Рішення № 139879069, 17.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р. справа № 300/1659/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправним і скасування рішення, а також зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також, відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, в якому просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу (служби) та страхового стажу період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05.05.2022 по 12.03.2023 на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1215 від 25.04.2023 виданої військовою частиною НОМЕР_1 ;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до загального стажу (служби) та страхового стажу період перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних під час участі у бойових діях з 15.02.2023 по 26.10.2023 на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із зарахуванням періоду безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05.05.2022 по 12.03.2023, а також час перебування на лікуванні у зв`язку із отриманими травмами під час участі у бойових діях з 15.02.2023 по 26.10.2023 до страхового стажу та загального стажу (служби) із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці, починаючи з 01.10.2025 з урахуванням уже здійснених виплат.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що він у період з 05.05.2022 по 12.03.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується копією довідки від 25.04.2023 №1215, виданою військовою частиною НОМЕР_1 . Також позивач вказує що у період з 15.02.2026 по 26.10.2023 перебував на лікуванні у зв`язку із пораненням, контузією та отриманою травмою. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою в якій просив зарахувати вище перелічені періоди проходження служби та перебування на лікуванні у пільговому обчисленні один місяць служби за три місяці та проведення відповідного перерахунку пенсії. Проте відповідач листом від 05.03.2026 повідомив позивача , що пенсія ОСОБА_1 призначена відповідно до норм чинного законодавства, а ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не здійснює підрахунок та зарахування вказаних спірних періодів військової служби. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та наголошує, що спірні періоди військової служби та період перебування на лікуванні у зв`язку із пораненням, необхідно враховувати із застосуванням кратності один місяць служби за три місяці, чого відповідачем не здійснено. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.31-32).

16.04.2026 від Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого представник заперечує щодо задоволення позовних вимог, та зазначає, що ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а можливість обчислення стажу на пільгових умовах один місяць служби за три місяці передбачена виключно при визначенні розміру пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також представник звернув увагу суду на те, що підрахунок вислуги років на пенсію не входить до функцій Головного управління, а здійснюється структурними підрозділами міністерств та відомств, з яких особа звільнена на пенсію. За таких обставин, представник Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с.35-38).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію по інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.10).

Відповідно до довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_1 за № 1215 від 25.04.2023 позивач у період з 05.05.2022 по 12.03.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України (а.с.11).

Згідно змісту довідки про обставини травми (поранення, контузії каліцтва), виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 22.02.2023 за №325 ОСОБА_1 14.02.2023 отримав травму пов`язану із захистом Батьківщини (а.с.12).

Відповідно до історії лікування ОСОБА_1 у періоди:

- з 15.02.2023 по 19.02.2023 перебував на лікуванні у центрі травматології та ортопедії згідно даних виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої КП «Дніпропетровською обласною клінічною лікарнею імені І.І. Мечникова «ДОР»(а.с.14);

- з 20.02.2023 по 24.02.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Коломийській центральній районній лікарні» (а.с.15);

- з 24.02.2023 по 04.05.2023 перебував на лікуванні відповідно до виписки з історії хвороби №1873 від 04.05.2023, виданої КНП «Центральною районною лікарнею Калуської міської ради Івано-Франківської області» (зворотна сторона а.с.15-16);

- з 05.05.2023 по 25.05.2023 відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4205 від 25.05.2023 знаходився на лікуванні (зворотна сторона а.с.16-17).

Згідно змісту довідки військово-лікарської комісії від 25.05.2023 №211 солдату ОСОБА_1 проведений медичний огляд та відповідно до статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб встановлено, що такий потребує відпустки за станови здоров`я на 30 календарних днів (а.с.18).

У період з 21.06.2023 по 27.07.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», що підтверджується випискою із медичної карти хворого №17178/2023 (зворотна сторона а.с.18-19).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 27.07.2023 №144/8 солдату ОСОБА_1 проведений медичний огляд та відповідно до статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, такий потребує відпустки за станови здоров`я на 30 календарних днів (зворотна сторона а.с.20).

У період з 27.07.2023 по 26.10.2023 позивач знаходився на лікуванні, що підтверджується випискою з історії хвороби №6830 від 26.10.2023, виданої КНП «Центральна районна лікарня Калуської міської ради Івано-Франківської області» (а.с.21).

Відповідно до наказу №372 від 15.12.2023 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів грошового забезпечення (а.с.25).

19.02.2026 ОСОБА_1 звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою на яку отримав лист-відповідь від 05.03.2026 за №5143-4628/І-02/8-0900/26, де відповідач зазначив, що пенсія ОСОБА_1 призначена відповідно до норм чинного законодавства, а ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не здійснює підрахунок та зарахування вказаних спірних періодів військової служби (а.с.10).

Вважаючи такі дії відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії, зокрема в частині не зарахування спірних періодів в кратному розмірі (один місяць служби за три місяці), позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Водночас, у пункті 5 рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ), від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ст. 8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 115 Закону №1058-IV визначено особливості пенсійного забезпечення окремих категорій громадян. Зокрема, пунктом 4 частини 1 вказаної статті передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Зарахування періоду проходження військової служби у трикратному розмірі регулюється Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530(далі - Положення №530).

Пунктом 1.1. Положення №530 визначено, що цим положенням визначається порядок обчислення вислуги років для призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим з військової служби.

Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу), один місяць служби за три місяці, зокрема, участь у бойових діях у воєнний час та час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії.

Суд звертає увагу, що періоди проходження військової служби позивачем, зокрема його участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України з 05.03.2022 по 12.03.2023 підтверджені довідкою від 25.04.2023 за №1215 (а.с.11). Також позивачем доведено його перебування на лікуванні з 15.02.2023 по 26.10.2023 історією хвороби та довідками ВЛК.

Також, підпунктом «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів та час перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Системний аналіз наведених норм права в їх взаємозв`язку із статтею 57 Закону №1788-XII дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.

За змістом правозастосування, яке міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а, зарахування до спеціального та пільгового стажу періоду проходження військової служби в потрійному розмірі є належним правозастосуванням вказаних нормативних положень.

З огляду на положення вказаних норм права, суд дійшов висновку про те, що час перебування громадян України на військовій службі та час перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії, зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а.

Наразі участь у бойових діях в умовах повномасштабного вторгнення, яке розпочалося 24.02.2022, підтверджується довідками згідно Додатку №6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі Порядок №413) «про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України».

Вказане має значення в аспекті визначення правової підстави для обчислення періоду військової служби в трикратному розмірі.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що період безпосередньої участі у бойових діях у воєнний час підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Разом з цим суд зазначає, що позивач просить суд здійснити перерахунок та виплату пенсії у зв`язку із зарахуванням період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05.05.2022 по 12.03.2023, а також час перебування на лікуванні у зв`язку із отриманими травмами під час участі у бойових діях з 15.02.2023 по 26.10.2023 до страхового стажу та загального стажу (служби) із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до довідки, виданої військовою частиною НОМЕР_1 за № 1215 від 25.04.2023 позивач у період з 05.05.2022 по 12.03.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України (а.с.11).

При цьому, згідно історії лікування ОСОБА_1 у періоди:

з 15.02.2023 по 19.02.2023 був на лікуванні у центрі травматології та ортопедії згідно даних виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої КП «Дніпропетровською обласною клінічною лікарнею імені І.І. Мечникова «ДОР»(а.с.14);

з 20.02.2023 по 24.02.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Коломийській центральній районній лікарні» (а.с.15);

з 24.02.2023 по 04.05.2023 перебував на лікуванні відповідно до виписки з історії хвороби №1873 від 04.05.2023, виданої КНП «Центральною районною лікарнею Калуської міської ради Івано-Франківської області» (зворотна сторона а.с.15-16);

з 05.05.2023 по 25.05.2023 відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4205 від 25.05.2023 знаходився на лікуванні (зворотна сторона а.с.16-17)..

Відтак, суд зазначає, позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу періоду перебування на лікуванні у зв`язку із отриманими травмами під час участі у бойових діях з 15.02.2023 по 11.03.2023 не підлягають задоволенню, оскільки такий період накладається на період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05.05.2022 по 12.03.2023, який судом зараховано до страхового стажу та загального стажу (служби) із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці.

Суд також зазначає, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З системного аналізу вищезазначених норм слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача.

Так, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Так, умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пільгової пенсії визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен прийняти відповідне рішення про призначення пенсії. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - призначити або відмовити в такому призначенні, однак виключно у тому випадку, коли для цього є законні підстави. За законом в спірних правовідносинах у відповідача немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

На переконання суду, за наявності формальних підстав для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком, законної мети такої відмови, яка спрямована на те, щоб відповідна пенсія була призначена тим особам, які мають на це законне право, в той же час позбавлення позивача права на призначення пенсії за віком, за встановлених судом вище обставин, буде не пропорційним втручанням в її право на отримання відповідних пенсійних виплат, гарантоване статтею 1 протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З системного аналізу вищезазначених норм слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача.

Так, Верховним Судом у справі №580/1617/19 зазначено, що адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Суд зазначає, що позивачем у прохальній частині позовної заяви заявлені позовні вимоги тільки зобов`язального характеру. Відповідно до статті частини 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому з огляду на викладене, а також з метою ефективного захисту порушеного права позивача, враховуючи положення частини 2 статті 9 КАС України, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у такий належний спосіб:

Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05.05.2022 по 12.03.2023 та період перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних під час участі у бойових діях з 15.02.2023 по 26.10.2023 на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу (служби) та страхового стажу періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05.05.2022 по 12.03.2023 на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1215 від 25.04.2023 виданої військовою частиною НОМЕР_1 , зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до загального стажу (служби) та страхового стажу період перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних під час участі у бойових діях з 13.03.2023 по 26.10.2023 на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці та зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із зарахуванням період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05.05.2022 по 12.03.2023, а також час перебування на лікуванні у зв`язку із отриманими травмами під час участі у бойових діях з 13.03.2023 по 26.10.2023 до страхового стажу та загального стажу (служби) із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці, починаючи з 01.10.2025 з урахуванням уже здійснених виплат.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат у справі.

Розподіл судових витрат згідно із статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір».

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні періоду безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05.05.2022 по 12.03.2023 та період перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних під час участі у бойових діях з 13.03.2023 по 26.10.2023 на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу (служби) та страхового стажу періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05.05.2022 по 12.03.2023 на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1215 від 25.04.2023 виданої військовою частиною НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу (служби) та страхового стажу період перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я внаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних під час участі у бойових діях з 13.03.2023 по 26.10.2023 на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку із зарахуванням періоду безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05.05.2022 по 12.03.2023, а також час перебування на лікуванні у зв`язку із отриманими травмами під час участі у бойових діях з 13.03.2023 по 26.10.2023 до страхового стажу та загального стажу (служби) із застосуванням кратності з розрахунку один місяць служби за три місяці, починаючи з 01.10.2025 з урахуванням уже здійснених виплат.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Микитин Н.М.