному розмірі 56652,00 грн., з яких: 19500,00 грн. заборгованість за кредитом; 15977,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами; 18250,00 грн. заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 2925,00 грн. заборгованість по комісії, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 червня 2026 року було відкрито спрощене провадження у справі №726/1775/26 (провадження №2/727/2775/26) за позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник Соломко А.Г., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження до судового засідання на 25 червня 2026 року.

У судове засідання представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Чортоломна Є.Є. не з`явилась, однак спрямувала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності; позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити.

Згідно з поданими до суду представником позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Чортоломною Є.Є. додатковими письмовими поясненнями вбачається, що остання підтримує позовні вимоги у повному обсязі та заперечує проти доводів сторони відповідача.

Вказує, що умови Договору про відкриття кредитної лінії №1629-1244 від 25.11.2025 року та укладених до нього додаткових угод щодо розміру процентних ставок, порядку їх нарахування, строку кредитування та комісії були погоджені сторонами, а відповідач ознайомився з ними та прийняв їх шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Вважає, що нараховані проценти за користування кредитом відповідають умовам договору та вимогам законодавства.

Зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості станом на 02.03.2026 року містить відомості про застосовані процентні ставки, періоди нарахування, розмір основного боргу, процентів, комісії та здійснений відповідачем платіж у розмірі 19686,00 грн., у зв`язку з чим вважає такий розрахунок належним та обґрунтованим.

Вказує, що нараховані на підставі ст. 625 ЦК України проценти в розмірі 18250,00 грн. є способом захисту майнового права кредитора та, на її думку, підлягають стягненню, оскільки передбачене ЗУ «Про споживче кредитування» звільнення від відповідальності не поширюється на договори, укладені після 23.01.2024 року.

Також вважає правомірним нарахування комісії за видачу кредиту, зазначаючи, що вона є одноразовою складовою плати за користування кредитом та не є штрафною санкцією.

Крім цього, заперечує проти заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн., вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи.

На підставі викладеного представник позивача просить суд позов задовольнити у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача, а у стягненні на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ужва К.Р. в судове засідання не з`явились, однак представник відповідача спрямувала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутнсть; позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не визнають в повному обсязі.

При цьому, згідно з поданим представником відповідача адвокатом Скользнєвою В.В. відзивом на позовну заяву вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не визнає та вважає їх необґрунтованими.

Вказує, що первісно отримані 25.11.2025 року кредитні кошти у розмірі 17000,00 грн. разом із нарахованими процентами у розмірі 136,00 грн. та комісією у розмірі 2550,00 грн. були погашені відповідачем того ж дня шляхом сплати 19686,00 грн., а непогашена сума кредиту за укладеними в подальшому додатковими угодами становить 19500,00 грн.

Заперечує проти стягнення процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 18250,00 грн., посилаючись на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким у період дії воєнного стану передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Також заперечує проти стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 2925,00 грн., зазначаючи, що надання кредитних коштів є обов`язком кредитодавця та не становить окремої послуги, за яку може встановлюватися додаткова плата.

Крім цього, стверджує, що нараховані позивачем проценти за користування кредитом у розмірі 15977,00 грн. є надмірними та такими, що порушують засади справедливості, добросовісності та розумності, а тому, вважає, що їх розмір має бути зменшений до 9750,00 грн., тобто до 50 % від суми непогашеного кредиту.

З огляду на викладене відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Скользнєва В.В., просить суд у задоволенні позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відмовити повністю та стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн..

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, а також поданий представником відповідача відзив на позовну заяву та додаткові письмові пояснення, надані представником позивача, вважає, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є обґрунтованими частково та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 25.11.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1629-1244, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 17000,00 грн. строком на 365 календарних днів, із кінцевою датою повернення 24.11.2026 року. Базовий період становив 20 календарних днів, комісія за видачу кредиту 15,00 % від суми кредиту, стандартна процентна ставка 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів та 0,74 % на день у подальшому. Протягом першого базового періоду передбачено застосування промо-ставки у розмірі 0,80 % на день (а.с.13-24).

Вищевказаний Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «A0259». У Договорі зазначено реквізити електронного платіжного засобу відповідача № НОМЕР_1 (а.с.13-24).

25.11.2025 року на зазначений електронний платіжний засіб відповідача було перераховано 17000,00 грн. кредитних коштів (документ електронного суду: «5. Квитанція про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи_1629-1244»).

