Рішення № 139868772, 17.09.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1172/25

Провадження № 2/211/6007/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Н.О. Сарат,

секретаря судового засідання С.М. Зоріної,

у відсутність сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 14.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальність «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено електронний Договір № 4388055 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за даним кредитним договором виконало та надали йому кредит у розмірі 15000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором, 25.10.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу №25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги за кредитним договором.

Рішенням № 251124/1 від 25.11.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінили назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 134625,74 грн., яка складається з: 14999,99 грн. - сума кредиту, 84375,75 грн. - сума процентів за користування кредитом, 35250,00 грн. - нараховані позивачем проценти за 94 календарних днів. Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заявлену суму заборгованості, а також витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Надано відповідь на відзив, позивач вказує, що Кредитний договір укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Відповідачем повністю відповідає вимогам чинного законодавства України, нормативно-правове регулювання укладання електронного Кредитного договору та процедура укладання електронного кредитного договору детально описана Позивачем в позовній заяві. 14.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі Відповідач) за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4388055 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір). За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 15000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 14.02.2024 року по 08.02.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. А тому жодних сумнівів в тому, що 14.02.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно- телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих умов та укладено електронний Договір № 4388055 про надання коштів на умовах споживчого кредиту не виникає. За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 4388055 від 14.02.2024 року у період з 14.02.2024 року по 25.10.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 84417.75 грн. У зазначений період Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора, спрямовані на оплату тіла кредиту розмірі 0.01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у сумі 42.00 грн. Станом на дату укладання Договору факторингу від 25.10.2024 року №25/10/2024, строк дії Договору № 4388055 від 14.02.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 26.10.2024 року по 27.01.2025 року (94 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 35250 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» додано до позовної заяви): 14999,99 грн * 2,5% = 375 грн*94 календарних дні = 35250 грн. У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору № 4388055 від 14.02.2024 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами підлягає стягненню з Відповідача у сумі 119625,75 грн. (нараховані проценти первісним кредитором у сумі 84375,75 грн., проценти нараховані ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у сумі 35250 грн.). Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4388055 від 14.02.2024 року загальною сумою 134 625,74 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 14 999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 84 375,75 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 94 календарних днів 35 250,00 грн. Щодо застосування до Відповідача ч. 15 статті 14 Закону «Просоціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення або звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники або члени їх сімей повинні звернутись до кредитора (банку або МФО) із заяву разом з документами, перелік документів встановлений листом Міністерства оборони від 21 серпня 2014 року 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. В матеріалах справи відсутні докази про те, що Відповідач звертався до первісного кредитора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та/або Позивача у встановленому порядку з відповідним пакетом документів щодо списання відсотків за кредитним договором до моменту звернення з Позовною заявою до суду. Договір № 4388055 про надання коштів на умовах споживчого кредиту було укладено 14.02.2024 року, тобто вже після початку проходження Відповідачем військової служби, Відповідач добровільно прийняв на себе кредитні зобов`язання, усвідомлюючи свій статус військовослужбовця та пов`язані з ним обставини. Отже, посилання відповідача на п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не є підставою для звільнення його від виконання кредитних зобов`язань та не спростовує обґрунтованість позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позов згідно якого, гр. ОСОБА_1 (далі Відповідач) є учасником бойових дій, що підтверджується Посвідченням серії УБД, що додається до цієї заяви та в період по теперішній час перебуває на військовій службі. Так з військового квитка гр. ОСОБА_1 значиться наступне (п.10): Згідно наказу від 25 грудня 2019 року №272 призначений начальником квартирно-експлуатаційної служби тилу в/ч НОМЕР_2 . Згідно наказу від 13 липня 2024 року №362 призначений заступником командира батальйону в/ч НОМЕР_2 . Згідно наказу від 28 вересня 2024 року №520 призначений офіцером відділення в/ч НОМЕР_2 . Згідно наказу від 03 грудня 2025 року №191 призначений начальником озброєння, заступником командира в/ч НОМЕР_3 , де перебуває по даний час. За позовною заявою ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулись до суду про стягнення з Відповідача заборгованості за Кредитним договором у загальній сумі 134625 (сто тридцять чотири тисячі шістсот двадцять п`ять) гривень 74 коп., з яких: 14999,99 грн. - сума кредиту, 84375,75 грн. - сума процентів за користування кредитом, 35250,00 грн. - нараховані позивачем проценти за 94 календарних днів. Однак вказане не відповідає нормам діючого матеріального права щодо соціального та правового захисту військовослужбовців, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено.

