Рішення № 139882045, 15.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10563/26

Провадження № 2/727/3439/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє його представник - Медведєва Наталія Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє його представник - Медведєва Н.О., звернулись до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначає, що 03.11.2025 року між позивачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №03.11.2025-100001533, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 20000,00 грн. строком на 168 календарних днів, із датою повернення кредиту 19.04.2026 року.

Зазначає, що умовами вищевказаного Договору передбачено сплату процентів за користування кредитом за ставкою «Стандарт» у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших семи чергових періодів, тривалістю 14 календарних днів кожний, та за ставкою «Економ» у розмірі 0,50 % за кожен день користування кредитом протягом наступних чергових періодів, а також комісії за надання кредиту в розмірі 5,00 % від його суми.

Представник позивача вказує, що 05.11.2025 року, 07.11.2025 року та 08.11.2025 року між сторонами було укладено додаткові договори, відповідно до яких за ініціативою відповідачки погоджено збільшення суми кредиту шляхом надання додаткових траншів у розмірах 1000,00 грн., 2000,00 грн. та 2000,00 грн. відповідно.

Стверджує, що загальна сума наданих відповідачці позивачем кредитних коштів становить 25000,00 грн.

Зазначає, що з урахуванням укладених додаткових договорів загальна комісія за надання кредитних коштів становила 1250,00 грн., а комісію за обслуговування кредитної заборгованості встановлено в розмірі 1250,00 грн. у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом користування кредитом.

Представник позивача вказує, що вищевказаний Договір було укладено в електронній формі та підписано відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «E133», що, на думку позивача, відповідає вимогам ЗУ «Про електронну комерцію».

Стверджує, що на виконання умов вищевказаного Договору та додаткових договорів відповідачці перераховано кредитні кошти на банківську картку відповідачки № НОМЕР_1 , а саме: 03.11.2025 року - 20000,00 грн., 05.11.2025 року - 1000,00 грн., 07.11.2025 року - 2000,00 грн. та 08.11.2025 року - 2000,00 грн.

Представник позивача зазначає, що відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим станом на 23.07.2026 року в неї утворилася заборгованість у загальному розмірі 64375,00 грн., з яких: 25000,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 26250,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; 2500,00 грн. - заборгованість зі сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості; 10625,00 грн. - проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Також вказує, що відповідачкою було здійснено часткове погашення заборгованості, а саме: 16.11.2025 року - 2000,00 грн., 20.11.2025 року - 4050,00 грн., 30.11.2025 року - 950,00 грн. та 01.12.2025 року - 4175,00 грн.

Стверджує, що зазначені платежі враховано під час визначення розміру заборгованості, а їх здійснення свідчить про визнання відповідачкою боргу.

З огляду на викладене, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє його представник - Медведєва Н.О., просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №03.11.2025-100001533 від 03.11.2025 року в розмірі 64375,00 грн., а також покласти на відповідачку судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат, пов`язаних із надсиланням копії позовної заяви з додатками, у розмірі 156,18 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 04 серпня 2026 року було відкрито спрощене провадження у справі №727/10563/26 (провадження №2/727/3439/26) за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження до судового засідання на 18 серпня 2026 року.

У судове засідання представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.

Згідно з поданою до суду представником позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» - Ларіоновим К.О. відповіддю на відзив від 31.08.2026 року вбачається, що останній підтримує позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у повному обсязі та заперечує проти доводів сторони відповідачки.

Вказує, що проценти за користування кредитом є платою за правомірне користування грошовими коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування, а сплив цього строку не звільняє позичальницю від обов`язку сплатити проценти, нараховані в його межах.

Вважає загальні витрати за споживчим кредитом співмірними з урахуванням строку кредитування, а встановлені Договором процентні ставки - такими, що відповідають вимогам законодавства.