Водночас, згідно з розрахунком заборгованості, того ж дня відповідачем сплачено 19686,00 грн., з яких 17000,00 грн. зараховано в рахунок погашення основної суми кредиту, 136,00 грн. процентів та 2550,00 грн. комісії. Таким чином, первісно отриманий кредит у розмірі 17000,00 грн. було погашено повністю (документ електронного суду: «10. Розрахунок заборгованості_1629-1244»).

Надалі, 02.12.2025 року між сторонами укладено додаткову угоду, відповідно до якої відповідачу надано додатково 10000,00 грн. кредитних коштів та нараховано комісію у розмірі 1500,00 грн. (документ електронного суду: «6. Роздруківка Додаткової угоди № до Договору про відкриття кредитної лінії_1629-1244»).

03.12.2025 року на підставі наступної додаткової угоди відповідачу надано ще 7000,00 грн., унаслідок чого сума непогашеного кредиту становила 17000,00 грн., а комісія за видачу додаткових коштів 1050,00 грн. (документ електронного суду: «7. Роздруківка Додаткової угоди № до Договору про відкриття кредитної лінії_1629-1244»).

12.12.2025 року сторонами укладено ще одну додаткову угоду, відповідно до якої відповідачу надано додатково 2500,00 грн., у зв`язку з чим непогашена сума кредиту збільшилася до 19500,00 грн., а комісія на 375,00 грн. Строк кредитування з урахуванням укладених додаткових угод становив 382 календарні дні (документ електронного суду: «8. Роздруківка Додаткової угоди № до Договору про відкриття кредитної лінії_1629-1244»).

При цьому, факт перерахування відповідачу додаткових кредитних коштів у розмірах 10000,00 грн., 7000,00 грн. та 2500,00 грн. підтверджується відповідними платіжними документами (документ електронного суду: «5. Квитанція про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи_1629-1244»).

Таким чином, загальна сума фактично наданих відповідачу кредитних коштів становила 36500,00 грн., однак з урахуванням погашення первісно отриманих 17000,00 грн. непогашений залишок основної суми кредиту становив 19500,00 грн. (документи електронного суду: «5. Квитанція про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи_1629-1244»; «10. Розрахунок заборгованості_1629-1244»).

Крім цього, умовами Договору передбачено нарахування у разі прострочення виконання грошового зобов`язання процентів відповідно до ст. 625 ЦК України, розмір яких за один день не може перевищувати 2 % від неповернутої суми кредиту, а загальний розмір таких платежів половини суми фактично отриманого кредиту (документ електронного суду: «2. Роздруківка Договору про відкриття кредитної лінії_1629-1244»).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, за період з 02.12.2025 року по 21.12.2025 року проценти нараховувалися за ставкою 0,65 % на день, а з 22.12.2025 року по 01.03.2026 року за ставкою 1,00 % на день на суму непогашеного кредиту 19500,00 грн., тобто по 195,00 грн. за день (документ електронного суду: «10. Розрахунок заборгованості_1629-1244»).

При цьому, станом на 02.03.2026 року заборгованість за процентами становила 15977,00 грн., а за комісією 2925,00 грн. (документ електронного суду: «10. Розрахунок заборгованості_1629-1244»).

Крім цього, з 22.12.2025 року позивачем нараховувалися проценти відповідно до ст. 625 ЦК України по 390,00 грн. за день. За період до 05.02.2026 року їх розмір становив 17940,00 грн., 06.02.2026 року нараховано ще 310,00 грн., унаслідок чого загальна сума таких нарахувань склала 18250,00 грн. (документ електронного суду: «10. Розрахунок заборгованості_1629-1244»).

Таким чином, станом на 02.03.2026 року позивачем визначено заборгованість ОСОБА_1 за Договором №1629-1244 у загальному розмірі 56652,00 грн., з яких: 19500,00 грн. заборгованість за кредитом; 15977,00 грн. заборгованість за процентами; 18250,00 грн. проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України; 2925,00 грн. заборгованість зі сплати комісії.

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

На підставі викладеного, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується укладення між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 . Договору про відкриття кредитної лінії №1629-1244 від 25.11.2025 року та додаткових угод до нього, а також фактичне перерахування відповідачу кредитних коштів.

При цьому, з наданого позивачем вищевказаного розрахунку заборгованості вбачається, що первісно отримані відповідачем 17000,00 грн. були повністю погашені 25.11.2025 року разом із нарахованими процентами та комісією, тоді як за укладеними в подальшому додатковими угодами відповідач отримав 10000,00 грн., 7000,00 грн. та 2500,00 грн. кредитних коштів, у зв`язку з чим непогашений залишок основної суми кредиту становить 19500,00 грн. (документ електронного суду: «10. Розрахунок заборгованості_1629-1244»).

