Рішення № 139870786, 18.09.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 369/5791/26

Провадження № 2/302/649/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Пухальського С. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 20 липня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2019677117, відповідно до умов якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 15 377,04 грн. За умовами договору відповідач зобов`язався своєчасно повернути отримані кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитом, комісію та інші платежі, передбачені договором.

Представник позивача зазначив, що банк належним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання та у повному обсязі надав відповідачу кредитні кошти на умовах, визначених кредитним договором. На підтвердження факту видачі кредиту позивач послався на банківські документи, зокрема меморіальні ордери та виписки по особовому рахунку позичальника, які, на його думку, підтверджують факт надання кредиту та рух коштів за кредитним договором.

За твердженням представника позивача, відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконував, своєчасно та в повному обсязі не здійснював передбачені договором платежі з погашення кредиту, процентів та комісії, у зв`язку із чим утворилася прострочена заборгованість.

Представник позивача зазначив, що 19 червня 2020 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 19/06/20, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників банку, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2019677117 від 20 липня 2018 року.

За розрахунком позивача станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 21 029,97 грн, з яких:

?13 227,31 грн заборгованість за тілом кредиту;

?2,30 грн заборгованість за процентами;

?7 800,36 грн заборгованість за комісією.

Посилаючись на положення статей 509, 526, 626, 627, 628, 629, 10481050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 2019677117 від 20 липня 2018 року у загальному розмірі 21 029,97 грн, а також понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою суду від 06 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, якщо від сторін не надійшло клопотань про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду розгляд справи може бути проведений у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 14 серпня 2026 року отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, копію позовної заяви з доданими до неї документами позивач направив відповідачу 21 березня 2026 року за адресою його місця проживання.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог та доказів на їх спростування до суду не надав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, враховуючи відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з їх повідомленням (викликом), суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 20 липня 2018 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 2019677117.

Із наданого суду кредитного договору вбачається, що відповідач, підписавши його, підтвердив ознайомлення з усіма умовами кредитування та погодився з ними, зокрема щодо розміру кредиту, строку його повернення, порядку погашення заборгованості, сплати процентів та комісійної винагороди, передбачених договором.

Відповідно до умов договору банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит у загальному розмірі 15 377,04 грн, з яких 14 223,62 грн призначалися для придбання товару, а 1 153,42 грн для сплати комісійної винагороди за видачу кредиту. Процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 0,01 % річних, а також передбачено сплату комісійної винагороди відповідно до умов договору.

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх договірних зобов`язань до матеріалів справи надано виписку за кредитним рахунком, яка підтверджує видачу кредитних коштів, рух коштів за договором та виконання банком своїх зобов`язань щодо надання кредиту.

Із зазначеної виписки також убачається, що відповідач здійснював платежі на погашення кредитної заборгованості, однак у повному обсязі зобов`язання за кредитним договором не виконав, унаслідок чого утворилася прострочена заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором № 2019677117 становить 21 029,97 грн, з яких:

?13 227,31 грн заборгованість за основною сумою кредиту;

?2,30 грн заборгованість за процентами;

?7 800,36 грн заборгованість за комісією.

Щодо переходу права вимоги судом установлено, що 19 червня 2020 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 19/06/20, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги за кредитними договорами, визначеними Реєстром боржників.

Із наданих суду договору факторингу, акта приймання-передачі Реєстру боржників та витягу з Реєстру боржників убачається, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 2019677117 від 20 липня 2018 року. Право вимоги перейшло до нового кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу відповідно до умов договору факторингу та положень статей 512514 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

За змістом статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу таких прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні та права вимагати від відповідача виконання зобов`язань за кредитним договором у тому обсязі, який існував на момент переходу права вимоги.

При цьому неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє його обов`язку виконати зобов`язання, а лише покладає на нового кредитора ризик настання наслідків, передбачених статтею 516 Цивільного кодексу України, у разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові.

Доказів виконання відповідачем кредитного зобов`язання первісному кредитору або новому кредитору матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Доказів повернення кредитних коштів або доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості в частині основної суми кредиту та процентів, відповідач суду не подав.

Сам по собі факт неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Разом із тим досліджені судом письмові докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів, перехід права вимоги до позивача та невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення 13 227,31 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 2,30 грн заборгованості за процентами є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Разом із тим суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення комісії у розмірі 7 800,36 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що умовами Договору про надання споживчого кредиту № 2019677117 від 20 липня 2018 року передбачено сплату відповідачем комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Сам по собі факт включення відповідної умови до кредитного договору не є безумовною підставою для її судового стягнення.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, зобов`язаний безоплатно надавати інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір повернутої суми кредиту, виписку з рахунку щодо погашення заборгованості, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Таким чином, надання кредитодавцем інформації про стан виконання кредитного договору та обслуговування кредитної заборгованості є його законодавчо визначеним обов`язком, а не окремою самостійною послугою, яка може бути предметом додаткової оплати.

Позивачем не доведено, що заявлена до стягнення комісія є платою саме за окрему фінансову чи іншу самостійну послугу, яка була замовлена відповідачем, фактично йому надана та не охоплюється виконанням кредитодавцем власних договірних і законодавчих обов`язків.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, які саме додаткові послуги були надані відповідачу в обмін на сплату комісії, у чому полягав їх зміст, обсяг та яким чином визначено їх вартість.

Верховний Суд у своїй усталеній практиці неодноразово звертав увагу на те, що встановлення кредитодавцем плати за дії, які становлять виконання ним власних обов`язків за кредитним договором або прямо передбачені законом, не створює для споживача обов`язку зі сплати такої комісії лише з підстав її передбачення умовами договору. Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Отже, сам по собі факт погодження сторонами умови про сплату комісії не є достатнім для висновку про наявність правових підстав для її судового стягнення.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення 7 800,36 грн комісії є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Таким чином, із заявлених позивачем до стягнення 21 029,97 грн обґрунтованими є вимоги у загальному розмірі 13 229,61 грн, які складаються із 13 227,31 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 2,30 грн заборгованості за процентами.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 7 800,36 грн комісії слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позов заявлено на суму 21 029,97 грн, із яких судом задоволено вимоги на суму 13 229,61 грн, що становить 62,91 % від заявленої ціни позову.

Відтак пропорційно розміру задоволених позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 674,44 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до нього, акт приймання-передачі наданих послуг, який містить перелік виконаних адвокатом робіт та їх вартість, а також документи, що підтверджують повноваження адвоката.

Відповідно до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Для цілей розподілу судових витрат розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Оцінюючи заявлені до відшкодування витрати, суд враховує характер та складність спору, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, перелік виконаних процесуальних дій, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на часткове задоволення позову пропорційно розміру задоволених вимог із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 032,67 грн.

У решті судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 1013, 19, 7681, 89, 133, 137, 141, 247, 258259, 263265, 268, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 35234236, рахунок НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, четвертий поверх) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 2019677117 від 20 липня 2018 року у розмірі 13 229,61 грн (тринадцять тисяч двісті двадцять дев`ять гривень 61 копійка), що складається із 13 227,31 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 2,30 грн заборгованості за процентами.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 в частині стягнення комісії у розмірі 7 800,36 грн (сім тисяч вісімсот гривень 36 копійок) відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1 674,44 грн (одна тисяча шістсот сімдесят чотири гривні 44 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 032,67 грн (п`ять тисяч тридцять дві гривні 67 копійок).

У решті судові витрати покладаються на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Пухальський С. В.