Рішення № 139880779, 18.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року справа №320/11979/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МФ АКАНТА» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МФ АКАНТА» (далі - позивач, ТОВ «МФ АКАНТА») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1, ДПС України) та Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - відповідач-2, ГУ ДПС у Київській області), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.08.2024 №11618691/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 16.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №97 від 16.05.2023, подану ТОВ «МФ АКАНТА», код ЄДРПОУ 43017604, за датою її фактичного подання на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.08.2024 №11618694/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №101 від 17.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №101 від 17.05.2023, подану ТОВ «МФ АКАНТА», код ЄДРПОУ 43017604, за датою її фактичного подання на реєстрацію;

- стягнути на користь позивача з відповідачів судовий збір.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, посилаючись на те, що ним надано достатній обсяг документів, які підтверджують реальність господарських операцій та правомірність складання податкових накладних, тоді як контролюючим органом не наведено чіткого переліку документів, ненадання яких стало підставою для відмови в їх реєстрації.

Відповідачі проти задоволення позову заперечують та зазначають, що оскаржувані рішення прийняті за результатами розгляду наданих позивачем пояснень і документів у зв`язку з їх ненаданням/частковим наданням на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних. Вважають, що Комісією ГУ ДПС у Київській області правомірно відмовлено в реєстрації податкових накладних, а заявлена позивачем вимога про їх реєстрацію в ЄРПН не підлягає задоволенню судом.

Також відповідачами заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, та якщо характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зміст заявленого відповідачами клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування обставин справи потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Відповідачами не наведено конкретних обставин, встановлення яких є неможливим шляхом дослідження наявних у справі письмових доказів та які потребують безпосереднього заслуховування пояснень учасників справи.

Дослідивши клопотання, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання відповідачів слід відмовити.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МФ АКАНТА» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 43017604, та зареєстроване як платник податку на додану вартість з 01.07.2019.

Основним видом діяльності позивача є виробництво меблів. У межах своєї господарської діяльності ТОВ «МФ АКАНТА» здійснює виготовлення готової продукції за кодом УКТ ЗЕД 9403 - «Інші меблі та їх частини», зокрема стелажів, столів, шаф, полиць, комодів, передпокоїв, вішаки тощо.

Для забезпечення виробничої діяльності позивач систематично придбаває необхідну сировину та матеріали, зокрема ДСП, кромку, конфірмати, саморізи, меблеву фурнітуру, ніжки, ручки, телескопічні направляючі, болти, профілі, мікроліфти, стопори, ролики, скло, дзеркала, ущільнювачі, фланці, труби тощо.

Матеріалами справи підтверджується, що господарську діяльність позивач здійснює за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Таращанська, 197. Для здійснення господарської діяльності позивачем укладено договір оренди нежитлового приміщення, подано відповідні відомості за формою 20-ОПП, а також документи щодо виробничого обладнання. Для забезпечення виробничого процесу товариством укладено договір на виготовлення продукції з давальницької сировини з ФОП ОСОБА_1 від 01.01.2023.

Основними постачальниками сировини позивач зазначає ТОВ «ЄВРО-ГЛАСС», ТОВ «БУСОЛ», ТОВ «САМОДЕЛКІН» та інших суб`єктів господарювання, а покупцями готової продукції є, зокрема, ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К», ТОВ «Ясен-Поділля», ТОВ «НАВЧАЛЬНО ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «МЕБЛЕВИЙ ЕКСПЕРТ», ТОВ «СТРОЙСЕРВІС-ЧОРНОМОР 22», ТОВ «Чернігівторг» та інші юридичні та фізичні особи-підприємці.

01.08.2019 між ТОВ «МФ АКАНТА» та ТОВ «Чернігівторг» укладено договір поставки товару №7.

У межах виконання умов зазначеного договору 16 та 17 травня 2023 року ТОВ «МФ АКАНТА» здійснило поставку меблевої продукції ТОВ «Чернігівторг».

З матеріалів справи вбачається, що за видатковою накладною №120 від 16.05.2023 та товарно-транспортною накладною №40023024 від 16.05.2023 здійснено відповідну поставку товару, за результатами якої позивачем складено податкову накладну №97 від 16.05.2023.

За видатковою накладною №129 від 17.05.2023 та товарно-транспортною накладною №40023025 від 17.05.2023 здійснено відповідну поставку товару, за результатами якої позивачем складено податкову накладну №101 від 17.05.2023.