Представник позивача стверджує, що здійснені відповідачкою платежі, а саме: 16.11.2025 року - 2000,00 грн., 20.11.2025 року - 4050,00 грн., 30.11.2025 року - 950,00 грн. та 01.12.2025 року - 4175,00 грн., загалом у сумі 11175,00 грн., враховані під час формування розрахунку заборгованості та визначення суми позовних вимог.

Вважає, що часткове погашення заборгованості свідчить про визнання відповідачкою боргу.

Вказує, що відповідачка не надала власного розрахунку та доказів, які б спростовували правильність визначеної позивачем заборгованості.

Зазначає, що комісія за надання кредиту була пов`язана з перерахуванням кредитних коштів на зазначену позичальницею банківську картку з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу.

Стверджує, що відповідачка мала можливість отримати кредит у відділенні кредитодавця та уникнути відповідних додаткових витрат.

Вказує, що до складу цієї комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно, зокрема надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Вважає, що відповідачка погодила умови Договору щодо сплати процентів та комісій, а за відсутності доказів оскарження відповідних договірних положень, підстав для відмови у стягненні комісійних платежів немає.

На основі викладеного представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» - Ларіонов К.О. просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Трифаненко А.І. в судове засідання не з`явились, однак спрямували заяву про розгляд справи їх відсутності; позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» не визнають в повному обсязі.

При цьому, згідно з поданими представником відповідачки до суду відзивом на позов та письмовими запереченнями на відповідь на відзив вбачається, що відповідачка позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 25000,00 грн., а в решті вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вважає, що передбачені Кредитним договором №03.11.2025-100001533 від 03.11.2025 року нарахування є надмірними та порушують її права як споживача, оскільки заявлена до стягнення загальна сума заборгованості в розмірі 64375,00 грн. істотно перевищує суму отриманого кредиту - 25000,00 грн.

Зазначає, що нарахування завищених процентів та інших платежів створює істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу й суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Заперечує проти стягнення процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у розмірі 10625,00 грн., посилаючись на передбачене законодавством звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у період дії воєнного стану.

Також заперечує проти нарахування комісій за надання та обслуговування кредиту, зазначаючи, що інформування позичальниці про строки та суми чергових платежів, стан заборгованості й зарахування коштів є діями, які кредитодавець вчиняє насамперед у власних інтересах.

Вважає, що надання інших самостійних платних послуг позивачем не доведено, а тому включення до розрахунку заборгованості комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2500,00 грн. є необґрунтованим.

Зазначає, що на виконання зобов`язань за Договором відповідачкою сплачено загалом 11175,00 грн., однак згідно з розрахунком позивача заборгованість за тілом кредиту залишилася незмінною та становить 25000,00 грн.

Посилаючись на статтю 19 ЗУ «Про споживче кредитування», вважає, що здійснені платежі мали бути зараховані на зменшення основної суми кредиту, що, своєю чергою, зменшило б розмір нарахованих процентів.

З огляду на викладене відповідачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Трифаненко А.І., просить суд позов ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» задовольнити частково, стягнувши заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 25000,00 грн., а в решті позовних вимог відмовити.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, а також спрямований до суду представником відповідачки відзив на позов та відповідь на відзив наданий суду представником позивача, вважає, що позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» є обґрунтованими частково та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 03.11.2025 року між позивачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Кредитний договір №03.11.2025-100001533 шляхом підписання відповідачкою відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) електронним підписом у формі одноразового ідентифікатора «E133», відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачці кредитні кошти у розмірі 20000,00 грн., а відповідачка, у свою чергу, зобов`язалася повернути отримані кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та передбачені Договором комісії (а.с.30-33).

Відповідно до умов вищевказаного Договору кредит надано строком на 168 календарних днів, а кінцевою датою його повернення визначено 19.04.2026 року. Кредит надавався для задоволення особистих потреб відповідачки шляхом безготівкового перерахування коштів на її рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу НОМЕР_3.

Надалі між сторонами було укладено додаткові договори від 05.11.2025 року, 07.11.2025 року та 08.11.2025 року, відповідно до яких суму кредиту збільшено шляхом надання відповідачці додаткових траншів у розмірі 1000,00 грн., 2000,00 грн. та 2000,00 грн. відповідно (а.с.35-36, 38-39, 41-42).

Таким чином, загальна сума кредитних коштів за вищевказаним Договором становила 25000,00 грн. Кінцева дата повернення кредиту залишилася незмінною - 19.04.2026 року.

При цьому, умовами вищевказаного Договору визначено чергові періоди користування кредитом тривалістю 14 календарних днів. Протягом перших семи чергових періодів передбачено застосування фіксованої процентної ставки «Стандарт» у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом, а протягом наступних п`яти чергових періодів - фіксованої процентної ставки «Економ» у розмірі 0,50 % за кожен день користування кредитом.

Згідно з пунктом 13 заявки проценти за користування кредитом розраховуються шляхом множення залишку суми кредиту, включаючи всі надані транші, на кількість днів користування кредитними коштами та процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Крім цього, пунктом 8 заявки передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 5,00 % від його суми, що при первісній сумі кредиту 20000,00 грн. становило 1000,00 грн. Додатковими договорами передбачено нарахування такої комісії також на суми додаткових траншів: 50,00 грн. - за надання 1000,00 грн. 05.11.2025 року; 100,00 грн. - за надання 2000,00 грн. 07.11.2025 року; 100,00 грн. - за надання 2000,00 грн. 08.11.2025 року. Загальний розмір комісії за надання кредитних коштів становив 1250,00 грн. (а.с.31 зворот - 32).

Водночас пунктом 9 заявки передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, яка первісно становила 1000,00 грн. у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим (а.с.31 зворот - 32).

З урахуванням укладених додаткових договорів розмір зазначеної комісії було збільшено до 1250,00 грн. у кожному з другого, третього та четвертого чергових періодів, що загалом становило 3750,00 грн. (а.с.35-36, 38-39, 41-42).

При цьому, зі змісту вищевказаного пункту 9 заявки вбачається, що комісію за обслуговування встановлено за організацію та забезпечення інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та у відділеннях, забезпечення можливості здійснення платежів онлайн, відновлення пароля для входу в особистий кабінет, інформування про дати сплати чергових платежів, консультаційні та інші послуги, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості. Водночас, зазначено, що до такої комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно відповідно до законодавства, зокрема надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит. При цьому, пунктом 11 заявки визначено, що кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг (а.с.31 зворот - 32).

Також умовами вищевказаного Кредитного договору, з урахуванням змін, внесених додатковим договором від 08.11.2025 року (а.с.41), передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання позичальник на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити проценти відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі 170000 % річних від суми простроченої заборгованості. Водночас зазначеним Додатковим договором установлено договірне обмеження таких нарахувань у розмірі 375,00 грн. за один день прострочення.

Вищевказаний Кредитний договір №03.11.2025-100001533 від 03.11.2025 року було укладено в електронній формі шляхом погодження оферти, заявки та підписання відповідачкою відповіді про прийняття пропозиції - акцепту. У наданих документах міститься відмітка про підписання відповідачкою Договору електронним підписом у формі одноразового ідентифікатора «E133».

При цьому, у вищевказаних документах, які становлять зазначений електронний Договір, наведено персональні дані відповідачки ОСОБА_1 , її РНОКПП, паспортні дані, місце проживання, електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та реквізити електронного платіжного засобу НОМЕР_3.

Згідно з пунктом 19 заявки способом ідентифікації та верифікації споживача визначено отримання ідентифікаційних даних через систему «BankID» Національного банку України.

При цьому, вищевказані умови кредитування також відображені в долучених позивачем паспортах споживчого кредиту (а.с.29, 34, 36 зворот - 37, 39 зворот - 40), заявках (пропозиціях) (а.с.31 зворот - 32, 35, 38, 41), відповідях про прийняття пропозицій (а.с.32 зворот - 33, 35 зворот - 36, 38 зворот - 39, 41 зворот - 42) та графіках платежів, у тому числі в графіках, викладених у додаткових договорах у зв`язку зі збільшенням суми кредиту.

