Ухвала суду № 139857691, 17.09.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/564/26

Провадження № 6/700/49/26

У Х В А Л А

іменем України

17 вересня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді: Пічкура С.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Нетребенко В.О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення від 09 липня 2026 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свою заяву обґрунтовує тим, що наданий час він не може сплатити суму боргу одразово, оскільки на його утриманні перебуває дружина та неповнолітня дочка. Також сплачує аліменти на утримання сина, оплачує комунальні платежі.

Просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище, у зв`язку з цим просить суд розстрочити виконання рішення суду на шість місяців.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, про дату,час, місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення повідомлявся належним чином

Представника позивач в судове засідання не з`явився, про дату,час, місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення повідомлялись належним чином.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.

Суд установив, що рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 09.07.2026 року задоволено частково позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 03.10.2025-100000941 від 03.10.2025 року у розмірі 7620 (сім тисяч шісот двадцять) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Отже, розстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Підставою для розстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

ОСОБА_1 не наведено у клопотанні про розстрочення виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових, оскільки обставини, на які посилається відповідач, такого характеру не носять. Аргумент відповідача про залежність виконання судового рішення від її майнового стану не може бути прийнятий до уваги, адже згідно з ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім цього, суд звертає увагу, що сума стягнення за рішенням суджу є меншою за встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати за місяць. Як видно з повідомлення Лисянського відділу ДВС, ОСОБА_1 працює, а тому стягнення за рішенням суду не є надмірним тягарем для сплати боргу відповідачем в межах строку виконання.

Відповідно до положень ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, відмовити повністю у задоволенні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення у справі № 700/564/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 09 липня 2026 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а учасником справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 354 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Суддя Сергій ПІЧКУР