Ухвала суду № 139866606, 14.09.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/1650/24

Провадження №1-кп/567/24/26

УХВАЛА

14 вересня 2026 року м. Острог

Колегія суддів Острозького районного суду Рівненської області в складі:

суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі - ОСОБА_4

з участю

прокурора ОСОБА_5

потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_6

представника потерпілої адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про призначення повторної та стаціонарної судово-психіатричної експертиз відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України,

встановила:

в провадженні Острозького районного суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України.

Під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_10 подав клопотання про призначення по даному кримінальному провадженню повторної судово-психіатричної експертизи, посилаючись на те, що висновок експерта №207/24 від 08.08.2024, який був виготовлений на виконання постанови слідчого про призначення по даній справі судово-психіатричної експертизи, не відповідає в повному обсязі на питання, які були поставлені слідчим, не розкриває анамнезну картину причини та стану в якому перебував ОСОБА_8 під час ДТП, окремими тезами вказує на небезпеку для життя, а не пряму причину смерті, не містить інформацію про період лікування ОСОБА_11 після отриманих в ДТП травм та не ставиться питання про кваліфікованість персоналу лікувального відділення, у зв`язку з тим, що лікування та експертний висновок судово-медичної експертизи проводився одним лікувальним закладом.

Посилаючись на сумнівне формулювання та невідповідність в анамнезі та висновку, просить провести у справі повторну експертизу для визначення психічного стану ОСОБА_8 під час якої з`ясувати чи міг психічний стан та хвороби, набуті під час захисту Батьківщини вплинути на психоемоційний стан ОСОБА_8 під час ДТП, чи ймовірне знаходження ОСОБА_8 в стані фізіологічного афекту під час ДТП, визначити зв`язок психоемоційного стану фізіологічного афекту із спроможністю уникнути ДТП, визначити можливість психологічного стану ОСОБА_8 до самоконтролю та контролю загальної ситуації в стресових обставинах, перевірити можливість існування фактів, чи немає між ними протиріч із хронічними захворюваннями, виявленими в ході попередньої судово-психіатричної експертизи.

Водночас, під час судового розгляду зазначеного кримінального провадження захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 подав клопотання про призначення по даному кримінальному провадженню стаціонарної судово-психіатричної експертизи, посилаючись на наявність розладу психічної діяльності в ОСОБА_8 , що підтверджується медичними документами.

Просить на вирішення експертизи поставити питання про те, чи міг ОСОБА_8 в період інкримінованих дій (31.03.2024) усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, чи страждає він на даний час психічним захворюванням, що унеможливлює притягнення до кримінальної відповідальності та чи потребує він застосування примусових заходів медичного характеру.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_10 своє клопотання та клопотання захисника ОСОБА_9 підтримав з підстав, викладених у клопотаннях.

Захисник ОСОБА_9 своє клопотання та клопотання захисника ОСОБА_10 підтримав з підстав та доводів, викладених у клопотаннях, окремо зазначивши, що після проведення у справі судово-психіатричної експертизи, під час якої було встановлено, що ОСОБА_8 хворіє на Розлад адаптації (F43.2 за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), останній неодноразово проходив лікування в медичних закладах, в тому числі закладах, де йому надавалась психіатрична допомога, 02.02.2026 йому була встановлена третя група інвалідності у зв`язку з наявністю в нього психічного захворювання F43.1, яке відмінне від психічного захворювання, встановленого висновком судово-психіатричної експертизи, яка проводилась фахівцями того ж закладу, де ОСОБА_8 була встановлена інвалідність.

Обвинувачений вказані клопотання підтримав.

Прокурор заперечив проти задоволення зазначених клопотання, вказуючи на те, що висновок експертів є повним.

Потерпіла та її представник заперечили проти задоволення клопотань, зазначивши, що судово-психіатрична експертиза по даній справі проведена та є повною, а зазначені клопотання направлені на затягування розгляду справи.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду даного кримінального провадження вважає, що по даному кримінальному провадженню слід призначити додаткову амбулаторну судово-психіатричну експертизу з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що по зазначеному кримінальному провадженню ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, у порушення вимог ст.ст.3, 27 Конституції України, ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух", пунктів 2.3 б), 2.9 а) та 12.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, діючи із злочинною самовпевненістю, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 31.03.2024 близько 18 год. 00 хв., у світлу пору доби, керуючи автомобілем "Mercedes Benz Vito", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись проїзною частиною по вул.Шкільній у с.Грозів Рівненського району Рівненської області, зі сторони вул.Нової у напрямку вул.Травневої вказаного населеного пункту, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати його рух та керувати ним, в результаті чого допустив виїзд за межі проїзної частини праворуч відносно руху автомобіля, з подальшим його наїздом на металевий паркан у вигляді сітки домогосподарства АДРЕСА_1 , та одночасним контактуванням передньої частини автомобіля із стовбуром придорожнього дерева, та громадянами ОСОБА_12 і ОСОБА_11 , які в цей момент сиділи на дерев`яній лавці біля даного дерева та в результаті ДТП ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження несумісні з життям, від яких померла на місці автопригоди, а ОСОБА_11 отримав тяжкі тілесні ушкодження та був госпіталізований до лікувального закладу, де ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих травм помер.

Відповідно до ч.2 ст.22КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань та скарг, а суд, відповідно до частини шостої цієї статті, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.332КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч.1 ст.242КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

В судовому засіданні встановлено, що 27.05.2024 під час досудового розслідування слідчим по даній справі було призначено експертизу, на вирішення якої було поставлено наступні питання:

1.чи страждав ОСОБА_8 на момент вчинення кримінального йому діяння яким-небудь психічним захворюванням, якщо так, то чи усвідомлював він свої дії та чи може керувати ними?

2. чи страждає на даний час ОСОБА_8 яким-небудь психічним захворюванням, якщо так, то чи усвідомлює він свої дії та чи може керувати ними?

3. чи знаходився ОСОБА_8 на момент вчинення інкримінованого йому діяння у тимчасово-хворобливому стані та чи міг він усвідомлювати свої дії та керувати ними?

4. чи потребує ОСОБА_8 застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

5. чи знаходився ОСОБА_8 на момент вчинення інкримінованого йому діяння в стані фізіологічного афекту, якщо так, то як він відобразився в його поведінці у вказаний період часу?

6. які індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_8 могли вплинути на його поведінку під час скоєння інкримінованого йому діяння, а також на характер вчинюваних дій (підвищена агресивність, жорстокість, соціальні установки, мотиваційна сфера тощо)?

7. чи спроможний ОСОБА_8 з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у кримінальному провадженні, а також надавати про них відповідні показання?

8. чи перебував ОСОБА_8 на момент вчинення інкримінованого йому діяння в емоційному стані (і в якому саме сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційне напруження, емоційне збудження тощо), що суттєво вплинув на його поведінку?

9. чи страждає ОСОБА_8 алкоголізмом та (або) наркоманією?

Проведення цієї експертизи було доручено експертам Рівненської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» з залученням судового експерта-психолога.

08.08.2024 по даній справі було складено висновок судово-психіатричного експерта №207/24 за яким встановлено, що ОСОБА_8 на момент вчинення інкримінованого йому діяння страждав на Розлад адаптації (F43.2 за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду), міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, дані про його перебування в тимчасвому хворобливому стані відсутні, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, в стані фізіологічного афекту, або іншому емоційному стані, який би істотно вплинув на його поведінку не перебував, з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку спроможний правильно сприймати обставини, що мають значення у провадженні, а також надавати про них відповідні показання.

Водночас, за висновком зазначеної експертизи ОСОБА_8 характеризується активністю, емотивністю, прагненням до самоствердження, високим рівнем домагань, цілеспрямованістю, мотивацією досягнення успіху, розвиненим почуттям суперництва, схильністю до домінування, а риси демонстративності та потреба справляти враження на оточуючих поєднуються з підозрілістю і недовірою до оточуючих, з прагненням бути обережним та передбачливим. У нього існує схильність до раціоналізації своїх думок та почуттів, що може зумовлювати захисні зовнізвинувачувальні реакції. Рівень функціонування його інтелектуально-мнестичної сфери відповідає нормативним стандартам, а індивідуально-психологічні особливості не є такими, які б істотно вплинули на його поведінку та на характер вчинюваних дій під час делікту.

В судовому засіданні встановлено, що після проведення даної експертизи обвинувачений ОСОБА_8 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в КП "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" Рівненської обласної ради, а з 23.01.2026 йому була встановлена третя група інвалідності у зв`язку з наявністю в нього психічного захворювання F43.1, яке відмінне від психічного захворювання, встановленого висновком судово-психіатричної експертизи. При цьому, щодо ОСОБА_8 було визначено супутні діагнози Т90.5 наслідки внутрішньочерепної травми, Н90.4 - нейросенсорна втрата слуху, одностороння з повним збереженням слухового сприйняття на протилежній стороні та ускладнення основного діагнозу: G93.4 - енцефалопатія, неуточнена і F51.0, F41.2.

Таким чином, враховуючи надані докази, суд приходить до висновку про те, що висновок судово-психіатричної експертизи не містить вказівку на наявність в ОСОБА_8 іншого психічного захворювання, яке могло виникнути в нього пізніше, а отже психічний стан обвинуваченого міг змінитися, що потребує оцінки експерта.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність проведення по даній справі додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи.

Для проведення даної експертизи необхідні спеціальні знання.

Відповідно до ч.1 ст.69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Згідно ч.2 ст.242 КПК України, експертиза проводиться, зокрема, щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Відповідно до ст.243 КПК України, експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження.

Відповідно до п.1.2.14 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України за №53/5 від 08.10.1998, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

З урахуванням встановлених обставин, суд вбачає необхідність призначити додаткову амбулаторну судово-психіатричну експертизу у даному кримінальному провадженні. При цьому суд виходить і з того, що стороною захисту жодним доказом не доведено необхідності проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_8 по даному кримінальному провадженню.

Таким чином, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин та істини у кримінальному провадженні суд вважає за необхідне призначити додаткову амбулаторну судово-психіатричну експертизу по даному кримінальному провадженню.

Керуючись ст.242, 245, 332 КПК України,

ухвалила:

клопотання захисників задоволити частково.

Призначити у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України додаткову амбулаторну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1.Чи страждав ОСОБА_8 на момент вчинення кримінального правопорушення на психічний розлад (захворювання) та який і чи міг на момент вчинення кримінального правопорушення усвідомлювати свої дії та керувати ними?

2. Чи страждає на даний час ОСОБА_8 будь-яким психічним захворюванням та яким і чи може він усвідомлювати свої дії та керувати ними?

3. Чи знаходився ОСОБА_8 на момент вчинення кримінального правопорушення у тимчасово-хворобливому стані та чи міг він усвідомлювати свої дії та керувати ними?

4. Чи потребує ОСОБА_8 застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких?

5. Чи перебував обвинувачений ОСОБА_8 на момент вчинення кримінального правопорушення в стані фізіологічного афекту, якщо так, то як він відобразився в його поведінці у той період часу?

6. Які індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_8 могли вплинути на його поведінку під час скоєння інкримінованого йому діяння, а також на характер вчинюваних дій (підвищена агресивність, жорстокість, соціальні установки, мотиваційна сфера тощо)?

7. Чи спроможний ОСОБА_8 з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у кримінальному провадженні, а також надавати про них відповідні показання?

8. Чи перебував ОСОБА_8 на момент вчинення кримінального правопорушення в емоційному стані (і в якому саме сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційне напруження, емоційне збудження тощо), що суттєво вплинув на його поведінку?

9. Чи Страждає ОСОБА_8 алкоголізмом та (або) наркоманією?

Проведення експертизи доручити експертам Львівської філії судових експертиз ДУ "Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України" та встановити термін на проведення експертизи один місяць з моменту отримання копії ухвали.

На дослідження експертів надати матеріали кримінального провадження №567/1650/24.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Висновок експерта разом з матеріалами кримінальної справи надіслати в Острозький районний суд Рівненської області до 23.10.2026.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

14 вересня 2026 року