Таким чином, суд вважає доведеною заборгованість відповідача за основною сумою кредиту в розмірі 19500,00 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Щодо заявлених позивачем до стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 15977,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на отримання процентів за користування наданими кредитними коштами у розмірі та порядку, встановлених договором.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 зазначила, що кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

При цьому, у даній справі проценти, заявлені до стягнення, нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, останньою додатковою угодою від 12.12.2025 року строк кредитування продовжено до 365 днів з дати її укладення, а загальний строк кредитування за Договором становив 382 календарні дні.

Крім цього, на час укладення вищевказаного Кредитного договору ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» було встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

При цьому, відповідно до умов кредитування, денна процентна ставка за первісним Договором становила 0,918 %, за додатковою угодою від 02.12.2025 року 0,918 %, від 03.12.2025 року 0,919 %, а від 12.12.2025 року 0,933 %, тобто в усіх випадках не перевищувала встановленого законом максимального розміру.

За наведених обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що за період з 02.12.2025 року по 21.12.2025 року позивачем нараховано 2327,00 грн. процентів із застосуванням ставки 0,65 % на день, а за період з 22.12.2025 року по 01.03.2026 року 13650,00 грн., виходячи зі ставки 1,00 % на день від суми 19500,00 грн.

Таким чином, загальна сума непогашених процентів становить 15977,00 грн. (документ електронного суду: «10. Розрахунок заборгованості_1629-1244»).

При цьому, застосування позивачем протягом окремого періоду процентної ставки 0,65 % на день, тобто у меншому розмірі, ніж передбачено наступними додатковими угодами, не призвело до збільшення заборгованості відповідача, а тому не є підставою для зменшення заявленої до стягнення суми процентів.

За наведених обставин, суд погоджується з правомірністю нарахування позивачем вищевказаних процентів за користування кредитними коштами в розмірі 15977,00 грн.

Водночас суд не погоджується з доводами сторони відповідача про необхідність зменшення вищезазначених процентів до 50 % від суми непогашеного кредиту, виходячи з наступного.

Так, проценти за користування кредитом є погодженою сторонами платою за правомірне користування кредитними коштами, а не компенсацією, яка нараховується у зв`язку з порушенням позичальником зобов`язання.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 року у справі №522/18188/17 наголосив, що несправедливість включення до кредитного договору певних умов підлягає доведенню на загальних підставах виходячи із принципу змагальності цивільного процесу.

Водночас у даному випадку саме по собі співвідношення нарахованих процентів із залишком основного боргу не свідчить про несправедливість відповідної умови Договору, оскільки розмір ставок був визначений сторонами, денна процентна ставка не перевищувала законодавчого обмеження, а заявлені до стягнення проценти нараховані в межах строку кредитування.

При цьому, положення п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» щодо непропорційно великої компенсації у разі невиконання споживачем своїх зобов`язань не встановлюють обмеження договірних процентів за правомірне користування кредитом половиною суми кредиту.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 15977,00 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо заборгованості за комісією у розмірі 2925,00 грн., суд ураховує, що вказана сума складається з одноразових комісій за видачу додаткових кредитних коштів: 1500,00 грн. за додатковою угодою від 02.12.2025 року, 1050,00 грн. від 03.12.2025 року та 375,00 грн. від 12.12.2025 року.

Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 20.09.2024 року у справі №331/2974/23 щодо комісії за видачу кредиту зазначив, що здійснення операції по видачі кредиту згідно із ЗУ «Про споживче кредитування» відноситься до платежів, передбачених договором про споживчий кредит.

Водночас у даній справі комісії були прямо передбачені відповідними додатковими угодами, їх розмір визначено у відсотковому співвідношенні до суми додатково наданих кредитних коштів, а факт фактичного перерахування таких коштів відповідачу підтверджений матеріалами справи.

За наведених, суд не вбачає підстав для виключення з розрахунку заборгованості комісії за видачу додаткових кредитних коштів у загальному розмірі 2925,00 грн., у зв`язку з чим зазначена сума також підлягає стягненню з відповідача.

Водночас іншу правову природу мають заявлені позивачем 18250,00 грн. процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки такі платежі нараховані саме у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Так, з розрахунку позивача вбачається, що з 22.12.2025 року по 05.02.2026 року нарахування за ст. 625 ЦК України здійснювалося у розмірі 390,00 грн. за кожен день та становило 17940,00 грн., а 06.02.2026 року додатково нараховано 310,00 грн., унаслідок чого їх загальний розмір склав 18250,00 грн. (документ електронного суду: «10. Розрахунок заборгованості_1629-1244»).