Оскільки сторони не з`явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 1-5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно із частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовились укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Тобто, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором є комбінацією цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12 січня 2021 року по справі № 524/5556/19.

Судом встановлено, що 14.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальність «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем укладено електронний Договір № 4388055 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за даним кредитним договором виконало та надали йому кредит у розмірі 15000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором, 25.10.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу №25/10/2024, згідно з умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги за кредитним договором.

Рішенням № 251124/1 від 25.11.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінили назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на дату звернення до суду загальна сума заборгованості нарахована позивачем за кредитним договором становить 134625,74 грн., яка складається з: 14999,99 грн. - сума кредиту, 84375,75 грн. - сума процентів за користування кредитом, 35250,00 грн. - нараховані позивачем проценти за 94 календарних днів. Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заявлену суму заборгованості, а також витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Згідно з пунктом 1.2 Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Божників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей на набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та Скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємно частиною цього Договору.

Позивач зазначає, що всупереч умовам кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок позивача, ні на рахунок попереднього кредитора.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Як передбачено частиною 1 статті 1081ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред`явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Так, гр. ОСОБА_1 (далі Відповідач) є учасником бойових дій, що підтверджується Посвідченням серії УБД, що додається до цієї заяви та в період по теперішній час перебуває на військовій службі, з військового квитка гр. ОСОБА_1 значиться наступне (п.10):Згідно наказу від 25 грудня 2019 року №272 призначений начальником квартирно-експлуатаційної служби тилу в/ч НОМЕР_2 . Згідно наказу від 13 липня 2024 року №362 призначений заступником командира батальйону в/ч НОМЕР_2 . Згідно наказу від 28 вересня 2024 року №520 призначений офіцером відділення в/ч НОМЕР_2 . Згідно наказу від 03 грудня 2025 року №191 призначений начальником озброєння, заступником командира в/ч НОМЕР_3 , де перебуває по даний час.

В лютому 2025 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4388055 від 14.02.2024 року, що укладався між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (далі Кредитний договір), позивач просить стягнути з Відповідача заборгованості за Кредитним договором у загальній сумі 134625 (сто тридцять чотири тисячі шістсот двадцять п`ять) гривень 74 коп., з яких: 14999,99 грн. - сума кредиту, 84375,75 грн. - сума процентів за користування кредитом, 35250,00 грн. - нараховані позивачем проценти за 94 календарних днів.

Однак вказане не відповідає нормам діючого матеріального права щодо соціального та правового захисту військовослужбовців.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З огляду на те, що Відповідач є учасником бойових дій, перебуває на військовій службі за контрактом під час мобілізації (тобто ще до укладання кредитного договору), брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та є діючим військовослужбовцем, що підтверджується доданими до заяви документами, вимоги щодо стягнення відсотків (процентів) за користування кредитними коштами не підлягають задоволенню.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст.2 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє часткове підтвердження у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість в загальній сумі 14999,99 грн. - сума кредиту, в стягненні інших нарахувань відмовити.

Щодо вимоги про стягнення правової (правничої) допомоги.

Згідно зі ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правову (правничу) допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової (правничої) допомоги. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано відповідні докази та представником позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 10000,00 грн.

Суд, вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову (правничу) допомогу в розмірі 10000,00 грн, виходив з наступного.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд при розподілі витрат на професійну правничу допомогу враховує, що справа є незначної складності, у даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, позов задоволено частково, відповідач є військовослужбовцем, а тому вважає за необхідне зменшити суму стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача з 10000,00 грн. до 3000,00 грн. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною роботою у даній справі.

Щодо вимоги про стягнення судового збору.

Згідно з ч. 1 ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн. Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 270,00 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись статтями 526, 530, 549, 550, 551, 624, 626, 628, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2) заборгованість за Договором № 4388055 про надання споживчого кредиту від 14.02.2024 року у сумі 14999 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 99 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2) судовий збір у розмірі 270 (двісті сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2) витрати на професійну правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня ухвалення судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.09.2026 року.

Суддя: Н. О. Сарат