Ухвала суду № 139866921, 18.09.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Cправа № 700/677/25

Провадження № 1-кп/700/49/26

УХВАЛА

про продовження дії запобіжного заходу

18 вересня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 про продовження дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Лисянського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.3 ст.311, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.4 ст.28, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України.

16.09.2026 на адресу суду прокурором ОСОБА_18 подано клопотання про продовження дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , а також клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які покладені на обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_4 у вигляді застави. Дані клопотання прокурор обґрунтовує тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені можуть: переховуватися від суду під загрозою покарання у виді позбавлення волі, враховуючи, що на даний час частина території України тимчасово окупована і не контролюється державою; знищити, сховати або спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, попередити інших невстановлених на даний час співучасників про факт викриття їх спільної злочинної діяльності, а також створити штучні докази та підбурювати осіб, які були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження захисних версій; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачені не мають сталого джерела доходів, постійного місця роботи, а незаконне придбання, зберігання та збут психотропних речовин приносить швидкий стабільний заробіток. Дані клопотання прокурор підтримав та просив задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та ОСОБА_9 не заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді застави.

Обвинувачені Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_14 не заперечували щодо клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_6 просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вказував на наявність міцних соціальних зв`язків таких як: сім`я, місце проживання. Вказував на необхідність утримувати батьків, наявність третьої групи інвалідності, а також відсутність ризиків, на які вказує прокурор. Крім цього вказує на відсутність наміру переховуватися від суду. Просить застосувати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслету.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_19 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, вважає його необґрунтованим. Просить змінити запобіжний захід на більш м`який. Вважає обвинувачення не доведеним, оскільки відсутні докази, які б вказували на участь обвинуваченого ОСОБА_6 в організованій злочинній групі.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_13 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.

Обвинувачена ОСОБА_8 та її захисник адвокат ОСОБА_16 не згідні з продовженням строку дії запобіжного заходу, просили про зменшення розміру застави до 266240 грн., яку має змогу сплатити обвинувачена ОСОБА_8 і яка буде достатньою для запобігання ризикам. Просять врахувати наявність певних захворювань у обвинуваченої, які становлять загрозу її здоров`ю та на лікування яких потрібна додаткова діагностика, якої немає в умовах слідчого ізолятора. Крім цього лікування потребує коштів, а тому зменшення розміру застави надасть можливість обвинуваченій ОСОБА_8 отримати належну медичну допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_16 не заперечували щодо продовження дії запобіжного заходу.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 на строк 60 днів, суд, з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, керуючись принципом правової визначеності, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно із п.5 ч. 4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченим терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що така доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Водночас суд виходить із необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, які стали підставою для застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, для застосування обвинуваченим більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Відтак, суд доходить переконання, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження.

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б виключали перебування обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 під вартою, запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає не лише особі обвинувачених, а й характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються, такий виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню його від суду, тобто підстави для продовження запобіжного заходу виді тримання під вартою не відпали.

Враховуючи вищенаведене та ризики визначені ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що судовий розгляд неможливо завершити до закінчення строку тримання під вартою, суд приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід продовжити, такий з урахуванням його тривалості, обсягу доказів, не виходить за межі розумного строку.

Під час визначення розміру застави для обвинуваченої ОСОБА_8 , як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 , за інкриміновані кримінальні правопорушення. Тому, з огляду на наявність постійного місця проживання, відсутність сталих та постійних джерел доходів, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, яка позбавлена повноцінного батьківського піклування, неодноразове повідомлення суду про те, що визначена попередніми рішеннями сума застави є непомірним тягарем для обвинуваченої, потребу у додаткових коштах на лікування, та враховуючи відсутність в клопотанні прокурора обґрунтування залишення раніше визначеного розміру застави суд, згідно з ч.5 ст. 182, ч.3 ст. 183 КПК України, суд вважає за можливе зменшити розмір застави.

Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити та продовжити кожному з обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які покладені на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , то суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та продовжує дію цих обов`язків строком на 60 діб.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 314-316, 369-372, 376, 384, ч. 10 ст. 615 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 листопада 2026 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Продовжити стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 листопада 2026 (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Продовжити стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 листопада 2026 (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Продовжити стосовно ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 листопада 2026 (включно) і утримувати її у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, з можливістю внесення застави, визначивши її у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень) грн.

Продовжити стосовно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 листопада 2026 (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Продовжити стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дію обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, які діють під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави, строком на два місяці, тобто до 19 листопада 2026 року (включно), а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками, обвинуваченими та іншими особами з приводу обставин інкримінованих кримінальних правопорушень;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_20