На виконання умов вищевказаного Кредитного договору 03.11.2025 року на зазначену відповідачкою платіжну картку було перераховано кредитні кошти у розмірі 20000,00 грн., номер транзакції в системі «iPay.ua» - 910138488, призначення платежу - «Видача за договором кредиту №03.11.2025-100001533», що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. №1-1804 від 18.04.2026 року, в якому повідомлено про успішне перерахування коштів (а.с.25).

Крім цього, згідно з листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. №1-1804 від 18.04.2026 року, 05.11.2025 року на ту саму платіжну картку було успішно перераховано 1000,00 грн., номер транзакції в системі «iPay.ua» - 911970423, із призначенням платежу «Видача за договором кредиту №03.11.2025-100001533» (а.с.26).

Також, 07.11.2025 року відповідачці перераховано 2000,00 грн., номер транзакції в системі «iPay.ua» - 913483738, із призначенням платежу «Добір коштів за договором кредиту №03.11.2025-100001533», що підтверджується відповідним листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. №1-1804 від 18.04.2026 року (а.с.27).

Надалі, 08.11.2025 року, на вищезазначену платіжну картку було перераховано ще 2000,00 грн., номер транзакції в системі «iPay.ua» - 914303386, із призначенням платежу «Добір коштів за договором кредиту №03.11.2025-100001533», що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. №1-1804 від 18.04.2026 року (а.с.28).

Таким чином, позивачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» належним чином було виконано зобов`язання з надання відповідачці кредитних коштів за вищевказаним Кредитним договором №03.11.2025-100001533 від 03.11.2025 року та додатковими договорами до нього на загальну суму 25000,00 грн.

При цьому, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості вбачається, що відповідачкою здійснено чотири платежі на загальну суму 11175,00 грн., а саме: 16.11.2025 року - 2000,00 грн.; 20.11.2025 року - 4050,00 грн.; 30.11.2025 року - 950,00 грн.; 01.12.2025 року - 4175,00 грн. (а.с.43-45).

Також, відповідно до вищевказаного розрахунку (а.с.43-45) вбачається, що з 03.11.2025 року до 08.02.2026 року включно проценти нараховувалися позивачем за ставкою 1,00 % на день на суму кредиту, яка внаслідок надання додаткових траншів збільшилася з 20000,00 грн. до 25000,00 грн. За цей період позивачем нараховано 24300,00 грн. заборгованості з процентів.

При цьому, з 09.02.2026 року до 19.04.2026 року включно проценти нараховувалися на суму 25000,00 грн. за ставкою 0,50 % на день та за 70 днів становили 8750,00 грн. (а.с.43-45).

Таким чином, загальна сума нарахованих процентів до врахування платежів відповідачки становила 33050,00 грн. (а.с.43-45).

Крім цього, у вищезазначеному розрахунку (а.с.43-45) відображено нарахування комісії за надання кредиту та додаткових траншів на загальну суму 1250,00 грн., а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості на загальну суму 3750,00 грн., нарахованої 17.11.2025 року, 01.12.2025 року та 15.12.2025 року в розмірі 1250,00 грн. за кожну із зазначених дат. Таким чином, загальна сума нарахованих комісій становила 5000,00 грн.

Також, окремо позивачем було нараховано проценти, зазначені в розрахунку як проценти за статтею 625 ЦК України, на загальну суму 12500,00 грн. (а.с.43-45)

Зі змісту вищевказаного розрахунку вбачається, що платіж відповідачки від 16.11.2025 року у розмірі 2000,00 грн. позивач повністю зарахував у рахунок погашення процентів за користування кредитом.

Платіж від 20.11.2025 року у розмірі 4050,00 грн. позивач розподілив таким чином: 1300,00 грн. - у рахунок погашення процентів за користування кредитом; 1250,00 грн. - у рахунок погашення комісії за надання кредиту та додаткових траншів; 1500,00 грн. - у рахунок погашення процентів, нарахованих за статтею 625 ЦК України.

Платіж від 30.11.2025 року у розмірі 950,00 грн. позивач повністю зарахував у рахунок погашення процентів за користування кредитом.

Платіж від 01.12.2025 року у розмірі 4175,00 грн. позивач розподілив таким чином: 2550,00 грн. - у рахунок погашення процентів за користування кредитом; 1250,00 грн. - у рахунок погашення комісії за обслуговування кредитної заборгованості; 375,00 грн. - у рахунок погашення процентів, нарахованих за статтею 625 ЦК України.

Таким чином, із загальної суми внесених відповідачкою коштів у розмірі 11175,00 грн. позивач зарахував 6800,00 грн. у рахунок погашення процентів за користування кредитом, 1250,00 грн. - комісії за надання кредиту, 1250,00 грн. - комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 1875,00 грн. - процентів, нарахованих за статтею 625 ЦК України (а.с.43-45).

Виходячи із зазначеного розподілу платежів, позивач визначив залишок процентів за користування кредитом у розмірі 26250,00 грн. як різницю між нарахованими 33050,00 грн. та зарахованими на їх погашення 6800,00 грн.

При цьому, залишок комісії за обслуговування кредитної заборгованості визначено у розмірі 2500,00 грн., а залишок процентів, нарахованих за статтею 625 ЦК України, - у розмірі 10625,00 грн.

Таким чином, станом на 23.07.2026 року позивачем визначено заборгованість відповідачки за Кредитним договором №03.11.2025-100001533 від 03.11.2025 року в загальному розмірі 64375,00 грн., з яких: 25000,00 грн. - заборгованість за основною сумою кредиту; 26250,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2500,00 грн. - заборгованість зі сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості; 10625,00 грн. - заборгованість за процентами, нарахованими за статтею 625 ЦК України (а.с.43-45).

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

На підставі викладеного, оцінивши вищезазначені надані позивачем суду докази, суд приходить до висновку, що зазначеними доказами підтверджується укладення між сторонами Кредитного договору та додаткових договорів до нього, погодження умов кредитування й перерахування відповідачці кредитних коштів у загальному розмірі 25000,00 грн.

При цьому, отримання зазначених кредитних коштів відповідачка не заперечує, а у відзиві та запереченнях визнає позовні вимоги в частині заборгованості за сумою кредиту в розмірі 25000,00 грн.

Водночас позивач просить стягнути загалом 64375,00 грн., з яких: 25000,00 грн. - основний борг; 26250,00 грн. - проценти за користування кредитом; 10625,00 грн. - нарахування за статтею 625 ЦК України; 2500,00 грн. - комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених вимог, суд окремо оцінює підстави нарахування кожного платежу та правильність урахування коштів, уже сплачених відповідачкою.

Так, з наданого позивачем вищевказаного розрахунку заборгованості відповідачки вбачається, що проценти за користування кредитом останній нараховувалися в межах погодженого сторонами строку кредитування тривалістю 168 календарних днів.

При цьому, за період із 03.11.2025 року до 08.02.2026 року включно нараховано 24300,00 грн. процентів за ставкою 1,00 % на день з урахуванням послідовного надання траншів, а з 09.02.2026 року до 19.04.2026 року включно - 8750,00 грн. процентів за ставкою 0,50 % на день. Загальна сума нарахованих процентів становить 33050,00 грн.

Водночас застосування зазначених ставок у відповідних періодах було передбачено вищевказаними умовами Договору.

При цьому, суд ураховує, що на час укладення спірного Договору частиною 5 статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальну денну процентну ставку було встановлено на рівні 1 %.

Зазначений показник визначається з урахуванням загальних витрат споживача за кредитом, суми кредиту та строку кредитування.

При цьому, згідно з умовами Договору денна процентна ставка становила 0,80 %, а після надання останнього додаткового траншу - 0,82 %.