При цьому, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальне правило, відповідно до якого у період дії воєнного стану позичальник за кредитним договором звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України.

Водночас у даній справі вищевказаний Кредитний договір було укладено 25.11.2025 року, а всі заявлені позивачем нарахування за ст. 625 ЦК України здійснені в період дії воєнного стану та безпосередньо пов`язані з простроченням відповідачем виконання зобов`язань за кредитним договором.

При цьому, доводи позивача про те, що відповідне звільнення від відповідальності не передбачене чинною редакцією ЗУ «Про споживче кредитування» для договорів, укладених після 23.01.2024 року, не спростовують наведеного, оскільки звільнення від відповідальності за ст. 625 ЦК України самостійно та безпосередньо встановлене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 18250,00 грн. процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, слід відмовити.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином доведена заборгованість ОСОБА_1 за Договором про відкриття кредитної лінії №1629-1244 від 25.11.2025 року в загальному розмірі 38402,00 грн., з яких: 19500,00 грн. заборгованість за основною сумою кредиту; 15977,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 2925,00 грн. заборгованість зі сплати комісії.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на правову допомогу та судового збору то суд зазначає наступне.

Так, згідно з п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що 08.04.2026 року між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Скользнєвою В.В. було укладено Договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов`язалася надавати відповідачу професійну правничу допомогу та представляти його інтереси, зокрема у судових установах (а.с.51).

Відповідно до Акта здачі-прийняття наданих послуг від 24.06.2026 року адвокатом Скользнєвою В.В. у межах цивільної справи №726/1775/26 було надано відповідачу правничу допомогу загальною вартістю 8000,00 грн., а саме: ознайомлення з матеріалами справи тривалістю 2 години 2000,00 грн.; складання відзиву на позовну заяву тривалістю 2 години 4000,00 грн.; участь у судовому засіданні тривалістю 2 години 2000,00 грн. (а.с.52).

При цьому, сплата відповідачем зазначених витрат у розмірі 8000,00 грн. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 24.06.2026 року (а.с.52 зворот).

Разом із тим, проаналізувавши надані докази на підтвердження витрат відповідача на професійну правничу допомогу, а також урахувавши заперечення представника позивача щодо їх розміру, суд приходить до висновку, що заявлена сума 8000,00 грн. є завищеною та не повною мірою відповідає критеріям співмірності й розумності.

При цьому суд враховує характер спірних правовідносин, ціну позову, обсяг матеріалів справи, зміст виконаних адвокатом робіт, а також те, що спір виник із типових кредитних правовідносин та не вимагав значного обсягу складної юридичної чи технічної роботи.

За наведених обставин суд вважає співмірними та обґрунтованими витрати на ознайомлення з матеріалами справи у розмірі 1000,00 грн. замість заявлених 2000,00 грн., на складання відзиву 3000,00 грн. замість 4000,00 грн.

Крім цього, судом не стягується з позивача витрати представника відповідача в розмірі 2000,00 грн., які понесені останнім у зв`язку із його участю в судовому засіданні, оскільки представник відповідача не брав участі у судових засідання по вищевказаній цивільній справі.

Таким чином, обґрунтований та співмірний розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу суд визначає у сумі 4000,00 грн.

При цьому, оскільки з заявлених позивачем до стягнення 56652,00 грн. судом відмовлено у задоволенні позовних вимог на суму 18250,00 грн., що становить приблизно 32,21 % від ціни позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно розміру позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено.

Таким чином, з позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1288,57 грн. (4000,00 грн. ? 18250,00 грн. / 56652,00 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково, а саме у загальному розмірі 38402,00 грн., з яких: 19500,00 грн. заборгованість за основною сумою кредиту; 15977,00 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 2925,00 грн. заборгованість зі сплати комісії.

Крім цього, з відповідача ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачений останнім при поданні позову до суду судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1810,43 грн. (2662,40 х 0,68).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник Соломко Анастасія Геннадіївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1629-1244 від 25 листопада 2025 року в розмірі 38402,00 (тридцять вісім тисяч чотириста дві) гривні, з яких: 19500,00 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень заборгованість за тілом кредиту; 15977,00 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) гривень заборгованість за нарахованими процентами; 2925,00 (дві тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) гривень заборгованість за комісією.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, понесені позивачем судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1810,43 (одна тисяча вісімсот десять) гривень (сорок три) копійки.

Стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 38548598, на користь відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , витрати відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 1288,57 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) гривень (п`ятдесят сім) копійок.

В іншій частині вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 18 вересня 2026 року.

СУДДЯ: