Рішення № 139881060, 16.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 рокусправа № 380/12033/25Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 16.05.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУ НП у Львівській області» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції та зменшення щомісячної премії до 1 відсотка за травень місяць 2025 року, №-2203;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 19.05.2025 №336 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

- поновити ОСОБА_1 , з 19.05.2025 на посаді інспектора роти №3 батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, стягнувши з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що проходив службу в Національній поліції України та займав посаду інспектора роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.

Зазначає, що посадовими особами відповідача 19.05.2025 позивачу було вручено два накази за №2203 від 16.05.2025 (про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУ НП у Львівській області) та №336/ос від 19.05.2025 згідно якого у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

З вказаними наказами позивач не погоджується та зазначає, що службовим розслідуванням не здійснено повного, всебічного та об?єктивного уточнення причин та умов подій, не з?ясовано наявність вини та причинний зв?язок між діями та наслідками, а тому встановлений відповідачем в ході службового розслідування факт вчинення дисциплінарного проступку не розкриває суті порушення службової дисципліни, оскільки в діях не вбачається порушення Закону.

Відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 25.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що підставою для призначення службового розслідування відносно позивача став рапорт т.в.о. командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони інспектора роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 .

Повідомляє, що в ході службового розслідування встановлено, що відповідно до відомостей 16.04.2025 до ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області надійшло звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстр. №E1923421) щодо доставлення особи, яка вчинила правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, а саме громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане повідомлення зареєстровано в ІП «ЄО» ІКС ІПНП ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області від 16.04.2025 за №9595 та внесено відмітку про активний розшук ОСОБА_1 за ухилення від призову, мобілізації, військового обліку.

Надалі, 06.05.2025 поліцейськими УПП у Львівській області ДПП було зупинено транспортний засіб марки «Ауді 100» д.н.з. НОМЕР_2 темно-синього кольору під керуванням ОСОБА_1 та при перевірці документів виявлено, що такий перебуває в активному розшуку та підлягає доставленню до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вказане було здійснено повідомлення на телефон служби « 102». Дане повідомлення зареєстровано в ІКС ІПНП ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області від 06.05.2025 за №11003.

Відповідно до ст. 261 КУпАП відносно капітана поліції ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне затримання щодо порушення ним правил військового обліку, однак на неодноразові законні вимоги працівників поліції вийти з салону автомобіля з метою прослідування в ІНФОРМАЦІЯ_3 по вул. Батуринській, 2 у м. Львові останній категорично відмовлявся та не реагував на жодні прохання.

Зазначає, що з метою належного виконання вимог законодавства, в ГУНП у Львівській області забезпечено своєчасне взяття на військовий облік поліцейських відповідно до Алгоритму взяття на військовий облік працівників Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України.

Водночас слід зазначити, що відповідно до Алгоритму дій щодо поліцейських, які є порушниками правил військового обліку, ТЦК та СП виносить повістку поліцейському, поліцейський в свою чергу повідомляє про повістку у кадровий підрозділ. Кадровий підрозділ готує на поліцейського довідку про перебування на посаді та скеровує до ТЦК та СП. В подальшому ТЦК та СП, при отриманні довідки, вносить у систему «Оберіг» відомості про самостійне прибуття, у полі «Примітки» вносить інформацію про те, що особа є поліцейським. Поряд з цим ТЦК та СП направляє повідомлення для вжиття заходів адміністративного впливу. Керівник підрозділу, де проходить службу поліцейський готує повідомлення про притягнення до дисциплінарної відповідальності (відповідно до ст. 15 КУпАП). Також у відповідності до статті 15 КУпАП поліцейські за вчинення адміністративних правопорушень несуть відповідальність за дисциплінарним статутом.

Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, інспектором роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_1 , були порушені правила військового обліку, що проявлялось у несвоєчасному наданні необхідних документів для належного оформлення військово-облікового документу та своєчасної постановки на військовий облік.

Під час спілкування із поліцейськими УПП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 усвідомлюючи суть порушення, з метою уникнення будь-яким способом від адміністративної відповідальності, не зважаючи на те, що особисто являється діючим поліцейським і особистим прикладом повинен демонструвати виконання чинного законодавства, неодноразово допускав зверхнє та неважливе ставлення до поліцейських та трактування законодавства на свій лад, при цьому пред?являв поліцейським своє службове посвідчення працівника поліції, з метою уникнення відповідальності, поводив себе зухвало та цинічно, категорично відмовлявся та не реагував на неодноразові законні вимоги працівників поліції проїхати в РТЦК та СП для оновлення обліково-реєстраційних даних, що сукупно уособлює вчинення дисциплінарного проступку.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав позовні вимоги. Зокрема зазначає, що постановкою на військовий облік його, як поліцейського займався відділ кадрового забезпечення ще в 2024 році. Повідомляє, що ним було надано усі запитувані документи для постановки на військовий облік, після чого йому було скеровано військово-обліковий документ №211120249340750800001 від 21.11.2024 та з даного часу жодні облікові дані не змінювалися, жодних повідомлень про порушення правил військового обліку, повісток не отримував.

Звертає увагу, що про порушення ним правил військового обліку та розшук дізнався власне 06.05.2025, під час зупинки його транспортного засобу працівниками поліції. Зазначає, що виконав усі законні вимоги поліцейських та жодного зухвалого чи цинічного ставлення не проявляв, а лише довів до відома патрульних той факт, що він сам є поліцейським та у відповідності до статті 15 КУпАП не несе адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 цього ж Кодексу, а лише може нести дисциплінарну відповідальність. З цього приводу також нагадав про Алгоритм дій щодо поліцейських, які є порушниками правил військового обліку, який доводився до відома працівникам поліції.

Повідомляє, що для з`ясування всіх обставин добровільно погодився прибути та на місці отримав повістку з повідомленням про необхідність з`явитися до ТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних, що підтверджується наданими самим же відповідачем відеоматеріалами.

З огляду на вказане, вважає аргументи відповідача безпідставними та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах події.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та займав посаду інспектора роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.

08.05.2025 до ГУНП у Львівській області надійшов рапорт т.в.о. командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони інспектора роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 .

Наказом ГУНП у Львівській області від 08.05.2025 №2074 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення позивачем службової дисципліни під час подій, що мали місце 06.05.2025 у м. Львові.

Як слідує з висновку службового розслідування від 15.05.2025, дисциплінарною комісією встановлено, що з метою належного виконання вимог законодавства, в ГУНП у Львівській області забезпечено своєчасне взяття на військовий облік поліцейських відповідно до Алгоритму взяття на військовий облік працівників Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України. Водночас, відповідно до Алгоритму дій щодо поліцейських, які є порушниками правил військового обліку, ТЦК та СП виносить повістку поліцейському, поліцейський в свою чергу повідомляє про повістку у кадровий підрозділ. Кадровий підрозділ готує на поліцейського довідку про перебування на посаді та скеровує до ТЦК та СП.

В подальшому ТЦК та СП, при отриманні довідки, вносить у систему «Оберіг» відомості про самостійне прибуття, у полі «Примітки» вносить інформацію про те, що особа є поліцейським. Поряд з цим ТЦК та СП направляє повідомлення для вжиття заходів адміністративного впливу. Керівник підрозділу, де проходить службу поліцейський готує повідомлення про притягнення до дисциплінарної відповідальності (відповідно до ст. 15 КУпАП). Також у відповідності до статті 15 КУпАП поліцейські за вчинення адміністративних правопорушень несуть відповідальність за дисциплінарним статутом.

Однак, всупереч вимогам чинного законодавства, інспектором роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_1 , були порушені правила військового обліку, що проявлялось у несвоєчасному наданні необхідних документів для належного оформлення військово-облікового документу та своєчасної постановки на військовий облік.

В подальшому в ході службового розслідування встановлено, що відповідно до відомостей 16.04.2025 до ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області надійшло звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстр. №E1923421) щодо доставлення особи, яка вчинила правопорушення передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, а саме громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане повідомлення зареєстровано в ІП «ЄО» ІКС ІПНП ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області від 16.04.2025 за №9595 та внесено відмітку про активний розшук ОСОБА_1 за ухилення від призову, мобілізації, військового обліку.

06.05.2025 поліцейськими УПП у Львівській області ДПП було зупинено транспортний засіб марки «Ауді 100» д.н.з. НОМЕР_3 темно-синього кольору під керуванням ОСОБА_1 та при перевірці документів виявлено що такий перебуває в активному розшуку та підлягає доставленню до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вказане було здійснено повідомлення на моб/телефон служби « 102». Дане повідомлення зареєстровано в ІКС ІПНП ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області від 06.05.2025 за №11003.

В подальшому поліцейськими здійснено виклик СОГ котрі по прибутті на місце події висували законні вимоги прослідувати в ІНФОРМАЦІЯ_4 АДРЕСА_2 , однак останній категорично відмовлявся та не реагував на жодні прохання, вів себе зверхньо та упереджено. Що стало причиною складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне затримання щодо порушення ним правил військового обліку, передбаченого ст.261 КУпАП.

У протоколі про адміністративне затримання позивачем були зроблені зауваження, які дисциплінарною комісією розцінені як порушення етичної поведінки поліцейського, в частині висловлення неповаги до гідності інших осіб (поліцейських); недоброзичливість та спонукання до виникнення конфліктної ситуації. З позиції комісії позивач дозволив собі трактування закону на свій лад у службових документах.

Таким чином, в ході службового розслідування членами дисциплінарної комісії встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 допустив грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимоги статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», частин першої та другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Розділу І, частини п?ятої статті 15 Розділу ІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, та абзаців 1, 5 пункту 1 розділу ІІ, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, підпунктів 1.1 та 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», та своїх функціональних обов?язків.

На підставі пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вирішено застосувати до інспектора роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0118668) дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП у Львівській області від 16.05.2025 №2203 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП у Львівській області» за грубе порушення позивачем службової дисципліни вирішено застосувати до нього дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції та відповідно до Положення «Про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» встановити щомісячну премію 1% за травень 2025 року.

Наказом ГУНП у Львівській області від 19.05.2025 №336о/с «Про особовий склад» капітана поліції ОСОБА_1 (0118668), інспектора роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, з 19.05.2025 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погоджуючись з наказами від 16.05.2025 №2203 та від 19.05.2025 №336о/с, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України).

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частиною третьою статті 119 КЗпП України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.11.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Частиною першою статті 3 Закону № 580-VIII передбачено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Згідно з ст.2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Частиною 1 ст.18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема поліцейські.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

Частиною 4 статті 8 Закону №580-VIII визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 23 Закону №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

За приписами частин 2, 4 статті 24 Закону №580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (абз. 1 ч. 1 ст. 59 Закону №580-VIII).

Частиною 1 статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Згідно з абзацами 1, 5 пункту 1 розділу ІІ, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов`язана сприяти проведенню службового розслідування.

Частиною 7 ст.19 Дисциплінарного статут встановлено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту).

Частинами 9, 10 ст.19 Дисциплінарного статуту передбачено, що за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

За змістом частини 11 ст. 19 Дисциплінарного статуту, у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено на території України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває до теперішнього часу.

Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України, доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях (ч.3 ст.26 Дисциплінарного статуту).

За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку (ч.5 ст.26 Дисциплінарного статуту).

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч.6 ст.26 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі Порядок №893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

За змістом п.1 розд. V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до п.4 розд. V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розд.V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених норм вказує на те, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Правил етичної поведінки поліцейських.

Висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності поліцейських, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.

З наведеного слідує, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

З матеріалів справи, судом встановлено, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції стали висновки відповідача про порушення позивачем вимог статті 38 Закону України «Про запобігання корупції», частин першої та другої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 3, 4, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Розділу І, частини п?ятої статті 15 Розділу ІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, та абзаців 1, 5 пункту 1 розділу ІІ, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, підпунктів 1.1 та 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 27.04.2023 №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», та своїх функціональних обов?язків.

