Рішення № 139880768, 18.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року справа № 320/16408/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТУМ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТУМ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №11629421/38808304 від 14.08.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №119 від 31.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №119 від 31.07.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Позов мотивовано протиправністю прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на безпідставність зупинення реєстрації вказаної податкової накладної та надання позивачем контролюючому органу пояснень з підтверджуючими документами, яких, на думку позивача, було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №119 від 31.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, позивачем наголошено, що у спірному рішенні комісією не зазначено конкретних обставин, які стали підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, не конкретизовано, які саме додаткові документи не надані позивачем та які саме документи, надані позивачем, складені або оформлені з порушенням законодавства, а також не наведено, у чому саме полягають такі порушення. Позивач зазначає, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, яким чином ненадання оборотно-сальдових відомостей у розрізі субрахунків за 2023, 2024 роки та ОСВ аналітичного обліку по субрахунках 1, 2, 3, 6 класів рахунків перешкоджає встановленню обставин здійснення конкретної господарської операції, відображеної у податковій накладній №119 від 31.07.2023.

Відповідачем-2 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що з доводами позивача не погоджується та вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на те, що позивачем після отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів не було подано відповідних документів, необхідних для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної. Відтак, на думку відповідача-2, контролюючий орган діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Відповідач-2 посилається на положення пунктів 9, 10 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №520, та зазначає, що у разі ненадання платником податку додаткових пояснень та документів протягом установленого строку комісія регіонального рівня має право прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІТУМ» (далі ТОВ «ІТУМ» або Товариство), код ЄДРПОУ 38808304, місцезнаходження: 02140, м. Київ, Дніпровська набережна, буд. 1-А, є юридичною особою та перебуває на обліку в контролюючих органах, є платником податку на додану вартість.

Основним напрямом господарської діяльності Товариства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Як встановлено судом, ТОВ «ІТУМ» здійснює імпорт товарів, зокрема з Ізраїлю, Німеччини та Греції. З 2022 року Товариство є дилером компанії Isomat S.A. (Греція), у зв`язку з чим регулярно імпортує гідроізоляційні та інші будівельні матеріали, зокрема TOPCOAT-PU 720 Grey 5 kg та PRIMER-PU 100 5 kg, код УКТ ЗЕД 3214 90 00 90.

Зазначені товари регулярно імпортуються Товариством з 2022 року, перебувають на його складі та реалізуються контрагентам на території України.

27.06.2023 між ТОВ «ІТУМ» та ТОВ «РОДИННА КОВБАСКА» укладено договір поставки №270623, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався передавати покупцю будівельні товари, а покупець приймати їх та здійснювати оплату.

Згідно з умовами вказаного договору кількість, асортимент та ціна товару погоджуються сторонами щодо кожної окремої партії товару та визначаються у відповідних рахунках і видаткових накладних.

Оплата товару відповідно до умов договору здійснюється покупцем у розмірі 100 відсотків попередньої оплати шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника.

24.07.2023 ТОВ «ІТУМ» виставлено ТОВ «РОДИННА КОВБАСКА» рахунок на оплату №599 на загальну суму 20 430,00 грн.

31.07.2023 ТОВ «ІТУМ» здійснило поставку товару ТОВ «РОДИННА КОВБАСКА» на загальну суму 20 430,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №509.

За наслідками здійснення вказаної господарської операції та відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України ТОВ «ІТУМ» складено податкову накладну №119 від 31.07.2023 на загальну суму 20 430,00 грн.

Вказану податкову накладну позивачем направлено до Єдиного реєстру податкових накладних для її реєстрації.

Згідно з квитанцією від 14.08.2023 реєстрацію податкової накладної №119 від 31.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної у квитанції зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної від 31.07.2023 №119 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, оскільки обсяг постачання товару/послуги 3214 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також у квитанції зазначено показники D=2.0128%, P=430325.25 та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

На виконання вказаної пропозиції позивачем засобами електронного зв`язку подано до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №119 від 31.07.2023.

Позивачем до контролюючого органу надано документи, які, за твердженням позивача, підтверджують господарські відносини з ТОВ «РОДИННА КОВБАСКА», придбання та наявність відповідного товару, його постачання, проведення розрахунків між сторонами та інші обставини здійснення господарської операції.

Зокрема, позивач посилається на договір поставки №270623 від 27.06.2023, рахунок на оплату №599 від 24.07.2023, видаткову накладну №509 від 31.07.2023, платіжні та інші документи, а також документи, що підтверджують придбання товару у компанії Isomat S.A. та його ввезення на митну територію України.

02.08.2023 ТОВ «РОДИННА КОВБАСКА» здійснило оплату вартості поставленого товару у сумі 20 430,00 грн., що підтверджується відповідним банківським документом, наданим позивачем.

Таким чином, за твердженням позивача, на момент розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної контролюючому органу були надані документи, які розкривали зміст господарської операції, її предмет, сторони, вартість, факт поставки товару, його походження та проведення розрахунків.

Разом з тим, після подання позивачем пояснень та документів контролюючим органом направлено повідомлення від 06.08.2024 про необхідність надання додаткових пояснень та документів.

У вказаному повідомленні запропоновано надати загальну оборотно-сальдову відомість у розрізі субрахунків за 2023, 2024 роки, а також ОСВ аналітичного обліку, у тому числі кількісного, по субрахунках 1, 2, 3, 6 класів рахунків.

Позивач зазначені додаткові документи не подав, оскільки вважав, що вимога контролюючого органу про їх надання не була безпосередньо пов`язана з господарською операцією, відображеною у податковій накладній №119 від 31.07.2023, та не стосувалася документів, які підтверджують конкретні обставини її здійснення.

14.08.2024 Комісією Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення №11629421/38808304 про відмову в реєстрації податкової накладної №119 від 31.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для прийняття спірного рішення зазначено ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, а також зазначено про надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У розділі «Додаткова інформація» спірного рішення зазначено, що платник податку не скористався правом та не подав до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем-1 спірного рішення, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у визначеному законодавством порядку кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування, крім тих, реєстрація яких не підлягає зупиненню відповідно до пункту 3 цього Порядку, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації, визначеним пунктом 3 цього Порядку.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкова накладна/розрахунок коригування відповідає хоча б одній із визначених ознак безумовної реєстрації, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється.

У разі коли за результатами перевірки податкова накладна/розрахунок коригування не відповідає жодній із ознак безумовної реєстрації, визначених пунктом 3 цього Порядку, така податкова накладна/розрахунок коригування перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, передбачено відповідні умови, за наявності яких операція може бути віднесена до ризикової.

Як встановлено судом, у квитанції від 14.08.2023 контролюючим органом зазначено, що реєстрацію податкової накладної №119 від 31.07.2023 зупинено у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 3214 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

При цьому позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

На виконання зазначеної пропозиції ТОВ «ІТУМ» подало до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №119 від 31.07.2023.

Отже, позивач скористався своїм правом на подання первинних документів після зупинення реєстрації податкової накладної.

Водночас спір у цій справі виник не лише з приводу первинного зупинення реєстрації податкової накладної, а насамперед з приводу правомірності подальшої відмови у її реєстрації після розгляду поданих позивачем пояснень та документів.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком №520, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин Порядок №520 діяв з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19, які набрали чинності 08.03.2023.

Відповідно до пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, які можуть бути подані платником податку для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Водночас пунктом 9 Порядку №520 передбачено, що за результатами розгляду поданих платником податку письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття такого рішення.

При цьому платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення.

У разі ненадання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Такий алгоритм прямо випливає з пункту 9 Порядку №520 у редакції, чинній після 08.03.2023.

Пунктом 10 Порядку №520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі, зокрема, ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні повідомлення, а також у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з 08.03.2023 законодавцем запроваджено послідовний алгоритм взаємодії між платником податку та контролюючим органом.

Якщо після розгляду поданих платником пояснень та документів контролюючий орган доходить висновку про їх недостатність для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, він направляє платнику повідомлення із зазначенням додаткових документів та/або інформації, необхідних для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 звернув увагу на те, що з 08.03.2023 Порядком №520 встановлено саме такий послідовний алгоритм. Суд касаційної інстанції зазначив, що у повідомленні мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податку, а неподання платником податків додаткових пояснень та документів, зазначених у повідомленні, протягом встановленого строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд також зазначив, що сама незгода платника податку з переліком документів, визначених у повідомленні, не свідчить про нівелювання обов`язку з їх надання або, принаймні, надання додаткових пояснень із зазначенням причин неможливості їх подання чи необґрунтованості їх витребування.

З огляду на викладене суд не погоджується з доводами позивача про те, що ненадання додаткових документів не могло бути підставою для прийняття спірного рішення.

Як встановлено судом, після отримання первинних пояснень та документів ТОВ «ІТУМ» контролюючим органом 06.08.2024 направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів.

У зазначеному повідомленні конкретно визначено документи, які контролюючий орган вважав необхідними для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної, а саме загальну оборотно-сальдову відомість у розрізі субрахунків за 2023, 2024 роки та ОСВ аналітичного обліку, у тому числі кількісного, по субрахунках 1, 2, 3, 6 класів рахунків.

При цьому позивач не заперечує факту отримання такого повідомлення та не стверджує про неможливість його виконання з технічних чи інших об`єктивних причин.

Натомість позивач свідомо не подав витребувані документи, виходячи з власної оцінки їх необхідності для підтвердження конкретної господарської операції.

Разом з тим, Порядок №520 не надає платнику податку права самостійно визначати, які саме додаткові документи, зазначені контролюючим органом у повідомленні, можуть бути подані, а які ні, без надання відповідних пояснень щодо неможливості їх подання або необґрунтованості відповідної вимоги.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.03.2025 у справі №140/32696/23, відповідно до якого неподання платником податку додаткових пояснень та документів після отримання належного повідомлення є юридично значущою обставиною, яка зумовлює можливість прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

При цьому суд враховує, що предметом спору є не встановлення факту реальності господарської операції в межах податкового контролю за наслідками господарської діяльності позивача, а перевірка правомірності рішення комісії регіонального рівня, прийнятого за результатами процедури, встановленої Порядком №520.

У цьому контексті суд зазначає, що сама наявність у позивача договору, рахунку, видаткової накладної, платіжних документів та документів щодо походження товару не звільняла його від обов`язку належним чином відреагувати на повідомлення контролюючого органу про необхідність подання додаткових документів.

Позивач мав можливість подати витребувані документи або надати додаткові пояснення щодо причин їх неподання, проте відповідних дій не вчинив.

За таких обставин суд доходить висновку, що контролюючим органом було дотримано встановленого Порядком №520 алгоритму: після отримання від позивача первинних пояснень та документів комісією встановлено їх недостатність для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної, позивачу направлено повідомлення із зазначенням додаткових документів, однак позивач протягом установленого строку таких документів або пояснень не подав.

Таким чином, у контролюючого органу виникли передбачені пунктами 9, 10 Порядку №520 правові підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Посилання позивача на те, що витребувані оборотно-сальдові відомості не стосуються безпосередньо господарської операції, саме по собі не спростовує правомірності оскаржуваного рішення.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.03.2025 у справі №140/32696/23, незгода платника податку із переліком документів, зазначених у повідомленні, не нівелює його обов`язку надати такі документи або додаткові пояснення щодо причин їх неподання.

При цьому суд звертає увагу, що у даному випадку спірне рішення містить дві відмітки щодо підстав відмови: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів після отримання повідомлення, а також надання документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, з огляду на те, що ненадання позивачем додаткових пояснень та документів після отримання повідомлення є самостійною передбаченою Порядком №520 підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, питання щодо достатності іншої зазначеної у спірному рішенні підстави саме по собі не впливає на правомірність спірного рішення.

Отже, доводи позивача щодо відсутності у спірному рішенні конкретизації документів, складених із порушенням законодавства, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки комісією також встановлено іншу самостійну підставу для відмови, а саме ненадання додаткових пояснень та документів після отримання відповідного повідомлення.

Суд також не бере до уваги посилання позивача на те, що надані ним первинні документи підтверджують здійснення господарської операції, оскільки в даному випадку визначальним є недотримання позивачем подальшого етапу процедури, передбаченого Порядком №520, після отримання повідомлення від 06.08.2024.

При цьому суд не встановлює нереальності господарської операції між ТОВ «ІТУМ» та ТОВ «РОДИННА КОВБАСКА» та не робить висновку про фіктивність договору поставки №270623 від 27.06.2023, рахунку №599 від 24.07.2023, видаткової накладної №509 від 31.07.2023 чи проведених між сторонами розрахунків.

Однак наявність зазначених документів не змінює встановленого Порядком №520 процесуального обов`язку позивача належним чином відреагувати на отримане повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; своєчасно.

З огляду на встановлені судом обставини, оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом у межах повноважень, наданих йому законодавством, та з дотриманням встановленого Порядком №520 алгоритму.

Таким чином, правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві №11629421/38808304 від 14.08.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №119 від 31.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №119 від 31.07.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За змістом частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки судом не встановлено протиправності рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві №11629421/38808304 від 14.08.2024, похідна позовна вимога про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №119 від 31.07.2023 у Єдиному реєстрі податкових накладних також задоволенню не підлягає.

При цьому суд враховує положення Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, яким передбачено механізм внесення до Реєстру відомостей на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Зокрема, пунктом 20 відповідного Порядку передбачено внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, із визначенням дати внесення відомостей відповідно до такого рішення.

Однак зазначене правило підлягає застосуванню у випадку наявності відповідного судового рішення про реєстрацію податкової накладної та не є самостійною правовою підставою для задоволення позову у разі встановлення правомірності рішення контролюючого органу.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем доведено, що позивачу було надано можливість подати додаткові пояснення та документи, необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної, однак позивач таким правом не скористався.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ІТУМ» є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються залежно від результатів розгляду справи.

Оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.