Згідно з наданими позивачем документами, сума операції за відповідними поставками становила 123515,65 грн, з яких за податковою накладною №97 - 70170,00 грн, а за податковою накладною №101 - 53345,65 грн.

Податкові накладні №97 від 16.05.2023 та №101 від 17.05.2023 позивачем направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Їх реєстрацію було зупинено.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних визначено пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки код товару за УКТ ЗЕД 9403 відсутній у таблиці даних платника податку як товар, що на постійній основі постачається (виготовляється), а обсяг постачання такого товару відповідає визначеному критерію ризиковості.

На виконання вимог Порядку №1165 та Порядку №520 позивачем подано контролюючому органу пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних.

Зокрема, позивачем подано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, договори з постачальниками, первинні документи щодо придбання сировини, штатний розпис, договір на виготовлення продукції з давальницької сировини, акти передачі сировини на переробку, прибуткові накладні готової продукції, звіти про використання матеріалів, регістри бухгалтерського обліку та інші документи.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що 31.07.2024 контролюючим органом направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

За результатами розгляду поданих матеріалів Комісією ГУ ДПС у Київській області 12.08.2024 прийнято рішення №11618691/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 16.05.2023 та рішення №11618694/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №101 від 17.05.2023.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані нормами Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим, другим, п`ятим та десятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування визначає Порядок №1165.

Нормами пунктів 3, 4, 5, 7, 10 Порядку №1165 встановлено, що направлена для реєстрації податкова накладна в автоматичному режимі перевіряється на відповідність ознакам безумовної реєстрації. У випадку якщо податкова накладна не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, контролюючий орган здійснює автоматизований моніторинг такої податкової накладної щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія.

У разі коли за результатами моніторингу встановлено відповідність господарської операції хоча б одному критерію ризиковості здійснення операцій, реєстрація податкової накладної зупиняється.

При цьому пунктом 10 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної платнику податку надсилається квитанція, в якій, зокрема, зазначається критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в її реєстрації.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, затверджених у встановленому Порядком №1165 порядку, до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено, зокрема, відсутність товару/послуги, зазначеного в податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та перевищення обсягу постачання відповідного товару/послуги величини залишку, визначеного відповідно до встановленої формули.

Відповідно до абзаців другого - п`ятого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття таких рішень визначено Порядком №520.

Пунктами 2-5 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії регіонального рівня.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, які можуть бути подані платником податку, зокрема договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у разі ненадання платником податку письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, та/або ненадання копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку, та/або надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд зазначає, що наведені норми не надають контролюючому органу необмеженого права вимагати від платника податків будь-які документи на власний розсуд.

Можливість платника податків надати вичерпний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію ризиковості та конкретних документів, необхідних для усунення сумнівів щодо відповідної господарської операції.

Водночас сам факт зупинення реєстрації податкової накладної не є безумовною підставою для подальшої відмови в її реєстрації.

Механізм, передбачений Порядком №1165, передбачає можливість платника податку після зупинення реєстрації податкової накладної надати контролюючому органу документи та пояснення для підтвердження реальності відповідної операції.

Отже, на цьому етапі контролюючий орган має дослідити надані платником документи, оцінити їх у сукупності та встановити, чи усувають вони ті сумніви, які стали підставою для зупинення реєстрації податкової накладної.

Як встановлено судом, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних №97 від 16.05.2023 та №101 від 17.05.2023 зазначено пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення і копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних.

Позивач скористався наданим йому правом та подав контролюючому органу пояснення і значний обсяг документів на підтвердження господарських операцій.

Зокрема, позивачем надано документи, що підтверджують наявність договірних відносин із покупцем, здійснення поставки, оформлення первинних документів, транспортування товару, проведення розрахунків, а також документи, що характеризують господарську діяльність позивача та джерела походження товару.

Таким чином, надані документи стосувалися безпосередньо господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні №97 та №101.

Суд звертає увагу, що позивач не обмежився наданням лише податкових накладних або видаткових накладних, а надав контролюючому органу документи, які у своїй сукупності розкривають зміст господарської діяльності та відповідних операцій.