Таких висновків відповідач дійшов у зв`язку із тим, що 06.05.2025 поліцейськими УПП у Львівській області ДПП було зупинено транспортний засіб марки «Ауді 100» д.н.з. НОМЕР_3 темно-синього кольору під керуванням інспектора роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 .

При перевірці документів виявлено, що такий перебуває в активному розшуку та підлягає доставленню до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вказане було здійснено повідомлення на моб/телефон служби « 102». Дане повідомлення зареєстровано в ІКС ІПНП ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області від 06.05.2025 за №11003.

В ході розслідування відповідач дійшов висновку, що капітан поліції ОСОБА_1 , будучи поліцейським, керуючись почуттям власної безвідповідальності та безкарності, всупереч вимогам Законів України «Про військовий обов?язок і військову службу», «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, Алгоритму взяття на військовий облік працівників Національної поліції України, не подав у встановлені законодавством терміни всі необхідні документи у РТЦК та СП для оновлення військово-облікових документів, що в подальшому призвело до його внесення в статус розшукуваного за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрованого в ІТС ПНП за №9595 від 16.04.2025 у ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області), що на думку відповідача, являється адміністративним правопорушенням, передбаченим статтями 210, 210-1 КУпАП та порушенням Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу».

Водночас, під час спілкування із поліцейськими УПП у Львівській області 06.05.2025 капітан поліції ОСОБА_1 усвідомлюючи суть порушення, з метою уникнення будь яким способом від адміністративної відповідальності, не зважаючи на те, що особисто являється діючим поліцейським і особистим прикладом повинен демонструвати виконання чинного законодавства, неодноразово допускав зверхнє та неважливе ставлення до поліцейських та трактування законодавства на свій лад, при цьому пред?являв поліцейським своє службове посвідчення працівника поліції, з метою уникнення відповідальності, поводив себе зухвало та цинічно, категорично відмовлявся та не реагував неодноразові законні вимоги працівників поліції проїхати в РТЦК та СП для оновлення обліково-реєстраційних даних.

Надаючи правову оцінку таким висновкам відповідача, суд зазначає наступне.

Так, сторонами не заперечується, що 16.04.2025 до ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області надійшло звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстр. №E1923421) щодо доставлення особи, яка вчинила правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, а саме громадянина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане повідомлення зареєстровано в ІП «ЄО» ІКС ІПНП ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області від 16.04.2025 за №9595 та внесено відмітку про активний розшук ОСОБА_1 за ухилення від призову, мобілізації, військового обліку.

За доводами відповідача та згідно з висновком службового розслідування, порушення правил військового обліку виразилося у тому, що позивач всупереч вимогам чинного законодавства несвоєчасно надав необхідні документи для належного оформлення військово-облікового документу та своєчасної постановки на військовий облік.

З даного приводу суд зауважує, що 18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, згідно з яким було внесено зміни до статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до яких працівників Національної поліції України було виключено з переліку осіб, які знімаються з військового обліку на період служби.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3633-IX, встановлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX:

громадяни чоловічої статі, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу в Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Службі судової охорони, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Національному антикорупційному бюро України, органах прокуратури, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом стати на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання.

Таким чином, з 18.05.2024, у зв`язку з набранням чинності Закону №3633-IX громадяни чоловічої статі, які мають спеціальні звання (класні чини) та проходять службу в Національній поліції України, зокрема і позивач, зобов`язані були протягом 60 днів стати на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за своїм місцем проживання, зокрема до 16 липня 2024 року включно.

До матеріалів справи позивачем долучено копію військово-облікового документа №211120249340750800001 від 21.11.2024, згідно з яким військовозобов`язаний ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію та на підставі довідки ВЛК ВС України у Львівській області від 03.06.2024 №Дов.№2595 гр. ІІ визнаний придатним до військової служби та підлягає повторному переогляду 03.06.2025.

Водночас, згідно з наданим військово-обліковим документом, позивач лише 20.11.2024 став на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим фактично здійснив порушення правил військового обліку.

Разом з тим суд звертає увагу, що згідно зі статтею 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.

Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Таким чином, оскільки у частині першій цієї статті 15 КУпАП відсутні такі правопорушення, як: «Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку» чи «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за вчинення таких правопорушень протокол про адміністративне правопорушення не складається, а поліцейські можуть нести лише дисциплінарну відповідальність, що також додатково підтверджує відповідач у відзиві на позовну заяву.

Одночасно, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

Таки чином, застосування 16.05.2025 відповідачем до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з служби в поліції за правопорушення, вчинене ще 17.07.2024, не узгоджується з вимогами чинного законодавства, тому є протиправним. При цьому, доказів вчинення позивачем іншого правопорушення, як то не уточнення військово-облікових даних після їх зміни, неявка по повістці, тощо, відповідачем не надано.

Окрім цього, надаючи правову оцінку доводам відповідача про зухвалу та цинічну поведінку позивача, не реагування на законні вимоги працівників поліції, суд зазначає таке.

Так, наданими відповідачем відеозаписами справді підтверджується, що 06.05.2025 поліцейськими УПП у Львівській області ДПП було зупинено транспортний засіб марки «Ауді 100» д.н.з. НОМЕР_2 темно-синього кольору під керуванням ОСОБА_1 .

Інспекторами патрульної поліції зазначено причину зупинки «з`їзд автомобіля з місця ДТП» та повідомлено, що на автомобіль, що знаходився під керуванням ОСОБА_1 є орієнтування, що відповідає п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» (якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення).

Однак, на вимогу позивача надати відповідне орієнтування працівники патрульної поліції відмовилися та вимагали надати документи на право керування транспортним засобом.

Таким чином, на переконання суду, позивач цілком правомірно вимагав надати докази на підтвердження наявності причин для зупинки його транспортного засобу, однак таких так і не отримав.

При цьому, після неодноразової відмови у наданні орієнтування позивач все ж надав працівникам поліції необхідні документи для ознайомлення, проте обставина, на підставі якої транспортний засіб було зупинено одразу відпала та обставин вчинення ДТП посадовими особами відповідача так і не досліджувалось.

Додатково суд звертає увагу на відеозапис з назвою Backup_20250506_162500_ch1, який був наданий відповідачем, де чітко видно, що патрульні поліцейські тривалий час стояли на парковці та виїхали з неї лише в той момент, як з цієї парковки виїхав транспортний засіб ОСОБА_1 (3:58 хв на відео), тобто маючи орієнтування на транспортний засіб, поліцейські не підходили до такого та чекали поки він виїде з парковки, що ставить під сумнів підстави для зупинки транспортного засобу, наведені позивачу та свідчить про цілком обґрунтовані побоювання останнього.

Також з наданих відеозаписів судом встановлено, що при перевірці документів поліцейськими УПП у Львівській області ДПП було виявлено, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_1 про доставлення особи, яка вчинила правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП.

З даного приводу суд звертає увагу, що згідно з висновком службового розслідування, з метою належного виконання вимог законодавства, в ГУНП у Львівській області забезпечено своєчасне взяття на військовий облік поліцейських відповідно до Алгоритму взяття на військовий облік працівників Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України.

Як слушно зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву та висновку службового розслідування відповідно до Алгоритму дій щодо поліцейських, які є порушниками правил військового обліку, ТЦК та СП виносить повістку поліцейському, поліцейський в свою чергу повідомляє про повістку у кадровий підрозділ. Кадровий підрозділ готує на поліцейського довідку про перебування на посаді та скеровує до ТЦК та СП. В подальшому ТЦК та СП, при отриманні довідки, вносить у систему «Оберіг» відомості про самостійне прибуття, у полі «Примітки» вносить інформацію про те, що особа є поліцейським. Поряд з цим ТЦК та СП направляє повідомлення для вжиття заходів адміністративного впливу. Керівник підрозділу, де проходить службу поліцейський готує повідомлення про притягнення до дисциплінарної відповідальності (відповідно до ст. 15 КУпАП).

Тобто, як вже згадувалося судом вище, у відповідності до статті 15 КУпАП поліцейські за вчинення адміністративних правопорушень несуть відповідальність за дисциплінарним статутом.

