Рішення № 139881059, 17.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 рокусправа № 380/666/26Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов`язаних запасу до лав ЗС України» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у листопаді 2025 року працівники національної поліції спільно з представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 примусово доставили його до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних та перевірки документів.

Не зважаючи на наявність чинного бронювання до 16.09.2026, за наявності пройденої військово-лікарської комісії (дата: 27.09.2025) його зарахували до списків військовослужбовців та направили на проходження БЗВП до Військової частини НОМЕР_3 .

Наказ про призов на військову службу позивач вважає протиправним, оскільки, на момент призову на військову службу перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , не перебував у розшуку, вчасно пройшов ВЛК та мав бронювання, а отже були відсутні правові підстави для його примусового доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 16.04.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ):

- належним чином засвідченої копії наказу (витягу) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на військову службу під час мобілізації;

- документально підтверджену інформацію щодо підстав мобілізації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), зокрема зазначити дату мобілізації, у зв`язку з якими обставинами його було мобілізовано, із доданням копій відповідних документів, чи була врахована надана йому відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (тип відстрочки: «бронювання»), до 16.09.2026, яка відображалася в застосунку «Резерв+».

Оскільки витребуваної судом інформації відповідачем не було надано, ухвалою від 04.09.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_6 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ):

- належним чином засвідченої копії наказу (витягу) начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на військову службу під час мобілізації;

- документально підтверджену інформацію щодо підстав мобілізації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), зокрема зазначити дату мобілізації, у зв`язку з якими обставинами його було мобілізовано, із доданням копій відповідних документів, чи була врахована надана йому відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (тип відстрочки: «бронювання»), до 16.09.2026, яка відображалася в застосунку «Резерв+».

08.09.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого долучено витребувані судом докази.

Окрім цього, відповідач повідомляє, що під час перевірки військово-облікового документа позивача, зокрема, звірки його персональних даних, даних його військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, було встановлено відсутність у позивача чинної відстрочки та інших підстав для непризову.

Хоча позивач стверджує, що на момент здійснення співробітниками Центру перевірки його військово-облікових документів (22.11.2025) він мав чинне (до 16.09.2026) бронювання від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період у зв`язку із працевлаштуванням на підприємстві, критично важливому для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 21.11.2025 Компанія, в якій позивач працював, була позбавлена статусу критично важливої.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, ІНФОРМАЦІЯ_3 мав усі підстави здійснити призов під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за умови перебування його на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 оскільки: 1) на момент призову відповідно до протоколу ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 № 2025-0927- 1300-3913-7 від 27.09.2025 був визнаний придатним до військової служби (відповідно до глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України постанова військово-лікарської комісії (ВЛК) щодо військовозобов`язаних під час мобілізації чи воєнного стану дійсна один рік); 2) була встановлена відсутність у позивача чинної відстрочки (бронювання) та інших підстав для непризову.

Підсумовуючи вищенаведене, вважає, що рішення комісії прийняте в межах чинного законодавства та вважає доводи позивача безпідставними.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій звертає увагу суду, що відповідач тривалий час не виконував ухвали про витребування судом доказів, при цьому, провадження у справі було відкрите 19.01.2026, відтак встановлений судом строк на подання відзиву сплив 03.02.2026. Зазначає, що подавши відзив поза межами встановленого строку та не подавши клопотання про його поновлення, відповідач процесуально втратив можливість подавати заперечення у цій справі.

Також звертає увагу суду на неналежність, недопустимість та сумнівність наданих відповідачем доказів. Зазначає, що доданий до відзиву документ під назвою «копія витягу з АІТС Оберіг.PDF» містить лише знеособлену таблицю з кодом ЄДРПОУ, однак у ньому не зазначено ані найменування (назви) самої компанії, ані фактичних та юридичних підстав, через які підприємство нібито втратило статус критичності, жодного нормативно правового акту, яким засвідчено втрату підприємством критичності не надано та не вказано.

Крім того, наданий файл не містить жодних відомостей щодо офіційного державного реєстру чи інформаційно-комунікаційної системи, з якої його нібито було згенеровано. Наданий додаток не має належного процесуального та технічного засвідчення, яке б підтверджувало факт його офіційного вивантаження (формування) з електронного реєстру уповноваженим суб`єктом, що позбавляє цей документ ознак автентичності.

Враховуючи викладене, просить долучити відповідь на відзив до матеріалів справи, залишити без розгляду відзив відповідача, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно з обліковою карткою до військового квитка (військово-облікового документу) серія НОМЕР_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 26.09.2025 був взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_8 .

27.09.2025 позивач пройшов ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 та згідно з протоколом № 2025-0927-1300-3913-7 від 27.09.2025 був визнаний придатним до військової служби (підлягає переогляду 27.09.2026).

З 22.11.2025 позивача взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Того ж дня, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 22.11.2025 №349 позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до Військової частини НОМЕР_6 .

Вважаючи протиправним наказ відповідача щодо призову на військову службу, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку вказаним спірним правовідносинам, суд застосовує наступні правові норми.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Положеннями ч. 2 ст. 2 цього ж Закону визначено, що проходження військової служби здійснюється:

громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

іноземцями та особами без громадянства у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

За змістом ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

призовники особи, приписані до призовних дільниць;

військовослужбовці особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Частиною 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до ст. 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 3 Закон № 3543-XII одним із принципів здійснення мобілізаційної підготовки та мобілізації є додержання прав підприємств, установ і організацій та громадян, а зміст мобілізаційної підготовки становить в тому числі бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації установлені статтею 23 Закону № 3543-XII.

Зокрема, в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу час мобілізації військовозобов`язані, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.

Відповідно до ст. 24 Закону № 3543-XII метою бронювання військовозобов`язаних є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Пунктом 4 частини 1 статті 25 Закону № 3543-XII встановлено, що бронюванню підлягають, зокрема, військовозобов`язані, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання (ч. 2 ст. 25 Закону №3543-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час» затверджено Порядок бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану (далі Порядок № 76).

Згідно з п. 1 Порядку №76, ним визначається механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу:

в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі - державні органи);

в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період (далі - критично важливі підприємства);

на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - критично важливі установи);

у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (далі - оператори протимінної діяльності).

Дія цього Порядку не поширюється на військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах України.

Пунктом 3 Порядку № 76 передбачено, що бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), в електронній формі засобами Порталу Дія.

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).

Не підлягають бронюванню військовозобов`язані, які згідно із законом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов`язані, зазначені у пункті 1 цього Порядку, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Строк дії відстрочки не може перевищувати:

строку проведення мобілізації - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку;

строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;

12 місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах п`ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку;

строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього Порядку.

Пунктом 14 Порядку №76 передбачено, що для цілей бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, засобами Порталу Дія Мінекономіки формує та веде Єдиний перелік органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій для бронювання військовозобов`язаних (далі - Єдиний перелік), до якого включаються державні органи та органи, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку, критично важливі підприємства, критично важливі установи.

Мінекономіки вносить до Єдиного переліку державні органи та органи, зазначені в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку. Відповідний державний орган, який прийняв рішення про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими підприємствами, критично важливими установами, вносить до Єдиного переліку такі критично важливі підприємства та критично важливі установи, крім юридичних осіб - релігійних організацій.

Бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється засобами Порталу Дія за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою (пункт 25 Порядку №76).

Відповідно до пунктів 29, 30 Порядку №76 протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов`язаний:

- перебуває на військовому обліку;

- перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;

- уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 11 квітня 2024р. №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»;

- не перебуває у розшуку.

Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.

Підстави анулювання наданої відстрочки визначені у пункті 31 Порядку №76 і такими, зокрема є позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою (підпункт 3).

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що наказом директора ТОВ «Інноватор Груп» (код ЄДРПОУ 39440850) від 06.10.2025, ОСОБА_1 з 07.10.2025 було прийнято на роботу на посаду менеджера зі збуту за основним місцем роботи з окладом 20500 грн.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованими за допомогою веб-порталу «Дія», ТОВ «Інноватор Груп» (код ЄДРПОУ 39440850) заброньовано ОСОБА_1 до 16.09.2026, витяг сформовано 13.10.2025 о 16:38 год.

Відповідно до інформації з електронного військово-облікового документу, сформованого 14.10.2025 о 18:25 в застосунку «Резерв+», позивач справді перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , категорія обліку «військовозобов`язаний», при цьому містяться відомості про наявність відстрочки до 16.09.2026, тип відстрочки: «бронювання». Також наявна інформація про дату проходження ВЛК (27.09.2025) та визнання ОСОБА_1 придатним до проходження військової служби.

З відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наданих відповідачем судом також встановлено, що стосовного ОСОБА_1 наявні відомості про надання йому відстрочки з 13.10.2025 по 16.09.2026 на підставі Постанови №76 за підприємством код ЄДРПОУ 39440850, який належить ТОВ «Інноватор Груп».

Водночас, з цих вже відомостей слідує, що надана ОСОБА_1 відстрочка була анульована системою автоматично за запитом Мінцифри, дата відміни - 21.11.2025, причина «Позбавлення компанії статусу критично важливої».

Таким чином, станом на дату прийняття оскаржуваного наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації від 22.11.2025 №349, відстрочка позивача вже була анульована, у зв`язку з позбавленням його компанії статусу критично важливої.

Як вже згадувалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 2232-ХІІ на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Враховуючи також наявність у позивача чинного медогляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 № 2025-0927-1300-3913-7 від 27.09.2025, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного наказу.

Суд також критично оцінює доводи представника позивача щодо процесуальної недобросовісності відповідача, оскільки в ході розгляду справи суд зобов`язаний встановити усі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та несвоєчасне подання відповідачем відзиву на позовну заяву чи витребуваних судом доказів не може автоматично трактуватись судом як протиправність мобілізації позивача.

Крім цього суд також відхиляє посилання представника позивача на неналежність, недопустимість та сумнівність наданих відповідачем доказів, оскільки наданий відповідачем витяг з АІТС Оберіг містить відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, завірений і підписаний уповноваженою особою, а тому у суду відсутні підстави сумніватися в поданих суб`єктом владних повноважень доказам.

Суд також зауважує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не наділені повноваженнями приймати рішення про надання чи позбавлення підприємства статусу критично важливого, а відтак користуються виключно відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не зобов`язані володіти відповідними рішеннями.

Водночас, сторона позивача, стверджуючи про сумнівність наданих відповідачем доказів, жодним чином їх не спростувала, не надала жодних доказів стосовно критичності ТОВ «Інноватор Груп» станом на дату мобілізації, натомість усі докази, що стосуються бронювання позивача датовані жовтнем 2025 року.

Враховуючи сукупність встановлених обставин, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна