Ухвала суду № 139880633, 18.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/1703/22

1-кп/465/521/26

У Х В А Л А

судового засідання

18.06.2026 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінального провадження №62020140000001013 від 05.09.2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває справа про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 К України.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 подав клопотання від 12.05.2026 року у справі комплексної судової інженерно-транспортної фототехнічної та автотехнічної експертизи. В обґрунтування клопотання зазначив, що стороною обвинувачення в основу доказової бази вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення покладено відеозапис моменту ДТП, який був предметом проведення експертизи. Однак, експертним шляхом вдалось встановити лише кадр наїзду на пішохода ОСОБА_9 , а кадр ступання пішохода на проїжджу частину дороги можливо було встановити лише слідчим шляхом. З цією метою під час досудового розслідування за участю свідка та потерпілого проводився слідчий експеримент, в якому ОСОБА_5 участі не брав, та яким було встановлено, що з часу виходу пішохода ОСОБА_9 на проїжджу частину до моменту наїзду на нього транспортного засобу потерпілий пройшов 4,5 м. Однак, як зазначає захисник, темп руху пішохода ОСОБА_9 не встановлювався. Наведене, на переконання сторони захисту, має важливе значення, адже експертним шляхом в ході досудового розслідування було підтверджено, що час руху пішохода з моменту вступу на проїжджу частину дороги до наїзду становить 4,52 с. З урахуванням середніх табличних даних темпу руху пішохода 1,5 м/с при встановленому експертом часі руху ОСОБА_9 по проїжджій частині останній мав би пройти 6,8 м., тобто майже всю ширину дороги, яка складає 7,1 м. В той же час, як зазначає захисник, сторона обвинувачення, не ґрунтуючись на будь-яких доказах, зазначає про заданий темп руху потерпілого ОСОБА_9 , який становить 1 м/с. При такому заданому параметрі з урахуванням часу 4,52 с. потерпілий міг пройти відстань 4,5 м., що, за версією слідства, вказує на те, що наїзд автомобілем відбувся на проїжджій частині дороги в межах траєкторії руху транспортного засобу. Однак, на переконання захисту, такий висновок без достовірного встановлення дійсного темпу руху пішохода, а не його припущення, неможливо об`єктивно встановити відстань, яку потерпілий подолав за 4,52 с. з часу виходу на проїжджу частину, а, відповідно, дійсні обставини наїзду на останнього. У зв`язку з цим захисник просить призначити у справі комплексну судову інженерно-транспортну фототехнічну та автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання: «Виходячи із наявного у справі відеозапису, який був темп руху пішохода ОСОБА_9 до моменту наїзду на нього автомобіля «Opel Vectra» під керуванням ОСОБА_5 .?» При цьому, виконання вказаної експертизи сторона захисту просить доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали. При цьому, адвокат ОСОБА_6 зазначив, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_5 не було встановлено ряду важливих обставин, в тому числі темпу руху пішохода ОСОБА_9 . Попри це, як вказує захисник, сторона обвинувачення декларує такий темп на рівні 1м/с, що не підтверджується ні наявними у справі доказами, ні поясненнями допитаного в судовому засіданні експерта, який вказав, що з відеозаписів слідує про близький до швидкого темп ходьби. А тому, як ствердив захисник, без достовірного встановлення такого темпу неможливо встановити точну відстань, яку пішохід пройшов до моменту наїзду на нього, що має суттєве значення для визначення місця наїзду та механізму розвитку ДТП. Більш того, як наголосив адвокат ОСОБА_6 , встановлення експертним шляхом темпу руху пішохода дозволить в подальшому ініціювати інші необхідні в даному кримінальному провадженні експертні дослідження для повноти встановлення всіх обставин справи.

Прокурор вказав про відсутність підстав для призначення у справі експертизи, при цьому, подав заперечення на клопотання сторони захисту, в яких зазначив, що всі обставини наїзду на пішохода ОСОБА_9 встановлювалися слідчим та експертним шляхом. Зокрема, за результатами призначеної експертизи в ході досудового розслідування експертом було зроблено розкадровку наявного відеозапису моменту ДТП. В подальшому 29.09.2021 року проводився слідчий експеримент, в тому числі за участю потерпілого ОСОБА_9 , в ході якого з використанням камери, на яку було зафіксовано момент ДТП, в режимі реального часу та з урахуванням здійсненої експертом розкадровки відбувалося відтворення події ДТП, при цьому учасникам слідчої дії було запропоновано встановити кадри початку виходу пішохода на проїжджу часину та наїзду на нього автомобіля. Для достовірності отриманих даних відеозапис камери на будівлі магазину поблизу місця ДТП порівнювався із записом, який здійснений тією ж камерою і був предметом експертного дослідження. В ході даного слідчого експерименту було встановлено, що пішохід ОСОБА_9 до моменту наїзду на нього автомобіля подолав по проїжджій частині з часу виходу на неї відстань 4,5 м. За таких обставин сторона обвинувачення вважає, що ті обставини, які захист пропонує встановити шляхом призначення експертизи у справі, вже встановлені під час досудового розслідування і підстав сумніватися як в отриманих даних, так і зроблених на їх основі висновках експертиз немає.

Потерпіла та її представник щодо задоволення клопотання заперечили, вважаючи ініціювання такого стороною захисту спробою затягнути розгляд кримінального провадження.

Суд, вислухавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_7 .

Згідно з приписами ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст. 22 КПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

Згідно із ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо:

1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з`ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;

2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин.

Відповідно до ч.1 ст.243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової.

Згідно з ч.2 ст.332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені ч. 2ст. 509 КПК України; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

За змістом ст.242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 5) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Пунктом 1.2.13 розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5, визначено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Відповідно до п.1.1 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 року № 53/5 основними завданнями автотехнічної експертизи є:

1.1.1. Установлення несправностей транспортного засобу (далі - ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.

1.1.2. Установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди.

Швидкість руху транспортних засобів, виходячи з їх пошкоджень, може визначатися за допомогою програмних комплексів з дослідження механізму ДТП, що рекомендовані для впровадження в експертну практику.

1.1.3. Установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв`язку між діями водія та ДТП.

Момент виникнення небезпеки для руху, як правило, має зазначатися у документі про призначення експертизи (залучення експерта). Якщо у документі про призначення експертизи (залучення експерта) момент виникнення небезпеки не зазначений, то експерт, виходячи з аналізу дорожньої обстановки, може визначити його за даними, що містяться в матеріалах справи.

Коли експерт вважає, що небезпека для руху виникла не в той момент, який зазначено в документі про призначення експертизи (залучення експерта), у висновку він має вказати мотиви незгоди з позицією органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), і дати відповідні варіанти розв`язання поставленого питання.

Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов`язане з дослідженням технічного стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.

Відповідно до частин 2, 3, 7, 10 ст. 101 КПК України кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. Висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність. Кожна сторона має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення його висновку. Незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована.

Згідно із ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

У даному випадку стороною захисту ініційовано проведення комплексної судової інженерно-транспортної фототехнічної та автотехнічної експертизи для визначення темпу руху пішохода ОСОБА_9 по проїжджій частині дороги до моменту наїзду на пішохода.

В обґрунтування доцільності проведення такої експертизи захист обвинуваченого посилається на те, що такий параметр в ході досудового розслідування не встановлювався експертним шляхом, що позбавляє можливості достовірно визначити відстань, яку подолав потерпілий до часу зіткнення з транспортним засобом.

Отримані результати, як задекларовано стороною захисту, планується в подальшому використати як вихідні дані для проведення інших необхідних експертиз.

З приводу наведеного суд наголошує, що встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення здійснюється не лише проведенням експертиз, а дослідження усього комплексу доказів, здобутих у кримінальному провадженні.

При цьому, висновки експертів, як вже зазначалося вище, не мають наперед визначеної переваги над результатами проведення інших процесуальних, в тому числі слідчих, дій у справі.

В ході судового розгляду досліджувалось питання відстані, яку подолав на проїжджій частині дороги пішохід ОСОБА_9 до моменту наїзду на нього. У зв`язку з цим досліджувався протокол слідчого експерименту, проведеного 29.09.2021 року за участю потерпілого. Судом встановлено, що в ході такої процесуальної дії слідчим шляхом встановлювались обставини руху ОСОБА_9 по проїжджій частині дороги, в тому числі шляху, який він подолав до настання ДТП.

Оцінка здобутих даних за результатами такої слідчої дії оцінюватиметься судом при прийнятті рішення у кримінальному провадженні з урахуванням вимог щодо належності та допустимості доказів в сукупності з іншими доказами у справі.

На даний час суд наголошує, що встановлення подоланої пішоходом відстані, попри застереження сторони захисту, було предметом дослідження в ході досудового розслідування. Будь-яких прямих вимог закону щодо визначення такої відстані виключно через темп руху, який визначений експертним шляхом, немає.

При цьому, стороною захисту не наведено розбіжностей здобутих в ході досудового розслідування даних щодо подоланої пішоходом відстані з іншими матеріалами кримінального провадження, в тому числі здобутими доказами, що могло б бути підставою для призначення експертизи для виключення розбіжностей і будь-яких сумнівів. За таких обставин призначення експертизи на даній стадії провадження суд не вбачає.

З наведених міркувань та керуючись ст.ст. 22, 242, 243, 333, 369, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 від 12.05.2026 року про призначення комплексної судової інженерно-транспортної фототехнічної та автотехнічної експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1