Копія відповідного алгоритму долучена позивачем до позовної заяви та згідно з приміткою до такого, складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП стосовно поліцейського є фактичним перевищенням повноважень з боку працівників ТЦК та СП.

Про наявність відповідного алгоритму та про те, що ОСОБА_1 є діючим поліцейським власне і наголошував позивач при перевірці його документів як патрульним поліцейським, так і дільничним офіцерам поліції, які в подальшому були викликані на місце події, на що патрульні відповіли, що не знають як з ним вчинити, відсилаючи до працівника ТЦК, який був із ними.

Позивач неодноразово повідомляв поліцейським, що по правильному вони б мали написати відповідний рапорт керівництву про подію, яка склалася та посилаючись на згаданий алгоритм передати відповідні дані в обласне управління поліції для проведення перевірки, наголошував на необхідності зв`язатися з його безпосереднім керівництвом БПОП «КОРД» (стрілецький).

При цьому, суд враховує, що демонстрація позивачем службового посвідчення та жетону була зумовлена власне необхідністю посилання на відповідний алгоритм, що чітко видно з відеозаписів, наданих відповідачем та до згадки про алгоритм позивач не демонстрував, що є поліцейським.

З даного приводу суд також критично оцінює твердження відповідача, викладені у висновку службового розслідування та наказі №2203 від 16.05.2025 про те, що ОСОБА_1 пред?являв поліцейським своє службове посвідчення працівника поліції з метою уникнення від адміністративної відповідальності, адже як вже неодноразово згадувалося вище, поліцейські за статтями 210, 210-1 КУпАП адміністративної відповідальності не несуть. Що ж до дисциплінарної відповідальності, то під час зупинки транспортного засобу позивач, як працівник поліції, навпаки неодноразово наголошував на належному реагуванні та повідомленні керівництва про його розшук, однак такі аргументи були проігноровані.

Окрім цього, судом також встановлено, що в подальшому, позивач, поспілкувавшись з працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був присутній з патрульними поліції, добровільно погодився та отримав повістку на явку до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 09.05.2025 о 09:00 год, з метою уточнення своїх військово-облікових даних.

Неможливість невідкладної явки позивач пояснював відсутністю зі собою медичних документів та власним станом здоров`я, зокрема на відеозаписах відповідача видно, що останній пересувався на милиці та з долученої позивачем медичної виписки ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» слідує, що у період з 28.04.2025 до 07.05.2025 позивач перебував на лікарняному, про що оформлено лист непрацездатності та про що також повідомлялося посадових осіб відповідача.

З наданих суду матеріалів слідує, що 06.05.2025 о 19:07 год ОСОБА_1 звертався на спеціальну лінію « 102» з приводу подій, що сталося та його незаконного утримання, просив на місце події прибути працівників головної інспекції також повідомляв про отримання повістки про явку до ТЦК та СП на 09.05.2025, однак відповідачем не надано доказів належного реагування на таке повідомлення.

Незважаючи на це, позивача продовжували затримувати на місці зупинки транспортного засобу.

Зокрема, з досліджених судом відеозаписів слідує, що автомобіль, керування яким здійснював ОСОБА_1 , був зупинений працівниками патрульної поліції ще о 17:30 год, о 17:39 год працівники поліції перевірили документи та встановили, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку (відеозапис «clip-0»), протокол про адміністративне затримання за частиною 1 ст. 261 КУпАП серії АА №001501 від 06.05.2025 був складений лише о 18:25 год, тобто близько години позивача затримували без складення будь-якого протоколу та згідно з цим же протоколом серії АА №001501 відпустили лише о 21:25 год.

Крім цього, надаючи оцінку складеному протоколу, суд зауважує, що за змістом такого, громадянин ОСОБА_1 06.05.2025 о 18 год 25 хв доставлений у службове приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 АДРЕСА_2 , у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КУпАП, для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Поряд з цим, така інформація суперечить матеріалам справи, адже позивач 06.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не доставлявся та на час оформлення протоколу про адміністративне затримання вже мав виписану повістку на 09.05.2025.

Більше того, суд вчергове зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП на діючих поліцейських не складається та такі не можуть нести адміністративної відповідальності, що спростовує доцільність затримання позивача.

З огляду на встановлені вище обставини, зауваження позивача відносно його безпідставного затримання, викладені у протоколі затримання, а також у письмових поясненнях, наданих в ході службового розслідування, є цілком слушними правомірними та помилково розцінені дисциплінарною комісією як «порушення етичної поведінки поліцейського, в частині висловлення неповаги до гідності інших осіб (поліцейських)», «недоброзичливість та спонукання до виникнення конфліктної ситуації», «трактування закону на свій лад у службових документах».

Наведені висновки суду додатково підтверджуються письмовими поясненнями патрульних поліцейських, які власне здійснювали зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 , зокрема такі зазначили, що були не вправі проводити адміністративне затримання ОСОБА_1 , оскільки такий повідомив, що є діючим поліцейським.

Водночас, не зважаючи на це, ОСОБА_1 все ж був затриманий дільничними офіцерами поліції, які в подальшому були викликані на місце події.

Окрім цього, суд критично оцінює посилання відповідача на ч. 5 ст. 15 Дисциплінарного статуту та твердження про небажання позивача, у зв`язку із неявкою для надання пояснень, сприяти проведенню службового розслідування, адже в матеріалах службового розслідування наявні письмові пояснення позивача, які не взяті до уваги, крім того, розцінені як «надані з метою уникнення відповідальності». Також, відсутні докази належного повідомлення позивача про час та дату явки для надання пояснень, при цьому з квитанцій АТ «Укрпошта» не можливо встановити, що саме надсилалося відповідачем.

Суд також негативно оцінює врахування відповідачем виключно негативної службової характеристики позивача, наданої т.в.о. начальника БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майором поліції Василем Мацом, згідно з якою капітан поліції ОСОБА_1 за час служби в органах Національній поліції України та на займаній посаді зарекомендував себе з негативної сторони, як не дисциплінований працівник. В роботі капітан поліції ОСОБА_1 не дотримується норм професійної етики. Погано орієнтується у складній оперативній обстановці, в критичних ситуаціях губиться, не здатний самостійно приймати вірні рішення. До виконання своїх службових обов`язків відноситься не добросовісно. Критику у свій адрес сприймає не правильно, але не вживає міри до усунення недоліків. Нормативно-правові акти, закони, накази та постанови, які регламентують діяльність поліції, застосування поліцейських заходів примусу та правил етичної поведінки поліцейських не знає. З моменту призначення на посаду більшу частину служби знаходився на лікарняному та на службу не виходив.

Оскільки, згідно з поданням заступника начальника ГУНП у Львівській області полковника поліції Романа Турчака про призначення на посаду інспектора роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, ОСОБА_1 з 13 серпня 2001 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ. За період проходження служби в поліції та на посаді ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивного боку, добросовісний та виконавчий працівник. Нормативні акти, накази, інструкції, що регламентують діяльність поліції знає та правильно керується ними в своїй практичній діяльності. Працює над підвищенням свого освітнього рівня та професійної майстерності. До виконання службових обов?язків відноситься сумлінно. У виконанні поставлених перед ним завдань проявляє наполегливість та ініціативу. Працездатний, проявляє самостійність і рішучість, у складній обстановці. Вміє швидко і правильно прийняти рішення та здатний відстояти свою позицію. Проявляє волю і наполегливість в реалізації поставлених завдань. Бере на себе відповідальність за вирішення питань. На зауваження керівництва реагує та робить відповідні висновки. У стройовому відношенні підготовлений. Матеріальну частину вогнепальної зброї, правила та порядок її застосування знає. Окрім того, ОСОБА_1 проявляє стійкість до стресу, відповідальний по відношенню до оточуючих, проявляє неконфліктний стиль поведінки, впевнений у собі, комунікабельний. За час несення служби неодноразово отримував подяки за добросовісне виконання службових обов?язків, а також нагороджений відзнакою-медаллю «10 років сумлінної служби», відзнакою-медаллю « 15 років сумлінної служби», відзнакою-медаллю « 20 років сумлінної служби».

Аналогічна позитивна службова характеристика була надана позивачу начальником ВП №1 Львівського РУП №2 ГУНП у Львівській області полковником поліції ОСОБА_2 .

Встановлені вище обставини свідчать про односторонній та упереджений характер службового розслідування, а також про нез`ясування відповідачем усіх обставин події, що мала місце 06.05.2025. Такий підхід суб`єкта владних повноважень грубо порушує принципи об`єктивності, неупередженості та повноти проведення службового розслідування.

Викладене свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки дисциплінарне стягнення застосовано за відсутності належних та достовірних доказів, без врахування всіх обставин події, тому суд дійшов висновку про протиправність наказів ГУНП у Львівській області від 16.05.2025 №2203 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП у Львівській області» та від 19.05.2025 №336о/с «Про особовий склад» та їх скасування.

Частиною першою статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Таким чином, позивач має бути поновлений на посаді інспектора роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.

Вирішуючи питання щодо визначення дати, з якої позивача має бути поновлено на посаді, суд виходить з такого.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Відповідно до пункту 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110), днем звільнення вважається останній день роботи.

Отже, оскільки наказом ГУНП у Львівській області від 19.05.2025 №336о/с «Про особовий склад» позивача звільнено з посади з 19.05.2025, то цей день є його останнім робочим днем, тому поновлювати позивача на посаді необхідно з наступного дня після звільнення - з 20.05.2025, а не з 19.05.2025 як просить позивач.

Також, частиною третьою статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з приписами пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100), цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

Пунктом 5 цього Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Згідно з пунктом 2 Порядку №100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Як вказано у пункті 8 Порядку №100 можливість проведення обрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, виходячи із кількості саме календарних, а не робочих днів, має бути прямо передбачена законодавством. Таким законодавством у даному випадку є Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок №260).

Тобто Порядок №260 є спеціальним у спірних правовідносинах в частині особливостей обчислення грошового забезпечення поліцейських.

З урахуванням викладеного, Порядком №100 врегульовані загальні засади алгоритму обчислення середньоденного заробітку та середньої заробітної плати (пункти 2,8), тоді як Порядком №260 встановлено особливості обчислення грошового забезпечення для поліцейських. Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідно застосовувати відповідні алгоритми, передбачені Порядком №100, залежно від кожного окремого випадку з обов`язковим врахуванням спеціального правового регулювання порядку виплати грошового забезпечення поліцейським, визначеного Порядком №260.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у подібних правовідносинах, в постанові від 25.11.2020 у справі №160/2867/19.

Підпунктом «б» пунктом 4 Порядку №100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Згідно з довідкою відповідача №114/75 від 14.09.2026 про грошове забезпечення, нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за березень 2025 року склала 29572,00 грн, за квітень 2025 року 29572,00 грн.

Кількість календарних днів у березні-квітні 2025 року становить 61 день.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, середньоденний заробіток позивача за два місяці, що передували місяцю його звільнення складає 969,57 грн ((29572,00 грн + 29572,00 грн) / 61 календарний день).

Час вимушеного прогулу позивача за період з 20.05.2025 (наступний день після звільнення) по 16.09.2026 (день ухвалення судом рішення у цій справі) становить 485 календарних днів.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача, який підлягає стягненню на його корить з відповідача, складає 470241,45 грн (969,57 грн х 485 календарних днів).

Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць (29572,00 грн) слід допустити до негайного виконання.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Щодо судового збору, то оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 16.05.2025 №2203 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського ГУНП у Львівській області».

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 19.05.2025 №336о/с «Про особовий склад».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) поновити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді інспектора роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області з 20.05.2025.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: пл. Генерала Григоренка, 3, м.Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.05.2025 по 16.09.2026 включно в сумі 470241 (чотириста сімдесят тисяч двісті сорок одна) грн 45 коп, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора роти №3 БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області з 20.05.2025.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в розмірі 29572 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят дві) грн 00 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна