Рішення № 139880115, 09.09.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/988/26

Провадження №2/594/800/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Борщеві, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 32 873,50 грн. Посилається на те, що 10.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено Договір № 5167167, згідно якого відповідачці надано кредит, однак відповідачка не виконує свої зобов`язання за договором, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Права вимоги за зазначеним вище кредитним договором до відповідачки перейшло до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», а тому просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася повторно, викликалася шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, судова повістка повернута без вручення з відміткою про відсутність відповідача за зазначеною адресою, що, у відповідності до п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву відповідачка не подавала.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

10.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено Договір № 5167167.

Згідно п. 1.2. Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) у розмірі, визначеному п. 1.3. Договору (далі Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути отриманий Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі відповідно до умов Договору та Правил.

Сума кредиту становить 5000.00 грн. Строк дії Договору до 01.03.2022.

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Позичальника, зазначений ним при укладенні Договору. Відповідно до умов Договору проценти за користування кредитом нараховуються залежно від періоду користування кредитом, зокрема: у Базовий період за пільговою (акційною) процентною ставкою 0.89 відсотків за кожен день користування кредитом; у Спеціальний (або інший передбачений Договором) період за стандартною процентною ставкою 3.0 відсотків за кожен день користування кредитом.

Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку дії Договору.

Умовами Договору передбачено, що всі істотні умови кредитування, у тому числі строки повернення кредиту, розмір процентної ставки, загальна вартість кредиту, графік платежів, визначаються у Договорі та Додатку до нього (Графіку платежів), який є його невід`ємною частиною.

Договір укладається в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему Кредитодавця (особистий кабінет Позичальника).

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

01.04.2026 було укладено договір № АК 01-04/2026 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5167167.

На підтвердження переходу прав вимоги позивачем надано договір факторингу № АК 01-04/2026 від 01.04.2026, платіжне доручення, що підтверджує оплату по договору № АК 01-04/2026 від 01.04.2026, АКТ ПРИЙОМУ-ПЕРЕДАЧІ РЕЄСТРУ ПРАВ ВИМОГИ/РЕЄСТРУ БОРЖНИКІВ ДЛЯ ДРУКУ від 01.04.2026, АКТ ПРИЙОМУ-ПЕРЕДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ ЗГІДНО РЕЄСТРУ ПРАВ ВИМОГ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ від 01.04.2026, витяг з Реєстру боржників до Договору № АК 01-04/2026 від 01.04.2026, витяг з Реєстру боржників до Договору № АК 01-04/2026 від 01.04.2026 .

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 5167167.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №5167167 від 10.08.2021, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 32873.50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 5000.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 27873.50 грн.

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частина перша статті 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачу відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідачка, отримавши обумовлені у кредитних договорах суми, належним чином не виконала взяті на себе кредитні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідачка відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала.

Відповідачкою не спростовано розмір заборгованості за кредитним договором. Доказів погашення заборгованості як первинному так і новому кредитору матеріали справи не містять та відповідачкоюм не надано.

Виходячи з вищенаведеного, суд встановив, що заявлені позивачем вимоги підтверджуються відповідним розрахунком і підлягають до задоволення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 442, 40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 грн.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 13000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 2000,00 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,12,13,81,141,263,265,279,280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (реквізити в банку для зарахування грошових коштів: одержувач коштів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" ЄДРПОУ одержувача: 42640371, реквізити рахунку одержувача: IBAN: НОМЕР_1 , відкритий у Акціонерному Товаристві «ОТП БАНК», код МФО 300528, заборгованість за кредитним договором № 5167167 від 10.08.2021 в сумі 32 873,50 грн, з яких 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 27 873,50 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" понесені судові витрати на сплату судового збору у сумі 2662,40 грн. та 2000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачкою може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521, м. Київ, 03150.

Відповідачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 14 вересня 2026 року.

Головуючий : Г.І.Зушман