Водночас спірні рішення містять загальне формулювання про ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів, без належної конкретизації того, які саме документи не були надані, які саме документи були надані частково, які конкретно недоліки цих документів встановлено та яким чином такі недоліки перешкоджали реєстрації відповідних податкових накладних.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути достатньо мотивованим, щоб особа могла зрозуміти причини його прийняття та реалізувати право на ефективне оскарження такого рішення.

У цьому випадку із самого змісту спірних рішень неможливо встановити, які саме документи контролюючий орган вважав ненаданими або недостатніми для підтвердження господарських операцій.

Саме посилання на «ненадання/часткове надання» документів без конкретизації їх переліку не дає можливості встановити, чи була Комісією належним чином оцінена вся сукупність поданих позивачем документів.

Суд також враховує, що у матеріалах справи наявні докази направлення позивачем до контролюючого органу значного обсягу документів, у тому числі договору поставки №7 від 01.08.2019, видаткових накладних №120 та №129, товарно-транспортних накладних №40023024 та №40023025, банківських виписок, документів щодо придбання сировини, документів щодо виробничої діяльності та бухгалтерського обліку.

При цьому відповідачами не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, що зазначені документи є недостовірними, містять суперечливі відомості або складені з порушенням законодавства, за винятком посилання на недоліки у товарно-транспортних накладних.

Щодо доводів відповідачів про відсутність підпису водія у товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне.

Наявність або відсутність окремого реквізиту у товарно-транспортній накладній має оцінюватися у сукупності з іншими первинними документами та з урахуванням характеру конкретної господарської операції.

Сам по собі недолік оформлення окремого документа не може автоматично свідчити про нереальність господарської операції та бути безумовною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, якщо контролюючим органом не встановлено, що відповідний недолік унеможливлює підтвердження факту поставки товару.

У цій справі відповідачами не наведено належного обґрунтування того, яким саме чином відсутність підпису водія у товарно-транспортних накладних спростовує факт здійснення поставок, оформлених видатковими накладними №120 та №129, а також не наведено доказів того, що зазначені поставки фактично не відбулися.

Крім того, податковий орган не обмежений лише оцінкою одного документа, оскільки предметом розгляду при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної є оцінка поданих платником документів у їх сукупності.

Суд звертає увагу, що податкові накладні №97 та №101 складено за господарськими операціями з одним покупцем - ТОВ «Чернігівторг», у межах чинного договору поставки №7 від 01.08.2019, а відомості про поставку узгоджуються з видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими поданими документами.

Наведені обставини свідчать про наявність документального підтвердження послідовності здійснення господарських операцій.

Суд при цьому не встановлює у межах цієї справи питання правильності формування податкового кредиту покупцем, повноти сплати податків чи інших питань, які можуть бути предметом окремого податкового контролю.

Предметом судового розгляду є правомірність рішень Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних та наявність передбачених законодавством підстав для їх прийняття.

Суд зазначає, що прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не передбачає проведення повної податкової перевірки господарської діяльності платника податків.

Змістовна перевірка господарських операцій платника податків на предмет їх реальності, правильності формування податкових показників та повноти сплати податків може здійснюватися контролюючим органом у межах відповідних процедур податкового контролю.

Водночас у процедурі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган повинен перевірити надані платником документи саме з метою вирішення питання про можливість реєстрації конкретної податкової накладної.

Суд також враховує, що згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме на відповідачів покладається обов`язок довести правомірність прийняття оскаржуваних рішень та наявність передбачених законом підстав для відмови у реєстрації податкових накладних.

Натомість відповідачами не доведено, що подані позивачем документи є недостатніми саме з огляду на конкретний критерій ризиковості, який став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу, що пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій був визначений як підстава для зупинення реєстрації податкових накладних. Проте після подання платником значного обсягу документів контролюючий орган мав надати оцінку цим документам та чітко зазначити, які саме обставини залишилися непідтвердженими.

Натомість спірні рішення не містять такого обґрунтування.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що можливість платника податків надати вичерпний перелік документів залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості та необхідності надання документів відповідно до такого критерію.

Отже, платник податків не може бути поставлений у ситуацію, коли після подання значного обсягу документів контролюючий орган формально зазначає про їх ненадання, не конкретизуючи, які саме документи відсутні та які обставини вони повинні були підтвердити.

Суд також враховує, що надані позивачем документи узгоджуються між собою за датами, контрагентами та змістом господарських операцій.

Так, договір поставки №7 від 01.08.2019 підтверджує договірні відносини між позивачем та ТОВ «Чернігівторг»; видаткові накладні підтверджують оформлення передачі товару; товарно-транспортні накладні стосуються його транспортування; банківські документи підтверджують проведення розрахунків; документи щодо придбання сировини та виробничої діяльності позивача підтверджують його можливість здійснювати відповідний вид господарської діяльності.

При цьому відповідачами не наведено доказів того, що зазначені документи є підробленими, недостовірними або суперечать один одному.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем-2 не доведено наявність передбачених пунктом 11 Порядку №520 підстав для відмови у реєстрації податкових накладних №97 від 16.05.2023 та №101 від 17.05.2023.

Спірні рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 12.08.2024 №11618691/43017604 та №11618694/43017604 є необґрунтованими, оскільки не містять належної конкретизації документів, яких не було надано позивачем, не містять достатнього мотивування причин, з яких надані позивачем документи не були враховані, та не дають можливості встановити конкретні обставини, які стали підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості індивідуального акта є підставою для визнання таких рішень протиправними та їх скасування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування рішень Комісії ГУ ДПС у Київській області від 12.08.2024 №11618691/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 16.05.2023 та №11618694/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №101 від 17.05.2023.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні №97 від 16.05.2023 та №101 від 17.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає таке.

Відповідно до вимог підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог Порядку №1246.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд погоджується з тим, що суд не повинен перебирати на себе повноваження суб`єкта владних повноважень та приймати рішення замість такого органу, якщо законодавством передбачено декілька можливих варіантів управлінського рішення.

Разом з тим у спірних правовідносинах судом вже встановлено протиправність рішень Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних, а також встановлено, що подані позивачем документи підтверджують здійснення господарських операцій та не дають підстав для висновку про існування законних перешкод для реєстрації відповідних податкових накладних.

За таких обставин повторне направлення питання на розгляд контролюючого органу без визначення способу відновлення порушеного права позивача не забезпечить ефективного судового захисту.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є належним та ефективним способом захисту порушеного права платника податку у випадку встановлення судом протиправності рішення контролюючого органу про відмову в її реєстрації.

Зокрема, відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.

Судом встановлено відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №97 від 16.05.2023 та №101 від 17.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи висновки суду про протиправність рішень Комісії ГУ ДПС у Київській області та відсутність законодавчо визначених перешкод для реєстрації податкових накладних, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №97 від 16.05.2023 та №101 від 17.05.2023 датами їх фактичного подання на реєстрацію.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 19 Порядку №1246 податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється у день набрання законної сили відповідним рішенням суду за умови надходження такого рішення до ДПС.

Таким чином, визначення судом обов`язку ДПС України здійснити реєстрацію відповідних податкових накладних не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, а є способом відновлення порушеного права позивача після встановлення судом протиправності рішень про відмову в їх реєстрації.

Щодо доводів відповідачів про необхідність проведення додаткової перевірки документів суд зазначає, що відповідачі мали можливість здійснити оцінку поданих документів у межах процедури, передбаченої Порядком №520, однак не довели належного виконання такого обов`язку.

Після встановлення судом протиправності рішень Комісії та відсутності конкретних законних підстав для відмови у реєстрації податкових накладних повторне направлення справи на розгляд контролюючого органу з можливістю повторного застосування тих самих формальних підстав не відповідало б принципу ефективності судового захисту.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, що підтверджується відповідним платіжним документом, наявним у матеріалах справи.

Оскільки позов підлягає задоволенню, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області, оскільки саме рішення Комісії регіонального рівня зумовили виникнення спірних правовідносин.

При цьому суд враховує, що вимоги до ДПС України щодо реєстрації податкових накладних є похідними від вимог про скасування рішень Комісії ГУ ДПС у Київській області, у зв`язку з чим судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 12.08.2024 №11618691/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №97 від 16.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «МФ АКАНТА» податкову накладну №97 від 16.05.2023 датою її фактичного подання на реєстрацію.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 12.08.2024 №11618694/43017604 про відмову в реєстрації податкової накладної №101 від 17.05.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «МФ АКАНТА» податкову накладну №101 від 17.05.2023 датою її фактичного подання на реєстрацію.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МФ АКАНТА» судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.