Отже, погоджена сторонами денна процентна ставка не перевищувала встановленого законом максимального розміру.

При цьому, оцінюючи доводи відповідачки щодо несправедливості процентів, суд ураховує, що в постанові Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі №522/18188/17 зазначено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Водночас у даній справі розмір процентних ставок та періоди їх застосування визначені погодженими сторонами умовами Договору, а проценти нараховані в межах установленого строку кредитування.

При цьому, оцінивши зазначені умови та доводи відповідачки, суд не встановив підстав для висновку, що такі умови нарахування процентів порушують принцип добросовісності та створюють істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків на її шкоду.

Водночас саме по собі перевищення суми нарахованих процентів над сумою отриманого кредиту не є достатньою підставою для визнання відповідних умов несправедливими.

Таким чином, саме лише перевищення загальної суми процентів над сумою отриманого кредиту не доводить несправедливості відповідної умови та не звільняє відповідачку від оплати користування кредитними коштами.

При цьому, іншу правову природу мають нарахування за статтею 625 ЦК України, які позивач здійснив у зв`язку з простроченням платежів.

Так, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено звільнення позичальника від такої відповідальності в період дії воєнного, надзвичайного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування. Нараховані починаючи з 24.02.2022 року платежі за прострочення виконання кредитних зобов`язань підлягають списанню кредитодавцем.

Водночас у постанові Верховного Суду від 03.06.2026 року у справі №686/34448/24 зазначено, що підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.

При цьому, за спірним Договором позивач загалом нарахував заборгованість відповідачки за статтею 625 ЦК України в розмірі 12500,00 грн., що підтверджується наданим позивачем до суду вищевказаним розрахунком (а.с.43-45).

Із цієї суми 1875,00 грн. позивач зарахував як погашені за рахунок платежів відповідачки, а решту 10625,00 грн. заявив до стягнення (а.с.43-45).

Таким чином, оскільки вищевказані нарахування були здійснені позивачем за прострочення, яке виникло у відповідачки під час дії воєнного стану, то остання, на переконання суду, звільняється від їх сплати.

А тому, у стягненні 10625,00 грн., на переконання суду, необхідно відмовити, а вже зараховані на погашення таких нарахувань 1875,00 грн. врахувати в погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

Щодо зазначених позивачем до стягнення з відповідачки комісій, то суд ураховує, що вищевказаним Кредитним договором передбачено два різні платежі: комісію за надання кредиту та комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Так, у постанові Верховного Суду від 12.04.2022 року у справі №756/6038/20 зазначено, що суд помилково ототожнив поняття «плата за ініціювання кредиту» та «плата за обслуговування кредиту»

За наведених обставин, правомірність кожного з цих нарахувань підлягає окремій оцінці суду.

Так, щодо комісії за надання кредиту, то суд ураховує, що частина 2 статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає включення до загальних витрат за кредитом комісій, пов`язаних із його наданням.

Отже, закон не забороняє встановлення такої комісії.

Водночас умовами вищевказаного Кредитного договору цю комісію визначено в розмірі 5 % від суми кожного наданого траншу, що загалом становить 1250,00 грн.

Таким чином, її розмір погоджений сторонами, а надання відповідачці кредитних коштів підтверджено вищевказаними дослідженими судом доказами.

При цьому, у цій справі зазначену комісію встановлено за надання кредитних коштів. Вона не пов`язана з отриманням інформації про стан заборгованості, яка повинна надаватися споживачу безоплатно.

А тому, за наведених обставин суд не вбачає підстав для виключення цієї комісії з розрахунку.

При цьому, згідно з розрахунком позивача комісію за надання кредиту в розмірі 1250,00 грн. повністю сплачено за рахунок платежу від 20.11.2025 року, і до стягнення вона не заявлена.

Щодо комісії за обслуговування, то суд установив, що з урахуванням додаткових договорів вона становила 1250,00 грн. у кожному з другого, третього та четвертого платіжних періодів.

Таким чином, усього позивачем нараховано 3750,00 грн. заборгованості з вищевказаних комісій, з яких 1250,00 грн. позивач зарахував як погашені, а 2500,00 грн. заявив до стягнення з відповідачки.

Так, за умовами вищевказаного Договору вищезазначена комісія передбачена за інформаційну підтримку, консультації, нагадування про платежі та забезпечення можливості користуватися особистим кабінетом і здійснювати платежі.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі №496/3134/19 зазначено, що з урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Відповідно до статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування» інформація про стан виконання кредитного договору в установленому законом обсязі надається споживачу безоплатно не частіше одного разу на місяць.

Оцінивши зазначені умови Договору та надані докази, суд приходить до висновку, що позивач не обґрунтував стягнення окремої плати за послуги, які виходять за межі безоплатного інформування споживача.

При цьому, перелічені в Договорі дії стосуються інформаційного супроводу та забезпечення виконання кредитного зобов`язання, однак платні послуги серед них належним чином не відокремлені.

За таких обставин, умова про сплату комісії за обслуговування, на переконання суду, обмежує право відповідачки на безоплатне отримання передбаченої законом інформації та є нікчемною відповідно до статті 11 і частини 3 статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

При цьому в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 року у справі №204/224/21 зазначено, що нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.

А тому, відсутність окремого рішення про визнання цієї умови недійсною не перешкоджає суду врахувати її нікчемність під час визначення розміру заборгованості.

Таким чином, у стягненні з відповідачки 2500,00 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості необхідно, на думку суду, слід відмовити.

Водночас 1250,00 грн., які позивач уже зарахував на погашення вищевказаної комісії, слід зарахувати в рахунок погашення процентів за користування кредитом.

За наведених обставин, оскільки нарахування комісії за обслуговування та процентів за статтею 625 ЦК України є безпідставними, сплачені відповідачкою 1250,00 грн., зараховані на погашення цієї комісії, та 1875,00 грн., зараховані на погашення зазначених процентів, підлягають урахуванню в погашення процентів за користування кредитом.

При цьому, за загальним правилом частини 1 статті 534 ЦК України, у разі недостатності платежу проценти погашаються раніше основної суми боргу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас для споживчого кредиту спеціальну черговість установлено статтею 19 ЗУ «Про споживче кредитування», відповідно до змісту якої у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом.

Таким чином, заявлена позивачем заборгованість за процентами в розмірі 26250,00 грн., на переконання суду, підлягає зменшенню на 1250,00 грн. та 1875,00 грн. і становить 23125,00 грн. (26250,00 грн. ? 1250,00 грн. ? 1875,00 грн.).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» належним чином доведена заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за Кредитним договором №03.11.2025-100001533 від 03.11.2025 року в загальному розмірі 48125,00 грн., з яких: 25000,00 грн. - основний борг та 23125,00 грн. - проценти за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє його представник - Медведєва Н.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково.

Крім цього, з відповідачки ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1996,80 грн. (2662,40 х 0,75). А також, з відповідачки ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь позивача понесені останнім витрати пов`язані з надсиланням позивачу копії позовної заяви з додатками.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в інтересах якого діє його представник - Медведєва Наталія Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 37356833, заборгованість за Кредитним договором №03.11.2025-100001533 від 03 листопада 2025 року в розмірі 48125,00 (сорок вісім тисяч сто двадцять п`ять) гривень, з яких: 25000,00 (двадцять п`ять тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту; 23125,00 (двадцять три тисячі сто двадцять п`ять) гривень - заборгованість за процентами.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 37356833, понесені позивачем судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1996,80 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень (вісімдесят) копійок та витрати, пов`язані з надсиланням відповідачці копії позовної заяви з додатками, у розмірі 117,14 (сто сімнадцять) гривень (чотирнадцять) копійок.

В іншій частині вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 18 вересня 2026 року.

СУДДЯ: