Рішення № 139873121, 14.09.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2488/26

Провадження № 2/645/2294/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі: Головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача Романенко М.Е., відповідач ОСОБА_1 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 на їх користь заборгованість за кредитним договором №2001796470 від 12.06.2013 року в розмірі 60913,1 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 42900,00 грн. та суми заборгованості за відсотками у розмірі 18013,1 грн., а також стягнути понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 12.06.2013 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2001796470, за умовами якого банк надав відповідачу кредит, а останній зобов`язався своєчасно повернути кредитні кошти та сплачувати проценти. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. 21.10.2022 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 21/10/22, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за зазначеним кредитним договором. Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 60913,1 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту складає 42900 грн. та заборгованість за відсотками складає 18013,1 грн.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 30.03.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

В судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника ТОВ «Діджи Фінанс» про розгляд справи за його відсутності, згідно якого позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову (відзиву) та заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України , судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 10.12.2012 року, а не 12.06.2013 року, як зазначено у позові, між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту №2001796470, копія якого була долучена до справи.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору загальна сума кредиту складає 3400 грн. Строк кредиту 24 місяця. Розмір процентної ставки 0,01% річних. Сума першого внеску за товар 400 грн.

Відповідно до п. 1.2.1 Договору, предметом кредитного договору - для придбання Товару та послуг Банк надає Позичальнику споживчий кредит у відповідності до умов договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором та Додатком №1 «Графік платежів», що є його невід`ємною частиною, а також виконувати інші умови Договору.

Датою надання кредиту є 10 грудня 2012 року (п.1.3.1 Договору)

Відповідно до п.1.4.1 Договору, Позичальник зобов`язаний повністю повернути Банку суму отриманого Кредиту та виконати всі інші зобов`язання встановлені Договором не пізніше 10 грудня 2014 року.

Відповідно до п.2 Договору, Видача та обслуговування кредитної картки позичальника, розмір встановленого кредитного ліміту складає 1000 грн. в будь-який час строку дії цього Договору. Банк має право змінити розмір Кредитного ліміту(п.2.4 Договору). Строк дії кредитної лінії становить 3 роки з моменту підписання сторонами цього Договору. Банк має право змінити (зменшити чи збільшити) строк дії Кредитної лінії в односторонньому порядку (п.2.5 Договору). Розмір процентної ставки становить 2,49% на місяць по операціях розрахунків карткою за товари та послуги та в мережі Інтернет та 3,49% на місяць на операціях зняття готівки в банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15% на день (п.2.9 Договору)

Договір про надання споживчого кредиту №2001796470 від 10.12.2012 року та опитувальний лист фізичної особи ОСОБА_2 підписаний власноручно ОСОБА_2 10.12.2012 року.

21.10.2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №21/10/22, відповідно до п. 1.1. клієнт (Первісний Кредитор) передає, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованост. Згідно доо п.1.3 за цим Договором Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними договорами. Згідно п.п.6.1. Договору у відповідності до умов цього Договору Фактор передає грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Право грошової вимоги до Боржників в розмірі Портфеля Заборгованості, яке виникло у Клієнта внаслідок укладення з Боржниками Кредитних договорів та надання Клієнтом Боржникам кредитних коштів. Загальний розмір Портфеля Заборгованості, право вимоги за яким відступається Факторові складається з: 3 стр 6.1.1. Портфеля Заборгованості Клієнта по POS/CASH кредитах (Реєстр Боржників № 1), що виник внаслідок укладення з Боржниками кредитних договорів та надання Клієнтом Боржникам кредитних коштів, у сумі 118 081 645 гривень 94 копійки (Сто вісімнадцять мільйонів вісімдесят одна тисяча шістсот сорок п`ять гривень 94 коп. ) станом на дату підписання Сторонами цього Договору. 6.1.2. Портфеля Заборгованості Клієнта по карткових продуктах (Реєстр Боржників № 2), що виник внаслідок укладення з Боржниками кредитних договорів та надання Клієнтом Боржникам кредитних коштів, у сумі 111 542 107 гривень 45 копійок. (Сто одинадцять мільйонів п`ятсот сорок дві тисячі сто сім гривень 45 коп.) станом на дату підписання Сторонами цього Договору. Загальний розмір Портфеля Заборгованості Боржників, Право вимоги до яких відступається, складає 229 623 753 гривні 39 копійок (Двісті двадцять дев`ять мільйонів шістсот двадцять три тисячі сімсот п`ятдесят три гривні 39 коп.)станом на дату підписання Сторонами цього Договору.

Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру Боржників №1 до Договору факторингу №21/10/22 від 20.07.2022, 21.10.2022 клієнт передав, а Фактор прийняв згідно з вимогами п. 8.3 Договору Факторингу № 21/10/22 від «21» жовтня 2022 року (надалі - Договір), Реєстр Боржників №1. Кількість боржників: 10 779, загальна сума заборгованості: 118 081 645.94 грн. (п.1 Акту).

Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру Боржників №2 до Договору факторингу №21/10/22 від 20.07.2022, 21.10.2022 клієнт передав, а Фактор прийняв згідно з вимогами п. 8.3 Договору Факторингу № 21/10/22 від «21» жовтня 2022 року (надалі - Договір), Реєстр Боржників №2. Кількість боржників: 8909, загальна сума заборгованості: 111542107,45 грн. (п.1 Акту).

На виконання договору факторингу № 21/10/22, реєстр № 1 від 21.10.2022 року, ТОВ «Діджи Фінанс» здійснило оплату на користь АТ «ОТП Банк» у розмірі 2 031 004,83 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2605 від 21.10.2022 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 21/10/22 від 21.10.2022 року, до позивача перейшло право вимоги за договором № 2001796470 від 12.06.2013 року до боржника ОСОБА_2 на загальну суму 60 913,10 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 42 900,00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 18 013,10 грн.. Даний договір, зазначений в Реєстрі та право вимоги за яким було відступлено, матеріали справи не містять, а містять договір від 10.12.2012 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 2001796470 від 12.06.2013 картковий рахунок НОМЕР_1 UAH про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) по клієнту 2539114998 ОСОБА_2 станом на 21.10.2022 р., розмір заборгованості за період з 14.06.2013 по 09.02.2022 року складає 60913,10 грн., та складається з: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 42900 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 18013,1 грн.

Відповідно до Виписки з рахунка приватного клієнта №2001795470, розрахунковий період з 12.06.2013 по 15.03.2024 (внутрішньобанківські операції за рахунком вказано з дати видачі кредитного договору), вбачається, що за вказаний період за рахунком здійснювалися операції, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором.Але в зазначеній виписці відображено проведені операції з 30.10.2015 року, а не з моменту укладення договору 10.12.2012 року, в виписці не відображено отримання кредиту відповідачем в розмірі 3400 грн., встановлення кредитного ліміту та його розміру, також не вбачається інформації про наявну заборгованість розмір якої зазначено в позові.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ч. 1 ст.639 ЦК України встановлено, що Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Щодо доводів позивача про невиконання відповідачем умов кредитного договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведеної норми законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження № 61-4685св19.

При цьому, в разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі й первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Однак, позивач ТОВ «Діджи Фінанс» не надав доказів які б беззаперечно підтверджували факт надання відповідачу кредитних коштів саме за кредитним договором № 2001795470 від 12.06.2013 року, зазначеним у позовній заяві та Витягу з Реєстру боржників, права вимоги за яким перейшло до позивача.

Як встановлено судом, до матеріалів справи позивачем долучено Договір про надання споживчого кредиту № 2001795470, який датований 10.12.2012 року. Водночас у позовній заяві, Витягу з Реєстру боржників та розрахунку заборгованості зазначено іншу дату укладення кредитного договору - 12.06.2013 року.

Таким чином, надані позивачем документи містять суперечність щодо дати укладення кредитного договору № 2001795470.

З наданого суду Договору про надання споживчого кредиту № 2001796470 вбачається, що він укладений 10.12.2012 року, датою надання кредиту також визначено 10.12.2012 року, а відповідно до п. 1.4.1 договору позичальник зобов`язаний повністю повернути банку суму отриманого кредиту та виконати інші зобов`язання не пізніше 10.12.2014 року.

Разом із тим позивач обґрунтовує свої вимоги кредитним договором № 2001796470 від 12.06.2013 року, тобто договором, дата якого не відповідає договору, фактично наданому суду.

Щодо змісту розділу 2 Договору про надання споживчого кредиту № 2001795470 від 10.12.2012 року, яким передбачено умови видачі та обслуговування кредитної картки позичальника.

Відповідно до п. 2.4 Договору розмір кредитного ліміту за кредитною карткою становить 1 000,00 грн., при цьому Банк має право змінювати розмір кредитного ліміту. Відповідно до п. 2.5 Договору строк дії кредитної лінії становить три роки з моменту підписання сторонами Договору, при цьому Банк має право змінити строк дії кредитної лінії в односторонньому порядку.

Таким чином, сам факт передбаченого договором права Банку змінювати розмір кредитного ліміту не свідчить про те, що таке право було фактично реалізоване та що відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі, необхідному для формування заявленої позивачем заборгованості.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів фактичного встановлення або зміни кредитного ліміту за кредитною карткою відповідача, зокрема документів, у яких зазначено дату та розмір такого збільшення, а також доказів повідомлення відповідача про зміну кредитного ліміту.

Більше того, відповідно до умов п. 2.4 Договору первісний розмір кредитного ліміту за кредитною карткою становив 1 000,00 грн. Водночас позивач просить стягнути 42 900,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, однак не надав доказів того, що в період дії договору кредитний ліміт фактично збільшувався до відповідного розміру або що відповідач отримував кредитні кошти понад встановлений договором кредитний ліміт.

Надані позивачем розрахунок заборгованості та виписка з рахунка самі по собі не підтверджують факту встановлення кредитного ліміту в конкретному розмірі та не містять належного документального підтвердження правових підстав для формування заборгованості за тілом кредиту на суму 42 900,00 грн.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 2.5 Договору строк дії кредитної лінії становить три роки з моменту підписання Договору. Якщо Договір укладений 10.12.2012 року, строк дії кредитної лінії, встановлений цим пунктом, спливає 10.12.2015 року, якщо інший строк не був належним чином встановлений Банком відповідно до умов договору, при цьому відсотки за користування кредитом банком продовживав нараховувати до листопада 2021 року.

Однак позивачем не надано доказів того, що строк дії кредитної лінії був належним чином продовжений або змінений, а також доказів того, що відповідач користувався кредитними коштами в межах такої кредитної лінії після закінчення встановленого договором строку її дії.

Водночас розрахунок заборгованості, наданий позивачем, охоплює період з 14.06.2013 року по 09.02.2022 року, тобто значно виходить за межі трирічного строку дії кредитної лінії, визначеного п. 2.5 наданого суду договору.

Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували зміну строку дії кредитної лінії до 09.02.2022 року, а також не наведено правового та договірного обґрунтування нарахування заборгованості за кредитною лінією протягом зазначеного періоду.

Таким чином, позивачем фактично не доведено належними доказами правову підставу виникнення та збільшення заборгованості за кредитною лінією після спливу строку її дії, встановленого п. 2.5 Договору.

Окремо суд звертає увагу на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості складений за договором № 2001796470 від 12.06.2013 року, тоді як наданий суду Договір про надання споживчого кредиту № 2001796470 укладений 10.12.2012 року.

Отже, позивачем не доведено, що розрахунок заборгованості, який містить операції за період з 14.06.2013 року по 09.02.2022 року, здійснений саме за тим договором, копія якого надана суду та який містить умови щодо кредитної лінії.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як вбачається з положень ч. 1ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів, які б свідчили про виконання позикодавцем умов договору по видачі кредитних коштів або доказів перерахунку коштів на картковий рахунок відповідача позивачем також не надано.

При цьому у даному випадку у суду відсутні законні підстави самостійно збирати докази, які позивач має вчасно надавати до суду.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Але ТОВ «Діжи Фінанс» не надало належних та допустимих доказів у підтвердження обставин здійснення передачі їм необхідних документів, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання своїх зобов`язань за кредитним договором первісним кредитором.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог, а тому відповідно до ст. 12 ЦПК України несе ризик настання негативних наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18).

З урахуванням того, що в матеріалах справи відсутній договір № 2001796470 від 12.06.2013 року, відсутні докази надання відповідачу кредитних коштів за наданим договором, відсутні докази збільшення кредитного ліміту до 42000 грн., враховуючи, що згідно договору кредитний ліміт встановлений в розмірі 1000 грн., відсутні докази отримання відповідачем кредитної карти, до відкритого на відповідача рахунку, отримання та використання відповідачем кредитних коштів вже на відкритому рахунку в банку, а також підтвердження зарахування грошових коштів саме на картку ОСОБА_1 .. За наданою випискою по рахунку інформація про проведені операції з 30.10.2015 року, хоча як зазначає позивач кредит отриманий 12.06.2013 року, не вбачається встановлення кредитного ліміту. Відсутня інформація про загальну суму отриманих та використаних відповідачем коштів, та не вбачається різниці між цими сумами, що складають заборгованість. Крім того, кредитний договір, за яким відступлено право вимоги - від 12.06.2013 року, якого матеріали справи не містять, тому позивач не довів, що він є правонаступником кредитодавця за договором.

Враховуючи, що позивачем не доведено зазначені позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 280-284, 274 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити

Заочне рішення може бути переглянуте Немишлянським районним судом міста Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" ел. пошта yu.karpenko@dgfinance.com.ua тел. 380674280050 адреса 07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 ЄДРПОУ 42649746;

Представник позивача: Романенко Михайло Едуардович ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_2 адреса 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8 РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення складено 18.09.2026 року

Головуючий - суддя: І.В.Ульяніч