Рішення № 139870914, 29.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4601/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Вереш А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивує тим, що 10.04.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено Договір про споживчий кредит №9369671, згідно з умовами якого Відповідач отримав 14 000 грн. Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом акцептування Відповідачем пропозиції (оферти) з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, з проходженням реєстрації та ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця.

29.08.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 109-МЛ, відповідно до якого, з посиланням на ст. 512 ЦК України, Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №9369671 від 10.04.2024 року, що підтверджується Витягом з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ від 29.08.2024.

Позивач зазначає, що станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 47 530 грн., з яких: 14 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 32 130 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 1 400 грн. - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

На підставі наведеного просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №9369671 від 10.04.2024 року у розмірі 47 530 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Не погоджуючись із позовними вимогами, представником відповідача адвокатом Тальчук П.І. було подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне.

Відповідач зазначає, що надані позивачем документи не містять електронних підписів кредитодавця та позичальника чи інших даних, які б свідчили про волевиявлення відповідача щодо укладення кредитного договору, а надана позивачем інформація не підтверджує належним чином, що номер телефону, на який нібито направлявся одноразовий ідентифікатор, дійсно належить відповідачу ОСОБА_1 .

Зауважує, що сторона відповідача заперечує факт пролонгації строку кредитування зазначаючи, що відповідно до Анкети-заяви на кредит №9369671 строк кредиту становить 15 днів (з 10.04.2024 по 25.04.2024), а доказів вчинення відповідачем дій, передбачених п. 2.3.1-2.3.2 Договору, для продовження пільгового періоду та строку кредитування, матеріали справи не містять.

Вказує, що з 24.12.2023 року, відповідно до змін, внесених до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Законом України №3498-IX від 22.11.2023, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,00%, тоді як за умовами Договору встановлено ставку 1,50% (пільговий період) та 2,30% (поточний період), що перевищує законодавчо встановлений максимум. Відповідач вважає нікчемною умову Договору (п. 1.5.1) щодо комісії за надання кредиту у розмірі 1 400 грн., оскільки в Договорі не зазначено переліку додаткових чи супутніх послуг, за надання яких встановлено таку комісію, що суперечить ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідач також зазначає, що сума нарахованих процентів (32 130 грн.) перевищує 50% суми кредиту (14 000 грн.), що суперечить п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, сторона відповідача заперечує факт переходу права вимоги до позивача, посилаючись на те, що наданий Витяг з Реєстру боржників є документом, одноособово складеним позивачем, не містить усіх передбачених Договором відступлення прав вимоги відомостей (детального розрахунку заборгованості, доказів перерахування коштів) та не є належним доказом набуття Позивачем права вимоги.

На підставі наведеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

12.05.2026 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій сторона позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що укладення кредитного договору підтверджується довідкою про ідентифікацію відповідача, з якої вбачається використання одноразового ідентифікатора 441096, спрямованого 10.04.2024 о 11:08 на номер телефону НОМЕР_1 ; на підтвердження видачі коштів долучено платіжне доручення № 127935951; на підтвердження відступлення права вимоги долучено Договір відступлення прав вимоги №109-МЛ від 29.08.2024 та Витяг з Реєстру боржників.

Щодо процентів та комісії позивач у відповіді на відзив зазначає, що чинне законодавство не забороняє встановлення комісії за надання кредиту, а нарахування процентів є правомірним, оскільки позичальник самостійно обирає строк користування кредитними коштами.

18.05.2026 через канцелярію суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких представник відповідача вказує, що надана позивачем як правонаступником копія довідки про ідентифікацію від ТОВ «Мілоан» щодо укладення кредитного договору №9369671 від 10.04.2024 року є одностороннім документом, складеним безпосередньо первісним кредитором, за відсутності перевірки інформаційно-комунікаційної системи кредитора вона не слугує достатнім доказом підписання договору одноразовим ідентифікатором.

Зазначила, що позивач не надав доказів відправлення відповідачем одноразового ідентифікатора «441096» та факт його використання позичальником. Також суду не надано електронний файл договору з накладеним кваліфікованим електронним підписом (КЕП), що унеможливлює перевірку цілісності та незмінюваності документа, його строку дії та умов пролонгації. Крім того, надана позивачем відомість про щоденні нарахування та погашення є внутрішнім аналітичним документом позивача, складеним в односторонньому порядку, вона не є первинним бухгалтерським документом, а тому не підтверджує фактичну видачу та наявність заборгованості. Долучене платіжне доручення №127935951 від 10.04.2024 року є виключно розпорядженням ТОВ «Мілоан» надавачу платіжних послуг і без надання банківської виписки з клієнтського/особового рахунку не підтверджує реальне зарахування грошових коштів на рахунок відповідачки.

Вказує, що за відсутності первинних доказів надання кредиту, позивач не довів існування дійсної вимоги, а відтак відсутні підстави вважати, що право вимоги до відповідача правомірно перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за Договором відступлення права вимоги №109-МЛ від 29.08.2024 року.

Представник відповідача в чергове вказала на незаконність встановленої відсоткової ставки після набрання чинності Законом № 3498-IX. Також посилання позивача на п. 17 Прикінцевих та перехідних положень (щодо пільгових періодів у 2,5 % та 1,5 %) є безпідставним, адже згідно з ч. 2 розд. II Закону №3498-IX цей алгоритм застосовується виключно для договорів, укладених до 24.12.2023 року, які було пролонговано надалі, а не для нових угод (із посиланням на релевантну судову практику апеляційних судів). Встановлення у договорі ставки 1,50 % в день робить таку умову нікчемною відповідно до ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування». Додатково вказала на безпідставність нарахування відсотків поза межами строку кредитування.

Стороною відповідача надано альтернативний контр розрахунок, згідно якого відповідач зазначає, що навіть у разі доведеності видачі кредиту та погодження його умов, сума відсотків за 15 днів строку кредитування за максимально допустимою ставкою 1% на день становила б не більше 2 100,00 грн. (14 000 грн ? 15 днів ? 1 %). Проте, з огляду на повну недоведеність позовних вимог, підстави для стягнення будь-яких сум відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 10.04.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №9369671 на суму 14 000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З наданої позивачем довідки про ідентифікацію вбачається використання одноразового ідентифікатора 441096, спрямованого 10.04.2024 о 11:08 на номер телефону НОМЕР_1 , а факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням №127935951, у зв`язку з чим суд вважає доведеним факт укладення сторонами Кредитного договору №9369671 від 10.04.2024 та факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 14 000 грн.

Так, позивач зазначає, що станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 47 530 грн., з яких: 14 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 32 130 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 1 400 грн. - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 32 130 грн. та комісії за надання кредиту у розмірі 1 400 грн., суд виходить з наступного.

Згідно з умовами Анкети-заяви на кредит №9369671 строк кредитування становить 15 днів, з датою повернення кредиту 25.04.2024 року. Пунктами 2.3.1, 2.3.2 Договору передбачено, що продовження (пролонгація) пільгового періоду та строку кредитування здійснюється за ініціативою позичальника шляхом вчинення визначених договором дій та сплати відповідної комісії.

Позивачем не надано суду доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на продовження строку кредитування (звернення, сплата комісії за пролонгацію, оновлений графік платежів, погоджений відповідачем), а саме по собі посилання позивача на те, що відповідач нібито продовжив строк кредитування на 90 днів, не підтверджене жодними доказами.

За таких обставин суд вважає, що строк кредитування за Договором становить 15 днів з 10.04.2024 по 25.04.2024, а нарахування процентів поза межами цього строку є безпідставним.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній з 24 грудня 2023 року згідно Закону України № 3498-IX від 22.11.2023) максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,00%. Оскільки Кредитний договір укладено 10.04.2024 року, тобто після набрання чинності зазначеними змінами, установлена Договором процентна ставка у розмірі 1,50% (пільговий період) та 2,30% (поточний період) перевищує законодавчо визначений максимум, а тому в силу частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною в частині перевищення встановленого законом розміру.

Таким чином, проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню в межах погодженого сторонами 15-денного строку кредитування за ставкою, що не перевищує законодавчо встановлений максимум 1,00% за день, що становить: 14 000 грн. х 15 днів х 1,00% = 2 100 грн.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 400 грн., суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Пункт 1.5.1 Договору не містить переліку додаткових та супутніх послуг Кредитодавця, пов`язаних з наданням кредиту, за надання яких встановлено комісію, а доказів надання таких послуг та їх погодження зі споживачем позивачем не надано, у зв`язку з чим суд вважає умову Договору щодо сплати комісії за надання кредиту нікчемною, а вимогу про стягнення 1 400 грн. такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо переходу права вимоги до позивача суд зазначає, що відповідно до статті 512 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Договір відступлення прав вимоги №109-МЛ від 29.08.2024 укладений після виникнення заборгованості за Кредитним договором, а факт відступлення права вимоги саме щодо відповідача підтверджується Витягом з Реєстру боржників до вказаного договору, у зв`язку з чим суд вважає доведеним, що позивач набув статусу нового кредитора Відповідача за Кредитним договором №9369671 від 10.04.2024 та є належним позивачем у справі.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором №9369671 від 10.04.2024 у розмірі 16 100 грн., що складається з 14 000 грн. - тіло кредиту, 2 100 грн. - проценти.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції №18429 від 19.03.2026 року, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову, відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору позивачу, пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 901.75 грн. (позов задоволено на 33.87% заявленого розміру позовних вимог).

Крім того, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Позивач просить стягнути з відповідача 8 000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу. Проте, в ході розгляду справи стороною позивача не було надано документів, що свідчать про понесення витрат саме у такому розмірі та про здійснення їх оплати.

З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку, що позивачем не обґрунтовано належними доказами заявлену суму заявлених витрат на правову допомогу, а тому така вимога до задоволення не підлягає.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за Договором про споживчий кредит №9369671 від 10.04.2024 року у розмірі 16 100 (шістнадцять тисяч сто) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал»(код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 901.75 (дев`ятсот одну грн. сімдесят п`ять коп.) гривню.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Т.Р. Деметрадзе